Українська література. Повторне видання. 7 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Ліна Костенко

(народилася 1930 р.)

Сучасна українська поетеса.

Найвідоміші твори: поетичні збірки «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур»; роман у віршах «Маруся Чурай»; історичний роман «Берестечко».

Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1987).

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в м. Ржищеві (неподалік від м. Києва) у сім'ї вчителів. Коли їй виповнилося шість років, родина переїхала до м. Києва.

Майбутній поетесі було одинадцять років, як розпочалася війна. Десь у чотирнадцять років дівчинка почала писати вірші, а в шістнадцять з'явилися її перші друковані твори.

Творчість Л. Костенко — видатне явище в сучасній українській літературі, проте на своєму творчому шляху їй довелося пережити шістнадцятилітнє мовчання, оскільки тодішня влада забороняла друкувати твори поетеси, яка виражала свою позицію прямо й відкрито: «І не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».

З чистою душею, вона нічого не боялася, адже в неї були крила. Що це за крила, ви дізнаєтеся, коли прочитаєте вірші «Чайка на крижині» та «Крила». Поезія «Дощ полив...» намалює у вашій уяві дивовижну картину викупаної зливою природи, а вірш «Кольорові миші» розповість про красу незвичайного й сірість буденного.

Нині Л. Костенко — почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» і, звичайно ж, Митець, який «малює птиць срібним олівцем на лляному полотні»: «Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність».

ДОЩ ПОЛИВ...

Дощ полив, і день такий полив'яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив'яний

блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.

Мокрі ниви і порожній шлях...

Ген корів розсипана квасолька

доганяє хмари у полях.

О. Шевельов. Пейзаж з веселкою. 2009 р.

КОЛЬОРОВІ МИШІ

Давно,

іще в шістсот якомусь році,

ну, цебто більш як три віки тому,

коли носили шпаги ще при боці

і розважали стратами юрму,

коли відьом палили при народі,

коли наук не знали ще ладом, —

кажу, давно, кажу, у Вишгороді

підсудна Анна стала пред судом.

Було тій Анні, може, десять рочків.

Її привів розлючений сусід.

Багряне листя, кілька тих листочків,

останнє листя із кленових віт

було на стіл покладене, як доказ,

і шаруділо тихо на сукні.

Осіннє сонце, яблуко-недоквас,

стояло в голих кленах у вікні.

І той сусід сказав тоді у тиші:

— Панове судді! Я її привів.

Вона робила... кольорові миші

з оцих ось жовтих і сухих листків.

Ото складе листочок до листочка,

два рази хукне — так і побіжать.

У мене діти, в мене син і дочки,

у них цяцьки так жужмом і лежать.

Вони були нормальні і здорові,

а ця чаклунка збила їх з пуття.

Вночі їм сняться миші кольорові.

Од тих мишей немає нам життя!

Тоді суддя в судейській чорній мантії сказав:

— Життя — це справа без гарантії.

Чаклунок ми караєм по закону.

Перехрестіться, пане, на ікону.

Скажіть суду: вона із димаря

вночі літала чи згасила зірку?

Чи вам ті миші згризли сухаря,

а чи прогризли у підлозі нірку?

Сусід сказав, що миші ті якраз

такої шкоди не чинили зроду,

що в господарстві наче все гаразд,

а йдеться швидше про моральну шкоду.

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?

— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —

Два рази хукнув писар на печать.

Сиділа тихо дівчинка на лаві.

Був сірий день. І сірий був сусід.

І сірий стіл. І сірі були двері.

І раптом нявкнув кольоровий кіт.

Залив чорнилом вирок на папері.

1. Вірш «Дощ полив...» належить до лірики

  • А особистої
  • Б пейзажної
  • В філософської
  • Г громадянської

2. Репліка Життя — це справа без гарантії («Кольорові миші») належить

  • А судді
  • Б сусідові
  • В дівчинці Анні
  • Г кольоровим мишам

3. Сусід («Кольорові миші») звинувачував Анну в тому, що вона

  • А уночі літала з димаря
  • Б згасила зірку на небі
  • В завдала моральної шкоди
  • Г завдала шкоди господарству

4. Які відчуття у вас викликав вірш «Дощ полив...»? Чи переживали ви подібне раніше? Коли саме?

