Українська література. Повторне видання. 7 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Ми — українці

Олег Ольжич

(1907—1944)

Український поет-емігрант, публіцист, політичний діяч, археолог.

Поетичні збірки: «Рінь», «Вежі», «Підзамчя».

Олег Ольжич (справжні ім'я та прізвище Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в м. Житомирі. Він син відомого письменника Олександра Олеся, з творами якого ви ознайомилися в 5 класі (оповідь «Ярослав Мудрий» і драма-казка «Микита Кожум'яка»). Навчався в Карловому університеті (м. Прага, Чеська Республіка), читав курс лекцій з археології в Гарвардському університеті (м. Кембридж, США).

У своїх поетичних творах О. Ольжич стверджує, що український народ творчий, відважний і здатний на самопожертву, він закликає кожну людину йти за велінням свого серця. Сила духу, романтичний максималізм, життєва ініціатива властиві й самому поету, і ліричному герою вірша «Господь багатий нас благословив».

Вірші митця сповнені патріотичних мотивів. Він уславлює лицарство, честь воїнської звитяги та самопожертву. Його ліричний герой — сильна особистість, у чому ви переконаєтеся, коли прочитаєте поезію «Захочеш — і будеш...» із циклу «Незнаному воякові».

За участь у національних визвольних змаганнях 36-річний поет загинув від катувань 10 червня 1944 р. в німецькому концтаборі «Заксенгаузен».

ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ

І вірити, і прагнуть — не вотще¹.

Безсмертне — і величне, і ясне-бо.

Ось лине хмара з літеплим² дощем,

І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив

Дарами, що нікому не одняти:

Любов і творчість, туга і порив,

Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —

Доволі на столах Його веселих.

Іди ж сміливо і бери один

Твойому серцю найхмельніший келих.

¹ Вотще (заст.) — даремно, марно.

² Літеплий — трохи теплий.

* * *

Захочеш — і будеш. В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.

В. Форостецький. Повій, вітре, на Вкраїну. 1995 р.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням.

1. Займенник Його у вірші «Господь багатий нас благословив» ужитий замість іменника

А дощ
Б небо
В порив
Г Господь

2. Провідний мотив вірша «Захочеш — і будеш...» —

А утвердження сильної і сміливої особистості
Б прищеплення любові до Батьківщини
В уславлення українських воїнів
Г віра в майбутнє своєї Вітчизни

3. Прочитайте уривок з вірша.

Солодких грон і променистих вин —

Доволі на столах Його веселих.

У цих рядках використано

А персоніфікацію
Б порівняння
В анафору
Г епітет

4. Який факт із життя О. Ольжича вас найбільше вразив?

5. Як ви розумієте слова вотще, літеплий, розверзатися («Господь багатий нас благословив»)?

6. Якими дарами наділив Бог український народ у вірші «Господь багатий нас благословив»?

7. Чому займенник Його (третя строфа) написано з великої літери?

8. Чому, на вашу думку, вірш «Захочеш — і будеш...» О. Ольжич починає дієсловами саме другої особи однини? Якого ефекту в спілкуванні з читачем він досягає, використовуючи ці дієслівні форми?

9. Як ви розумієте останні два рядки вірша «Захочеш — і будеш...»?

10. Як ви розумієте поняття «романтичний максималізм», «сила духу», «життєрадісність і шляхетність»? У яких рядках віршів О. Ольжича вони проявляються?

11. Якби вам довелося підготувати ілюстрацію до вірша «Господь багатий нас благословив», то що б ви на ній зобразили? Усно намалюйте цю словесну картину.

12. В. Симоненка називають лицарем на білому коні, а О. Ольжича — лицарем духу. Чому саме такою характеристикою наділяють цього митця? Висловте свої міркування, використовуючи вивчені вірші поета.