Українська література. З поглибленим вивченням філології. 9 клас. Авраменко

Родинно-побутові пісні

11. Прочитайте пісні та літературно-критичний матеріал до них. Виконайте завдання.

МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ

Місяць на небі, зіроньки сяють,

Тихо по морю човен пливе.

В човні дівчина пісню співає,

А козак чує — серденько мре.

Пісня та мила, пісня та люба —

Все про кохання, все про любов.

Як ми любились та й розійшлися.

Тепер навіки зійшлися знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,

Темні, як нічка, ясні, як день!

Ви ж мені, очі, вік вкоротили,

Де ж ви навчились зводить людей?

Пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» починається романтичним пейзажем, у якому наявні народні символи: місяць — хлопець, козак; зоря — дівчина-красуня; човен символізує життєву дорогу. Дівчина співає пісню, пливучи в човні, а серце козака мліє від кохання до неї. Провідний мотив пісні — торжество кохання, незважаючи на тимчасову розлуку молодої пари.

Пісню оздоблено художніми засобами, традиційними для фольклорних творів: порівняннями (як нічка, як день), повторами («Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов»), риторичними звертаннями й запитаннями («Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей?»).

Пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» популярна й нині. Науковці вважають, що вона належить до пісень літературного походження (щоправда, автор пісні невідомий).

  • А. Словесно домалюйте пейзаж, використавши рядки з пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють».

ЦВІТЕ ТЕРЕН, ЦВІТЕ ТЕРЕН

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

І ще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

«Цвіте терен, цвіте терен» — одна з найпопулярніших пісень про кохання (також відомий варіант «Терен цвіте, терен цвіте»). Провідний мотив пісні — нерозділене кохання, адже милий поїхав «іншої шукати».

Пісня починається з художнього паралелізму, у якому терен символізує життєві труднощі, перешкоди, котрі треба подолати, а потім лірична героїня розповідає про свої переживання: «Хто в любові не знається, / Той горя не знає». Промовистим є й образ цвіту, що опадає. Увесь текст пісні пересипаний пестливими словами: молоденька, вечероньки, кріселечко, миленький. Вони розчулюють слухача (виконавця), викликають співчуття до нещасної дівчини. Драматизм ситуації підсилює антитеза: «І ще очі не дрімали, / А вже сходить сонце».

  • Б. Прослухайте в інтернеті дві версії пісні «Цвіте терен, цвіте терен» у виконанні Марії Бурмаки й Аліни Паш. Чиє виконання вам більше сподобалося? Аргументуйте свою думку.

СОНЦЕ НИЗЕНЬКО

Сонце низенько, вечір близенько,

Вийди до мене, моє серденько!

Ой вийди, вийди, та не барися,

Моє серденько, розвеселиться.

Ой вийди, вийди, серденько Галю,

Серденько, рибонько, дорогий кришталю!

Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, —

Я твої ніженьки в шапочку вложу!

Через річеньку, через болото

Подай рученьку, моє золото!

Через річеньку, через биструю

Подай рученьку, подай другую!

Ой біда, біда, який я вдався, —

Брів через річеньку, та не вмивався.

Ой завернуся та умиюся,

На свою милую хоч подивлюся.

«Ой не вертайся та не вмивайся,

Ти ж мені, серденько, й так сподобався.

Ой там криниця під перелазом —

Вмиємось, серденько, обоє разом.

Моя хустина шовками шита,

Утремось, серденько, хоч буду бита.

Битиме мати, знатиму, за що:

За тебе, серденько, не за ледащо!»

Герої пісні «Сонце низенько» — щасливі, бо закохані. Їхні почуття щирі, сповнені радості в очікуванні зустрічі, яка має відбутися ввечері. Хлопець називає свою кохану серденьком, рибонькою, дорогим кришталем, золотом, милою. Скільки естетики в щирих і ніжних почуттях закоханого парубка, який промовляє: «Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, — / Я твої ніженьки в шапочку вложу!» Ніщо не може зупинити дівчину, навіть розгнівана через непослух мати: «Битиме мати, знатиму, за що: / За тебе, серденько, не за ледащо!» Головне в стосунках закоханих молодих — вірність, чесність і ніжність (провідний мотив пісні).

О. Мурашко. Зима. 1905 р.

Пестлива лексика (близенько, серденько, рибонько), епітети (дорогий кришталю, бистрая річенька), підсилювальна частка ой, риторичні звертання поглиблюють ніжні почуття, якими сповнена пісня.

І. Котляревський, творчість якого ви будете вивчати найближчим часом, переробивши пісню «Сонце низенько», використав її в п’єсі «Наталка Полтавка». Саме цей варіант пісні й став улюбленим для багатьох поколінь українців.

  • В. Чим близькі картина О. Мурашка «Зима» і народна пісня «Сонце низенько»?

12. Прочитавши відомості з теорії літератури, запишітьу зошит визначення терміна «народна пісня»

Теорія літератури

Народні пісні — ліричні твори (до ліро-епічних належать історичні пісні). У них народ висловлює свою любов і смуток, захоплюється героями й засуджує ворогів, бажає щастя-долі й різних благ. Залежно від змісту пісень, часу та місця виконання, їх поділяють на календарно-обрядові, суспільно-побутові, історичні й родинно-побутові. Народні пісні мають своєрідну будову. Їх поділяють на куплети (у віршах — строфи), здебільшого з двох або чотирьох рядків.

