Живопис

Мистецтво не може відволіктися від прагнень свого часу.

Ромен Роллан, французький письменник

Поміркуємо разом

Поясніть, як ви розумієте вислів Ромена Роллана. Наведіть приклади.

У романський період продовжує розвиватися живопис (здебільшого як монументально-декоративний), мозаїка і книжкова мініатюра. Їх сюжети були майже повністю підпорядковані релігійній тематиці. У строго симетричних композиціях домінувала фігура Христа, яка значно перевершувала за розмірами інші фігури. У всіх видах романського мистецтва часто істотну роль грали візерунки, геометричні або складені з мотивів флори і фауни.

Характерні ознаки стилю у живопису: панування лінії, відсутність перспективи та об’єму, численні відхилення від реальних пропорцій (голови і кисті рук непропорційно великі, тіла підпорядковані абстрактним схемам), площинність, відсутність світлотіньового моделювання. Часто істотну роль грали геометричні візерунки або ж складені з мотивів флори і фауни.

Зображення Христа у церкві Святого Климента. Фреска (ХІІ ст.). Тауль, Іспанія

Живопис романського періоду — явище виключно різнорідне. Саме у той час проявилися риси національних культур, які почали зароджуватися. Особливе місце в монументальному живопису Європи займав іспанський живопис. Твори митців Іспанії відзначалися грубуватою і суворою виразністю, мали чіткий контурний малюнок. Перевагу митці віддавали щільним фарбам, особливо характерні були коричневі тони.

Італійський живопис сформувався під впливом ранньохристиянського мистецтва і візантійської культури (Італія була довгий час провідницею Візантії, культура якої і вплинула на італійських майстрів).

Фрески в абатстві Сен-Савен сюр Гартамп. Пуату. Франція

Французький фресковий живопис цього періоду можна умовно розділити на два напрямки: так звані Школа світлих фонів (центральні і західні райони країни) і Школа синіх фонів (південний схід Франції і Бургундія), яка відображала вплив мистецтва Візантії. Фрески церкви Сен-Савен сюр Гартамп у в Пуату (Школи світлих фонів), які відрізняються динамікою і великою виразністю, дійшли до нас майже в первозданному вигляді.

Церква Санта-Марія-е-Сан-Донато. Кам’яна мозаїчна підлога у візантійському стилі. (ХІ ст.). Італія

Базиліка Сант-Амброджо. Мозаїка. Мілан, Італія

Монументально-декоративний живопис насамперед використовувався в культових спорудах, стіни яких прикрашали фрески стриманого колориту: сцени з біблійними сюжетами і з життя святих. Фігури композицій знаходяться в просторі, позбавленому глибини; стилізовані й плоскі, немає відчуття відстані між ними. Портретного живопису в той час взагалі ще не існувало.

Широко використовувалася в архітектурному оформленні храмів і монастирів мозаїка. У романський період виняткову роль відігравало мистецтво орнаменту з надзвичайним багатством мотивів — стилізовані квіти, фантастичні рослини, звивисті стебла з виноградними лозами, птахи, тварини. Значне місце займали образи чудовиськ. У мозаїці найчастіше використовувалися такі мотиви орнаменту, як знаки зодіаку, квадрат, шашковий візерунок, прямокутник, ромб, «хвіст ластівки», коло.

Не менш цікавими є середньовічні вітражі, традиційна технологія виготовлення яких сформувалася остаточно в кінці XI ст. — на початку XII ст.

Віконний отвір центрального нефа. Собор Аугсбургської єпархії. Німеччина

Саме в той час змінювалися канони архітектури, а разом з ними змінювалася і манера виконання вітражів. З одного боку, зображувані фігури стали більш живими і рухливими, з іншого — загальна композиція характеризувалася статичністю і симетрією. Типовий ансамбль складався з трьох вікон, що символізують Святу Трійцю. Техніку вітражів збагатили важливі нововведення — дерев’яні рами, в яких монтувалося скло, замінилися свинцевою арматурою, яка допускала більшу різноманітність контурів і розмірів малюнка. Основними кольорами були синій і червоний. Проте використовували й інші кольори: зелений, пурпурний, жовтий.

Сен-Олбанський Псалтирь. Церкова Санкт Годехард (ХІ ст.). Англія

Євангеліст Лука. Мініатюра Євангелія Оттона III. (ХІ ст.). Німеччина

Книжкова мініатюра романського періоду відрізняється барвистістю сюжетів і жвавістю персонажів. Поява нових типів рукописів: італійський сувій, специфічно англійські листи перед Псалтирем, італо-німецькі гігантські Біблії — сприяли появі нового виду співвідношення зображення і тексту, нових типів мініатюр і їх положення на аркуші і, таким чином, появі нових типів рукописів. У мініатюрах романського періоду, якими ілюстрували книги Євангелія і Біблії, використовували яскраві, насичені, густі кольори.

Робота у групах

За допомогою ілюстрацій у підручнику порівняйте твори живопису, мозаїки та мініатюри різних стилів: візантійського та романського.

Що в них спільного і чим вони відрізняються?

Які емоції вони у вас викликають?