Українська література. Повторне видання. 6 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 44-45. Байки Леоніда Глібова

Про що ви дізнаєтеся?

• Що таке алегорія, байка, мораль?

• Чи зможе жаба перевершити вола?

• Чи можна хитрість вважати суто негативною рисою характеру?

1. Про письменника.

У дитинстві Леоніда Глібова (1827-1893) називали Льоликом. Він був веселим і жвавим, любив усе красиве, а найбільше — доглядати за квітами. За це його прозвали «королем квітів». Вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

Льолик мав багату творчу уяву: коли слухав казки баби Одарки, перед ним виразно вимальовувались особливості характеру та звички вовків, левів, зайців і лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі і злі, багаті і бідні. Потім, у дорослому віці, письменникові стали в пригоді дитячі уявлення про звірів: через них він навчився майстерно зображати характери та вчинки людей. Тож Л. Глібов прославився в нашій літературі передусім як автор байок.

Його байки актуальні й нині: вони не лише цікаві та кумедні, а й навчають нас жити.

Л. Глібов змалку навчився тонко розрізняти характери тварин і людей, їхні звички. Поміркуйте, працівникам яких професій надзвичайно важливими є вміння розбиратися в людях, аналізувати їхню поведінку, причини різних вчинків.

2. Байки Леоніда Глібова.

Перед тим як прочитати байки письменника, поміркуйте, які риси людського характеру можуть нагадувати своєю поведінкою та способом життя такі тварини: муха, бджола, жаба, віл, щука, лисиця, осел, шкапа, цап. Прочитайте байки й зіставте свої уявлення з баченням Л. Глібова.

МУХА І БДЖОЛА (1864-1872)

Весною Муха-ледащиця

Майнула у садок

На ряст, на квіти подивиться,

Почуть Зозулин голосок.

От примостилась на красолі

Та й думає про те,

Що як то гарно жить на волі

Коли усе цвіте.

Сидить, спесиво поглядає,

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає,

Мов панночку яку...

Побачила Бджолу близенько:

— Добридень! — каже їй. —

Оддиш хоч трохи, моя ненько,

Сідай отут мерщій.

— Та ніколи мені сидіти, —

Одвітує Бджола, —

Вже час до пасіки летіти:

Далеко від села.

— Яка погана, — Муха каже, —

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже...

Мені б отак — змарніла б я,

За тиждень би головоньку схилила.

Моє життя, голубко мила, —

Талан як слід:

Чи де бенкет, чи де обід,

Або весіллячко, родини, —

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, —

Не те, що клопоти у полі

І праця бідная твоя! —

На річ таку Бджола сказала:

— Нехай воно і так,

Та тільки он що я чувала,

Що Муху зневажає всяк,

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся, —

Тебе ганяють скрізь:

Непрохана не лізь!

— Стару новинку, — каже Муха, —

Десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха...

Велике діло — проженуть!

Не можна в двері — я в кватирку

Або пролізу в іншу дірку —

І зась усім!

Нехай ся байка мухам буде,

Щоб не сказали часом люди,

Що надокучив їм.

ЖАБА І ВІЛ (1853)

Раз Жаба вилізла на берег подивиться

Та й трошечки на сонечку погріться.

Побачила Вола

Та й каже подрузі тихенько

(Вигадлива була!):

— Який здоровий, моя ненько!

Ну що, сестрице, як надмусь,

То й я така зроблюсь?

От будуть жаби дивуваться!

— І де вже, сестро, нам рівняться! —

Казать їй друга почала;

А та не слуха... дметься... дметься...

— Що, сестро, як тобі здається,

Побільшала хоч трохи я?

— Та ні, голубонько моя!

— Ну, а теперечки? Дивися!

— Та годі, сестро, схаменися! —

Не слуха Жаба, дметься гірш,

Все думає, що стане більш.

Та й що, дурна, собі зробила?

З натуги луснула — та й одубіла!

Такі і в світі жаби є,

Прощайте, ніде правди діти;

А по мені — найлучче жити,

Як милосердний Бог дає.

ЩУКА (1858)

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці1

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, —

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких...

