Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Назаренко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Живопис
Кожен твір ліплення або живопису має висловлювати собою якесь велике правило життя, має повчати, інакше він буде німим.
Дені Дідро, французький філософ епохи Просвітництва
Поміркуємо разом
Чи є художники «рабами» історичного періоду, в якому живуть?
Чи можуть вони вплинути на свідомість сучасників? Чому?
Погляди художників дещо відрізнялися від загальноприйнятих канонів нового стилю. Характерною рисою мистецтва живопису класицизму були античні норми прекрасного і бажання ідеалу, властиві Відродженню. Розум людини протиставлявся силі природи, особисте — суспільному. У живописі головного значення набули логічне розгортання сюжету і ясна врівноважена композиція. Сюжети картин закликали глядача до переваги розуму над почуттями та емоціями, до створення порядку в усіх сферах життя.
Керманичем стилю була Паризька Академія мистецтв. Саме їй належить створення штучних догматичних правил нібито непохитних законів композиції малюнка, а також раціоналістичних принципів зображення емоцій і поділ жанрів на «високі» й «низькі». Високому жанру живопису відповідали історичний, релігійний і міфологічний. До низького жанру відносили портрет, натюрморт, пейзаж і побутовий жанр.
Основними елементами форми живопису класицизму були лінія і світлотінь. Живописці створили своє особисте відчуття кольору. Передній план картини обов’язково був коричневим, середній план — зеленим, а дальній — блакитним. Вважалося, що це створює зображенню додаткову об’ємність, наближало просторову композицію твору до композиції сценічного майданчика.
Нікола Пуссен. «Смерть Германіка»
Нікола Пуссен. «Пейзаж»
Нікола Пуссен. «Порятунок Мойсея»
Нікола Пуссен. «Чотири пори року», «Осінь»
Послідовним представником класицизму був Нікола Пуссен (1594—1665 рр.) — французький живописець, філософ, мистецтвознавець і теоретик мистецтва, один з освіченіших людей свого часу. Він створив неперевершені зразки геометрично точної композиції і продуманого співвідношення колірних груп. Його картини високого громадянського звучання заклали основи класицизму в європейському живописі. Вводячи в пейзаж міфологічних персонажів, які уособлюють різні стихії, використовуючи в них епізоди біблійних сказань, Н. Пуссен висловлював ідеї вищої необхідності або долі як початку, що регулює взаємини людини і світобудови.
Інший французький художник Лоррен Клод (1600—1682 рр.) у своїх пейзажах околиць «Вічного міста» упорядковував картини природи шляхом гармонізації їх світлом сонця і введенням своєрідних архітектурних лаштунків. На відміну від героїчних пейзажів Н. Пуссена, пейзажі Л. Клода були більш ліричні, пронизані різними настроями.
Лоррен Клод. «Пейзаж з відплиттям Святої Урсули»
Лоррен Клод. «Пейзаж з Аполлоном, що охороняє стада Адмета»
Жак Луї Давид. «Бонапарт на перевалі Сен-Бернар»
У другій половині XVIII ст. живописці звертаються до республіканських ідей античності, до образів мужніх борців проти тиранії. Французький художник Жак Луї Давид (1748—1825 рр.) відроджував ідеї античності, сприймаючи їх як приклад громадянськості. Його називали художником, «чий геній наблизив революцію». В роки революції Ж. Л. Давид створив багато портретів та історичних картин.
Найбільш прославлений твір митця — «Клятва Гораціїв». Картина звучить як заклик до зброї, до революційних та патріотичних дій. У величезному полотні «Коронація Наполеона» (розміри полотна 621—979 см) художник поєднав блискучу майстерність портретиста й історичного живописця. У портретах він підкреслював соціальну сутність моделі, характер і діяльності людини. Художник-громадянин проголошував, що деспотизм деяких верств суспільства тримає в немилості всякого, хто хоче виразити чисті ідеї моралі та філософії. Він вважав, що треба робити так, щоб зображення прикладів героїзму і цивільних чеснот електризували народ і порушували в ньому любов до прославляння і збільшення добробуту Вітчизни.
Жак Луї Давид. «Коронування імператора Наполеона I і імператриці Жозефіни в соборі Паризької Богоматері 2 грудня 1804 року». Фрагменти Елізабет-Луїз Віже-Лебрен (1755—1842) — французька художниця, портретистка, представниця сентиментального напряму класицизму мала успіх серед європейського дворянства. Вона була членом академій мистецтв: Королівської Академії мистецтва, болонської і пармської академій живопису.
