Українська література. 8 клас. Авраменко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Володимир Підпалий
(1936—1973)
Володимир Олексійович Підпалий народився 9 травня 1936 р. в с. Лазірках на Полтавщині в сім’ї залізничника. Коли хлопчику було сім років, батько загинув під час форсування Дніпра. Поет гірко зізнавався: «Дитинство... вкрала війна в мого покоління». У школі дуже багато читав, любив літературу й історію.
Володимир працював у тракторній бригаді, служив на флоті, а після демобілізації закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Упродовж подальшого життя був редактором у видавництвах. У царині художньої літератури прославився як поет. Помер В. Підпалий 1973 р. від невиліковної хвороби.
Прочитавши подані нижче уривки з «Автобіографії» В. Підпалого, ви дізнаєтеся про дитинство поета.
«У травні 1939 року в дитячих яслах, що містилися в обійсті тодішнього голови сільської ради, давали уколи. Загледівши небезпеку від жінки в білому халаті, я показав їй язика й заховався під ліжко, а коли вони полізли за мною (це було в кімнаті господаря), я направив на них важезного нагана, котрого надибав під подушкою. Був переполох, цукерки; нагана я віддав, за що відразу був покараний: окрім уколу, щеміли днів зо два вуха. Отож звідти ще виніс: змирення карається...
На четвертому році життя батько дозволив мені посидіти на коні. Уже дорослим я кілька разів убивався з коней до смерті, але в серці разом із страхом падіння посилилася любов до гриви й вітру від швидкого галопу.
Із тварин найбільше жалію собак і волів. Перших, що все розуміють, а сказати не вміють. Волів — що терплять, хоч могли б і не терпіти, — силу яку ж мають, але чого варте їхнє терпіння! Навіть у людей, коли вони важко живуть, не такі сумні очі».
БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
Ми приходимо в цей світ, щоб зростати, допомагати, дарувати, насолоджуватися, творити, любити... Але люди бувають різними: щедрими й скупими, добрими та злими, милосердними й байдужими...
В. Орловський. Літній день. 1884 р.
Одне із завдань мистецтва — прищеплювати любов до людей, природи, до краси як такої. Володимир Підпалий у своїх поезіях культивує ідею людяності, любові до свого краю, бережливого ставлення до природи. Ліричний герой віршів «...Бачиш: між трав зелених...» і «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. Прочитайте ці вірші й переконайтеся в цьому.
* * *
...Бачиш:
між трав зелених,
як грудочки,
пташата...
Станьмо ось тут навшпиньки
спокій їх берегти.
Може, не зможу батьком —
стану їм старшим братом;
будь їм,
маленьким, сірим,
просто сестрою ти...
Кажеш,
що не зумієм,
не маєм любові й хисту...
Що ти?!
А руки?! Серце?!
Куди заховати їх?!
Яструб-розбійник свисне
раптом над беззахисними,
ляже на нашу совість
за нашу байдужість
гріх...
Треба в житті любити
гаряче і багато:
сонце,
дощі зернисті,
дороги в пилу,
траву!
...Бачиш:
в гнізді малому,
як грудочки,
пташата,
немічні ще,
невміло ворушаться
і живуть!..
ЗИМОВИЙ ЕТЮД
Трішки туману і трішки інею,
неба льодинку холодну —
на шлях...
Вечір, мов казка, над Україною
казка, як вечір,
аж синьо в очах...
Там, за тополями,
за огорожами,
де місто тікає на ніч в степи, —
все запорошене,
все насторожене,
вся Україна заслухалась —
і не спить...
А. Куїнджі. Зима. 1880-1895 рр.
Зауважте!
Етюд (з фр. вправи, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру.
1. Вірш «Зимовий етюд» належить до
- А епосу
- Б драми
- В лірики
- Г ліро-епосу
2. Заслухалась і не спить у вірші «Зимовий етюд»
- А казка
- Б тополя
- В Україна
- Г льодинка
3. Установіть відповідність.
Художній засіб |
Приклад |
1 епітет 2 інверсія 3 порівняння 4 персоніфікація |
А Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти. Б Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи... . В Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір... Г Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом... Д Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті... |
4. Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості з його дитинства?
5. Прочитайте ті рядки вірша «...Бачиш: між трав зелених...», які вас найбільше зворушили.
6. Серед художніх образів — трави зелені, сонце, дощі зернисті — виокремлюється й образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що символізує цей образ?
7. Чого навчає вірш В. Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...»?
8. До якого виду лірики належить вірш «Зимовий етюд»? Аргументуйте свою думку.
9. Опрацювавши в рубриці «Зауважте!» визначення терміна «етюд», доведіть, що вірш «Зимовий етюд» належить до цього жанру.
10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».
11. Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («...Бачиш: між трав зелених...»), що бути байдужим — це гріх? Аргументуйте свою думку.
12. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді».
• Заповніть літературний паспорт вірша «...Бачиш: між трав зелених...».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України