Українська література. Повторне видання. 7 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Володимир Івасюк

(1949—1979)

Український поет і композитор.

Найвідоміші твори: «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви».

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994, посмертно).

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 р. в м. Кіцмані Чернівецької області. Він змалку мав великий потяг до музики: уже в п'ятирічному віці почав опановувати гру на скрипці в музичній школі. А в 15 років Володя створив шкільний ансамбль «Буковинка», для якого написав свої перші пісні. Зі своїм творчим колективом здобув перемогу в багатьох музичних конкурсах. Коли хлопець закінчив школу, його родина переїхала до Чернівців. Тут Володимир вступив до медичного інституту. Саме під час навчання у виші він написав пісні «Червона рута» і «Водограй», з якими прославився на весь світ.

Навесні 1972 р. розпочався львівський період у житті Володі: він вступив на підготовчий композиторський факультет Львівської консерваторії і перевівся на IV курс Львівського медичного інституту. Молодий композитор створив багато пісень, які відразу стали хітами: «Я — твоє крило», «Два перстені», «Балада про мальви», яку виконала вже відома на той час Софія Ротару. В. Івасюк став лауреатом міжнародного фестивалю естрадної пісні «Сопот-74» (Польща). У видавництві «Музична Україна» вийшла друком збірка пісень В. Івасюка «Моя пісня». Він працював над створенням платівки-«гіганта», право на яку в той час мали лише члени Спілки композиторів, а Володя тоді був звичайним студентом консерваторії. Тож «гігант» давався йому дуже важко, але коли він вийшов у світ, то розлетівся вмить. І не дивно, адже й нині, через десятки років, пісні В. Івасюка співають люди різних поколінь.

Софія Ротару

Зауважте

Історія пісні «Червона рута»

За переказами, що досі існують у Карпатах, рута — жовта квітка, яка лише на кілька хвилин, у ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її знайде та зірве, буде щасливою в коханні.

Пісню «Червона рута» В. Івасюк написав у дев'ятнадцятирічному віці. Як же народився цей задум? У великій батьковій бібліотеці юнак, тоді ще старшокласник, натрапив на видану 1906 р. збірку коломийок, упорядковану фольклористом В. Гнатюком. В одній із них він прочитав про чарівне зілля — червону руту. Для юного музики цей образ став зворушливою знахідкою, справжнім одкровенням. У пошуках історії про цю квітку він багато мандрував селами, особливо гірськими, шукаючи ключ до розкриття таємниці, і згодом знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а ще записав легенду про загадкове чар-зілля.

Рута жовта

На обласному телебаченні В. Івасюк мав добрих друзів, яким повідомив про дві нові пісні. Їхня прем'єра відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». Ось настало свято Володиної музики та поезії — торжество його творчої роботи. «Червона рута» стала піснею року й однією з найвідоміших у світі українських пісень.

До речі...

У первинному варіанті пісня про чарівне зілля мала назву «Черлена1 рута», про що свідчить її збережений автограф.

1 Черлений (діал., поет.) — темно-червоний.

ЧЕРВОНА РУТА

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала?

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами —

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.

Бо твоя врода —

То є чистая вода,

То є бистрая вода

З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,

У дібровах зелених,

По забутих стежках

Ти приходиш до мене.

І не треба нести

Мені квітку надії,

Бо давно уже ти

Увійшла в мої мрії.

Приспів

До речі.

Задум написати пісню «Водограй» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Справді, у цьому творі вчувається нестримне буяння молодості, як і холодне й чисте шумовиння водоспаду.

ВОДОГРАЙ

Тече вода, тече бистра,

А куди — не знає,

Поміж гори, в світ широкий

Тече, не вертає.

Ми зустрінемось з тобою

Біля водограю

І попросим його щиро —

Хай він нам заграє.

Приспів:

Ой водо-водограй, грай для нас, грай...

Танок свій жвавий не зупиняй.

За красну1 пісню на всі голоси,

Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна.

І ми заграєм на струнах твоїх —

Хай розіллють вони радісний сміх.

Косівський водоспад Гук

Подивись, як сіру скелю

Б'є вода іскриста,

Ти зроби мені з тих крапель

Зоряне намисто.

Краще я зберу джерела

Й з них зроблю цимбали,

Щоб тобі, дівчино мила,

Вони красно грали.

Приспів

1 Красний (нар.-поет.) — гарний, прекрасний, чудовий.

Зауважте

Колорит пісень В. Івасюка

Секрет популярності пісень В. Івасюка не важко розгадати: яскраві образи коханої (карі очі, чорні брови), пейзажі рідної землі (далекі гори, зелені діброви, бистрі ріки), легкість, ліризм, мелодійність. Колориту його пісням додають діалектизми — слова, що побутують лише в певній місцевості: звори — гірські западини, яри, провалля; кичера — гора, укрита вся лісом, крім вершини; бескиди — гори, скелі (іноді — урвище, провалля). Без цих слів пісні втратили б свій колорит.

Справді, коли слухаєш його пісні, наша уява малює пейзажі Буковини й Галичини, а це горби, пагорби й гори, полонини, ліси, крижані й кришталево-прозорі річки, які бувають лише в цій місцевості.

Читаючи текст пісні «Я піду в далекі гори» (1968), зверніть увагу на те, що в деяких словах наголос зміщено з метою римування: мила моя, кичери, попрошу.

Я ПІДУ В ДАЛЕКІ ГОРИ

Я піду в далекі гори,

На широкі полонини,

І попрошу вітру зворів,

Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах

На кичери і діброви

І дізнавсь, де моя мила —

Карі очі, чорні брови.

Приспів:

Мила моя, люба моя,

Світе ясен цвіт,

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,

Мрію молоду,

І сади цвітуть для мене,

Як до тебе йду.