5. Чому лірична героїня вірша «Дощ полив...» порівняла сад з парасолькою, а корівок — із квасолькою? Невже тільки через риму?

6. Як ви вважаєте, умовна чи реальна ситуація зображена у вірші «Кольорові миші»? Аргументуйте свою відповідь.

7. Що означає тут образ кольорових мишей? Чому вони саме кольорові, а не звичайні сірі? Який художній прийом допомагає поетесі розкрити цей образ?

8. Якою постає у вашій уяві дівчинка Анна? Чи схожа вона на інших дітей? У чому її особливість?

9. Як ви вважаєте, сусід заздрив Анні через її талант чи його справді дратували яскравий колір і краса, якої він не розумів? Обґрунтуйте свою думку.

10. Поясніть, як ви зрозуміли останні рядки вірша «Кольорові миші»:

І раптом нявкнув кольоровий кіт.

Залив чорнилом вирок на папері.

11. Висловте свої міркування з приводу, чи потрібні світові неповторні, не схожі на інших особистості. Чи краще хай переважають пересічні мешканці, тоді життя буде простішим?

12. Складіть і запишіть невеликий опис (3-4 речення) побаченого за вікном пейзажу, що переданий за допомогою таких поетичних рядків у вірші «Кольорові миші»: «Осіннє сонце, яблуко-недоквас, стояло в голих кленах у вікні». Як ви розумієте виділені слова в цьому реченні?

  • 1. Підготуйтеся до виразного читання вірша Л. Костенко «Кольорові миші» за ролями.
  • 2. Намалюйте ілюстрацію до вірша Л. Костенко «Кольорові миші» (за бажанням).

ЧАЙКА НА КРИЖИНІ

В цьому році зима

Не вдягала білої свити.

Часом вже й приміряла,

Та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала...

Що ж робити? —

Бідувала в старій

Із тодішніх зів'ялих трав.

Як коли лютувала,

Стелила рядно1 ожеледиць2.

Сперечалася з морем,

Несла сум'яття вітрів.

Все збиралась на силі,

Та не встигла огледіться,

Як проснулись дерева

І на Одрі3 лід потемнів.

Крига буйно ломилась

У відкриті двері протоки.

Лід кришився, б'ючись

об каміння берегове...

І нарешті по Одрі —

темній, широкій —

на останній крижині

самотня чайка пливе.

1 Рядно — вид покривала.

2 Ожеледиця — тонкий шар льоду на поверхні землі.

3 Одер — річка в Західній Європі.

— Ти куди ж розігналась?

Чи бува не до самого моря?

Чайки держаться гурту,

А ти відпливеш одна.

А крижина тонка.

А крижина майже прозора...

Ну, а що, як її

Підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй

та удержать тебе несила?

Затріщить і відломиться...

Піде вода кругами...

— Дивна людино!

Я ж маю крила.

Нащо крилатим ґрунт

під ногами?

1. У вірші «Чайка на крижині» одягнуто в стару свитину із тодішніх зів'ялих трав

  • А осінь
  • Б зиму
  • В весну
  • Г літо

2. Прихід весни («Чайка на крижині») передано словами

  • А стелила рядно ожеледиць
  • Б сперечалася з морем
  • В несла сум'яття вітрів
  • Г на Одрі лід потемнів

3. У першому реченні вірша використано

  • А інверсію
  • Б гіперболу
  • В порівняння
  • Г персоніфікацію

4. Як ви розумієте фразеологізм мати ґрунт під ногами? Чи в такому значенні цей вислів ужито у вірші?

5. Який художній засіб використано у вірші для зображення характеру зими? Наведіть приклади.

6. У яких кольорах ви побачили цей вірш? Чи змінюються вони під час розгортання подій?

