Українська мова. 7 клас. Авраменко

§ 13. Розвиток мовлення. Поняття про медіатекст

1. Розгляньте зображення та виконайте завдання.

• А. Яку інформацію люди сприймають цими органами чуття?
• Б. За допомогою яких органів чуття можна дістати якнайбільше інформації?

2. Прочитайте та перекажіть відомості про медіатекст (усно).

Засоби масової інформації (ЗМІ), або масмедіа, — це засоби передавання, зберігання та відтворення інформації для великої кількості людей, а саме: радіо, телебачення, кіно, вебсайти; газети, журнали, книжки, буклети; рекламні щити та ін.

Медіатекст — це усний або писемний текст будь-якого виду ЗМІ, створений із метою впливу та переконання (стаття, повинний текст чи інтерв’ю, текст реклами, допис у соцмережі, кінофільм, відеокліп, голосове повідомлення, світлини та ін.).

До різних видів медіатекстів є свої вимоги. Скажімо, у новинних текстах має бути названо: мету події; її час і місце; учасників та їхню діяльність; результат події; думку про подію і джерело інформації. У рекламному тексті важливі лаконічність, переконання, дотепність і спрямованість на цільову аудиторію; у відеокліпі найбільше значення мають зоровий ряд, образність, спецефекти та ін.

Медійну інформацію переважно подають у публіцистичному стилі як в усній, так і в писемній формі.

Джерелом інформації може бути людина (її знання) чи якийсь предмет (книжка, комп’ютер, телевізор тощо). Важливо, щоб джерело інформації було надійним, не вводило її споживача в оману.

Неправдива (фейкова) інформація — це факти в спотвореному вигляді. Таку інформацію поширюють для маніпуляції людьми, щоб підштовхнути їх до дій або думок, які потрібні маніпулятору. Тож будь-яку інформацію треба сприймати критично.

• Не читайте новин на тих сайтах, про які вам нічого не відомо.

• Перевіряйте інформацію за кількома джерелами.

• Піддавайте сумніву будь-яку інформацію, не підкріплену доказом.

• Не довіряйте скриншотам: заходьте на сторінку в соцмережі.

Прикладом фейкової інформації може бути заголовок «Якщо дитина боїться коронавірусу — вона залишається вдома». Надмірно турботливі батьки вже встигли зрадіти цій новині, як раптом виявилося, що це фейк. Скандальну фразу приписали тодішньому міністру освіти Сергієві Шкарлету. Журналісти, не до кінця розібравшись із цитатою, вирішили тлумачити її по-своєму. Ось цитата з першоджерела: «Пускати чи не пускати дитину в разі певної застороги до дитсадка — право батьків. Ніхто їхню дитину не відрахує». У коментарі міністра йшлося не про школи, а про дитсадки. Неправдиву новину поширив інтернет-сайт «ВолиньPost», а спростувало її видання «НУШ».

3. Ознайомтеся з медіатекстами та дослідіть кожний із них за планом.

І. Відеоматеріал на ютубі «Найцікавіші факти про Джоан Роулінг» (2 хв 20 с).

Джоан Роулінг

II. Світлина «Волинська бабуся з Лискою». Фото М. Бая. 1969 р.

Волинська бабуся з Лискою

III. Кліп Наталки Жижченко «Zenit» на ютубі — пошукові слова «ONUKA — ZENIT» (3 хв 37 с).

IV. З книжки К. Мавріної «Про красивий і зручний одяг».

У розмовах можна почути: «Вона зі смаком одягається» або «У неї хороший смак!» Як це розуміти? Одягатися зі смаком — означає одягатися скромно й красиво, так, щоб не викликати загальної уваги своїм модним, яскравим убранням. Потрібно критично ставитися до свого одягу, тобто вміти побачити себе очима ближнього. Річ, яка сподобалася на комусь, треба в думці уявити на собі. Адже люди мають різні зовнішні дані, і те, що одному личить, на іншому має непривабливий вигляд.

План дослідження медіатексту

• 1. Вид медіатексту (стаття, новини, інтерв’ю, реклама, відеокліп тощо).
• 2. Мета інформації (сформувати думку про особистість чи подію, подарувати естетичне задоволення, спонукати до роздумів над проблемою).
• 3. Орган(и) чуття, яким(и) сприймаємо інформацію.
• 4. Наявність / відсутність неправдивих (фейкових) відомостей.
• 5. Джерело медіатексту.

4. Знайдіть в інтернеті медіатекст із фейковою інформацією та дослідіть його за планом (вправа 3, письмово).