Українська література. 5 клас. Архипова

Вислови припущення, як слово пов'язане з темою.

Пригадую вивчене

• Пригадай, що тобі відомо про Олександра Олеся. Який його твір ти вже прочитав/прочитала?

• Прочитай уривки із книги «Княжа Україна». Вона розповідає про події, які відбувалися на території Київської держави в ІХ—ХIII столітті. Під час написання Олександр Олесь використовував зокрема й літописи. Спробуй знайти спільні сюжети.

Княжа Україна

(скорочено)

Заспів

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою поплило.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

Із могил до вас озвуться

Наших предків голоси.

Наших предків, що блукали

По страховищах-лісах,

Що з природою змагались

Тільки з вірою в серцях.

Ах, тоді була живою

Вся природа навкруги

І людину оточали

Духи — друзі й вороги.

У часи ті Бог великий

Не ховавсь в небесній мглі,

А усі боги родились

І вмирали на землі.

Рано вдосвіта на сході

Прокидавсь ясний Дажбог

І ходив-блукав до ночі

Синім степом без дорог.

По зелених пишних луках

Волос пас овець гладких,

Грів їх вовною м’якою,

Одганяв вовків від них.

Над дрімучими лісами,

По пустелі степовій

Бог Стрибог літав на крилах,

Грав на кобзі золотій.

Бог Перун на чорних хмарах

Вічно землю об’їздив,

Часом плакав, як дитина,

Часом сурмами будив.

Часом гнівом його серце

Наливалось, як огнем:

Левом він ревів з-під неба

І погрожував мечем.

А в річках жили русалки,

Хапуни-водяники,

Лісовик свистів у лісі,

І сміялися мавки.

Треба добре було знати

Душі всіх богів земних,

То коритись, то змагатись,

То просити ласки в них.

І змагалася людина,

Уперед невпинно йшла,

Де ясним промінням-цвітом

Дивна папороть цвіла...

...Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам, як на горах

Ставний Київ наш постав,

Як він жив і розвивався,

Як столицею він став.

Хто й коли у ньому княжив

І в який ходив поход,

Хто боровсь за Україну,

За державність, за народ.

Розкажу вам, як боролись

Наші прадіди колись,

Як за щастя України

Ріки крові розлились.

Розкажу, чому і досі

Чути стогони її

І чому так довго в хмарах

Сонце рідної землі...

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Працюю над текстом

• Чому книга Олександра Олеся має назву «Княжа Україна»? Про які часи в ній розповідатиме автор?

• Пригадай, що ти пам’ятаєш про богів, чиї імена згадуються у вірші.

Похід на Царгород

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує

Крамом, зброєю, вином.

Вдень він вуликом здається,

А вночі — чудесним сном.

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торгові люди

Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

«Хоч не їдь! Одурить, скривдить!» —

Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучати Царгород.

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?

Гнуться щогли кораблів?

О, хіба згорнути крила

Важко, довго для орлів?!

І гуртом за весла взятись,

Разом взятись і гребти...

Море, море! І в негоду

Любе сміливому ти!

Так три дні пливли по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгорода,

Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на берег

Витягати кораблі.

«Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі».

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

«Ой, повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!»

Зашумів — повіяв вітер,

Покотилися вози.

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів:

«Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!»

«Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І, здається, ми братами

Станем з лютих ворогів.

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше, як півсотні

Їх нараз у місто йшло».

Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

На воротах Царгорода

Князь Олег свій щит прибив.

На воротах Царгорода

Український щит висів.

Виконую складне завдання

• Які картини ти уявив/уявила? Визнач відмінності між Україною в старовину і сучасною? Чи хотів би/хотіла б ти щось змінити в сучасному світі? Чому?

• Поміркуй, що означає вислів

На воротах Царгорода

Український щит висів.

• Відскануй та прочитай наступні розділи.

Ярослав Мудрий

Після ката Святополка,

Що замучив трьох братів,

Брат четвертий на престолі,

Ярослав розумний сів.

Святополком окаянним

Все зруйновано було.

Бідувало бідне місто,

Бідувало і село.

І усю свою увагу

Ярослав звернув на лад.

І небавом Україна

Зацвіла, як пишний сад.

І небавом знову люде

Багатіти почали,

І Дніпром човни чужинців

Знову в Київ поплили.

Греки, німці, італійці,

Чехи, угри — всі ішли,

Купували, продавали

І у Києві жили.

Так живий, шумливий Київ

Царгородом другим став.

Як про друга, як про сина,

Дбав про його Ярослав.

Оточив його валами,

Ровом, мурами обвів,

Укріпив його, оздобив

І препишний двір завів.

До палат ішли невпинно

Чужоземні посланці.

