Стилі та напрями мистецтва

Стиль (лат. — спосіб вираження) — це сукупність стійких ознак, що характеризують твори мистецтва певної культурно-історичної епохи, національну своєрідність або індивідуальну манеру митця.

Німецький архітектор ХХ століття Петер Беренс підкреслював, що усяке мистецтво — це лише частина стилю. Він вважав, що стиль — це символ загального відчуття, символ охоплення всього життя епохи в цілому.

Епоха — великий період часу, який характеризується спільністю філософських, релігійних і політичний ідей, наукових уявлень, етичних і моральних норм, естетичних цінностей.

Поміркуємо разом

Чи відображають стилі мистецтва історичний характер епохи?

Стилі у мистецтві — не постійна величина, а живе явище культури. Вони постійно змінюються в часі, не мають чітких меж, переходять один в інший і перебувають у безперервному розвитку. Усередині одного художнього стилю завжди зароджується новий, який переходить у наступний. Багато стилів співіснують одночасно, й тому найчастіше говорити про «чистий» стиль неможливо. Майже в кожному творі певного стилю завжди перебувають елементи й риси інших стилів. Вони підсилюють життєвість твору мистецтва як естетичного явища, яке представляє саме даний стиль. Традиційно виділяють так звані стилі епох, які віддзеркалюють певні етапи в історії художньої культури, коли складалася цілісна художня система, що охоплювала різні види мистецтва.