Українська література. 6 клас. Архипова

Тема 4. Від смішного до великого

Картина Марії Приймаченко

Ти дізнаєшся про:

• гумористичні твори
• гумор і сатиру в байках
• біографічну літературу
• тексти зі ЗМІ

Гумористичні твори

Дотеп — кмітливий влучний вислів із сатиричним відтінком.

• Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.

ЛАЙФГАК

Чим відрізняються гумористичні жанри?

Гумор — відображення смішного в житті й людських характерах у доброзичливому та жартівливому тоні.

Гумореска — невеликий віршований або прозовий твір з комічним, жартівливим сюжетом. Сміх у гуморесці — доброзичливий, добродушний.

Анекдот — короткий гумористичний твір з дотепним фіналом.

Співомовка — невеликий гумористично-сатиричний вірш, часто побудований на сюжеті народного анекдота, прислів’я чи приказки. У співомовці подія зображується стисло, описує якийсь комічний випадок, дійових осіб — одна-дві, а завершується несподівано, гострим чи дотепним висновком.

Співомовками називав свої гуморески Степан Руданський, бо вважав, що віршовані твори необхідно виконувати під музичний супровід кобзи чи бандури.

У співомовках часто використовують речення із непрямим порядком слів, коли підмет стоїть після присудка, а означення — після означуваного слова. Такий прийом називають інверсією. Він допомагає зробити акцент на певному слові. Наприклад: Осінь малює дерева яскравими фарбами і Дерева малює осінь яскравими фарбами.

• Прочитай співомовки Степана Руданського.

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

Ходив чумак з мазницею

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє, —

Мужикові то й байдуже:

Він дьогтю питає!

У десятії крамниці

Два купці сиділо...

І туди чумак заходить

З мазницею сміло.

«Добридень вам, добрі люди!» —

Та й зачав питати,

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись,

Та й, шельми, сміються:

«Тут не дьоготь, тільки дурні

Одні продаються!»

А чумак їм: «То нівроку ж,

Добре торгувалось,

Що на продаж тільки два вас

У склепу зосталось».

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Дьоготь — в’язка темна рідина, яку використовували для змащування взуття, зброї, коліс та інших господарських потреб.

Мазниця — посуд для дьогтю.

Склеп — тут: крамниця.

• Визнач мотив віршованого твору.

• Кого у співомовці засуджує автор, а до кого пройнятий симпатією? Прокоментуй свою думку.

НОВЕ Й ЦІКАВЕ

Чумаки — це люди, які возили сіль з півдня України на інші її території. Спершу їх називали солениками. Ще одним товаром була риба. Згодом чумаки почали продавати чавун, казани, канати, кукурудзу, інжир, папір, картон, цукор, овес. Чумацтво було одним з найпопулярніших занять після хліборобства й скотарства.

Ярослав Чижевський. «Чумак»

Щоб стати чумаком, потрібно було мати стартовий капітал, тобто гроші і майно: волів, воза, кошти для купівлі солі чи інших товарів. Чумаки, які мали кілька возів, заробляли чимало. Наприклад, за рік прибутку можна було купити житло. Водночас чумаки могли залишатися кріпаками. Однак зазвичай заможні кріпаки купували собі свободу. Чумаком був і батько Тараса Шевченка.

Чумацтво було небезпечним промислом, адже дорогою чумаків могли пограбувати. Тому вони й об’єднувалися у валки від 10 до 100 возів. Чумакувати їздили у теплі пори року, коли сприяла погода. За добу долали до 30 кілометрів. За рік на південь їздили два-три рази.

Чумацтво зникло, коли розвинулася залізниця. Перший маршрут потяга на території України збігався з популярним чумацьким маршрутом.

ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ

Приїхали запорожці,

Короля вітають.

Король просить їх сідати,

Козаки сідають.

Сидять собі. В них жупани

Все кармазинові,

І самі такі храбренні,

Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса

Ляхи препогані.

«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?

Даймо їм сметани!»

Поставили їм сметани,

Їсти припрошають,

Але наші запорожці

Разом відмовляють:

«Славная у вас сметана!..

Тілько вибачайте,

А перше нам, запорожцям,

Щільник меду дайте!»

Дали й меду запорожцям...

Вони як поїли,

Так ті вуса прездорові

Вгору й завертіли.

Та й говорять королеві:

«Кажи, ясний пане!

Нехай тепер запорожцям

Подають сметани!».

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром.

Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно.

Щільник (стільник) — лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли й оси для зберігання меду.

• Які риси вдачі козаків виявилися під час спілкування з королем?

• Чому їм вдалося перехитрити короля?

• Що у співомовці смішне, а що — серйозне?

ТОРБИН БРАТ

Докучило підшивати

Подертії сита,

Пішов мужик молотити

За торбину жита.

