Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 30. Стиль реалізм

Услід за романтизмом у мистецтві другої половини XIX століття утвердився складний, суперечливий і багатогранний напрям — реалізм.

Реалізм (від лат. realis — суттєвий, дійсний) — стиль і напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності в її типових рисах.

Основною для реалізму стала проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних факторів на формування духовного світу (характеру) особистості.

Залежно від історико-конкретного розуміння суті художньої правди та засобів її втілення, у мистецтві простежуються історичні різновиди реалізму, а саме: ренесансний (XVI—XVII ст.), просвітницький (XVIII ст.), критичний (XIX ст.) і соціалістичний (XX ст.). У кожен період розвитку реалізм набував нових рис, поглиблюючи художній аналіз духовного світу особистості та характер її відносин зі світом.

Характерні особливості реалізму в мистецтві:

• раціоналізм, правдивість, історична конкретність;
• художня переконливість зображення типових подій і характерів у типових обставинах;
• точна відповідність реальній дійсності;
• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
• вільна побудова творів;
• розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

АРХІТЕКТУРА

Реалізм в архітектурі був виразним, нескладним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу і натуральність. Застосовувався загалом у будівлях міського призначення: промислових та житлових. Стрімкий розвиток будівництва нових типів споруд і житлових комплексів зумовив використання таких матеріалів, як скло, сталь, залізо, пізніше — залізобетон.

В архітектурі того часу тісно переплелися елементи різних стилів та напрямів, серед яких: неороманський, єгипетський, грецький, неогрецький, чиказька школа, американський ренесанс. Приклади застосування декількох стилів в одній споруді зустрічалися досить часто.

Найбільшого поширення реалізм набув у радянській архітектурі. Видатні архітектори радянського часу, які працювали у декількох стилях: К. Алабян, В. Гельфрейх, Г. Гольц, О. Душкін, Й. Лангбард, М. Мінкус, Л. Поляков, Л. Руднев, П. Федоровський, І. Фомін, О. Щусєв та інші.

Характерні риси реалізму в архітектурі:

• простота і доцільність форми та композиції;
• поєднання елементів різних стилів та напрямів (еклектика);
• використання нових будівельних матеріалів (скло, сталь, залізо, залізобетон).

Й. Лангбард, Г. Лавров. Театр опери і балету. 1934-1938 рр. Мінськ, Білорусь

Л. Руднєв та ін. Палац культури і науки. 1952-1955 рр. Варшава, Польща

Неороманський напрям поширився в архітектурі більшості країн Європи й Америки із середини ХІХ-го століття (в Німеччині існував з 1830-х років). На відміну від будівель романської доби, у новітніх спорудах помітно спрощені арки та вікна. Найбільш відомим американським архітектором, який працював у цьому напрямі, був Генрі Річардсон.

Єгипетський та неоєгипетський напрями з’явилися у XVIII — на початку XIX ст. Єгипетські мотиви стали важливими елементами стилю ампір. Грецький та неогрецький напрями як рух були поширені переважно в Північній Європі та Сполучених Штатах і стали останнім етапом у розвитку неокласичної архітектури.

Представники чиказької школи працювали на рубежі ХХ-го століття. Створені ними споруди відзначалися багатоповерховістю і перевагою вертикальних ліній. Архітектори цієї школи одними з перших розробили принципи просторової естетики, відкрили нові будівельні технології та структурні системи.

Боз-ар — одна з назв архітектури історизму у Франції та деяких інших країнах. Цей напрям з’явився в середині XIX ст. і продовжив традиції італійського ренесансу та французького бароко. Для будівель характерними є симетрія, багатий декор, фігурні скульптури, поліхромні вставки. В Америці багатоповерхові будівлі доповнювали ратушами, офісами.

Розгляньте зображення архітектурної споруди. Назвіть характерні стильові ознаки, які ви розпізнали.

