Українська література. Повторне видання. 6 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 8-11. Пісні літературного походження

Про що ви дізнаєтеся?

• Що таке гімн? Коли й де він виник?

• Які твори називають піснями літературного походження?

• Що таке тан?

1. Пісні літературного походження.

• Прочитайте уривок із пісні.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала...

Чимало людей знають слова цієї пісні. Можливо, і ви її вже чули. Буває так, що якусь пісню любить і співає багато людей, але хто її автор, відомо не всім. Такі твори називають народними піснями літературного походження. Справді, «Пісня про рушник» нагадує народну пісню: у ній легка та проста рима; художні образи матері, рушника, дороги й зорі; постійні епітети (далека дорога, рушник вишиваний ). Проте в цієї воістину народної пісні є автор, його ім’я — Андрій Малишко. Отже, літературною називають пісню, слова якої написані конкретною людиною.

Багато літературних пісень стали народними, а саме: «Ще не вмерла України...» П. Чубинського, «Молитва» О. Кониського, «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького та Г. Труха, «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка та ін.

2. Народження гімну.

Пісня «Ще не вмерла України...» відома передусім як Державний Гімн України.

Гімн — це урочиста пісня. Він зародився ще в Стародавній Греції як хвала на честь богів. Гімни бувають державні, релігійні, на честь видатних подій чи героїв. Їх виконують під час урочистих подій.

Слова пісні «Ще не вмерла України...» (1862) написав П. Чубинський, а мелодію до неї створив композитор М. Вербицький. У той час Україна не мала своєї державності: її землі входили до складу різних імперій. З 1918 р. цю пісню виконували вже як Державний Гімн Української Народної Республіки. За радянських часів вона була заборонена, але з відновленням незалежності нашої держави її було повернуто до життя.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ...

Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб’ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Приспів

Верховна Рада України затвердила перший куплет і приспів пісні «Ще не вмерла України...» як текст Державного Гімну України. Його виконують на урочистих заходах загальнодержавного значення. Гімн є одним із символів державної символіки, він ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Знайдіть у мережі «Інтернет» річки Сян і Дон. Яка із цих річок протікає територією сучасної України? Які українські географічні назви мають корінь -дон-?

Гра «Так — ні»

Підтвердьте (так) або заперечте (ні) подані твердження.

1. Слова пісні «Ще не вмерла України...» написав М. Вербицький.

2. Пісня «Ще не вмерла України...» стала Державним Гімном 1862 р.

3. У пісні згадано Дон, Сян і Дністер.

4. Державним Гімном України стали перші два куплети пісні «Ще не вмерла України...».

5. Пісню прикрашає образ Чорного моря.

6. Державний Гімн України виник ще в Стародавній Греції.

7. Гімн — це урочиста пісня.

3. Духовний гімн українського народу.

Саме так називають пісню О. Кониського «Молитва» (1885), адже її ліричний герой звертається до Господа з проханням берегти Україну від бід. Він молить Бога дати українському народу волю, долю, щастя і «многая літа». Мелодію до неї написав відомий український композитор М. Лисенко. Пісня належить до патріотичної лірики, її тональність урочиста й водночас спокійна.

МОЛИТВА

Боже, великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни1.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

1 Осінити — освітити, осяяти.

• Перегляньте кліп до пісні «Молитва» та виконайте завдання.

YouTube Боже, великий, єдиний! (Духовний гімн України) HD Great Ukraine

  • 1. Хто виконує цю пісню?
  • 2. Охарактеризуйте мелодію.
  • 3. Які місця й об’єкти, побачені в кліпі, вам знайомі? Назвіть їх.
  • 4. Чому, на вашу думку, саме храми та простори України прикрасили цей кліп?
  • 5. Яке враження справила на вас пісня?

4. Найвідоміша стрілецька пісня.

На початку Першої світової війни (1914) у Галичині було створено добровільні загони січових стрільців (тоді цей край входив до Австро-Угорської імперії). Серед них було багато інтелігентних та освічених людей, які зі зброєю в руках боролися за незалежність України.

Пісні, що були створені й побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу, називають стрілецькими. Найвідоміша з-поміж них — «Ой у лузі червона калина похилилася» (1914). Її тривалий час виконували як гімн. І хоч українські патріоти зазнали поразки у визвольних змаганнях, проте вони залишили в історії яскравий та героїчний спомин, заповівши нам завжди прагнути до свободи й незалежності.

Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» написана С. Чарнецьким за мотивами останнього куплету народної козацької пісні XVII ст. «Розлилися круті бережечки», пізніше доповнена Г. Трухом.

ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан

Визволяти наших українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей у полі ярої пшенички золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з москалями тан.

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить по всій Україні січових стрільців!

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» набула великої популярності в наші дні, коли Україна боронить свої землі від російських нападників. Ремікс на цю пісню у виконанні А. Хливнюка та The Kiffness набрав понад 11 млн переглядів у ютубі.

