Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Назаренко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Скульптура
Важливо не те, що ти робиш із каменем, а те, що камінь робить з тобою.
Генрі Девід Торо, американський письменник
Поміркуємо разом
Які емоції викликає у вас цей вид мистецтва? Що найбільше вразило вас у античних і візантійських скульптурах?
Наприкінці X—ХІІ ст. у храмах Західної Європи здебільшого розвивалася монументальна скульптура, що передавала хвилювання, сум’яття образів, трагічність почуттів, відчуженість від усього земного. Майстри романики вважали, що скульптура як вид мистецтва нерозривно пов’язана з архітектурою і що за межами храму немає скульптури. Вони прагнули нагадати віруючим про Бога, відобразити в камені складний устрій Всесвіту, його божественну суть і протилежності: пекло і рай, Небо і Землю, добро і зло. Скульптурне оздоблення наповнювалося яскравою емоційністю персонажів, напругою і динамізмом композицій, великою кількістю фантастичних істот, страшних монстрів, чудовиськами, експресією. Сюжети романської скульптури пов’язані з торжеством Ісуса Христа, сповнені патетики і пафосу. Як правило, романські скульптури не пропорційні: фігури витягнуті в довжину, голови збільшені, тіла схематичні. Орнамент і декор колон часто розфарбовували в яскраві кольори.
Кирилівська церква
Капітель у церкві Сен-П’єр де ла Тур, Франція
Верхня стінка вівтаря. Абатство д’Артуа, Франція
Скульптури використовувалися в основному в зовнішньому оформленні храмів — у вигляді рельєфів. Ними прикрашали тимпани (напівкруглі простори склепінь над входами), а також капітелі колон і декоративні обрамлення стін. Особлива увага приділялася скульптурному оздобленню західного фасаду і входу в храм. Над головним перспективним порталом зазвичай розміщувався тимпан із рельєфом, що зображував сцену Страшного Суду. Фігури в середині тимпана повинні бути крупніші від кутових. Під фризами вони набували приземкуватих пропорцій, на несучих стовпах і колонах — подовжені.
Скульптури Наумбурзського собору. Німеччина
Фігура царя Давида, Собор Святого Іакова. Іспанія
Декор колон у церкві абатства Св. Австремонія. Франція
Тимпан — в архітектурі — внутрішнє трикутне або напівкругле поле фронтону.
Фронтон (фр. — «лоб, чоло») — зазвичай трикутне завершення фасаду будівлі, портика, колонади, що обмежене з боків двома схилами даху й карнизом при основі. Внутрішнє поле цієї частини називається полем фронтону або тимпаном.
Тимпан церкви Сен-Мадлен в Везле. XII ст. Іспанія
Тимпан аббатства Сен-Мартен дю Канігу. Франція
Найбільшого розвитку скульптура набула у Франції та Німеччині. Для Франції характерна ознака пов’язана з оформленням стін монументальною скульптурою з каменю. У Німеччині велика і дрібна пластика з бронзи і дерева була зосереджена всередині храму. Майстри вважали своїм обов’язком втілити в камені складний устрій всесвіту, його божественну суть і незбагненну складність.
Відомим пам’ятником рубежу XI і XII ст. стало скульптурне оздоблення монастиря Санто-Домінго-де-Сілос в провінції Бургос (XI ст.). Воно включає динамічний декор капітелей і великі рельєфи зі сценами євангельського циклу страстей Христових. Вершиною романської пластики в Іспанії став «Портик Слави» (XII ст.) в соборі Сантьяго-де-Компостела.
Скульптурне оздоблення у монастирі Санто-Домінго-де-Силос і у соборі Сантьяго-де-Компостела
Як ви думаєте, чому такий вид мистецтва як скульптура в романський період був в основному у вигляді рельєфів і носив суто релігійний характер? Свою думку обґрунтуйте на прикладах.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України