Біологія. 7 клас. Балан

§ 20. Як взаємодіють між собою різні органи рослини. Рухи рослин

Як ушкодження одного органа рослини (коренів, стебла, листків тощо) впливає на інші частини рослини?

Рослина росте, розмножується, реагує на зміни умов навколишнього середовища завдяки постійному обмінові речовин і перетворенню енергії. Для нормальної життєдіяльності рослині необхідні розвиток і взаємодія всіх її органів.

Які взаємозв’язки існують між різними частинами рослинного організму. Вегетативні органи рослин виконують певні, доволі різні функції (згадайте які). Однак жива рослина — це цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють (мал. 20.1). Тому порушення будови чи функцій будь-якого з органів позначається на діяльності інших, а отже, організму загалом. Наприклад, відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини у ґрунті, а й унеможливить поглинання з ґрунту розчинів мінеральних сполук. Тому рослина з відмерлими коренями неодмінно загине.

Мал. 20.1. Взаємозв’язки між різними вегетативними органами рослини

Те саме станеться з рослиною, якщо із стовбура молодого деревця зняти кору у вигляді пояска. Це зупинить надходження органічних речовин, утворених завдяки фотосинтезу, від листків до нижньої частини стебла та кореня. Рослина може загинути й унаслідок несвоєчасного скидання або відмирання листків, бо це унеможливить здійснення фотосинтезу.

Зв’язки між різними органами рослини забезпечують провідні тканини. Вони пронизують увесь організм — від кореня через стебло до кожного листка (мал. 20.2). Висхідні потоки розчинів поживних речовин відбуваються судинами, а низхідні — ситоподібними трубками. Горизонтальне переміщення органічних речовин стеблом дерев’янистих рослин можливе серцевинними променями.

Мал. 20.2. Транспорт речовин рослиною: 1 — серцевинні промені; 2 — судини; 3 — ситоподібні трубки

Воду і мінеральні речовини з ґрунту до пагона постачає корінь. Утворені в листках органічні речовини стеблом (ситоподібними трубками в лубі) транспортуються до кореневої системи. Кількість органічних речовин, що утворилися за один світловий день у хлоропласті, перевищує його масу в кілька разів. Тому велике значення для нормальної життєдіяльності має переміщення цих речовин від клітин, де вони утворюються, до всіх інших.

Важливе значення у транспорті розчинів поживних речовин від кореня до надземних частин відіграє явище кореневого тиску. Особливу роль кореневий тиск відіграє тоді, коли транспірація слабка або взагалі відсутня (наприклад, уночі). Це пояснюється тим, що випаровування води листками створює так звану присисну силу листків. Що більше води вони випаровують, то інтенсивніше корінь поглинає її з ґрунту і то швидше водний розчин надходить до надземних органів рослин.

Як рослини здійснюють рухи. На рослини впродовж життя впливають різні чинники навколишнього середовища (дощ, вітер, сила тяжіння, добові та сезонні коливання температури, тривалість освітлення, чергування дня і ночі). Рослина не тільки сприймає такі впливи, а й певним чином відповідає на них. Отже, рослинам, як й іншим організмам, притаманна подразливість. На відміну від тварин, рослини мають менше можливостей для реагування на подразники: вони реагують або ростовими явищами, або справжніми рухами.

Ростові рухи рослин зумовлені спрямованим впливом зовнішнього чинника: світла, сили тяжіння, тиску, дії хімічних сполук, вітру. Наприклад, пагони ростуть у бік джерела світла. А напрямок росту кореня визначає напрямок дії сили тяжіння. Якщо корінь росте в бік дії сили тяжіння, то пагін — у протилежному напрямку (мал. 20.3, А).

Рухи рослин можуть бути пов’язані також з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин. Це ніби миттєве в’янення, тільки не всієї рослини, а окремого органа чи його частини. Наприклад, якщо доторкнутись до мімози соромливої, окремі листочки її складних листків будуть складатись. А через деякий час після подразнення їхнє положення відновлюється (мал. 20.3, Б). Завдяки рухам ловильних листків комахоїдні рослини вловлюють здобич (див. мал. 19.5, Г).

Виткі стебла таких рослин, як хміль звичайний або квасоля звичайна, здатні здійснювати повільні рухи у повітрі у вигляді спіралі. Це дає можливість рослинам знаходити опору та обвиватись навколо неї. Вусики чіпких рослин, як-от квасолі, повільно здійснюють рухи, поки не торкнуться опори. Після цього вусик міцно обкручується навколо неї (мал. 20.3, В).

Мал. 20.3. Рухи рослин. А. Корінь позитивно реагує на силу тяжіння і тому росте в глиб ґрунту, а пагін — навпаки. Б. Мімоза соромлива: її листки реагують на дотик складанням. В. Виткі стебла квасолі реагують на дотик та обплітають опору

Який подразник мають сприйняти вусики, щоб обплести опору? Якими дослідами це можна перевірити?

Дізнайтеся більше за QR-кодом про добові рухи рослин. https://cutt.ly/QwYvcL71

Як регулюються життєві функції рослин. Рослини, як й інші організми, здатні регулювати свої життєві функції, забезпечуючи узгоджену діяльність різних органів та реагуючи на зміни у навколишньому середовищі. Робота різних органів узгоджується завдяки виробленню рослиною особливих біологічно активних речовин, які називають фітогормонами. Вони в надзвичайно малих кількостях регулюють ріст і розвиток рослин. За участі фітогормонів забезпечується взаємодія різних тканин і органів рослини. Наприклад, фітогормони, що утворюються на верхівці пагона під дією світла, сприяють більш активному росту клітин з менш освітленого боку, і рослина вигинає пагін у бік світла. Інші фітогормони зумовлюють перехід рослини у стан спокою, що дозволяє переживати періоди несприятливих умов у неактивному стані, скидання листків, дозрівання плодів тощо.

Дізнайтеся більше за QR-кодом про сплячі бруньки. https://cutt.ly/zwYvvrsR

Узагальнення

Усі частини рослини пов’язані між собою. Так вода та мінеральні сполуки транспортуються від коренів до листків, а органічні речовини — від листків до коренів. Рослини здатні сприймати подразники довкілля та реагувати на них, наприклад, у вигляді ростових рухів.

Поміркуйте

1. Чому рослини за рівномірного освітлення ростуть угору, а не вбік?
2. Як вплине на врожайність картоплі поїдання колорадським жуком листків цієї рослини?
3. Як можна перевірити, що корінці пророслої насінини реагують на силу тяжіння?

Зміст