Біологія. 7 клас. Балан
§ 52. Різноманітність риб
Чому видова різноманітність хрящових риб менша, ніж кісткових?
Які характерні ознаки хрящових риб. Хрящові риби поширені переважно в морях. Скелет утворений з хрящової тканини, звідки й походить їхня назва. З боків (в акул) або знизу голови (у скатів) помітно 5-7 парних зябрових щілин. Плавального міхура немає. Шкіра зазвичай укрита лусками, що нагадують маленькі зубчики: їхня основа утворена з тієї самої речовини, що й зуби людини. У хижих акул зуби періодично замінюються.
Хрящові риби — роздільностатеві тварини. Самка відкладає ікринки, вкриті щільними оболонками (тому їх називають яйцями). З них виходять молоді риби, що загалом нагадують дорослі особини (прямий розвиток). Деякі види народжують уже молодих особин.
Найпоширеніші хрящові риби — акули та скати. Акули мають переважно обтічну форму тіла. Передня частина голови видовжена. Рот у формі півмісяця оточений великою кількістю зубів. Основний орган руху — хвостовий плавець, що має вигляд півмісяця. Більшість акул — активні хижаки, лише деякі види (наприклад, китова акула) живляться дрібними організмами. У прибережних водах Чорного моря поширений катран звичайний, або морський собака (мал. 52.1, А). Цей вид сягає трохи більше 1 м завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини.
Мал. 52.1. Хрящові риби. А. Катран звичайний (морський собака). Б. Морська лисиця (рая колюча). В. Морський кіт (хвостокол звичайний)
Тіло скатів сплющене зверху вниз. Плавають скати, хвилеподібно рухаючи широкими грудними плавцями. Більшість цих риб веде придонний спосіб життя — вони лежать на морському дні, чатуючи на здобич, або закопуються в пісок. У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають морська лисиця (рая колюча) та морський кіт (хвостокол звичайний) (мал. 52.1, Б, В). Самки морських лисиць сягають до 125 см завширшки.
Дізнайтеся більше про ската морського кота за QR-кодом. https://cutt.ly/TwKNtRiI
Цікаво знати. Яйце ската морської лисиці має відростки, за допомогою яких воно прикріплюється до різних підводних предметів; за незвичний вигляд, що нагадує гаманець, ці яйця називають «гаманцем русалки» (мал. 52.2).
Мал. 52.2. Яйце ската морської лисиці
Чому в скатів тіло сплющене у спинно-черевному напрямку?
Які ознаки притаманні кістковим рибам. У скелеті цих тварин присутня кісткова тканина. Зябра прикривають зяброві кришки. Більшість кісткових риб мають плавальний міхур. Самки кісткових риб зазвичай відкладають вкриті драглистою оболонкою ікринки у воду або на підводні предмети, а самці їх запліднюють сім’яною рідиною (мал. 52.3). Деяким представникам притаманне народження личинок і навіть мальків (як-от акваріумні рибки гупі). Для розвитку зародка в його тілі міститься запас поживних речовин (жовток) (знайдіть його на малюнку 52.3, 3, 4). Розвиток у більшості кісткових риб непрямий.
Мал. 52.3. Цикл розвитку кісткових риб на прикладі окуня річкового: 1 — ікра, відкладена на підводні рослини; 2 — ікринка; 3 — розвиток личинки в ікринці; 4 — личинка; 5 — мальок (схожий на дорослу рибу, але нездатний розмножуватись); 6 — доросла риба; 7 — самка відкладає ікринки
Чому деякі риби не можуть нереститися там, де вони живуть?
До кісткових риб належать променепері та лопатепері. У променеперих тонкі плавці мають скелет з кісткових променів, між якими розташовані тонкі згортки шкіри. Завдяки такій будові плавці можуть легко змінювати свою форму. До променеперих належить багато груп риб, що мають промислове значення: осетроподібні, коропоподібні, оселедцеподібні тощо.
