Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Андрусишин
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 13. Конституційні права та обов’язки громадянина
1. Конституційні права і свободи людини і громадянина
Вам уже відомо, що права і свободи людини — це істотні, невідчужувані права і можливості, які належать нам від моменту народження. Вони існують незалежно від визнання їх державою, закріплення їх законами або належності особи до певної країни. Своєю чергою, права і свободи громадянина — це права, пов'язані з фактом громадянства, тобто навпаки — належності людини до певної держави. Прикладом прав громадянина буде право голосу на виборах, право на об'єднання в політичні партії, право на участь в управлінні державними справами. Проте слід зазначити, що права людини порівняно з правами громадянина мають більший пріоритет. Це пов'язано з тим, що права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина - лише на тих осіб, які є громадянами певної країни.
А що ж тоді являють собою конституційні права і свободи людини?
Конституційні права і свободи людини і громадянина — це визначені та закріплені Конституцією України можливості людини та громадянина користуватися соціальними та іншими благами з метою задоволення особистих або суспільних інтересів і потреб, а також обирати вид і міру своєї поведінки.
Проаналізуйте витяг з конституції та визначте основні принципи, на яких базуються конституційні права і свободи людини і громадянина.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Конституційні права і свободи людини називають основними тому, що вони визначають найбільш важливі, істотні відносини і зв’язки між громадянином і державою.
Всі права, закріплені в Конституції, можна поділити на такі види: особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні.
Особисті — це права, що передбачені для задоволення особистих потреб та інтересів людини.
Політичні — передбачені для забезпечення можливості участі в здійсненні народовладдя, участі в управлінні державними суспільними справами.
Економічні права — дають можливість особистості отримати економічну незалежність через створення матеріальних і духовних благ та задовольнити побутові чи інші потреби.
Соціальні — надають можливість брати участь в розподілі матеріальних та суспільних благ, гарантують безпеку для життя і здоров'я, духовних цінностей.
Культурні — передбачують можливість задоволення культурних потреб та їх розвитку.
Робота з документом
Проаналізуйте зазначені статті Конституції; визначте, про яке право йдеться у кожній із них; запишіть їхній короткий зміст до таблиці.
Права і свободи людини |
Статті Конституції України |
Зміст статті |
Громадянські (особисті) |
ст. 27 — 35 |
|
Політичні |
ст. 36 — 40 |
|
Економічні |
ст. 41 — 45 |
|
Соціальні |
ст. 46 — 49 |
|
Культурні |
ст. 53 — 54 |
Розділ II (витяг)
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Стаття 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Задачі
Опрацюйте наведені ситуації та визначте, які конституційні права було порушено.
1. Одна з політичних партій проголосила своєю метою встановлення парламентської республіки шляхом збройного перевороту. Суд проголосив рішення про припинення діяльності політичної партії. Чи правомірне рішення виніс суд?
2. Батьки Миколи після завершення ним 8-го класу вирішили не відправляти його наступного року до школи, аргументуючи це тим, що він уже й так знає весь необхідний навчальний матеріал.
3. Ірині відмовили у прийнятті на роботу, аргументуючи це тим, що на посаду керівників відділу вони беруть виключно чоловіків.
4. Трамвай різко рушив, і чоловік, не втримавшись, штовхнув жінку, яка стояла поряд.
— Нахаба! — вигукнула вона.
— Пробачте... — сказав чоловік, але тієї ж миті трамвай труснуло ще раз, і він наступив жінці на ногу.
— Хуліган! — вигукнула вона і вдарила його сумкою по голові. Вискочивши із трамвая на зупинці, жінка звернулася до патрульних із вимогою арешту чоловіка, бо, на її думку, його дії мали навмисний характер.
5. Громадянин Петренко розповсюджував свідомо неправдиві чутки про громадянина Іваненка.
6. Ви кожного дня купували своїй сусідці Одарці хлібину за її гроші. Через місяць ви стали вимагати оплати вашої праці. Сусідка була здивована і дала вам 2 грн., але більше до вас не зверталася. Чи порушувала сусідка ваші права?
2. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина
Конституція містить досить широкий і демократичний перелік прав і свобод людини і громадянина, а також закріплює гарантії їх реалізації і захисту.