А. Боарі. Палац образотворчих мистецтв. 1904-1934 рр. Мехіко, Мексика

СКУЛЬПТУРА

До числа скульпторів, які творили в стилі реалізм, відносять французьких майстрів Е. Бурделя, А. Майоля, Ш. Деспіо. Вони започаткували новий етап у розвитку французької скульптури, внесли гуманістичний зміст у строгі закони пластики.

Скульптура реалізму характеризується гуманістичними, героїчними рисами, драматичністю та динамічністю, увагою до реалістичності в образах.

Еміль Антуан Бурдель — французький скульптор, який працював на зламі XIX—XX століть, учень Огюста Родена. Створював пастелі, ескізи для фресок, скульптурні монументи, рельєфи.

Кращі твори Бурделя пройняті духом героїчної боротьби. У центрі уваги скульптора — незламні характери, активні та цілеспрямовані люди. Він тяжів до динаміки крупних пластичних мас, що приховували внутрішній рух. Звертався до мистецтва Стародавнього Сходу, античної архаїки, готики, створював пам’ятники та монументальні ансамблі.

Е.А. Бурдель. «Монумент мешканцям Монтобана, які загинули у війні 1870 року». 1894-1904 рр. Бронза

Розгляньте ілюстрації. Розкажіть, які образи втілив скульптор у своїх роботах.

Е.А. Бурдель. «Геракл-лучник». 1909 р. Бронза

Е.А. Бурдель. «Поетеса Сафо». 20-ті рр. XX ст. Бронза

Скульптура «Геракл-лучник» принесла Бурделю перше визнання і була високо оцінена його наставником Роденом. В образі античного героя простежується втілення сили, могутності, потужної енергії, готової вирватися назовні.

Бурдель працював також у жанрі портрета. Він створив яскраві емоційні та психологічні образи. У портреті композитора Л. ван Бетховена скульптор прагнув утілити душу музики. Відомо, що Бурдель виконав близько 50-ти варіантів цього портрета.

Розгляньте зображення скульптури Е.А. Бурделя «Л. ван Бетховен» під музику композитора (соната № 17, І ч.). Порівняйте музичний та скульптурний образи. Чим, на вашу думку, вони подібні? Яку роль виконує експресія у цих творах? Поміркуйте.

Е.А. Бурдель. «Л. ван Бетховен». Поч. XX ст. Бронза

Чудові ліричні образи створював ще один відомий французький скульптор Арістид Майоль, гравер, портретист і літограф, який намагався повернути пластичне мистецтво до античних витоків.

А. Майоль. «Ніч». 1902 р. Бронза

А. Майоль. «Ріка». 1938-1943 рр. Бронза

Скульптор вірив у людину, в її благородну красу й відмовлявся від складних сюжетів і розмаїття тем. Його улюбленим образом стала жінка, яка втілює вічні сили природи.

Шарль Деспіо — скульптор, один із відомих портретистів XX століття, який тяжів до камерності і відображення складного внутрішнього світу людини, вмів бачити неповторність кожної форми обличчя. Жіночі та дитячі образи він ліпив тільки з моделей.

Ш. Деспіо. «Ася». 1937 р. Бронза

Реалістична скульптура часто зображає відомих митців. Розгляньте ілюстрації пам’ятників та спробуйте узагальнити втілені у камені образи відомих літераторів.

М. Андреєв. «Пам’ятник М. Гоголю». 1906-1909 рр.

П. Клодт. «Пам’ятник І. Крилову». 1855 р.

• Які особливості архітектури реалізму вам запам’яталися?
• Розкажіть про використання елементів різних стилів в архітектурі реалізму. У яких напрямах будівельного мистецтва це проявилося?
• Творчість яких відомих скульпторів припадає на другу половину XIX—XX ст.?
• Наведіть приклади скульптурних творів реалізму.
• У чому полягає відмінність стилю реалізм в архітектурі та пластиці від інших відомих вам стилів у цих видах мистецтва? Обґрунтуйте свою думку.

Поповніть своє електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів архітектури та скульптури реалізму. Напишіть міні-твір на тему «Мої враження від архітектури та пластики реалізму».