• Перегляньте відео та поміркуйте, у чому секрет його популярності.

YouTube Ukrainian Folk Song. Andriy Khlyvnuk x The Kiffness

До речі...

Тан — коротка форма слова танець. Тут бій передано через художній образ танцю (натяк на гопак — козацький танець, окремі елементи якого імітують рухи бойових мистецтв).

• НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що твір «Ой у лузі червона калина похилилася»

  • А за жанром — стрілецька пісня
  • Б має патріотичне спрямування
  • В став Державним Гімном України
  • Г написаний С. Чарнецьким і Г. Трухом

5. Історія пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

Пісню про українську столицю «Як тебе не любити, Києве мій» було створено на замовлення до Дня Києва. Музику написав І. Шамо за одну ніч, а вірші до пісні Д. Луценко складав майже місяць. За спогадами дружини поета, після слів «де колишуться віти закоханих мрій» ніяк не народжувався рядок. Тоді її чоловік пішов прогулятися. На вулиці, почувши фразу від хлопця, що залицявся до дівчини: «Ну як тебе не любити?», він використав її, завершивши куплет.

Уперше композиція прозвучала 27 травня 1962 р. й одразу здобула народну любов. Із 2014 р. ця пісня стала офіційним гімном Києва. У чому полягає секрет успіху цього твору? Відповідь проста: у пісні органічно поєднано красиві художні образи, бездоганну риму, урочисту й ніжну мелодію.

ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МІЙ

Грає море зелене, тихий день догора.

Дорогими для мене стали схили Дніпра,

Де колишуться віти закоханих мрій...

Як тебе не любити, Києве мій!

В очі дивляться канни, серце в них переллю.

Хай розкажуть коханій, як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити на крилах надій...

Як тебе не любити, Києве мій!

Спить натомлене місто мирним, лагідним сном.

Ген вогні, як намисто, розцвіли над Дніпром.

Вечорів оксамити, мов щастя прибій...

Як тебе не любити, Києве мій!

• Прослухайте дві версії пісні «Як тебе не любити, Києве мій»: 1) класичну — у виконанні Д. Гнатюка; 2) сучасну — у виконанні О. Винника. Охарактеризуйте різні манери виконання гімну української столиці.

YouTube Д. Гнатюк —«Як тебе не любити, Києве мій»; О. Винник— «Києве мій»

6. Завдання.

1. Увідповідніть художні образи з піснею.

Художні образи

Назва пісні

1 канни, тихий день

2 білий цвіт, кривавий тан

3 проміння волі, світло науки

4 кривавий бій, козацький рід

А «Молитва»

Б «Ще не вмерла України...»

В «Розлилися круті бережечки»

Г «Як тебе не любити, Києве мій»

Д «Ой у лузі червона калина похилилася»

2. Увідповідніть пісню з її характеристикою.

Назва пісні

Характеристика пісні

1 «Молитва»

2 «Ще не вмерла України...»

3 «Як тебе не любити, Києве мій»

4 «Ой у лузі червона калина похилилася»

А гімн столиці України

Б гімн січових стрільців

В гімн Стародавньої Греції

Г Державний Гімн України

Д духовний гімн українського народу

3. Увідповідніть художні засоби та їхні приклади.

Художній засіб

Приклад

1 персоніфікація

2 порівняння

3 метафора

4 епітет

А колишуться віти

Б в очі дивляться канни

В на крилах надій

Г лагідним сном

Д вогні, як намисто

4. Які особливості має гімн як жанровий різновид пісні? У яких життєвих ситуаціях виконують Державний Гімн України?

5. Як ви розумієте слова «Станем, браття, всі за волю від Сяну до Дону»? Чи актуальні вони сьогодні?

6. Знайдіть у пісні П. Чубинського «Ще не вмерла України...» приклади персоніфікації. Запишіть їх у зошит.

7. Чому пісню О. Кониського «Молитва» називають духовним гімном українського народу?

8. Поміркуйте над секретом успіху пісні «Ой у лузі червона калина похилилася».

9. Мініпроєкт. «Як тебе не любити, Києве мій».

План

  • 1-ша група. Історія написання пісні Д. Луценка й І. Шамо.
  • 2-га група. Художні особливості твору.
  • 3-тя група. Мультимедійна презентація пісні.
  • 4-та група. Виконання столичного гімну.

10. Домашнє завдання.

1. Вивчіть напам’ять пісню П. Чубинського «Ще не вмерла України...».

2. Напишіть вільне есе про враження від змісту та мелодії пісні О. Кониського «Молитва» (3-4 речення).

3. Доберіть і запишіть заголовок до кожного куплету пісні С. Чарнецького та Г. Труха «Ой у лузі червона калина похилилася».

4. Виконайте своє завдання в мініпроєкті за піснею Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій».

Подумайте й розкажіть

• Яка з пісень літературного походження вас вразила найбільше? Чим саме?

• Навіщо складають урочисті пісні?