Конституційні гарантії — це відповідні умови і способи, які сприяють реалізації кожною людиною і громадянином своїх прав, свобод і обов'язків, закріплених Конституцією України. Вони поділяються на особисті, політичні, економічні, ідеологічні та юридичні.
Робота з документом.
Проаналізуйте ст. 55 Конституції та визначіть, ким може здійснюватися захист прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особисті гарантії — це власні можливості людини і громадянина щодо захисту своїх прав, свобод, законних інтересів і обов'язків.
До них належать:
- право на захист передбачених законом можливостей людини і громадянина в суді, в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в міжнародних судах або відповідних міжнародних організаціях;
- право на відшкодування матеріальних і моральних збитків, заподіяних державними органами, органами місцевого самоврядування і їх посадовцями;
- право знати свої права і обов'язки; право на правову допомогу;
- право не виконувати явно злочинні накази;
- право не нести відповідальності за відмову свідчити або давати пояснення щодо себе, членів сім'ї або близьких родичів, коло яких визначено законом.
Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ратифікація).
Однією з головних функцій омбудсмена у світі є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини і громадянина. Інститут омбудсмена давно став невід'ємною частиною механізму захисту демократії в розвинених державах. Вперше з'явившись у Скандинавських країнах у Швеції, як противага необмеженій владі короля, він швидко здобув визнання і поширення в усьому світі.
Під політичними гарантіями розуміють:
- свободу політичної діяльності, не заборонену законодавством
- визнання народу єдиним джерелом влади і здійснення державної влади за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову
- обмеження діяльності політичних організацій, які становлять небезпеку для державного ладу
Основними економічними гарантіями є:
До ідеологічних гарантій належать:
Юридичні гарантії — це державно-правові заходи, що забезпечують здійснення та охорону прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Саме вони найбільшою мірою складають механізм реалізації прав і свобод людини і громадянина.
До них можна віднести:
— юридичне закріплення гарантій прав і свобод, оскільки вони є невідчужуваними і непорушними. Крім того вони не можуть бути скасовані, а під час ухвалення нових законів або внесення змін у закони, що діють, не допускається звуження змісту і обсягу наявних прав і свобод;
— створення широкої системи охорони і захисту державою прав і свобод, яка забезпечувала б їх реальне використовування і надійний захист від будь-яких посягань. Заподіяний громадянину матеріальний або моральний збиток повинен обов'язково відшкодовуватися;
— право знати свої права та обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права та обов'язки громадян, але не доведені до відома населення, вважаються не чинними;
— право будь-якими, не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
— активізація діяльності об'єднань громадян, що сприяють охороні та захисту права і свобод. Для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура.
Державний контроль і функції захисту прав, свобод і обов'язків людини і громадянина здійснюють:
Дискусія.
Опрацюйте висловлювання видатних людей. Чию позицію ви підтримуєте? Чи може право існувати без обов'язків?
Основні обов’язки громадян України.
Як ми вже знаємо, держава несе відповідальність перед своїми громадянами і зобов'язана захищати їхні права і свободи. Але, в свою чергу, громадяни України теж мають обов'язки відносно держави та один одного.
Конституційні обов’язки — це встановлені Конституцією України види необхідної обов’язкової поведінки особи, яка постійно або тимчасово перебуває на території України.
Робота з документом.
Проаналізуйте статті Конституції та визначте, які основні обов'язки громадян і громадянок в них закріплено?
Як ви думаєте, чому незнання законів не звільняє від відповідальності?
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності У країни, шанування її державних символів є обов'язком громадян У країни.
Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Питання для узагальнення та самоперевірки
1. Що таке громадянство?
2. Які документи підтверджують громадянство?
3. Назвіть підстави набуття громадянства.
4. Чи можна особу позбавити громадянства?
5. Як визначається громадянство дітей?
Словник
Конституційні права і свободи людини і громадянина — це визначені та закріплені Конституцією України можливості людини та громадянина користуватися соціальними та іншими благами з метою задоволення особистих або суспільних інтересів і потреб, а також обирати вид і міру своєї поведінки.
Конституційні обов’язки — це встановлені Конституцією України види необхідної обов’язкової поведінки особи, яка постійно або тимчасово перебуває на території України.
Юридичні гарантії — це державно-правові заходи, що забезпечують здійснення і охорону права, свобод і обов'язків людини і громадянина.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України