Мистецтво в нашому житті: діалог традицій і новаторства. 7 клас. Терещенко

Шановні друзі!

Ця книжка розповість вам про цікавий і захопливий світ мистецтва. Мистецтва, що оточує нас повсякденно.

У цьому навчальному році ви продовжите знайомитися з розмаїттям світу мистецтва — від народних джерел до новітніх мистецьких явищ, пізнаєте секрети архітектури, дизайну, сучасних музичних напрямів.

Ця книжка допоможе вам ще більше зануритися в цей цікавий і захопливий світ. Ви дізнаєтеся, як сучасні митці, використовуючи традиційні види декоративно-ужиткової творчості, роблять наше життя та довкілля красивим, модним і сучасним. Побачите геніальні рішення сучасних архітекторів, які, зберігаючи традиції, оновлюють наші міста на користь комфортності проживання в них людини або створюють нові красиві споруди з піклуванням про наше довкілля та побут. А ще ця книжка занурить вас у надзвичайно цікавий світ дизайну, сучасної музики і нових мистецьких явищ, що оточують нас щодня.

Ви можете використовувати матеріали цього видання під час виконання різних проектів, наприклад «Декоративно-ужиткове мистецтво в нашому повсякденні», «Традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва у творчості сучасних майстрів і дизайнерів», «Виклики сьогодення перед сучасною архітектурою містобудування», «Дизайн і побут», «У вирі медіамистецтва» і т. п.

Сподіваємося, що вам захочеться дізнатися ще більше, відкривати все нові й нові обрії різних сфер мистецької діяльності людини.

Імовірно, з-поміж вас знайдуться скептики, які скажуть: «Навіщо нам це?». Можливо, ви не повірите, але завдяки мистецтву перед людиною відкривається безмежний простір для вільних взаємин зі світом, вона стає більш упевненою, самодостатньою, креативною, і, напевне, ці якості допомагають ставати їй більш успішною в житті. На підтримку цього пригадаймо слова мистецтвознавиці Франсуази Барб-Ґалль: «Цілком можна сказати, що мистецтво нічого не дає, а водночас - воно дає можливість жити по-іншому. Дітей, які ближче знайомляться з мистецтвом, чекають суцільні виграші - від естетичного задоволення до розвитку автономії розуму, пізнання різних видів свободи».

Тож рушаймо в цікаву подорож світом мистецтва, що оточує нас.

Автор

Вступ

Мистецтво повсякденно супроводжує наше життя: ми спухаємо музику з екранів телевізорів/комп’ютерів чи різних електронних пристроїв, дивимося твори кінематографа чи телебачення; вирушаючи на роботу чи навчання, можемо сприймати твори архітектури чи скульптури. Крім того, мистецький компонент є в різноманітних продуктах реклами, оформленні інтернет-контенту, засобів масової інформації тощо.

Мистецтво так чи інакше відображає життя, динаміка якого випереджає художні традиції, узаконені його попереднім розвитком. Прагнення митця втілити багатство й суперечності дійсності з позицій сучасності реалізується в постійному творчому пошуку нових тем і способів художнього вираження. Отож відбувається взаємопереплетення традицій і нового, що диктується вимогами часу. Традиції виступають у значенні художнього зразка, водночас даючи можливість розвиватися й збагачуватися.

Інакше кажучи, новаторство в мистецтві обумовлене соціально-історичними причинами. Однак тут мають значення також внутрішні закони художнього розвитку, бо оновлення та зміна його змісту невіддільні від новаторства в галузі художньої форми. Новаторство проявляється у відображенні мистецтвом нового етапу суспільного життя, у відкритті нових сторін і граней духовного світу людини, у розвитку жанрового, видового, стильового розмаїття мистецтва. Тому історія мистецтва не лише історія спадкування традицій-зразків художнього осягнення світу, водночас вона є історією їхнього збагачення та прогресивного розвитку. А знання традицій у мистецтві допомагає судити про ступінь художньо-естетичного багатства нових художніх явищ, дає змогу порівнювати різні художні явища щодо їхнього внеску до скарбниці духовної культури людства.

Наш час характеризується стрімким розвитком технічного прогресу, зокрема засобів масової комунікації, і, як результат, - безперервним зростанням кількості інформації в суспільстві, що знаходить своє найбільш сильне відображення в мистецтві.

