Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Назаренко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Живопис

Живопис — це мистецтво, за допомогою якого художник зображує пристрасть через риси обличчя і положення тіла і хвилює глядача своїм ставленням до сюжету, співчутливим та іронічним.

Фредерік Стендаль, французький письменник

Поміркуємо разом

Ви познайомилися зі скульптурою періоду готики. Яких змін чекаєте в мистецтві живопису цього періоду?

Епоха готики — це час розквіту живопису не тільки у формі фрески і панно, а насамперед у мистецтві вітражу, вівтарного розпису, книжкової мініатюри.

Картинами для прикраси кімнат у цей період користувалися рідко. Завдяки цим творам в готичному стилі мистецтвознавці та історики можуть зрозуміти психологію і світогляд людини періоду Середніх віків.

Для допитливих

Ранній готичний живопис був більш реалістичний порівняно з творами романського і візантійського мистецтва. Художники намагалися створювати ілюзію реального простору. У різних регіонах готичний живопис відрізнявся різноманітністю стилів і сюжетів, але були й характерні риси стилю в цілому: барвистість, декоративність, вишуканість й елегантність. Одним із способів поновлення бачення світу в живопису стало використання світла для створення ілюзії матеріальності.

Велике місце в готичному мистецтві займав вівтарний розпис. Сучасному глядачеві цей живопис здається дещо наївним і грубуватим. Але, без сумніву, й сьогодні дивує вміння середньовічних майстрів передавати обсяги, контрасти світла і тіні, яскраві риси індивідуальності персонажів, яких вони зображували.

Хуберт і Ян ван Ейк. Гентський вівтар (1432 р.)

З XV ст. у Західної Європі поступово зароджувався станковий живопис.

У епоху готики митці почали звертатися до портретного жанру: замість умовно-абстрактного зображення персонажів художники створювали образи, які були наділені індивідуальними, властивими конкретними рисами людині, портрет якої вони писали.

Готичне мистецтво досягло вершин свого розвитку у фресках і мальовничих полотнах Дуччо ді Буонінсенья (1255—1319 рр.), Джотто ді Бондоне (1266—1337 рр.), Сімоне Мартіні (1248—1284 рр.), Хуберт ван Ейк (1370—1426 рр.), Ян ван Ейк (1390?—1441 рр.) Рогир ван дер Вейден (1399/1400—1464 рр.), Антонелло да Мессіна (1430—1479 рр.) та багатьох інших.

Джотто. Капела дель Арена. Падуя. (1305—1306 рр.)

Джотто. «В’їзд Христа в Єрусалим»

Амброджо Лоренцетти «Сиенская коммуна». Фрагмент

Рогир ван дер Вейден. «Портрет дами»

Ян ван Ейк. «Портрет чоловіка в блакитному шапероні»

Антонелло да Мессіна. «Марія Аннунціата»

На відміну від романських соборів, у готичних храмах із величезними вікнами майже не залишалося місця для фрескового живопису. Тому розписи зазвичай замінялися вітражами. Наприклад, до нас дійшов чудовий готичний вітражний ансамбль в капелі Сен-Шапель у Парижі. У нього входять 146 вікон з 1359 сюжетами.

Вітражі. Шартрський собор. Франція

Вітражі. Шартрський собор. Франція

У порівнянні з романськими, в готичних вітражах спостерігався значно глибший і насичений колір.

У середині XII ст. для готичних вітражів стали використовуватися фігурні рами складної форми, широка кольорова палітра і нові сюжети, в яких об’єднувалися релігійні та світські теми. У вітражах готичних соборів є й історичні події або повсякденні заняття людей: праця ремісників і хліборобів, полювання, бенкети, рицарські битви. Зустрічаються і зображення зовсім фантастичних істот — драконів і єдинорогів.

У свідомості людей в епоху Середньовіччя світло сприймалося як уособлення божества. Яскраві картини картини з кольорового скла здавалися приголомшливими і нестримно привабливими ілюстраціями Слова Божого. Священики приписували вітражам здатність просвітлювати душу людини й утримувати її від зла. До XV ст. вітражі все більше ставали схожі на традиційний живопис, і до початку епохи Відродження перетворилися на справжні картини на склі.

Мистецтво книжкової мініатюри стало одним із найбільших досягнень готики. Якщо перші рукописи створювалися в монастирях, то у період готики ними стали займатися світські майстри. В творіннях художників книжкової мініатюри, як і у творіннях майстрів вітражу, сміливо об’єднувалися релігійні та світські сюжети.

У цей період живописці готики дуже точно і вміло передали перспективу, зображуючи замки і природні ландшафти на далеких планах. Поширювалися ілюстровані рукописи світського змісту: лицарський роман, хроніки, історичні твори тощо. Особлива увага приділялася деталям і колірній гамі, використовувалися найрізноманітніші кольори: червоний, рожевий, чорний, білий, зелений, синій та різні відтінки.

Брати Лімбург. «Розкішний Часослов герцога Беррійського»

Жан Пюсель. «Несення Хреста» і «Явлення ангела пастухам». Мініатюри з Часослова Жанни д’Евре

Серед найбільш видатних досягнень готичної книжкової мініатюри виділяються псалтир королеви Інгсборг і псалтир Людовика Святого. Чудовим пам’ятником німецької мініатюри початку XIV ст. і прикладом світського стилю є «Рукопис Манессе» (збірник найвідоміших пісень німецьких мінезінгерів), прикрашений сценами полювання та лицарських турнірів, портретами співаків, гербами. Однією з вершин книжкової мініатюри стали роботи трьох братів Лімбург (Поля, Ермана і Жеаннекена). Найбільш прославленою пам’яткою французької мініатюри був їхній «Розкішний Часослов герцога Беррійського».

Робота у групах

Чи знаєте ви, що в епоху Інтернету можна відвідувати найбільші музеї світу, не виходячи з власного будинку. Ось назви деяких з віртуальних музеїв: Лувр (Париж, Франція), Музеї Ватикану (Рим, Італія), Британський музей (Лондон, Великобританія) тощо.

За допомогою Інтернет-ресурсу знайдіть інформацію з теми «Живопис. Готичний стиль», яка вас зацікавила. Зробіть подорож до одного з віртуальних музеїв Західної Європи. Підготуйте невелику презентацію. Визначте, презентація якої з груп була найкращою.