Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 30. Насінина та її біологічна роль

У 1954 році археологи знайшли в тундрі Канади шість насінин люпину арктичного, які перебували в мулі понад 10 тис. років. У 1966 році під час дослідження були створені необхідні умови й усі знайдені насінини проросли. Які особливості насінини стали підґрунтям стійкості до несприятливих умов існування?

Будова насінини. З попереднього параграфа ми дізналися про подвійне запліднення у квіткових рослин, унаслідок якого формується насінина. У насінному зачатку із зиготи розвивається зародок, а запліднена центральна клітина дає початок утворенню ендосперму (іл. 104).

Насінина — складова частина рослинного організму, яка містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин.

Під час порівняння насіння різних рослин можна виявити риси їхньої подібності. Зовні насінина вкрита насінною шкіркою, яка утворюється з покривів насінного зачатка. Зародок складається із зародкового корінця, брунечки й однієї або двох сім’ядоль. Зародок під час дозрівання часто використовує поживні речовини ендосперму повністю. У такому випадку поживні речовини накопичуються в сім’ядолях. Проведемо лабораторне дослідження.

Ознайомимося з будовою насінини квасолі та пшениці. Для дослідження будови насінини квасолі спочатку її необхідно намочити, щоб вона почала проростати. Без допомоги збільшувальних приладів можна побачити, що вона зверху вкрита насінною шкіркою. При проростанні насіння спочатку проростає зародковий корінець, потім — зародкова брунечка (іл. 105).

Іл. 104. Формування насінини у квіткових рослин

Формування насінини

Іл. 105. Пророщене насіння квасолі

Підготуйте повідомлення про різноманітність насіння квіткових рослин за формою та розмірами.

Якщо розрізати насінину квасолі, можна роздивитися за допомогою лупи зародок. Добре видно його частини: дві сім’ядолі, зародковий корінець, зародкове стебло з двома зародковими листками, зародкову бруньку, з якої виростає пагін рослини. Запас поживних речовин знаходиться в сім’ядолях (іл. 106, а).

Поздовжній розріз зернівки пшениці можна роздивитися за допомогою мікроскопа. Зовні насінина вкрита оплоднем, що зростається зі шкіркою насінини. Більшу частину насінини займає ендосперм, що містить запас поживних речовин — білки та крохмаль. Меншу за розміром частину займає зародок, складниками якого є зародковий корінець, зародкове стебло, зародкова брунька та одна сім’ядоля (див. іл. 106, б).

Біологічна роль насінини. Проростання насінини — це розвиток та вихід назовні молодої рослини до моменту формування перших листків. Для проростання насіння потрібна сукупність умов: достатня вологість, певна температура, наявність кисню, а для деяких видів потрібно ще й світло. Ці умови є сприятливими для розвитку молодої рослини, що забезпечує високу вірогідність виживання. Водночас спора проростає одразу, як потрапляє у ґрунт, навіть якщо умови несприятливі для виживання.

Поява насінини стала важливим кроком в опануванні рослинами суходолу. Зріла насінина, відокремившись від материнського організму, певний час зберігає життєздатність зародка і забезпечує його проростання. Щільна шкірка насінини вможливлює захист зародка при перенесенні її на значні відстані, що забезпечує розселення рослин. За насінного розмноження рослини змогли поселятися на посушливих місцинах, де не було їм конкурентів.

Іл. 106. Будова насінини: а — квасолі; б — пшениці