Людина XXI століття сприймає різноманітної інформації в тисячі разів більше, ніж це було, наприклад, 300-400 років тому. Саме це спричинило виникнення нового типу сприйняття людиною цього потоку інформації - вона відкрита до всього, але ж сприймає все як знаки, інколи навіть не намагаючись осягнути сутність явищ.

І якщо митці, наприклад, XIX ст. відтворювали миттєві враження від світу, що їх оточує, намагалися побачити красу й естетику в усіх проявах людського буття, то представники сучасного мистецтва прийняли буття таким, яким воно є, і, зробивши мистецтво гранично відкритим, наповнили його фрагментами реального життєвого процесу.

У попередні епохи відбувалося чітке відмежування професійного мистецтва від масової культури, натомість сучасне мистецтво активно вступає в діалог з нею, переосмислюючи її та даючи їй випереджальні завдання, наприклад, у сфері моди, музики, танцю, реклами, дизайну тощо. Так складається єдине, пульсуюче художнє середовище, де колишні поняття «елітарного» і «масового» втрачають будь-який сенс, а традиції і новаторство поєднуються в єдине художнє ціле.

Розділ I. Традиції і сучасність у декоративно-ужитковому мистецтві

Народне мистецтво — життєдайне джерело для сучасних митців і дизайнерів

Петриківський розпис

Петриківський розпис - мистецька візитівка Дніпропетровщини та всієї України. Це зразок самобутнього народного мистецтва, що ввібрало в себе традиції багатьох поколінь. Сьогодні петриківка є реліктом, що доносить у XXI століття ту глибинну культуру, яка формувалася на нашій землі впродовж століть. І це не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла та побутових речей, а й сучасний живопис, який розвивається, набуваючи нових рис. У грудні 2013 року ЮНЕСКО включило петриківський розпис до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини людства. Такий статус дає змогу говорити про визнання української петриківки у світі.

У кожен період історії петриківка мала своє обличчя, вона абсолютно різна, треба лише уважно придивитись. Ось, наприклад, у радянський період було модно на великому ватмані паперу малювати три масштабні квітки й кілька листків. І що примітно, ця композиція була загнана в суворий прямокутник, немов затиснута зусібіч невидимими лініями. Це були просто-таки «залізні» рамки, що абсолютно не притаманно цьому мистецтву, яке натомість передбачає вільний вияв художньої думки митця.

Очевидно, тоталітарне суспільство обмежувало творчий політ майстра. Натомість традиційній петриківці не властиві жодні утиски й умовності, цьому виду малярства притаманна абсолютна свобода й демократія. У давньому розписі, який можна побачити на вцілілих зразках, рамка якщо й була, то вона була невимушена, вільна - бігунець із квітів і трав, з елементів, які повторюються, символізуючи нескінченність змін пір року, власне, - безкінечність життя.

Таким є і сучасний петриківський розпис. Він вийшов за межі оздоблення предметів ужитку й розквітнув своїми насиченими яскравими барвами.

Поцікавтеся, де в нашому повсякденні ми могли милуватися петриківським розписом.

Перегляньте відеоролик, поміркуйте, чи хотілось би вам мати декор на своєму одязі з мотивами петриківського розпису.

За бажання створіть мультимедійну презентацію «Дмитро Яворницький - першовідкривач петриківського розпису».

Ознайомтеся з віршем Наталки Поклад «Петриківські диво-квіти». Чи поділяєте ви думку авторки? Поясніть. Дізнайтеся про інші літературні твори, присвячені петриківському розпису.

Петриківські диво-квіти -

кольорів дзвінкий розмай;

квіти кажуть всьому світу:

«Україна - справді рай».

У тих квітах - наша мова,

наші ріки і поля...

Петриківка світанкова

кожне серце звеселя.

І ясніше сонце світить,

й знов зозуля нам кує...

Світ по цих прекрасних квітах

Україну впізнає.

