Українська література. Повторне видання. 6 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 4. Від смішного до великого

§ 40-41. Співомовки Степана Руданського

Про що ви дізнаєтеся?

• Ялта, лікар, гумор, доброта... Який зв’язок між цими поняттями?

• Чим відрізняється гумор від сатири?

• Що від співу взяв С. Руданський, коли створював свої співомовки?

1. Про письменника.

У цій людині поєдналися дві яскраві грані: талант письменника й лікарський хист. Після закінчення медико-хірургічної академії Степан Руданський (1834-1873) поїхав до Ялти. Тут він самовіддано поринув у роботу: поєднував обов’язки міського лікаря, завідувача лікарні та карантинного лікаря Ялтинського повіту. З бідних людей за лікування плату не брав. Ялтинці любили молодого медика за веселу вдачу, безкорисливість і доброту. Улітку 1872 р. в Криму спалахнула епідемія холери, і С. Руданський як карантинний лікар і постійний член санітарної комісії міста боровся з інфекцією, унаслідок чого захворів на холеру й помер у тридцятидев’ятирічному віці.

Хоча й складним було життя письменника (бідна багатодітна сім’я, у якій народився, нестатки під час навчання в академії, хвороби та ін.), проте творчість його сповнена оптимізму й гумору. Якнайкращим підтвердженням цього є його твори, з якими ви сьогодні ознайомитеся.

• НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що Степан Руданський

  • А був лікарем
  • Б родом із Ялти
  • В писав гумористичні твори
  • Г народився в багатодітній сім’ї

2. Гумористичні твори С. Руданського.

Усі ви любите анекдоти, байки, кумедні приказки та прислів’я, гуморески. Ці жанри мають спільне — гумор, який звеселяє людину, а іноді й зцілює. Що таке гумор і сатира, а також співомовка, ви дізнаєтеся в наступній частині параграфа. А зараз пропонуємо прочитати дотепні поетичі твори С. Руданського.

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ (1857)

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

Ходив чумак з мазницею1

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє, —

Мужикові то й байдуже:

Він дьогтю питає!

У десятії крамниці

Два купці сиділо...

І в десяту мужик двері

Відхиляє сміло.

Відхилив: «Добридень, люди!» —

І й зачав питати,

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись,

Стихача сміються:

«Здесь нє дьоготь, — йому кажуть, —

Дурні продаються!..»

«Добре ж у вас торгувалось,

Що все розійшлося

І на продаж тільки два вас

В склепу2 зосталося!..»

1 Мазниця — посуд для дьогтю — в’язкої темної рідини, яку використовували для змащування взуття, зброї, коліс та інших господарських потреб.

2 Склеп (діал.) — крамниця.

ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ (1858)

Приїхали запорожці,

Короля вітають,

Король просить їх сідати,

Козаки сідають.

Сидять собі. В них жупани1

Все кармазинові2,

І самі такі храбренні,

Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса

Ляхи препогані.

«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?

Дамо їм сметани!»

Поставили їм сметани,

Їсти припрошають,

Але наші запорожці

Разом відмовляють:

«Славная у вас сметана!..

Тілько вибачайте,

А перше нам, запорожцям,

Щільник3 меду дайте!»

Дали й меду запорожцям...

Вони як поїли,

Так ті вуса прездорові

Вгору й завертіли.

Та й говорять королеві:

«Кажи, ясний пане!

Нехай тепер запорожцям

Подають сметани!»

1 Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

2 Кармазиновий — з дорогого старовинного темно-червоного сукна.

3 Щільник (стільник) — лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.

ТОРБИН БРАТ (1861)

Докучило підшивати

Подертії сита,

Пішов циган молотити

За торбину жита.

Пішов таки недалечко —

До свого сусіда...

От молотить та й молотить

Зрання до обіда.

Перекинув, може, з копу1,

Хтів би й попоїсти,

Та господар, як на збитки,

Не дає і сісти.

То наймита з ним поставить,

А то сам молотить.

Потягає бідний циган,

Аж піт з нього котить.

Перекинув копи зо дві,

Ба вже і смеркає.

«Чи не годі з нас, панотче2?» —

Сірома3 питає.

І господар спочив добре

Та й до нього каже:

«Помолотим іще трохи,

Заким сонце ляже».

Знов молотить бідний циган,

Аж піт з нього котить,

Виглядає поза хату,

Ба вже й місяць сходить.

Іскривився сіромаха,

Спину нагинає.

«Чи не годі з нас, панотче?»

«Або що?» — питає.

«Та щось, — каже, — не то світить

Край ваших віконців!»

«Як-то, — каже, — не то світить?..

Та ж то братик сонців!»

Коли братик — так і братик,

Нічого чинити;

Мусив бідний циганюга

Всю ніч молотити.

