Біологія. 7 клас. Балан

§ 28. Покритонасінні, або Квіткові

Чому в покритонасінних рослин спостерігають велике різноманіття квітки за формою, кольором і розмірами?

Які ознаки притаманні покритонасінним, або квітковим, рослинам. Покритонасінні, або Квіткові, за різноманіттям видів і поширеністю нині панують у рослинному світі. Кількість видів покритонасінних більша, ніж усіх інших рослин, узятих разом (понад 260 тис.). Вони зростають на всіх континентах (навіть в Антарктиді), представлені різноманітними життєвими формами: травами, кущами, деревами тощо.

Покритонасінні, як і голонасінні, формують усі вегетативні органи: корінь, стебло та листки, — мають добре розвинені тканини (див. § 16). Вегетативні органи покритонасінних рослин здатні видозмінюватися, що дає їм змогу пристосовуватись до різноманітних умов зростання: від водойм до посушливих пустель і від долин до високогір’їв.

Найхарактерніша ознака покритонасінних рослин — наявність квітки. Звідси й походить одна з назв цих рослин — квіткові. Завдяки квітці ці рослини набули здатності до запилення різними способами, до особливого типу запліднення та утворення не тільки насінин, але й плодів. Інша назва цих рослин — покритонасінні — пов’язана з появою оплодня, що захищає насінину.

Як і в усіх вищих рослин, у життєвому циклі покритонасінних закономірно чергуються статеве та нестатеве покоління. У них, як і у голонасінних, нестатеве покоління значно переважає над статевим.

Ті квіткові рослини, які ми бачимо в лісі, на луках, у садах чи парках, — це особини нестатевого покоління. Чоловіче статеве покоління — це пилкове зерно, всередині якого є два спермії та вегетативна клітина, а жіноче — зародковий мішок, де міститься яйцеклітина та інші клітини. Їхню будову ми розглянемо далі.

Яка будова квітки та різноманітність квіток. Існує величезне розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо. Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.

• Квітка — видозмінений пагін, який складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок (мал. 28.1).

Яким частинам пагона відповідають елементи будови квітки?

Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною. Вона може бути подвійною й простою. Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка. Чашечка складається з видозмінених листочків — чашолистків, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших — залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані бутона. У простої оцвітини усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от у тюльпана).

Мал. 28.1. Узагальнений план будови квітки покритонасінних

Найпомітніша частина квітки — віночок. Він утворений з пелюсток — видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших — ні (як-от у шипшини). Основна функція віночка — приваблення запилювачів. Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Вони притаманні рослинам, які запилюються вітром.

Головні частини квітки — тичинки і маточки. Тичинки розміщуються ближче до оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 28.2, А). Пиляк — верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини — спермії, які забезпечують процеси запліднення.

Ближче до центру квітки розташована маточка, яка містить насінні зачатки. Насінний зачаток — утвір, у якому відбувається запліднення, розвиток зародка та формування насінини. Насінні зачатки формують і голонасінні (див. мал. 27.2).

Мал. 28.2. А. Будова тичинки. Б. Будова маточки

Маточок у різних видів рослин буває від однієї (як-от у яблуні), до кількох десятків (у суниць, малини тощо). У маточки розрізняють нижню розширену частину — зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену — стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню — приймочку (мал. 28.2, Б).

Не в усіх рослин квітки одночасно мають і тичинки, і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки — в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими) (мал. 28.3).

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Такі рослини називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки містяться на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомних (наприклад, верба, тополя, обліпиха, коноплі).

Мал. 28.3. Класифікація квіток за наявністю тичинок і маточок

Серед вищих спорових чи голонасінних теж траплялась дводомність та однодомність. Згадайте, у кого саме.

У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ані тичинок, ані маточок, тому їх називають нестатевими (стерильними).

Що таке суцвіття. Великі квітки зазвичай розташовані на рослині поодиноко (наприклад, у тюльпана, маку). Дрібні ж квітки, навпаки, здебільшого зібрані у групи — суцвіття (у пшениці, берези, моркви та ін.).

• Суцвіття — група квіток, розташованих у певному порядку на спільній осі. Суцвіття поділяють на прості та складні (мал. 28.4).

Простим суцвіттям властива лише одна нерозгалужена вісь.

Складні суцвіття становлять собою сукупність простих суцвіть, зібраних на спільній осі.

Суцвіття — це пристосування рослин для більш ефективного процесу запилення. Наприклад, зібрані разом дрібні квітки (у калини, редьки, горобини) краще помітні для комах-запилювачів.

У вітрозапильних рослин дрібні квітки, зібрані в суцвіття, краще вловлюють пилок з повітря (наприклад, у верби, тополі, кукурудзи). Крім того, у суцвітті утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках. Це сприяє зростанню чисельності виду та його поширенню.

Які особливості будови квітки вітрозапильної рослини?

Мал. 28.4. Суцвіття прості та складні

Узагальнення

Покритонасінні, або Квіткові, — різноманітна та численна група рослин. Вони поширені на всіх континентах. Усі процеси — запилення, запліднення та утворення плодів з насінням — у цих рослин відбуваються у квітці. Для ефективного процесу запилення та утворення більшої кількості плодів і насіння квітки утворюють суцвіття. Суцвіття бувають прості (китиця, колос, зонтик) та складні (волоть, складний колос, складний зонтик).

Поміркуйте

• 1. Якщо в суцвітті не одразу зацвітають усі квіти, це добре чи погано?
• 2. Яке значення має однодомність і дводомність у рослин для подальших процесів, пов’язаних з розмноженням?
• 3. У чому полягає відмінність і подібність між суцвіттями сережка та колос?