Кераміка

Кераміка¹... Почувши це слово, мабуть, багато наших сучасників уявляють красивий інтер’єрний дизайн, а потім, звісно, глечики, тарілочки, мисочки, що прикрашають наш побут. Хтось може пригадати, що колись бачив якісь експонати в музеї, галереї або читав у книжках чи інтернеті, наприклад, про роботи художників, які колись використовували або використовують зараз кераміку як один із матеріалів для творчості. Це все свідчить про безкінечні можливості цього матеріалу та його різноманітні функції. Кераміка може стати чим завгодно - усе залежить від рук, у яких вона опиняється, і від внутрішнього світу того, чиї це руки.

Подивіться на розмаїття сфер використання кераміки! Поцікавтеся, де ще її використовують.

¹ Кераміка — вироби з неорганічних матеріалів (зокрема, глини) з мінеральними домішками, які створюють під впливом високої температури з наступним охолодженням. Кераміку застосовують в усіх сферах життя: мистецтві, побуті, будівництві, техніці тощо.

У всьому світі люди займаються керамікою, але при цьому використовують різні технології та обладнання. До того як кераміка перейшла в масове виробництво, посуд та пластику виготовляли лише майстри вручну, прикрашаючи свої вироби різноманітними оберегами та символами. Згодом це почали робити невеликі гончарські цехи.

Побачити автентичну українську кераміку та простежити її розвиток ми зараз можемо завдяки музеям, деяким книжкам, витворам майстрів, які зберігають давні традиції.

Українська кераміка має глибоке коріння: у різних регіонах нашої країни здавна існують традиції створення та оздоблення керамічних виробів. Вони унікальні й упізнавані. Так, наприклад, косівська кераміка, яку внесено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, упізнавана завдяки особливій кольоровій гамі й мотивам візерунків. Власне, як і опішнянська кераміка, що має свої неповторні особливості.

Сучасні майстри, спираючись на автентичні вишукані давні зразки, творять кераміку майбутнього, так, що у виробі зчитується зв’язок сьогодення з минулим. Те, що багато українців досі асоціюють цей вид декоративно-ужиткового мистецтва виключно з традиційним посудом, свідчить насамперед про недостатню інформованість людей у тенденціях сучасного мистецтва.

Кераміка давно вийшла за межі того, що ми називаємо традиційним українським гончарством, і не бажає повертатись до масового фабричного виробництва, як це було колись.

Хтось із майстрів займається гончарством, використовуючи в роботі народні мотиви, адже ця галузь і техніка кераміки активно повертається в моду. Хтось освоює новаторські підходи. Утім упевнено можна сказати одне: ніколи ще в керамістів не було такої великої кількості можливостей зробити щось надзвичайне, як сьогодні.

Косівська кераміка

Опішнянська кераміка

Що ж до гончарства, то це, як уже згадувалося, тільки одна з технік формування. Керамісти можуть працювати суто руками або відливати свої вироби. Тому говорити про кераміку тільки як про гончарство трохи некоректно. Якщо взяти традиційну кераміку, то вона має дуже символічні малюнки, історія яких сягає своїм корінням прадавніх часів, як і традиційні орнаменти української вишивки чи символіки писанок.

Сучасні зображення на керамічних виробах зараз не є такими символічними, як це було в давнину, коли посуд використовувався не просто для вжитку, а, ймовірніше, був своєрідним засобом для передачі інформації. Тепер такої потреби немає, тож малюнки стали здебільшого просто декором.

Зараз дуже активно розвивається handmade-кераміка, вона має свою аудиторію «фанатів», які знаються на трендах¹, брендах і течіях цього виду мистецтва.

В Україні багато художників-керамістів, які часто представлені на різних виставках і знані у світі, їхні роботи є частиною експозиції багатьох музеїв.

Нині українську кераміку можна класифікувати так: традиційна і сучасна, товари масового вжитку та справжнє мистецтво.

Розгляньте вироби косівської та опішнянської кераміки. Які характерні риси вирізняють кожну з них? Дослідіть удома, яким посудом ви користуєтеся щоденно. Чи є у вашому побуті керамічні речі? Поцікавтеся, як у повсякденні ще використовують кераміку.

За цим посиланням помилуйтеся роботою майстра-гончара.

¹ Тренд - тенденція чи явище у певній сфері життя, що задає тон у цій галузі. Зокрема, «бути в тренді» означає «іти в ногу з часом».

Вишивка

Вишивка, вишивання... чи можливо назвати це мистецтво вічно молодим і цікавим для різних поколінь? Чи можна цей вид декоративного мистецтва назвати одним з актуальних трендів у сучасній моді?