7. Вірш «Чайка на крижині» належить до пейзажної чи до філософської лірики? Чому?

8. Подумайте, чому в людини, яка у вірші спілкується з чайкою, немає імені. Хто це: він чи вона, дитина, людина молода чи старшого віку? Чому, на вашу думку, автор уникає такої конкретизації?

9. Що означають крила для чайки, а що для людини?

10. Визначте провідний мотив вірша «Чайка на крижині».

11. Знайдіть присудки в першій строфі вірша й прочитайте цей уривок, інтонаційно їх визначаючи. Якого ефекту досягає автор накопиченням дієслів-присудків?

12. Поділіть вірш «Чайка на крижині» на три частини за змістом. Доберіть до кожної з них заголовок. Запишіть заголовки в зошит.

  • 1. Напишіть своє продовження вірша Л. Костенко «Чайка на крижині» (5-7 речень).
  • 2. Підготуйте коротке повідомлення про те, що символізує чайка в усній народній творчості (за бажанням).

КРИЛА

А й правда,

крилатим ґрунту не треба.

Землі немає,

То буде небо.

Немає поля,

То буде воля.

Немає пари,

То будуть хмари.

В цьому, напевно,

правда пташина...

А як же людина?

А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

не з пуху-пір'я,

а з правди,

чесноти і довір'я.

У кого — з вірності

у коханні.

У кого — з вічного

поривання.

У кого — з щирості

до роботи.

У кого — з щедрості

на турботи.

У кого — з пісні,

або з надії,

або з поезії,

або з мрії.

Людина нібито не літає...

А крила має.

А крила має!

Ж. Уолл. Дух польоту. 1990-і роки

До речі...

В українській мові є чимало фразеологізмів зі словом крила:

• ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії та натхнення;

• як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко;

• під своє крило — для захисту, опікування;

• давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості в собі, у своїх силах, здібностях;

• обламувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій;

• опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритись у своїх силах;

• обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного;

• складати крильця — відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися;

• підрізати крила — позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності.

Зауважте

Крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й упевненості. У давніх греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму. Їх зображують на взутті (як у Меркурія1), що означає здатність до величезного духовного піднесення («Словник символів»).

1 Меркурій — у римській міфології — вісник богів, охоронець подорожніх і купців, бог торгівлі й прибутків.

1. Однакові початки поетичних рядків у вірші «Крила» називаються

  • А гіперболою
  • Б алегорією
  • В символом
  • Г анафорою

2. У вірші «Крила» НЕМАЄ образу

  • А моря
  • Б поля
  • В неба
  • Г хмар

3. У вірші «Крила» повторюється рядок

  • А ...крилатим ґрунту не треба.
  • Б Людина нібито не літає...
  • В А як же людина?
  • Г А крила має.

4. Що таке алегорія та алегоричний образ?

5. Як ви розумієте алегоричний образ крил?

6. У чому полягає пташина правда у вірші Л. Костенко «Крила»? Знайдіть і прочитайте уривок на початку повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять...», у якому йдеться про лебедині крила. Що в крилах з поетичного й прозового творів спільне?

7. Пригадайте, з чого Дедал виготовив крила для Ікара (Давньогрецька міфологія). Які крила повинна мати людина?

8. Прочитайте уривок, у якому йдеться про те, з чого зроблено крила людини. Виберіть з-поміж названих свої. Поясніть вибір.

9. Як за змістом пов'язані вірші «Чайка на крижині» і «Крила»?

10. Про які крила йшлося в розповіді про Л. Костенко?

11. Послухайте продовження вірша «Чайка на крижині», написані вашими однокласниками й однокласницями, і прочитайте своє. З'ясуйте провідну думку кожного з них. Вони переважно про матеріальне чи про духовне?

12. Напишіть невеликий твір-роздум на тему «Нащо крилатим ґрунт під ногами?» (5-7 речень).

  • Вивчіть напам'ять один з віршів Л. Костенко.