Біологія. 7 клас. Балан

§ 24. Плауноподібні та Хвощеподібні

Плауни та хвощі — трав’янисті рослини. Що дає їм змогу жити багато років?

Що характерно для представників плауноподібних. Плауноподібні нині представлені лише багаторічними вічнозеленими трав’янистими рослинами з повзучим стеблом (мал. 24.1, А, Б). А сотні мільйонів років тому серед них були й деревоподібні форми. Рештки цих рослин разом із рештками деревоподібних папоротей та хвощів брали участь в утворенні покладів кам’яного вугілля та нафти. Сучасних видів цих рослин налічують близько 1300 видів.

Мал. 24.1. Плауноподібні. А. Плаун булавоподібний. Б. Баранець звичайний; вид занесено до Червоної книги України

Цікаво знати. У сучасних плауноподібних довжина стебла зазвичай не перевищує 1 м. А у вимерлого лепідодендрона стовбур сягав заввишки до 40 м й був діаметром близько 1 м (мал. 24.2).

Мал. 24.2. Реконструкція зовнішнього вигляду лепідодендрона

Ознайомимося з плаунами на прикладі плауна булавоподібного (мал. 24.3). Ця багаторічна вічнозелена рослина оселяється у зволожених ділянках хвойних лісів. Повзуче стебло вилчасто галузиться, його довжина може сягати 3 м. Стебла густо вкриті дрібними лускоподібними листочками. Від горизонтального стебла відходять додаткові корені. Тоненькі листочки плауна становлять собою вирости покривних тканин і не містять провідних тканин.

На верхівках деяких вертикальних пагонів (які сягають заввишки 30-50 см) розташовані видозмінені спороносні листки, зібрані в колоски. У колосках утворюється велика кількість спор. Зі спор виростають особини статевого покоління (заростки), на яких розвиваються чоловічі та жіночі статеві органи. Усередину особин статевого покоління проникають гіфи грибів, при цьому кожен з організмів отримує користь від такого співіснування.

Мал. 24.3. Будова особини нестатевого покоління плауна булавоподібного

Людина застосовує різних представників плауноподібних у своєму господарстві. Спори деяких плаунів (наприклад, плауна булавоподібного) багаті на олію. Їх використовують для феєрверків: тріск під час вибухів цих ракет виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає. У медицині спори плаунів застосовують як присипку в разі подразнення шкіри та для виготовлення оболонок пігулок. Пагони та спори плауна булавоподібного справляють протиревматичну та сечогінну дію. Серед плаунів є й отруйні види, наприклад, баранець звичайний (мал. 24.1, Б).

Цікаво знати. Представник плауноподібних селагінела луската (мал. 24.4) пристосувався до неймовірно посушливих умов Синайського півострова (частина території Єгипту). У засушливі періоди року рослина перетворюється на скручену сіро-коричневу кульку без найменших ознак життя. У такому стані вона може перебувати багато місяців. Але варто помістити таку «кульку» у воду, і рослина оживає. Людина вирощує цю рослину як декоративну.

Мал. 24.4. Селагінела луската в активному (1) та неактивному (2) станах

Які риси притаманні хвощеподібним. Сучасні хвощеподібні — винятково багаторічні трав’янисті рослини. Докладніше з ними ознайомимось на прикладі хвоща польового (мал. 24.5). Ця рослина відома як бур’ян: вона зростає по всій території України, трапляється на городах, полях, у лісах, на луках. Хвощ польовий є показником кислих ґрунтів. Там, де він росте, ґрунт має підвищену кислотність. Для кислих ґрунтів характерна понижена родючість, тому, щоб її підвищити, здійснюють вапнування: вносять сполуки Кальцію (гашене вапно, вапняк, кальцит тощо).

Мал. 24.5. Нестатеве покоління хвоща польового

У ґрунті розташоване багаторічне буро-чорне кореневище хвоща завдовжки 2 м, від якого відходять додаткові корені. На кореневищі утворюються маленькі бульбочки, в яких запасається крохмаль. Ними й ділянками кореневища відбувається вегетативне розмноження цієї рослини.

Щорічно хвощ утворює два види вертикальних надземних пагонів, які відходять від кореневища і можуть сягати заввишки до 50 см. Навесні з’являються нерозгалужені пагони бурого кольору, які несуть розетки дрібних листків. Ці пагони і листки позбавлені хлорофілу. На їхніх верхівках утворюються спороносні колоски. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені — літні, в яких відбувається фотосинтез. Ці пагони кільчасто галузяться, на їхніх бічних гілках розташовані маленькі клиноподібні листки.

Уважно погляньте на малюнок 24.6 і визначте, які типи пагонів (весняні або літні) на ньому зображені.

Мал. 24.6. Хвощ болотяний

Поява хвоща польового в агроценозах негативно впливає на культурні рослини, врожайність яких знижується. Деякі види хвощів, наприклад хвощ польовий, застосовують у медицині як сечогінний, ранозагоювальний та кровоспинний засіб, для лікування гіпертонії та туберкульозу. У тканинах хвощів великий вміст сполук Силіцію, тому вони дуже жорсткі та неїстівні для більшості тварин. Є серед хвощів і отруйні види (наприклад, хвощ болотяний).

Узагальнення

Плауноподібні та Хвощеподібні — це вищі спорові рослини, у життєвому циклі яких переважає нестатеве (спорофіт) покоління. У цих рослин уже є судини для транспортування речовин та додаткові корені для прикріплення до поверхонь.

Поміркуйте

• 1. Чому деревоподібні плауноподібні та хвощеподібні не трапляються у складі сучасних екосистем?
• 2. Яка особливість будови хвощів дає можливість людям використовувати їх для чищення посуду та шліфування поверхонь виробів з дерева та металу?
• 3. Запропонуйте власну гіпотезу походження назви групи «плауноподібні».