Пішов таки недалечко —

До свого сусіда...

От молотить та й молотить

Зрання до обіда.

Перекинув, може, з копу,

Хотів би й поїсти,

Та господар, як на збитки,

Не дає і сісти.

То наймита з ним поставить,

А то сам молотить.

Потягає бідний мужик,

Аж піт з нього котить.

Перекинув копи зо дві,

Ба вже і смеркає.

«Чи не годі з нас, панотче?» —

Сірома питає.

І господар спочив добре

Та й до нього каже:

«Помолотим іще трохи,

Заким сонце ляже».

Знов молотить чолов’яга,

Аж піт з нього котить,

Виглядає поза хату,

Ба вже й місяць сходить.

Іскривився сіромаха,

Спину нагинає.

«Чи не годі з нас, панотче?»

«Або що?» — питає.

«Та щось, — каже, — не то світить

Край того віконця!»

«Як-то, — каже, — не то світить?..

Та ж то, братик, сонце!»

Коли братик — так і братик,

Нічого чинити.

Мусив бідний сіромаха

Всю ніч молотити.

На другий день той із хати,

А мужик у хату.

«А, здоровенькі, панотче!

Чи не можна б плату?»

«Можна, — каже, — чом не можна,

Як не дати плати?

Ходім, — каже, — до засіка,

Будем насипати».

Прийшов мужик до засіка,

Торбу підставляє.

Пішов гарнець, пішов другий.

«Чи годі?» — питає.

«Насипайте іще», — каже, —

Сипле той і п’ятий.

Ба вже сипле і дев’ятий.

«Чи не годі, брате?»

«Ні, не годі!» Насипає

Цілу мірку жита.

Коли гляне — аж там торба

До мішка пришита.

Іскривився пан господар,

Голову схиляє.

«Чи не годі із вас, куме?»

«Або що?» — питає.

«А щось, — каже, — ваша торба

Та підшита чорним...»

«Підшитая?.. Насипайте!..

Таж то братик торбин!»

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Мужик — тут: селянин.

Гарнець — посудина, що вміщує 3,28 літра сипучих речовин.

• Сформулюй одним реченням тему співомовки «Торбин брат».

• Який підтекст закладено в назві твору?

• Які людські вади автор засуджує?

ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ

Степан Руданський

(1834-1873)

• Прочитай біографію письменника. Які, на твою думку, риси характеру допомогли Степанові Руданському стати успішним лікарем і письменником?

Степан Руданський народився на Вінниччині. Навчався у Кам’янець-Подільській духовній академії. Але, попри спротив батька, вирішив бути не священником, а лікарем. Тому подався навчатися у медико-хірургічну академію. Відтак його призначили міським лікарем у Ялті. Свою роботу виконував сумлінно й віддано. Згодом став карантинним лікарем у порту, потім — почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи.

Ще під час навчання у Кам’янці-Подільському Степан Руданський почав цікавитися літературою: збирав народні пісні. У медико-хірургічній академії його вже знали як відомого письменника. Спершу писав романси, потім — громадянську лірику, балади, віршовані казки, поеми, згодом — гумористичні вірші. Внаслідок цього й виник новий для української літератури жанр — співомовка.

Також Степан Руданський відомий як перекладач з польської, сербської, чеської мов. Цікавився живописом, археологією, фольклором, музикою. Мав гарний голос і складав мелодії для своїх віршів.

1. Степан Руданський став творцем жанру:

• співомовки;
• гуморески;
• байки;
• усмішки.

2. Установи відповідність:

1. «Торбин брат» 2. «Добре торгувалось» 3. «Запорожці у короля»

А Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. Б Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. В Перекинув копи зо дві, Ба вже і смеркає. «Чи не годі з нас, панотче?» — Сірома питає.

3. Чому купцям зі співомовки «Добре торгувалось» не вдалося принизити чумака? Які риси йому притаманні?

4. Як вдалося наймитові зі співомовки «Торбин брат» обійти пана?

5. У чому особливість співомовки як жанру?

6. Чи є співомовка актуальною сьогодні? Чому?

7. Як думаєш, під супровід яких народних музичних інструментів можна виконати пісню «Добре торгувалось»? Який тон цієї пісні переважатиме — сумний, невеселий чи радісний, жартівливий? Прокоментуй свою позицію.

8. Знайди приклади інверсії у прочитаних творах.

9. Як думаєте, кмітливість, дотеп, почуття гумору — корисні чи шкідливі риси людини? Наведіть конкретні приклади на підтвердження власних думок.

10. Схарактеризуй героїв твору «Запорожці в короля», склавши сенкани.

11. Знайди значення слова хитрий. Як думаєш, хитрість допомагає людині чи шкодить їй? Запиши свої міркування та проілюструй їх прикладами з реального життя.