Навколо вишивки в одязі суперечки не вщухнуть, напевно, ніколи. Прихильники лаконічного стилю переконані, що хитромудрі візерунки гладдю чи хрестом на речах усе ж дещо застаріли й годяться переважно для народних костюмів або, щонайбільше, для «подіумних» показів. Актуальнішого й оригінальнішого тренду в сучасному світі й придумати собі не можна, - відстоюють свою позицію шанувальники вишивки. По-своєму мають рацію і ті й ті. Адже про смаки не сперечаються. Смаком насолоджуються, граючись та експериментуючи з апетитними інгредієнтами в стилі. Звичайно, вишивка надасть одягу ексклюзивності, у деяких випадках - навіть розкішності. Але ж іноді її використання може бути незграбним і невлучним. Головне - пам’ятати золоте правило: усього гарного в міру. Вишивка має стати родзинкою образу, його доповненням.

Водночас речі, прикрашені вишитим зображенням, виконаним вручну, набувають унікальності, ексклюзивності, адже вони створюються в єдиному екземплярі. Повсякденний одяг з вишивкою свідчить про неординарність його власника чи власниці та їхню здатність виділитися з натовпу. Отже, вона перетворює звичайні, безликі речі на унікальний, стильний одяг, що, безперечно, привертає увагу.

У давні часи за вишивкою можна було визначити статус людини. Генерали й чиновники високого класу, багаті князі в різні часи носили одяг, розшитий золотом, храми багатих церковних парафій прикрашали вишиті золотом ікони. Для оздоблення свого повсякденного одягу різні верстви населення використовували вишивку гладдю і хрестом, стрічками та бісером.

Судячи з робіт деяких сучасних кутюр’є, художня вишивка взагалі з моди ніколи не виходила. Свою любов до цього виду мистецтва на подіумах демонструють такі гіганти фешн-індустрії, як Alberta Ferretti, Dolce & Gabbana, Gucci і Balmain. Візерунки виконано з найрізноманітніших матеріалів. Використовують дорогоцінні камені й золоті нитки, стеклярус, бісер і штучні перли, мережива та стрічки. Ефект приголомшливий! Це вбрання навіть ніяково називати одягом. Безперечно, це - справжні мистецькі шедеври!

Водночас вишивка знаходить прихильників не тільки в середовищі іменитих модельєрів. Досить упевнено вона посідає чільне місце й у нашому повсякденному одязі, робить його особливим, надаючи витонченості та яскравості. Рукотворні або машинні візерунки тепер прикрашають класичні брючні костюми, елегантні блузи, весільні, вечірні та коктейльні сукні. Така прикраса робить річ особливо елегантною. Завдяки їй блузи та ділові костюми стають більш вишуканими. Весільні сукні з вишивкою роблять образ нареченої ніжнішим і жіночнішим. Вечірні сукні з вишитими візерунками надають особливої витонченості, стильності та привабливості.

Окрім суконь та блуз, вишиті візерунки наносять на шорти, футболки, джинси, піджаки. Вишивка на шортах і футболках свідчить про сміливість їхньої власниці чи власника та їхню готовність до експериментів і пригод. Джинси з вишивкою роблять образ яскравим, літнім і легким. Стримані піджаки за допомогою вишитих візерунків набувають особливої гармонійності та вишуканості. Навіть пальто й шуби стали «жертвами» прекрасної вишивки.

Ніщо так не підкреслить індивідуальність і не допоможе виокремити вас із натовпу, як аксесуари й біжутерія, віртуозно розшиті на текстилі з ниток та атласних стрічок, кристалів і бісеру. Майстри вишивають каблучки, сережки, кольє, горжетки. Виходять жіночні й надзвичайно елегантні прикраси!

Розкішний та презентабельний вигляд мають краватки, пояси, шийні й носові хустки, на яких вишито певне зображення.

А якої емоційності та зворушливості надає вишивка дитячим речам! Такий одяг сприяє не тільки емоційному розвитку малюка (уявіть радість дитини від того, що на її платтячку чи сорочечці оселилося, наприклад, кошеня). Відчуваючи яскравий орнамент руками, малеча запам’ятовує зображення, відтак намагається знайти його на інших речах і в книжках.