Мелодія пісні однакова для всіх її куплетів. У народній пісні може бути приспів (або рефрен) — частина твору, що періодично повторюється. Також у пісні можуть повторюватися окремі рядки. Наприклад, у пісні «Цвіте терен, цвіте терен» повторюються останні два рядки кожного куплету.

«ОЙ НЕ СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ...»

Ой не світи, місяченьку, не світи нікому,

Тільки світи миленькому, як іде додому,

Як іде додому.

Світи йому ранесенько та й розганяй хмари,

А як же він іншу має, то зайди за хмари,

То зайди за хмари.

Світив місяць, світив ясний та й зайшов за тини,

А я, бідна, гірко плачу — зрадив мене милий,

Зрадив мене милий.

У пісні «Ой не світи, місяченьку...» розкрито мотив нерозділеного кохання й зради через риторичне звертання та заперечне порівняння («Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, / Тільки світи миленькому, як іде додому»). Єдиний свідок страждань дівчини — місяченько, якому призначена її сповідь. Тавтологія слова «світи» (повторюється шість разів у трьох строфах!) підсилює важкий емоційний стан героїні.

«ЧИ Я В ЛУЗІ НЕ КАЛИНА БУЛА...»

Чи я в лузі не калина була,

Чи я в лузі не червона була?

Взяли ж мене поламали

І в пучечки пов’язали. —

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Чи я в полі не травиця була,

Чи я в полі не зелена росла?

Взяли ж мене покосили

І на сіно посушили. —

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Чи я в полі не пшениця була,

Чи я в полі не зерниста була?

Взяли ж мене та й пожали

І в снопики пов’язали —

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Чи я в батька не дитина була,

Чи я в батька не кохана була?

Взяли ж мене заміж дали

І світ мені зав’язали. —

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Чи не було річеньки утопитися,

Чи не було кращого полюбитися?

Були річки — повсихали,

Були кращі — повмирали. —

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Твір «Чи я в лузі не калина була...» належить до пісень про родинне життя. У переважній більшості в них звучать такі мотиви: нарікання на важку жіночу долю; туга молодої жінки, невістки, подружнє життя якої склалося не дуже щасливо; журба за справжнім коханням; сльози розпуки; розчарування чоловіком. За це І. Франко назвав ці пісні «жіночими невільничими псалмами».

13. Виконайте завдання.

1. Установіть відповідність.

Назва пісні

Уривок

1 «Цвіте терен»

2 «Ой не світи, місяченьку...»

3 «Чи я в лузі не калина була...»

А «Були річки — повсихали,

Були кращі — повмирали».

Б «А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала»

В «Через річеньку, через болото

Подай рученьку, моє золото!»

Г «А я, бідна, гірко плачу — зрадив мене милий»

2. Установіть відповідність.

Назва пісні

Провідний мотив

1 «Ой не світи, місяченьку...»

2 «Чи я в лузі не калина була...»

3 «Сонце низенько»

А щасливого кохання

Б помсти за зраду

В зради дівчини парубком

Г нещасливої жіночої долі в подружньому житті

3. Установіть відповідність.

Художній засіб

Уривок

1 анафора

2 риторичне звертання

3 рефрен

4 градація

А «Така доля моя! Гірка доля моя!»

Б «Чи я в полі не пшениця була,

Чи я в полі не зерниста була?»

В «Ой не світи, місяченьку, не світи нікому...»

Г «...червона калина, зелена травиця»

Д «не калина», «не травиця», «не пшениця»

4. Пісні «Ой не світи, місяченьку...» і «Чи я в лузі не калина була...» належать до жанру

  • А історичних
  • Б соціально-побутових
  • В родинно-побутових
  • Г календарно-обрядових

5. Слова місяченьку, миленький, ранесенько, пучечки, снопики, річенька (пісні «Ой не світи, місяченьку...», «Чи я в лузі не калина була...») належать до лексики

  • А власне української, стилістично нейтральної
  • Б емоційно забарвленої, пестливої
  • В активної, часто вживаної
  • Г запозиченої з інших мов

6. Чому в першому рядку пісні йдеться про те, що «цвіте терен», а в другому — уже «цвіт опадає»? Чому саме цю рослину оспівано?

7. Назвіть пестливі слова з пісні «Цвіте терен, цвіте терен». Чому лірична героїня їх використовує, страждаючи через розлуку з коханим?

8. Опишіть темперамент хлопця і дівчини з пісні «Сонце низенько».

9. Люди якої вікової категорії найчастіше співають народні пісні? Які народні пісні про кохання ви чули раніше?

10. Чи називають закохані одне одного серденьком, золотом і подібними словами в наш час? Чому мода на пестливі звертання не минає?

11. Прокоментуйте слова М. Стельмаха: «Народні пісні — душа народу, безмежне поле, заквітчане людськими надіями, частими поривами до щастя і чистою сльозою на віях дівочих». Проілюструйте це висловлення прикладами з вивчених пісень.

12. Розгляньте репродукції картин, що використано в цій статті? Які мотиви могли б мати уявні пісні, проілюстровані цими малярськими роботами?

14. Виконайте домашнє завдання.

  • 1. Вивчіть напам’ять одну з пісень про кохання.
  • 2. Випишіть слова-символи з усіх вивчених пісень про кохання і поясніть їхнє значення (скористайтеся словником символів).