Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Андрусишин

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 21. Практичне заняття. Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Як держава захищає права дитини в сім’ї.

Батьки мають пріоритетне право на виховання своєї дитини, а кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя. Держава, своєю чергою, здійснює охорону сім'ї та дитинства і створює умови для їх розвитку.

Завдання.

Проаналізуйте ст. 5 Сімейного кодексу та визначіть:

Як держава сприяє захисту сім'ї? В яких випадках може бути здійснено втручання з боку держави у сімейне життя?

Стаття 5. Державна охорона сім'ї

1. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.

2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.

3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

4. Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.

5. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Права дитини в Україні захищаються в першу чергу батьками. Але бувають випадки, коли батьки неналежно виконують свої обов'язки стосовно виховання дітей або застосовують проти них фізичну силу. З метою протидії та запобіганням таким ситуаціям державою були створені відповідні органи та служби, які дозволять захистити права дітей від утисків з боку дорослих.

До них належать:

  • Органи опіки і піклування
  • Державні соціальні служби
  • Громадські організації з захисту прав дітей
  • Служба у справах неповнолітніх

Завдання.

Пригадайте, які міжнародні документи захищають права дитини. Наведіть приклади таких прав.

Що таке опіка, піклування.

Опіка і піклування — правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, які залишилися без батьківського піклування.

Опіка і піклування різняться своїм змістом. Опіка встановлюється над дітьми, які ще не досягли віку 14 років (малолітня особа), а піклування — над дітьми віком від 14 до 18 років (неповнолітня особа).

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:

— проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

— забезпечення умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до людської гідності;

— збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування;

— на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Опікун чи піклувальник має такі права і обов'язки щодо дитини:

— зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання нею повної загальної середньої освіти;

— не має права перешкоджати спілкуванню дитини з батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини;

— не можуть укладати із своїм підопічним будь-які договори, крім договорів передання майна у власність дитини за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички;

— не може здійснювати дарування від імені дитини.

Опікуном або піклувальником може бути тільки фізична особа, яка є повнолітньою та дієздатною.

При її призначенні органи опіки й піклування повинні враховувати особисті якості особи, як-от: можливості та здатність до виховання дитини, належні умови проживання, вміння знайти спільну мову з дитиною. Також велику роль відіграє бажання самої дитини при виборі опікуна.

Не можуть бути опікунами чи піклувальниками особи, які є не дієздатними, зловживають спиртними чи наркотичними засобами, чи були позбавлені батьківських прав і засуджені за певні злочини.

Контроль за діяльністю піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості у спосіб планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки і піклування. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини за особистою заявою, за заявою особи, над якою встановлено піклування, та за заявою органу опіки та піклування у разі невиконання нею своїх обов'язків.

Робота з документом.

Проаналізуйте статті. 76, 77 Цивільного кодексу та визначте підстави припинення опіки та піклування.

Стаття 76. Припинення опіки

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Стаття 77. Припинення піклування

1. Піклування припиняється у разі:

  • 1) досягнення фізичною особою повноліття;
  • 2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
  • 3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  • 4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

3. Усиновлення

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини проводиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. За загальними правилами для усиновлення потрібний дозвіл кровних батьків, але після усиновлення дитина звільняється від обов'язків відносно них. Натомість у неї виникають права та обов'язки щодо особи, яка її всиновила, тобто усиновлювача.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною, тому угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, не буде мати ніякої юридичної сили. Батьки можуть дати згоду на усиновлення тільки після того, як дитина досягне двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, то крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків. Мати та батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані в різні сім'ї. Інформація про усиновлення тримається у таємниці, але з 14 років дитина має право на одержання інформації щодо її усиновлення.

Основними вимогами до усиновлювача є:

  • дієздатність особи;
  • досягнення 21 року;
  • різниця у віці повинна становити не менше 15 років, а якщо усиновлюється повнолітня особа, то не менше 18 років.

Поміркуйте.

Чому між усиновлювачем та дитиною повинна бути велика різниця у віці?

Громадяни, які мають бажання усиновити дитину, беруться на облік відповідними державними органами.

Робота з документом.

Проаналізуйте ст. 213 Сімейного кодексу та визначіть, коло осіб, які мають переважне право на усиновлення.

Стаття 213. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини

1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

  • 1) в сім'ї якого виховується дитина;
  • 2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
  • 3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
  • 4) який є родичем дитини.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Законом також установлено перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами.

Умовно їх можна поділити на 4 групи.

1 група — особи, які за станом свого здоров’я не можуть виконувати функції усиновлювачів: які обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, страждають мають небезпечні хвороби.

2 група — особи, позбавлені батьківських прав, і ці права на момент усиновлення не були поновлені; були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнане недійсним з їх вини.