Думаєте, вишивку носять виключно жінки? Іноді навіть справжні брутальні мачо не проти похизуватися в одязі з оригінальним орнаментом, виконаним вручну. Одяг з вишитими малюнками можуть носити буквально всі, починаючи від епатажних, творчих особистостей, художників і поетів і закінчуючи суворими чоловіками. Вишитий орнамент надає речам оригінальності та неповторності. Чоловічий одяг з вишивкою може робити образ особливо мужнім або натомість романтичним та м’яким.

Сьогодні вишивка актуальна в різних сферах нашої діяльності й побуті. Ділові люди досить швидко зрозуміли, що в конкурентній боротьбі цей вид оздоблення виробів можна зробити потужною зброєю. Одними з перших це відчули великі компанії, що проводили промоакції. Вони одягли волонтерів у майки та кепки зі своїми вишитими логотипами. Вишиті картини, вимпели, навіть прапори та візерунки дуже популярні в зарубіжних колег-бізнесменів. Вишивку використовують для прикрашання інтер’єрів, речей із символікою готелів, туристичних баз, яхт-клубів, спортивних клубів. Зокрема, деякі великі ресторани й готелі декорують вишуканими вензелями текстиль в інтер’єрі, підкреслюючи високий статус закладу. Співробітники магазинів, санаторіїв, лікарень, залізниці тощо ходять в уніформі з вишитими логотипами. Навіть чохли для телефонів прикрашають вишивкою.

Подушки, рушники, скатертини у вашому домі теж заживуть по-новому з таким оздобленням. Навіть нехитрий візерунок здатний створити в оселі атмосферу затишку, адже кожен стібок буде зберігати тепло ваших рук.

Вишивання та результат цієї діяльності викликає дедалі більше визнання сучасних модельєрів, видатних діячів культури й шоу-бізнесу, а також людей інших професій. На створення ручної вишивки для подіумних нарядів ідуть місяці. Тому такі речі мають величезну цінність у світі моди.

Сьогодні розшиту річ у гардеробі може дозволити собі кожен. Модні дизайнери - Жан-Поль Готьє, Аделін Андре та інші - часто використовують вишивку у створенні суконь «від кутюр». А засновник модного будинку Valentino, модельєр Валентино Гаравані, узагалі зробив вишивку візитною карткою своїх колекцій.

А втім, нині навіть не модельєр, а будь-хто, хто хоче опанувати мистецтво вишивання, легко може зробити це. Найпростіше купити в магазині спеціальні набори для вишивання. Трохи терпіння - і за короткий проміжок часу можна створити справжню картину. До речі, такі картини зараз у моді, а цінність полотна, розшитого своїми руками, багаторазово збільшується в очах власника.

У наші дні вишивальне мистецтво розвивається у двох основних напрямах. Це вишивка ручна й машинна.

Ручна вишивка нині дуже популярна. Знання, пронесені крізь століття, у величезній кількості поширюються через інтернет і друковані видання. Виникають присвячені вишивці спільноти та блоги, де майстри діляться своїми секретами, обговорюють творчі роботи, відновлюють забуті візерунки, роблять спроби відродити старовинні техніки вишивки і шви, у цілому - чудово проводять час, займаючись улюбленою справою.

Машинна вишивка сьогодні є основним напрямом у вишивці. Це копіткий, але цікавий процес створення на тканині візерунків і малюнків будь-якої складності. Спочатку розробляють оригінал-макет малюнка, який планується вишити. На наступному етапі дизайнер машинної вишивки «покриває» макет стібками в спеціальній програмі, добирає тип стібків залежно від товщини нитки, бажаного кольору, градієнта, фактури тканини. Потім програму завантажують у машину, яка виробляє готову вишивку, слідуючи «вказівкам» дизайнера. Вишивка виходить рівною і без будь-яких вад, але що найголовніше — малюнок можна відтворювати як завгодно велику кількість разів. По суті, саме машинна вишивка змогла перетворити це старовинне мистецтво в загальнодоступне «прет-а-порте».

