Підручник з Біології і екології (рівень стандарту). 11 клас. Андерсон - Нова програма

Тема 8. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

З історії відкриттів

Ще з прадавніх часів людина використовувала природу як джерело ресурсів для свого існування. Під впливом господарської діяльності навколишнє середовище змінювалося. Але значних негативних змін воно почало зазнавати з середини ХІХ століття у зв'язку з «промисловою революцією» - активним розвитком машинного виробництва, застосуванням недосконалих технологій, інтенсивним використанням природних ресурсів. Постала необхідність у науці, яка змогла б виявити причини негативних змін і розробити методи їх подолання.

Поява 1859 року книги Чарлза Роберта Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» стала поштовхом до розвитку екології як науки. У цій праці Ч. Р. Дарвін розкрив роль навколишнього середовища в природному доборі. Під впливом робіт Ч. Р. Дарвіна наукові основи екології заклав німецький учений Ернст Геккель. Завдяки роботам німецького зоолога, ботаніка Карла Августа Мебіуса друга половина XIX ст. позначена становленням нової галузі екології - біоценології.

У 30-х роках XX ст. постала нова галузь екології - популяційна екологія, для якої об'єктом вивчення стали проблеми внутрішньовидової організації та динаміки чисельності популяцій. ЇЇ засновником є англійський учений Чарльз Сазерленд Елтон. У 1935 р. Артур Тенслі обґрунтував поняття екосистеми. Розвиток екосистемного аналізу привів до появи вчення про біосферу, автором якого був перший президент Української академії наук Володимир Вернадський. У 70-90-х роках ХХ ст. значну роль у становленні екології відіграли наукові праці американського вченого Юджина Одума.

Визначною подією в розвитку екології стала Конференція ООН із проблем середовища, що оточує людину (Стокгольм, 1972 р.). Там уперше обговорено концепцію сталого (узгодженого, збалансованого, виваженого) розвитку. На конференції створено Стокгольмську декларацію, яка встановила 26 принципів збереження довкілля. У 1987 р. Міжнародна комісія ООН з навколишнього середовища і розвитку (МКНСР) під головуванням екс-прем'єра Норвегії Ґро Гарлем Брундтланд опублікувала звіт «Наше спільне майбутнє», у якому поняття сталого розвитку визначено як розвиток суспільства, що задовольняє потреби сьогодення, не приносячи при цьому в жертву здатності майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Завдяки науковим працям таких учених, як Р. Гейнберг, К. Гофман, Г. Дейлі Д. Кемберленд, Д. Хулс та ін., сформовано постулати сталого розвитку.

Карл Август Мебіус (1825-1908)

Чарльз Сазерленд Елтон (1900-1991)

Ґро Гарлем Брундтланд (1939)

§ 34. Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні

Дайте означення поняття антропічний екологічний чинник.

Наведіть приклади впливу людини на навколишнє середовище.

Протягом тисячоліть людина втручалася в природу, не переймаючись наслідками, що призводило до виникнення протиріччя між людським суспільством і навколишнім середовищем. Різким ростом антропогенного впливу на навколишнє середовище зумовлено ускладнення взаємовідносин суспільства і природи на порозі ХХІ століття.

Поняття екологічної проблеми. Людство стикається з необхідністю розв'язання багатьох проблем, які виникають у результаті різкого погіршення якості навколишнього середовища.

Екологічна проблема - це зміна природного середовища в результаті антропогенних впливів, що спричинює порушення структури і функціонування природних систем і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Ці проблеми можуть мати локальний характер - для окремих районів, областей і країни загалом. Ці проблеми можуть мати й глобальний характер, тобто впливати на цілі регіони світу й торкатися життєвих інтересів усього людства (рис. 167). У такому разі для їх розв'язання потрібна співпраця світового співтовариства.

Рис. 167. Глобальні та локальні екологічні проблеми

Можна виокремити такі групи екологічних проблем:

  • атмосферні (забруднення атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне, теплове);
  • водні (виснаження й забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);
  • геолого-геоморфологічні (порушення рельєфу й геологічної будови);
  • ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, заболочування);
  • біотичні (знищення лісів, зменшення видового різноманіття);
  • комплексні (ландшафтні) - спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення режиму природоохоронних територій.

Протягом останніх 50 років відбувається інтенсивне зростання чисельності населення планети та бурхливий науково-технічний прогрес, що спричинює погіршення стану багатьох екосистем планети, зменшення їхньої біопродуктивності й біорізноманітності.

Сучасні екологічні проблеми у світі. Однією з екологічних проблем є зростання кількості міст-гігантів, що стали найбільшими забруднювачами довкілля. Населення світу проживає в поселеннях двох типів: міських і сільських. Міським є поселення, де більша частина людей працює в промисловості та сфері послуг. У сільському поселенні більшість жителів зайнята в аграрному секторі господарства. Пригадаймо з курсу географії, що урбанізація (від лат. urbanus - міський) - це процес зростання міст, збільшення кількості міського населення, підвищення ролі міст у житті суспільства та поширення міського способу життя. Нині в міських поселеннях проживає більше ніж половина населення планети, а у світі є близько 400 міст-мільйонерів (рис. 168).