На другий день той із хати,

А циган у хату.

«А, здоровенькі, панотче!

Чи не можна б плату?»

«Можна, — каже, — чом не можна,

Як не дати плати?

Ходім, — каже, — до засіка4,

Будем насипати».

Прийшов циган до засіка,

Торбу підставляє.

Пішов гарнець5, пішов другий

«Чи годі?» — питає.

«Насипайте іще», — каже, —

Сипле той і п’ятий.

Ба вже сипле і дев’ятий.

«Чи не годі, брате?»

«Ні, не годі!» Насипає

Цілу мірку жита.

Коли гляне — аж там торба

До мішка пришита.

Іскривився пан господар,

Голову схиляє.

«Чи не годі із вас, куме?»

«Або що?» — питає.

«А щось, — каже, — ваша торба

Та підшита чорним...»

«Підшитая?.. Насипайте!..

Таж то братик торбин!»

1 Копа — одиниця вимірювання, що становить 60 снопів хліба.

2 Панотець — ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків.

3 Сірома, сіромаха — незаможна людина, бідняк.

4 Засік (діал.) — загороджене місце в коморі, зерносховищі тощо.

5 Гарнець (заст.) — міра сипких тіл (трохи більше трьох літрів), а також посудина, що вміщує таку кількість речовини.

3. Гумор і сатира. Гумореска. Співомови

Гумор і сатира — види комічного зображення в літературних творах. Між ними є суттєві відмінності. Гумор в українців здавна в пошані. Ним можна розважити людину, обережно, без образи вказати на якийсь недолік, пожартувати.

Теорія літератури

Гумор — це відображення смішного в життєвих ситуаціях і рисах людського характеру в доброзичливому й жартівливому тоні. С. Руданський у своїх творах сміється з невихованості купців («Добре торгувалось»), із скупості, хитрості й обману («Торбин брат»). У його творах, на відміну від сатири, немає різкого висміювання й засудження вад. Навпаки, гумор письменника легкий і доброзичливий.

Сатира — це різке й викривальне осміювання негативного. У сатиричних творах гостро критикують окремих осіб чи групи людей, а то й із гнівом засуджують їхні вади чи негативні явища в житті суспільства.

• Прочитайте гумореску П. Глазового й визначте, до якого виду комічного — гумору чи сатири — вона належить.

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

Дід журливо посміхнувся:

— Давно вже немає.

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

• Теорія літератури

Які ж особливості має гумореска?

Гумореска — невеликий віршований або прозовий твір із гумористичним сюжетом. Усі свої гуморески С. Руданський називав співомовками. Чому саме так він назвав свої твори? Письменник вважав, що до його гумористичних віршів потрібний ще й музичний супровід, бо поезію треба виконувати співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. Спрямованість віршового тексту на певну мелодію — одна з найважливіших особливостей поезії, на думку С. Руданського.

Співомовка — це короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описано якийсь один комічний випадок. У співомовці подію зображено стисло, дійових осіб — одна-дві, а завершується вона дотепним висновком.

4. Завдання.

1. Установіть відповідність.

Слово

Лексичне значення

1 склеп

2 жупан

3 дьоготь

4 сірома

А густа рідина для змащування взуття, збруї, а також для лікування

Б старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром

В незаможна людина, бідняк

Г одяг сірого кольору

Д крамниця

2. У співомовці «Запорожці у короля» є всі перелічені герої, ОКРІМ

  • А ляхів
  • Б королів
  • В купців
  • Г козаків

3. У творі «Торбин брат» висміяно

  • А хабарництво
  • Б жорстокість
  • В бідність
  • Г обман

4. Прочитайте рядки, з яких зрозумілим є те, що мужик у співомовці «Добре торгувалось» і дотепніший, і розумніший від купців.

5. Яка вдача козаків проявилася під час спілкування з королем у співомовці С. Руданського?

6. Як циган провчив свого сусіда в співомовці С. Руданського «Торбин брат»? Прокоментуйте назву цього твору.

7. Які особливості співомовок С. Руданського свідчать про те, що зображені в них події відбуваються не в наш час? Чи актуальні нині твори цього митця?

8. Складіть і запишіть синквейн «Гумор».

9. Домашнє завдання.

1. Підготуйте про три запитання до кожної співомовки С. Руданського за змістом (письмово).

2. Заповніть у зошиті «Діаграму Венна». За потреби скористайтеся матеріалом про гумор і сатиру (с. 204).

Подумайте й розкажіть

• Який настрій створюють співомовки С. Руданського?

• Який епізод у його творах вам найбільше запам’ятався? Чому саме цей фрагмент?

• Які особливості має співомовка як літературний жанр?