Техніки вишивки

Основними техніками вишивки є гладь, хрест, півхрест і бісер. Вишивка хрестом і бісером вимагає від майстра чи майстрині чималої посидючості. У чомусь ця технологія нагадує піксельну графіку¹, адже будь-який найскладніший малюнок складається з хрестиків різних кольорів, тому його відтворення ведеться за розробленою схемою, до того ж що менший розмір хреста, то картинка достовірніша.

Власне хрестик не потребує опису, але його різновиди дуже цікаві.

Болгарський хрест - подвійний, його ще називають левіафаном. Він являє поєднання простого та Андріївського хреста, як на британському прапорі. Напівхрест - один стібок простого хреста. Є ще подовжений хрестик з додатковим стібком посередині - так званий хрестик «з рядком».

Вишивка гладдю дає змогу створювати найскладніші композиції, з різноманітними колірними переходами, характерними для живої природи. Ряди ниток входять один в один, завдяки чому можна створювати ефект більшої чи меншої затіненості з урахуванням законів перспективи. Іноді люди, які розглядають такі твори вишивання, не можуть повірити, що це вишивка, а не аплікація або живопис.

Про мистецтво майстра чи майстрині судять саме по вивороту, на ньому не повинно бути ніяких вузликів.

Тренди в сучасній вишивці

Вишивка стразами (1) стала актуальною приблизно в 90-ті роки минулого століття. Особливо вдалим виявилося поєднання цих штучних каменів із джинсовою тканиною. Багато майстрів та майстринь із задоволенням розшивали стразами сорочки, куртки, кишені джинсів, сумочки тощо. Стрази надають одягу оригінальності та привабливості.

¹ Піксельна графіка (від англ. pixel - скорочення від pix element) - форма цифрового зображення, створеного на комп’ютері за допомогою растрового графічного редактора, де зображення редагується на рівні пікселів (точок), а розширення зображення настільки мале, що окремі пікселі чітко видно.

Вишивка пастками (2) - оригінальний спосіб прикрасити свій одяг. Пастки - це маленькі блискітки з дірочкою посередині, їх діаметр і форма варіюються. Пастками можна вишивати візерунки й навіть картини, вони вдало поєднуються з бісером, стразами та звичайними техніками вишивки.

Якщо потрібно заповнити великі площі матеріалу, у поєднанні з різними техніками вишивки використовується аплікація (3). Вона не вимагає значної витрати ниток, а в разі грамотного використання стає чудовою декоративною прикрасою або може приховати певні огріхи виробу (наприклад, дірки). Гарний вигляд мають веселі аплікації на дитячих речах, на молодіжних майках тощо.

Якщо є 3D-кінофільми, чому б не бути 3D-вишивці (4)? Така оздоба має прекрасний вигляд на речах з будь-якої щільної тканини - наприклад, на бейсболках, спортивних сорочках, - часто тривимірна вишивка прикрашає корпоративний одяг. 3D-вишивка виходить, коли на тканину кріпиться спеціальний матеріал - пуф, що обтягається стібками. Переважно в такий спосіб вишивають літери й логотипи, а також використовують його у виготовленні військових шевронів.

Мабуть, ви звертали увагу на вишиті прикраси на дитячому одязі - м’яких, «пухнастих» ведмежат, зайченят, кошенят. Ось цей пухнастий, шовковистий візерунок називається тафтинг (5). Така вишивка складається з безлічі маленьких петельок, завдяки чому й досягається «махровий» ефект. Крім одягу, тафтинг можна використовувати в оздобленні предметів повсякденного вжитку - рушників, капців тощо.

Одна з найбільш легких і красивих технік - вишивка шнуром або стрічками (6). У її основі - шнур чи стрічка, що кріпиться до тканини в різних місцях. Подібним гнучким матеріалом можна створювати численні візерунки та орнаменти на сукнях, сорочках, майках, джинсах тощо. Шнур та стрічка прекрасно поєднуються з паєтками та стразами.

Ну, і останній стібок! Вишивка «помандрувала» в інші види мистецтва. Сучасні художники використовують її в поєднанні, наприклад, з фотографією для створення об’ємності зображення.

А як ви ставитеся до вишивки? Це старомодно чи сучасно? Подискутуйте в групах. Розгляньте портрети, які вишила американська мисткиня Кейсі Завалья (Cayce Zavaglia). Поміркуйте, чи можна їх поставити в один ряд з фотографією чи живописним твором. Поясніть свої міркування.