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), —

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли, і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди ніде діти.

Кінців не можна поховать...

Недовго думали — рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли.

— Дозвольте і мені, панове, річ держать, —

Тут обізвалася Лисиця:

— Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити!

— Розумна річ! — всі зачали гукать.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

1 Шаплиця — посудина з ручками для носіння рідини.

Зауважте!

Назви звірів, птахів, риб і комах у байках і казках пишуть із великої літери, бо тут це їхні імена.

3. Байка, алегорія, мораль.

Теорія літератури

Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: мають свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий. Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, учиться на помилках.

Байки теж навчають бачити у тваринах людські вади, а отже, й уникати їх. Наділення тварин і рослин рисами людського характеру називають алегорією. Отже, байка має алегоричний зміст, що є однією з основних ознак цього літературного жанру.

Також однією з особливостей байки є наявність смішного, комічного, а саме — гумору чи сатири. Згадайте, чим гумор відрізняється від сатири. Об’єктом викривання таких негативних людських рис, як лінощі, привласнення плодів чужої праці, є Муха. Зверніть увагу на останні три рядки в байці «Муха і Бджола» — вони є ніби висновком, що повчає читачів. Повчальний висновок у байці називають мораллю.

Байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Байка належить до ліро-епічних жанрів літератури, бо в ній розповідається про вчинки персонажів (тобто є сюжет) і разом із тим у прямій формі виявляється ставлення автора до цих вчинків, до персонажів твору. Отже, в одному творі є і епічні елементи (розповідь про події), і ліричні (емоційність, віршова форма).

Зверніть увагу на будову байки: вона складається з двох частин — оповіді (тут розгортаються події) і моралі (тут автор робить повчальний висновок).

З уроків зарубіжної літератури ви, мабуть, пам’ятаєте засновника жанру байки грека Езопа (VI—V ст. до н. е.). В Україні байки відомі вже із XVII—XVІІІ ст. Найвідомішими вітчизняними байкарями є Г. Сковорода, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Л. Глібов.

4. Завдання.

1. Прочитайте рядки.

Сидить, спесиво поглядає,

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає,

Мов панночку яку...

В уривку вжито

  • А персоніфікацію
  • Б порівняння
  • В метафору
  • Г анафору

2. Слова «Непрохана не лізь!» («Муха і Бджола») промовляє

  • А Муха
  • Б Зозуля
  • В Бджола
  • Г оповідач

3. Найточніше мораль байки «Жаба і Віл» передає прислів’я

  • А циган коня кує, а жаба й собі лапку подає
  • Б не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко
  • В якби жабі хвоста, була б не проста
  • Г жаба мала, а рот великий

4. Якими людськими рисами наділена Муха, а якими — Бджола? Чи мають вони щось спільне? Чи лагідна Муха з Бджолою від початку й до кінця байки? Як і чому змінюється настрій Мухи впродовж спілкування з Бджолою?

5. Хто промовляє останні три рядки байки «Муха і Бджола»? Як ви розумієте цю настанову?

6. Яку людську ваду втілено в образі Жаби? Чи траплялись у вашому житті такі люди? Якщо так, то в чому виявлялася ця риса характеру?

7. Які типові риси характеру втілює Лисиця? Чи бувають, на вашу думку, люди, які жодного разу в житті не схитрували? Якщо ні, то чому ж тоді засуджуємо цю рису — хитрість?

8. Доведіть, що байка Л. Глібова «Щука» сатирична.

9. Складіть і запишіть мораль до байки Л. Глібова «Щука».

10. Домашнє завдання.

1. Випишіть із байки Л. Глібова «Муха і Бджола» слова зі зменшено-пестливими суфіксами. Поміркуйте, навіщо автор використав їх у творі (усно).

2. Вивчіть напам’ять байку Л. Глібова «Щука».

Подумайте й розкажіть

• Вчинки якого персонажа Л. Глібова нагадали вам про себе чи ваших друзів?

• До якого героя/героїні з байок Л. Глібова ви маєте найбільшу симпатію? Чому?

• Який термін був найскладнішим для розуміння — алегорія, байка чи мораль?