Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 33. Життєвий цикл покритонасінних рослин

Гадаємо, що багато з вас збирали пазли — ігри-головоломки. Складання окремих елементів у єдину картинку захоплює. У цьому параграфі, повторивши набуті знання про особливості покритонасінних рослин, ми зберемо пазл про їхній життєвий цикл. Це дозволить усвідомити їхні переваги поміж інших рослин у пристосуванні до умов існування.

Життєвий цикл покритонасінних. Згадаємо, що життєвии цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох послідовних поколінь. У життєвому циклі рослини чергуються два покоління — спорофіт та гаметофіт. Давайте прослідкуємо життєвиЙ цикл покритонасінних рослин, використавши схему (іл. 113). Покритонасінні рослини мають генеративні органи: квітку та плід. У спорангіях, які містяться у квітці, формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт, і мегаспори, з яких розвиватиметься жіночий гаметофіт (повторіть будову квітки, § 28). Гаметофіти зменшені до декількох клітин, що прискорює їхній розвиток (згадайте, чому це важливо). Жіночий гаметофіт представлений зародковим мішком, який захищений стінками насінного зачатка всередині зав’язі. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Отже, гаметофіти розташовані на спорофіті й живляться за його рахунок (згадайте, чому це важливо). Пилок потрапляє на приймочку маточки в різних покритонасінних рослин у різний спосіб (згадайте різноманітні способи запилення у квіткових рослин, § 29). А чи потрібна вода для запліднення? Ні, не потрібна! Спермії до насінного зачатка, який містить яйцеклітину, потрапляють під час проростання пилкової трубки (згадайте, яких переваг це надає рослині). Надалі внаслідок подвійного запліднення (повторіть, як відбувається цей процес, § 29) з насінного зачатка утворюється насінина, а зі стінок зав’язі — оплодень. Тобто формується плід з однією або декількома насінинами (якщо у зав’язі декілька насінних зачатків). Плоди забезпечують захист і поширення насіння (згадайте їхню різноманітність, § 31). З насінини, яка потрапляє в ґрунт та проростає, розвивається спорофіт.

Іл. 113. Життєвий цикл покритонасінних рослин

Умови проростання насіння. У більшості рослин навіть за сприятливих умов певний час насінина перебуває в стані спокою. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, наявність кисню, певна температура. Наприклад, насіння теплолюбних кукурудзи та перцю проростає за температури +8...+ 10 °С, а насіння озимої пшениці — за температури 0...+2 °С. За сприятливих умов насінина вбирає воду. У цей час нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри, частина яких витрачається на забезпечення зародка енергією, а частина — на утворення речовин, необхідних для поділу та росту клітин. Людина під час вирощування культурних рослин певним чином обробляє насіння, щоб пришвидшити його вихід зі стану спокою. Насіння деяких культурних рослин, зокрема яблунь, груш, витримують у вологому піску за зниженої температури. Щоб отримати гарний урожай, людина має визначити час висівання та перевірити його на схожість (іл. 114).

Іл. 114. Перевірка на схожість насіння

Схожість — здатність насіння до проростання. Для цього відбирають певну кількість насіння та висівають. Якщо відсоток схожості невеликий (для кожної рослини ця ознака специфічна), насіння заміняють.

Створіть дослідницький проект «Визначення схожості насіння різних рослин».

• 1. Опишіть умови проростання насіння.
• 2. Як людина використовує знання про проростання насіння?
• 3. Схарактеризуйте життєвий цикл покритонасінних рослин.
• 4. Яких переваг надають особливості будови покритонасінних у пристосуванні до умов навколишнього середовища?