Князь сидів на пишнім троні

З грізним берлом у руці.

І, допущені до князя,

Низько кланялись посли

І до ніг дари складали,

Що з чужини принесли.

В час бенкету на бандурах,

Гуслях, різних сопілках

Грали весело музики,

Вина пінились в чарках.

Співаки пісні співали,

Скоморохи, штукарі,

Розважаючи чужинців,

Метушились у дворі.

Після ситого обіду

Всі виходили з палат

Подивитись на верблюдів,

На муштрованих звірят.

І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись з Ярославом,

Побувати у дворі.

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах,

У державнім будівництві,

Владі, устрою, в судах.

Щоб не нищити народу

І народного майна,

Не хотів він воювати,

Не тягла його війна.

Він прогнав лише поляків,

І, щоб ворог тихшим став,

Він твердиню понад Сяном

Ярославль свій збудував.

Та ходив на печенігів

І черкесів під Кавказ,

Що на нашу Україну

Нападали раз у раз.

Та з Редедею касозьким

Ярославів брат Мстислав

Бивсь хоробро в поєдинку

І Редедю подолав.

Наш співець Боян великий,

Найславніший із співців,

Сплів йому вінок безсмертний,

Із пісень безсмертних слів.

Пролетіли дні короткі...

Перед смертю Ярослав

Всіх своїх синів покликав

І з любов’ю проказав:

«Вас я, діти, покидаю,

Йду я в ліпшу сторону,

Але, діти, пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

Що придбали вам батьки,

А тинятиметесь всюди,

Як вигнанці й жебраки».

Та недовго пам’ятали

Діти мудрий заповіт,

А нащадки Ярослава

Осміяли на весь світ.

ЗБАГАЧУЙ МОВЛЕННЯ

Крам — товар.

Окаянний — який порушує моральні настанови.

Небавом — незабаром.

Берло — палиця, оздоблена коштовним камінням, знак влади.

Скоморохи — мандрівні актори в Київській державі.

Сян — річка в Східних Карпатах.

Редедя — князь племені касогів.

Боян — співець, гусляр, давньоруський княжий поет.

Працюю над текстом

Які епізоди твору підтверджують думку про те, що Ярослав Мудрий — розумний правитель?

• За що поважали князя кияни й іноземці? А які якості князя Ярослава викликають у тебе повагу? Чому?

• Що із прочитаного залишилося для тебе нез’ясованим?

НОВЕ Й ЦІКАВЕ

Щоб побачити, як насправді виглядав Ярослав Мудрий, не обов’язково працювати над машиною часу. Можна відвідати Софійський собор і подивитися на 3D-голограму справжнього обличчя князя. Його реконструювали на основі моделі черепа, що належав Ярославу Мудрому. Зробили це мистецтвознавець Юрій Шатайло та криміналіст Андрій Переїденко. «Оживили» князя аж у Данії на замовлення творців проекту «Україна. Повернення своєї історії». Перейди за посиланням та переглянь голограму. Порівняй її з зображенням Ярослава Мудрого на репродукції та тими зображеннями, які тобі доводилося бачити раніше.

Фреска з зображенням Ярослава Мудрого

Я знаю, що...

1. Автор твору «Княжа Україна» хоче нам розповісти:

  • пісню;
  • казку;
  • бувальщину.

2. Князь Олег пішов на Царгород, щоб:

  • греки дозволили його купцям торгувати;
  • завоювати місто;
  • знайти собі дружину.

3. Боян був:

  • співцем;
  • воїном;
  • сином Ярослава Мудрого.

Працюю над текстом

4. Із якого твору ти довідався/довідалася про заснування Києва? Пригадай, кого вважають засновниками цього міста.

5. Хто із князів підкорив місто Царгород? Як йому це вдалося?

6. Чи доповнилося твоє уявлення про князя Ярослава Мудрого? Про що саме ти довідався/довідалась?

7. На якій банкноті чи монеті є зображення Ярослава Мудрого?

8. У чому, на твою думку, полягає заповіт Ярослава Мудрого?

9. Над якими сучасними проблемами ти замислився/замислилася, прочитавши твір «Княжа Україна»?

Виконую складне завдання

10. Уяви, що тобі вдалося зустрітися із Ярославом Мудрим. Про що б ти міг/могла запитати в князя? Вислови свої припущення та склади чотири-п’ять запитань.

Працюю над проєктом

11. Проведи дослідження. Яку відстань здолав князь Олег з Києва до Царгорода? Розглянь мапу. Як було вигідніше пересуватися війську князя — сушею чи Чорним морем? Яким транспортом цю відстань можна здолати сьогодні найшвидше?