Через вимушену безперервну експлуатацію земельних угідь, зумовлену гострим продовольчим питанням, у всьому світі швидкими темпами відбувається деградація й ерозія ґрунтів. Це призводить до зменшення площі ґрунтів, придатних для ведення сільського господарства. Однією з причин такої ситуації, окрім різкого росту кількості населення, є зменшення площі лісів. Лісові ресурси є скінченними, але відновлюваними. Лісові площі становить майже 30 % площі суходолу, але щороку скорочуються на 0,6%.

Рис. 168. Урбанізація у світі

Проаналізуйте карту.

Висловіть власне судження щодо чинників, які впливають на рівень урбанізації країни.

Проаналізуйте діаграму.

Виявіть агломерації, ріст яких порівняно з іншими найбільш інтенсивний.

Вирубування лісів призводить не лише до ерозії ґрунтів, а й до зменшення біорізноманіття, біомаси й продуктивності біосфери загалом. Наслідками такого господарювання за збереження сучасних промислових технологій може стати вичерпання запасів кисню в атмосфері планети, оскільки зелені рослини не встигатимуть його відтворювати. У деяких посушливих районах земної кулі екологічною проблемою є й спустелювання.

Вивчення динаміки споживання людством мінеральних ресурсів показало, що можуть, у майбутньому, вичерпатися запаси нафти, вугілля, горючих сланців і торфу (рис. 169).

Важливою екологічною проблемою є й забруднення атмосфери різними хімічними викидами промислового характеру, що призводить до збільшення площ озонових «дір» і розвитку парникового ефекту. Поява так званих озонових «дір» спричинила зниження захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового випромінювання. А парниковий ефект приводить до потепління клімату, танення льодовиків, підвищення рівня Світового океану і зрештою затоплення й руйнації екосистем окремих районів суходолу.

Глобальною екологічною проблемою є також забруднення і збіднення біорізноманіття водних екосистем. Велика кількість отруйних речовин - продуктів життєдіяльності людей великих міст і викидів промислових центрів - виноситься поверхневими та ґрунтовими водами в річки, а звідти - у моря й океани. Пригадаймо ще й випадки забруднення через недбале перевезення нафтопродуктів танкерами по воді й аварії на хімічних підприємствах.

Рис. 169. Структура споживання енергетичних ресурсів у світі (млн т умовного палива)

Проаналізуйте графік.

Які причини, на вашу думку, таких змін у структурі споживання енергетичних ресурсів?

Сучасні екологічні проблеми в Україні. Пам'ятаймо, що кардинальні зміни однієї екосистеми впливають на стабільність і цілісність інших. Багато екосистем України територіально тісно пов'язані з екосистемами сусідніх країн Центральної Європи. Тому деякі проблеми екологічного характеру, від яких потерпають ці країни, автоматично стають нашими: і забруднення повітря викидами в атмосферу промисловістю, і забруднення водоймищ і річок отруйними стоками тощо. Україна посідає не найліпшу сходинку в рейтингу екологічного стану. На його погіршення впливало багато чинників, зокрема й аварія на Чорнобильській АЕС, яка має досі не подолані наслідки в нашій країні. Україна має найвищий інтегральний показник антропотехногенних навантажень на природне середовище практично на всій території, порівняно з іншими країнами Європи.

На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також вияв еколого-географічних проблем. Поміж них для України характерними є: зменшення запасів корисних копалин, вичерпання ресурсів, зміна структури земельних ландшафтів, зниження родючості ґрунтів, скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу. Ці проблеми зумовлені кількома причинами: структура господарства в багатьох регіонах не відповідала їхньому інтегральному потенціалу, не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, екологічні можливості конкретної території тощо (рис. 170).

Отже, екологічні проблеми мають соціально-економічне підґрунтя. Огляд світової екологічної ситуації це наочно підтверджує. Людина не лише стихійно впливає на навколишнє середовище через результати своєї господарської діяльності, а й змінює його відповідно до своїх потреб.

Рис. 170. Екологічна ситуація в Україні

Проаналізуйте карту.

Прочитайте твердження.

І. Райони з напруженими умовами проживання збігаються з найбільш розвинутими промисловими районами України.

ІІ. Райони зі сприятливими умовами проживання збігаються з аграрними районами України Чи є поміж тверджень правильні?

  • 1. Дайте означення поняття екологічні проблеми.
  • 2. Як можна класифікувати екологічні проблеми?
  • 3. Наведіть приклади глобальних екологічних проблем людства.
  • 4. Висловіть судження щодо стану екологічної ситуації своєї місцевості.
  • 5. Доведіть або спростуйте твердження: «Глобальні екологічні проблеми мають соціально-економічне підґрунтя».