А як вітер з полонини

Полетіти не захоче,

Все одно знайду дівчину —

Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,

І бескиди, і діброви,

І шляхи мені покажуть

Карі очі, чорні брови.

Приспів

До речі...

У різні часи пісню «Я піду в далекі гори» виконували популярні українські співаки: Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Віктор Павлик, рок-гурт «Плач Єремії», Квітка Цісик.

YouTube Володимир Івасюк. «Я піду в далекі гори»

Квітка Цісик. «Я піду в далекі гори»

«Плач Єремії». «Я піду в далекі гори»

Зауважте

Символіка «Балади про мальви»

Недарма цю пісню В. Івасюк спочатку хотів назвати «Баладою про матір», адже вона розповідає про сум матері, дитину якої забрала війна. Щоправда, у первинному варіанті лірична розповідь велася про доньку, а в остаточній версії образ втраченої дитини узагальнено — це може бути й донька, і син. До речі, після вбивства В. Івасюка (злочин досі не розкрито) у багатьох дослідників «Балада про мальви» асоціюється з трагічною долею композитора: «Було щось у цій пісні трагічно-пророче. Кожний звук, кожний інтонаційний зворот мав смислове навантаження, розкривав тему незнищенності життя, переходу однієї його форми в іншу, незнищенності материнської любові», — пише перший директор музею В. Івасюка П. Нечаєва.

Історія України має багато сумних сторінок. Однією з них є російсько-українська війна, що розпочалася 2014 р. Тож «Балада про мальви» у наші дні звучить по-особливому актуально.

Мальва — берегиня української оселі, вона символізує любов до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Цікавою є легенда про цю квітку.

ЛЕГЕНДА ПРО МАЛЬВУ

Давно те діялося. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її щедрі землі. То поляки налітали, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли: хто вилами, хто — сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім'ю. Та сили були нерівні. Порубали його вороги, накинули аркан на шию дружині й потягли за собою. Тільки доньці Мальві вдалося сховатися. Люди шанували її за те, що зналася на всякому зіллі й лікувала травами. Ту науку перейняла від матері, а батько її ще змалечку навчив вояцького ремесла. Не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива й горда Мальва наводила жах на ворогів. П'ять корів обіцяли тому, хто видасть її.

Б. Інман. Мальви. 2000 р.

Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди, але запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці назвали мальвою, а село, де росла й жила красуня, — Мальвині Граблі. Добре пам'ятали люди, як вона граблями нищила бусурманів.

Біля кожної хати ростуть мальви як пам'ять про сміливу дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього життя.

БАЛАДА ПРО МАЛЬВИ

Заснули мальви біля хати.

Їх місяць вийшов колихати.

І тільки мати не засне,

Мати не засне,

Жде вона мене...

Приспів:

О мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти —

З мойого серця мальва проросла

І кров'ю зацвіла.

Не плач же, мамо, — ти ж бо не одна —

Багато мальв насіяла війна,

Вони шепочуть для тебе восени:

«Засни, засни, засни, засни».

У матерів є любі діти,

А у моєї тільки квіти.

Самотні квіти під вікном —

Квіти під вікном —

Заснули вже давно.

Приспів:

Як зійде сонце — вийди на поріг,

І люди вклоняться тобі до ніг.

Пройдися полем — мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук.

Життя — як пісня, що не віддзвенить.

Я в мальві знов для тебе буду жить.

Якщо ж я ласку не встигла принести —

Прости, прости, прости, прости.

1. В. Івасюк мандрував гірськими селами, щоб розкрити таємницю чар-зілля і написати про нього пісню

  • А «Водограй»
  • Б «Червона рута»
  • В «Балада про мальви»
  • Г «Я піду в далекі гори»

2. Трагічне звучання має твір

  • А «Водограй»
  • Б «Червона рута»
  • В «Балада про мальви»
  • Г «Я піду в далекі гори»

3. Установіть відповідність.

Художні образи

Назва пісні

1 мати, буйні луки

2 чорні очі, діброви

3 забуті стежки, квітка надії

4 зоряне намисто, радісний сміх

А «Водограй»

Б «Два перстені»

В «Червона рута»

Г «Балада про мальви»

Д «Я піду в далекі гори»

4. У чому полягає секрет успіху пісні «Червона рута»?

5. Що означають слова кичера, бескид і звора? Яку роль вони відіграють у пісні «Я піду в далекі гори»?

6. Що надихнуло В. Івасюка написати пісню «Водограй»? Яким ви уявили образ води?

7. Яким, на вашу думку, має бути темп виконання пісні «Водограй»? Чому саме таким?

8. Що символізує мальва в баладі В. Івасюка? Чому цей твір мистецтвознавці називають пророчим?

9. Якби вам довелося зняти кліп до однієї з пісень В. Івасюка, то яку б з них ви вибрали? Чому саме цю пісню?

10. Доведіть, що пісні В. Івасюка сприяли відродженню національної самосвідомості й патріотичних почуттів.

11. Знайдіть і випишіть приклади епітета, персоніфікації та порівняння з пісень В. Івасюка.

12. Перекажіть легенду про мальву. Доповніть розповідь своїми враженнями від «Балади про мальву».

  • 1. Вивчіть напам'ять одну пісню В. Івасюка (на власний вибір).
  • 2. Прослухайте пісню «Я піду в далекі гори» у виконанні В. Івасюка, Квітки Цісик і гурту «Плач Єремії». Напишіть короткий відгук про різні манери виконання однієї пісні (голос, музичні інструменти, аранжування та ін.).
  • 3. Створіть мультимедійну презентацію про життя та творчість В. Івасюка (за бажанням).