Купальські пісні

Міфічний, — той, який стосується міфів; вигаданий, фантастичний.

• Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.

ЛАЙФГАК

Про що йдеться в обрядових піснях літнього циклу?

КУПАЛЬСЬКІ

У день літнього сонцестояння, який припадав на 23-24 червня, наші предки вшановували міфічного бога Купала, або Купайла. Люди вірили, що цей бог даруватиме їм добрий урожай, злагоду, продовження роду. Під час обрядів цього свята українці плели віночки й пускали їх по воді, ходили шукати цвіт папороті, виготовляли опудало, яке символізувало злих духів, і потім спалювали його. Ти безумовно чув/чула про давню розвагу — стрибати через вогнище. Вона теж пов’язана зі святом Купала. Обряд перестрибування через вогонь символізував очищення. І, звісно, усі ці обряди супроводжувалися піснями. Купальські пісні — найдавніші серед обрядових.

Купальські пісні — обрядові пісні, які виконували під час свята Купала.

• Прочитай виразно купальські пісні.

ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК

Заплету віночок,

Заплету шовковий

На щастя, на долю,

На чорнії брови.

Ой пущу віночок

На биструю воду

На щастя, на долю,

На милого вроду.

Ой, поплинь, віночку,

Прудко за водою

На щастя, на долю

Милому зо мною.

ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ

Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!

А я тебе плела вчора до вечора.

Виси, мій віночку, на злотім кілочку,

На злотім кілочку, шовковім шнурочку.

А матінка взяла, миленькому дала.

Якби-м була знала, ще б краще 'го вбрала,

Злотом взолотила, м’ятою обвила.

КУПАЙЛО, КУПАЙЛО

— Купайло, Купайло,

Де ти зимувало?

— Зимувало в лісі,

Ночувало в стрісі;

Зимувало в пір’ячку,

Літувало в зіллячку.

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Хрещатий — той, що має листя у формі хрестика.

Стріха — нижній край солом’яної покрівлі хати.

Рефрен — повторення групи слів чи віршованих рядків наприкінці кожної строфи.

• Знайди звертання в купальських піснях. Яка їхня роль?

• У якій купальській пісні є рефрен? Зачитай його.

• Що, на твою думку, у пісні «Купайло, Купайло» виражає позитивне ставлення до міфічного персонажа?

НОВЕ Й ЦІКАВЕ

Свято Купала символізує весілля бога літнього сонцестояння Купайла з богинею води Даною. Саме тому обряди цього дня були пов’язані з водою і сонцем. Уважалося, що сонце на Купайла має особливу життєдайну силу. А після сходу сонця вода набуває чудодійних властивостей, оскільки воно в цій воді викупалося.

За народним звичаєм, цього дня молодь зі співами і жартами прямує до річки, розкладає вогнища й танцює навколо них. Головними на цьому дійстві були Купало й Марена. Дівчата виготовляли Купало з вербової гілки, прикрашали його квітами та стрічками. Опудало Марени робили з соломи і одягали в жіночу сорочку. Потім водили навколо нього хороводи, співали купальські пісні. Досхочу натанцювавшись навколо Купала й Марени, молодь урочисто їх спалювала.

Увечері цього дня дівчата пускали по річці власноруч сплетені з дванадцяти трав вінки зі свічками. Так вони ворожили, чи вийдуть цього року заміж. У який бік попливе віночок — там і милий живе. Якщо вінок не дістався нікому, а просто вода прибила його до берега, значить, рано ще цій дівчині про заміжжя думати.

Багато дивного відбувається цієї чарівної ночі. Кажуть у народі, що рівно опівночі розквітає вогненна квітка папороті. Уважається, що той/та, хто цю квітку побачить, знайде старовинний скарб, а той/та, хто її зірве, почне розуміти мову тварин і птахів.