Підручник з Української літератури (рівень стандарту). 10 клас. Авраменко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

По дорозі в Казку

Драматургія. У 1914 р. вийшла друком збірка Олександра Олеся «Драматичні етюди». У ній уже переважає символістська поетика. Митець успішно продовжив, збагатив українським колоритом традицію європейської символістської драми (Г. Ібсен, Г. Гауптман, М. Метерлінк).

Провідні мотиви цієї течії — вічне прагнення людини до кращого, досконалішого життя, туга за сонцем, світлом, «блакитною трояндою» ідеалу й болісне зіткнення цих мрій із суворою, приземленою дійсністю.

Одна з основних тем тогочасної символістської та загальномодерністської літератури — трагічне протистояння непересічної особистості, героя-одинака й сірої, байдужої чи й озлобленої маси («Бранд», «Ворог народу» Г. Ібсена; «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана; «Мойсей» І. Франка; «Fata morgana» М. Коцюбинського; «Блакитна троянда», «Лісова пісня» Лесі Українки; «Царівна» О. Кобилянської).

Розробляє цю тему й Олександр Олесь у драматичному етюді «По дорозі в Казку» (1908). Символіка твору досить прозора. Народ заблудив у лісі й не може знайти стежки, щоб вийти з темряви на світло. З’являється Він — юнак, який береться вивести людей із мороку й показати їм шлях у прекрасну країну Казку. Однак із часом Він починає сумніватись у своїх силах, усвідомлює, що ще не доріс до місії провідника. Під впливом сумнівів героя зневірюється й народ. Можна здогадатися, що описана ситуація символізує суспільні настрої часів реакції після поразки Революції 1905 р.

М. Чюрльоніс. Казка королів

І все ж автор, як і у вірші «Айстри», пропонує не втрачати надію: наприкінці твору з’являється хлопчик із Казки й розповідає вмираючому героєві, що там завжди сонце. Цей персонаж символізує моральну чистоту й правдивість ідей, які Він проголошував. Отже, провідник не помилявся, а лише зневірився й завагався, що й спричинило поразку в пошуках шляху до омріяної Казки. Передчасною загибеллю героя поет застерігає духовних лідерів народу, закликає їх не розчаровуватися, а свято вірити в досяжність ідеалів, бути витривалими й незламними.

Отже, письменник порушує традиційну для неоромантизму й символізму тему — народ і провідник на шляху до мети, порятунку.

Драма «По дорозі в Казку» безпосередньо перегукується з поемою І. Франка «Мойсей», де аналогом Казки є земля Ханаан. Ні Франковий, ні Олесів герої не потрапляють до омріяного краю. І все ж існують великі відмінності між цими творами.

Мойсей є лише провідником волі Єгови, хоча й несе частку особистої відповідальності. Саме за своє невір’я (навіть миттєве) його не допущено до Ханаану. У драмі «По дорозі в Казку» ситуація інша. Люди живуть у страшному лісі, де немає нічого «рідного й знайомого», і кажуть: «Ти сам іди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем». Герой-провідник — цілком самостійний, не керований жодною вищою силою. Він сам приймає рішення вивести народ із темряви й сам же зневірюється у своїх силах (немає тут і франківського демона-спокусника Азазеля), сам несе відповідальність за свою слабкість.

Країна Казка — символ неоднозначний. Зрозуміло, що це — щось нове, там завжди сяє сонце, але виникає запитання: а що ж за нею? Невже поступ спиниться, коли нарешті розчиниться золота брама? Може, саме тому люди залишаються в лісі? Це ж запитання не вирішене самим автором, і в цьому полягає таємничість етюду. Цілком можливо, що саме дорога була метою мандрівки, а не Казка. Дорога (як і сорокарічні мандри гебреїв пустелею в «Мойсеї») перетворюється на символ блукань, страждань, які допомагають очиститися від темряви примітивного себелюбства, страху, недалекоглядності.

Знову ж таки символічно, що єдиним мешканцем Казки є хлопчик «років десяти» — це молоде покоління, для якого «ми будемо йти вперед і грудьми дужими дорогу пробивать». Отож зберігається надія, що знову колись з’явиться герой, який поведе людей до світла.