В осетроподібних скелет переважно хрящовий. Хорда зберігається протягом усього життя. Передня частина голови видовжена, ротовий отвір має вигляд поперечної щілини, зуби у дорослих риб відсутні. Подібно до хрящових риб хвостовий плавець осетроподібних у вигляді півмісяця. Уздовж тіла п’ятьма рядами проходять великі кісткові щитки. Крім того, шкіра вкрита багатьма дрібними лусочками. У морях і річках нашої країни мешкають білуга звичайна, осетри руський та атлантичний (осетер європейський), стерлядь (мал. 52.4, А) і севрюга. Більшість із цих видів занесено до Червоної книги України.
Осетроподібні мають велике промислове значення. Дуже цінують їхнє м’ясо та ікру (яку через її забарвлення називають чорното). Людина штучно розводить деякі види осетроподібних. Зокрема, створено гібрид білуги та стерляді — бістер, який швидко росте й має високі харчові якості (мал. 52.4, Б).
Мал. 52.4. Осетроподібні. А. Стерлядь. Б. Бістер
Серед коропоподібних є хижаки (наприклад, жерех) та рослиноїдні види (як-от товстолобик білий) (мал. 52.5, А). У прісних водоймах України мешкає короп звичайний (мал. 52.5, Б). Окремі його особини можуть сягати до 48 кг при довжині тіла до 1 м. Відомим об’єктом промислу та спортивної рибалки є карась сріблястий. Ця риба вражає своєю невибагливістю до умов існування. Карась сріблястий може жити за значного дефіциту кисню, переносити нетривале пересихання або промерзання, закопуючись у мул.
Мал. 52.5. А. Товстолобик білий. Б. Короп звичайний
Оселедцеподібні — риби дрібних і середніх розмірів. Їхнє обтічне тіло, за винятком голови, вкрите дрібною лускою, що надає йому сріблястого кольору. В Україні в Чорному морі поширений чорноморський оселедець (оселедець дунайський) (мал. 52.6, А), анчоус європейський (хамса) та інші промислові види оселедцеподібних.
Лососеподібних можна розпізнати за наявністю на спинному боці тіла особливого жирового плавця, позбавленого променів. Більшість видів лососеподібних мешкає в морях, однак для розмноження заходить у річки.
В Україні мешкає харіус європейський (у басейнах Дунаю та Дністра). Дунайський (головатиця) і чорноморський лососі занесені до Червоної книги України.
Форель райдужна (пструг райдужний; мал. 52.6, Б) віддає перевагу прохолодній воді, тому мешкає в гірських річках. Її штучно розводять у рибних господарствах Закарпаття та Карпат.
Цікаво знати. Лососеподібних часто називають «червоною рибою», оскільки їхнє високоякісне м’ясо має червонувате забарвлення. Дуже цінується в усьому світі й ікра цих риб, яка теж має червоне забарвлення.
Окунеподібні переважно хижаки. Характерною їхньою ознакою є жорсткі промені плавців. Багато видів мають промислове значення. У Чорному морі добувають скумбрію атлантичну (зрідка цей вид заходить і в Азовське море), ставриду середземноморську.
У прісних водоймах України поширені окунь річковий, судак звичайний (мал. 52.6, В) та інші види цих риб.
У парних плавцях лопатеперих риб є м’ясисті лопаті з добре розвиненою мускулатурою. Упродовж життя в цих риб зберігається хорда. До цієї групи належать целакантоподібні (раніше їх називали кистеперими — латимерії) та дводишні (протоптер).
Мал. 52.6. Оселедцеподібні, лососеподібні та окунеподібні. А. Оселедець чорноморський. Б. Форель райдужна. В. Судак звичайний
Знай, люби, бережи!
Дізнайтеся більше про лопатеперих риб за QR-кодом. https://cutt.ly/qwSl8RTh
Узагальнення
Залежно від особливостей будови скелета (наявності чи відсутності у його складі кісткової тканини) риб поділяють на дві групи: хрящові та кісткові. До хрящових риб належать акули та скати. Відомі дві великі групи кісткових риб, які відрізняються особливостями будови плавців: променепері (осетроподібні, коропоподібні, оселедцеподібні, сомоподібні, лососеподібні, окунеподібні тощо) та лопатепері (целакантоподібні та дводишні).
Поміркуйте
- 1. Чому акули змушені постійно плавати?
- 2. Серед яких груп кісткових риб трапляються хижаки та як вони пристосовуються до полювання?
- 3. Чому в рибних господарствах найлегше розводити представників коропоподібних?
