Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 17. Корінь та кореневі системи

Значення родинних і дружніх взаємовідносин в українській культурі закарбоване у прислів’ях:

дерево тримається корінням, а людина — сім’єю;
людина без друзів, що дерево без коріння.

Чому саме через образ кореня рослини наші пращури доносили значення для людини таких взаємовідносин?

Корінь та його функції. Рослини опанували наземне середовище, воду в якому в достатній кількості можна отримати лише з ґрунту. Як пристосування у рослин виникає вегетативний орган, який росте в глиб, — корінь.

Корінь — підземний вегетативний орган рослин, який є пристосуванням до умов наземного середовища.

Функціями кореня є закріплення рослини в ґрунті та поглинання з нього води та мінеральних речовин. З кореня вони надходять стеблом до листків, квіток і плодів. Корінь нагромаджує поживні речовини, які надходять до нього від листків. За допомогою кореня квіткові рослини розмножуються вегетативно, а також підтримують взаємозв’язок з мікроорганізмами ґрунту, грибами.

Корені рослини утворюються під час її росту та розвитку. У зародку насінини утворюється зона кущіння, від якої відходять первинне стебло, первинні листки та первинний корінь (іл. 59, а). Під час проростання насінини від первинного кореня — головного — поступово відгалужуються корені, які називають бічними (іл. 59, б). Пізніше від зони кущіння відростають нові корені, які називають придатковими (додатковими) (іл. 59, в).

Іл. 59. Корінь: а — первинний корінь; б — утворення бічних коренів; в — види коренів

У багатьох (близько 90 %) квіткових рослин корені співіснують із грибами та бактеріями. Ці організми є компонентами ризосфери — ґрунтового шару завтовшки 2-3 мм, що прилягає до коренів рослин.

Кореневі системи. Унаслідок поступового утворення та росту коренів формується коренева система рослини.

Коренева система — це сукупність усіх коренів однієї рослини.

Кореневі системи можуть бути утворені різними видами коренів. Порівняймо будову кореневих систем. Стрижнева коренева система має добре розвинений головний корінь, від якого відходять невеликі бічні корені. Головний корінь подібний до стрижня, тому коренева система і має таку назву (іл. 60, а). Такий тип кореневої системи мають, зокрема, морква, буряк, кріп, троянда, горох, береза, дуб. Мичкувата коренева система утворена додатковими коренями майже однакової довжини та товщини, поміж яких головний корінь не виділяється. Від додаткових коренів відростають бічні (див. іл. 60, б). Таку кореневу систему мають, зокрема, пшениця, жито, рис, просо, цибуля, часник.

Придаткові корені можуть утворюватися на підземних пагонах (кореневищах), а також на листках деяких рослин (наприклад, кімнатної рослини бегонії). Часто для формування в рослин потужної розгалуженої кореневої системи їх підгортають, тобто підсипають до нижньої частини стебла ґрунт. Через деякий час на цій частині стебла починають відростати додаткові корені.

Розвиток кореневої системи залежить від особливостей рослини й умов її зростання. На достатньо зволожених місцинах довжина кореневої системи рослин приблизно дорівнює довжині надземної частини. У пустелях, де відчувається гостра нестача води, корені набагато довші від надземних пагонів. Наприклад, висота куща пустельного саксаулу зазвичай досягає 2-3 м, а його корені заглиблюються на десятки метрів, поки не дістануться до води.

Іл. 60. Кореневі системи: а — стрижнева, б — мичкувата

Підготуйте повідомлення про довжину кореневих систем рослин різних місць зростання.

1. Дайте означення поняття корінь.
2. Що таке коренева система?
3. Порівняйте стрижневу та мичкувату кореневі системи.
4. Опишіть функції кореня.
5. Чому коренева система рослини в пустелі більша ніж у такої ж рослини в умовах помірного зволоження?

Зміст