3 група — особи, які з інших об’єктивних причин не можуть бути усиновлювачами, а саме не можуть забезпечити дитині, наприклад, прожитковий мінімум, створити належні умови для проживання і виховання.

4 група — всі інші особи інтереси яких суперечать інтересам дитини (наприклад, мають судимість за умисне вчинення злочину проти життя або здоров’я особи тощо). Усиновлювачами також не можуть бути особи однієї статі.

Цікаво знати

Президент США Біля Клінтон народився в неповній сім’ї. Оскільки його батько загинув у автокатастрофі напередодні його народження, а мати вирішила відправити сина до бабусі та дідуся, які його усиновили і виховали майбутнього президента.

Батьки легендарного музиканта Джона Леннона, розлучилися, коли йому було 3 роки. Незабаром після цього його батько-моряк практично зник і не брав участі у вихованні сина. А коли Джону виповнилося 5 років, його мати віддала дитину на усиновлення своїм родичам.

Актор і музикант Джеймі Фокс народився в місті Террелл, штат Техас. Його батьки, Ерік Марлон і Луїза Бішоп, розлучилися, коли хлопчикові було 7 місяців. Джеймі усиновили Марк і Естер Теллі — власні дідусь і бабуся. Саме Естер мала значний вплив на його життя, заохочуючи онука займатися музикою, науками і спортом. Будучи дорослим і успішним, Фокс неодноразово виступав адвокатом усиновлення, обговорюючи цю тему на різних ток-шоу.

Дівчина, на ім’я Джоан Сімпсон та її хлопець, Абдулфата Джон Джандалі, віддали на усиновлення свою дитину коли він був ще малюком. Названими батьками Стіва стали механік Пол Джобс і його дружина Клара, яка працювала бухгалтером; саме вони виховали майбутнього співзасновник а всесвітньо відомої компанії Apple. Стіва Джобса.

Вирішіть юридичні ситуації

Бондар А. Г., після того як одружилася, спільно з чоловіком подала заяву до органів опіки і піклування про бажання усиновити дитину. На підставі того, що Бондар А. Г. не досягла 18 років, співробітники відділу освіти відмовили в прийнятті заяви та постановленні Бондар А. Г. та її чоловіка на облік як осіб, що бажають усиновити дитину.

Як у такому випадку має діяти Бондар А. Г.?

Чи має право Бондар А. Г. бути усиновителем до досягнення нею 18-річного віку?

Березенько В. Г. спільно з його дружиною Березенько Д. І. подали заяву до органів опіки та піклування про бажання усиновити дитину. При судовому розгляді справи з'ясувалося, що Березенько Д. І. лише на 13 років старша за дитину, яку було підібрано відділом освіти для усиновлення. Суддя запропонував Березенько Д. І. відмовитися від усиновлення дитини і дати згоду на її усиновлення Березенько В. Г. Березенько Д. І. заявила, що бажає бути усиновлювачем і тому не може пристати на пропозицію суду. Рішенням суду було відмовлено в усиновленні на підставі того, що усиновлювач був старший усиновленого менше ніж на 15 років.

Чи може бути усиновлювачем особа, яка старше дитини на 13 років?

Чи правомірною була пропозиція судді?

До органу опіки та піклування надійшла заява від Кравченка С. В. з проханням призначити його опікуном двоюрідного племінника Кравченка Павла. На момент подання заяви Павлу було 13 років. Під час розгляду заяви органом опіки та піклування йому виповнилось 14 років. Орган опіки та піклування відмовив у встановленні опіки на тій підставі, що Павло вже досяг чотирнадцяти років і роз'яснив, що Кравченко С. В. має право на звернення з установлення піклування щодо неповнолітнього Павла.

Чи правильне рішення виніс орган опіки та піклування?

Чим відрізняються права та обов'язки опікуна від прав та обов'язків піклувальника?

Бірюкова звернулась до суду з позовом про звільнення її від виконання обов’язків опікуна. Суд відмовив у прийнятті заяви, пояснивши, що рішення з цього питання приймає орган опіки та піклування.

Чи правомірною є відмова суду?

Запитання для підсумку та обговорення

1. Які державні органи допомагають у захисті прав дитини в сім’ї?

2. У чому різниця між поняттями «опіка» та «піклування»?

3. У якому віці припиняється опіка?

4. Що таке усиновлення? Які його правові наслідки?

5. Хто має переважне право на усиновлення?

Словник

Опікун — людина, яка піклується про дитину, що залишилася без батьківського піклування, до досягнення нею 14 років.

Піклувальник — особа, яка піклується про дитину, що залишилася без батьківського піклування, до досягнення нею 18 років.

Усиновлення — прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Опіка і піклування — правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, які залишилися без батьківського піклування.