Жак Луї Давид. Портрет лікаря Альфонса Леруа
Жак Луї Давид. «Клятва Гораціїв»
Жак Луї Давид. «Зеленщица»
Жак Луї Давид. «Коронування імператора Наполеона I і імператриці Жозефіни в соборі Паризької Богоматері 2 грудня 1804 року». Фрагменти
Головний жанр, в якому працювала художниця — портрет-комплімент. Вона знала, як передати на полотні своїх замовниць істинними красунями. Характерними особливостями її манери живопису були витончений і цілком правильний малюнок, приємний і гармонійний колорит і спритна, вільна манера письма. Е. Віже-Лебрен вміло поєднувала ідеалізацію класицизму з сентиментальною чутливістю. За списком, складеним самою художницею, з-під її пензля вийшло 662 портрета, 15 картин історичного і алегоричного змісту і 15 пейзажів.
Яким був внесок українських митців у розвиток живопису періоду класицизму?
Елізабет-Луїз Віже-Лебрен. «Автопортрет в солом’яному капелюшку»
Елізабет-Луїз Віже-Лебрен. «Марія-Антуанетта, королева Франції, і її діти»
«Композитор Джованні Паїзієлло»
В українському живопису того часу сформувалися нові жанри: пейзажний, побутовий, але найбільшого розвиту набув портретний жанр. Мистецтво класицизму в українському живопису пов’язано з творчістю двох відомих майстрів портретного живопису — Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського. Новий етап у розвитку образотворчого мистецтва на західноукраїнських землях пов’язаний з творчістю Луки Долинського. Засновником світського живопису в Закарпатті вважали Йосипа Змій-Міклоші з Пряшівщини.
Дмитро Левицький. Портрет Катерини Нелідової
Дмитро Левицький. Портрет архітектора Олександра Кокорінова
Дмитро Левицький. Портрет Є. Н. Хрущової і княжни Є. М. Хованскої
Дмитро Левицький (1735—1822 рр.) мав славу кращого європейського портретиста. Він, як ніхто, вмів з’єднати неабияку майстерність зі спостережливим і правдивим відтворенням рис обличчя портретованих осіб. Поряд з композиціями на релігійні сюжети митець писав мініатюри і близькі до них за характером інтимні портрети, в яких зображував людину з її почуттями.
Володимир Боровиковський (1757—1825 рр.) вирізнявся чарівною витонченою манерою написання картин, вишуканою гаммою фарб. Найвідоміші його твори — портрети земляків, які займали високі посади у Петербурзі. Всього за своє життя майстер зробив близько 160 портретів. Його пензлю належать також виконані на рідній землі розписи церков у Миргороді, Кибинцях і Романівці.
Володимир Боровиковський. «Євангеліст Лука»
Володимир Боровиковський. Портрет Павла Маскжова
Володимир Боровиковський. «Алегорія зими у вигляді старого, що гріє руки біля вогню»
Лука Долинський. «Портрет старця»
Лука Долинський. «Вигнання торговців з храму»
Лука Долинський (1750—1824 рр.) розписував собор Св. Юра у Львові. Художник написав сотні робіт, багато з яких, на жаль, до нас не дійшли. Майстер творив переважно у Львові, хоча його картини були і в храмах Вороблевичів (Дрогобицький район), Мшані (Городоцький район), Жовкві та Підкамені (Бродівський район). Митець відомий як автор ікон, але значну частину спадку становлять портрети. Характерними ознаками його творчого стилю були енергійна манера письма, м’яке моделювання рис обличчя людини світлотінню, теплий колорит без яскравості й гостра психологічна характеристика образів.
Пензлю Йосипа Змій-Мікловшика (1792—1848 рр.) належать розписи багатьох церков. Зачинатель світського живопису в Закарпатті, митець створював не тільки іконостаси, фрески і вівтарні образи, а й портрети і пейзажі. Художник працював на території Угорщини, де у багатьох церквах залишилися розписи. Й. Змій-Мікловшик створив багато композицій на релігійну та побутову тематику. Ним написані живописні композиції з народного життя: жанрові сценки з життя закарпатців несуть яскраво виражений етнографічний характер.
Йосип Змій-Мікловшик. «Портрет чоловіка з книгою»
У XIX ст. живопис класицизму вступає в смугу кризи і стає силою, яка стримує розвиток мистецтва, причому не тільки у Франції, але і в інших країнах. Незважаючи на явну консервативність класицизму, цей стиль послужив зародженням чималої кількості художніх традицій. До них відносяться — закінченість композиції узгоджені форми, їх передача.
Робота у групах
Визначте за допомогою ілюстрацій у підручнику, в якому жанрі живопису написані картини художників-класицистів. Які характерні риси притаманні мистецтву живопису класицизму? Поясніть, чому.
Як вплинули на їхні погляди і творчість історичні зміни у суспільстві?
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України