Важливе значення має також образ Дівчини. Вона залишається однією з тих, хто «йде зустрічати ранок», на відміну від юрби, що вбиває провідника.

Фігура Дівчини підкреслює розкол, який відбувся серед людей. Більшість із них уже не прагне ввійти до Казки, але невелика когорта сміливців хоче продовжувати шлях. Крім того, Дівчина — уособлення віри в себе, у власні сили, духовної міцності, символ світлих днів майбутності, яких Він не дочекався. «По дорозі в Казку» показує боротьбу, а не перемогу — у цьому особливість етюду.

Найкращі твори Олександра Олеся досі запалюють у душах читачів світлі, піднесені почуття, а тому залишаються живими, актуальними й дієвими. З давнини минулого століття поет ділиться з нами своєю вірою й надією:

Дивлюсь на пройдену дорогу,

І гнів, і жаль мене пече...

Але у нашу перемогу

Усе ж я вірю гаряче.

Як завтра день угледять люди,

Як зійде сонце золоте,

Так Україна жити буде,

Так наша мрія процвіте.

6. Прокоментуйте всі складники визначення терміна «драматичний етюд» як літературного жанру. Випишіть правило в зошит.

Теорія літератури

ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД

Драматичний етюд (з грецьк. drama — дія, сценічний твір; фр. etude — вивчення, дослідження, нарис) — невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві «картинки» життя й виявляє в них загальнолюдські цінності («Трагедія серця», «По дорозі в Казку», «Танець життя» Олександра Олеся).

7. Виконайте завдання.

1. Справжнє прізвище Олександра Олеся —

А Тобілевич

Б Рудченко

В Кандиба

Г Косач

2. На антитезах та оксиморонах побудовано твір

А «Чари ночі»

Б «По дорозі в Казку»

В «З журбою радість обнялась...»

Г «О слово рідне! Орле скутий!..»

3. Установіть відповідність.

Назва твору

Провідний мотив

1 «Чари ночі»

2 «По дорозі в Казку»

3 «О слово рідне! Орле скутий!..»

4 «З журбою радість обнялась...»

А народ і провідник

Б краса життя й кохання над усе

В збереження навколишнього середовища

Г значення рідної мови в житті народу

Д повнота життя в єдності протилежностей

4. Чому Олександр Олесь був змушений покинути Україну в 1919 р. й решту життя прожити за кордоном?

5. Які мотиви переважають у ліриці Олександра Олеся?

6. Визначте й випишіть символи з поезії «О слово рідне! Орле скутий!..». Проілюструйте їхнє значення.

7. Доведіть конкретними прикладами з творів Олександра Олеся слушність думки С. Єфремова про поєднання у творчості поета громадянських та інтимно-особистісних мотивів.

8. Пригадайте жанрове визначення романсу. Доведіть, що поезія «Чари ночі» — романс.

9. З якими європейськими митцями споріднена творчість Олександра Олеся?

10. Яка поезія Олександра Олеся вам найбільше сподобалась і чим саме?

11. Доведіть, що вірш «З журбою радість обнялась...» написаний у неоромантичному стилі.

12. Який із вивчених віршів Олександра Олеся, на вашу думку, най музикальніший? За допомогою яких засобів автор досягає цієї музикальності?

8. Виконайте домашнє завдання.

1. Вивчіть напам’ять вірш Олександра Олеся «Чари ночі».

2. Підготуйте повідомлення про життя та творчість письменника в еміграції (за бажанням).

Література для додаткового (самостійного) читання

Ю. Яновський. «Голлівуд на березі Чорного моря».

Г. Косинка. «В житах», «На золотих богів».

О. Довженко. «Україна в огні».

У. Самчук. «Марія».

Л. Костенко. «Берестечко».

O. Гончар. «Собор».

П. Загребельний. «Диво».

P. Іваничук. «Черлене вино», «Журавлиний крик».

Василь Барка. «Жовтий князь».

Ю. Мушкетик. «Яса».

Ю. Андрухович. «Московіада».

С. Андрухович. «Фелікс Австрія».

Л. Пономаренко. Збірка «Синє яблуко для Ілонки».

B. Шкляр. «Залишенець».

C. Жадан. «Ворошиловград».