Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 11. Паразитичні одноклітинні евкаріоти

Найпростіші є збудниками небезпечних хвороб, однією з яких є малярія. Вона призводила до занепаду великі країни, знищувала народи, вирішувала результати війн. Вважається, що жертвами цієї хвороби були Александр Македонський, Чингісхан, Христофор Колумб, лорд Байрон тощо. Вивчення ролі протозоїв у виникненні захворювань і винайдення лікування малярії відзначено кількома Нобелівськими преміями.

Захворювання, спричинені мікроскопічними одноклітинними евкаріотами, називають протозойними.

Збудником малярії є одноклітинний організм малярійний плазмодій. Організми, у яких мешкають та розмножуються паразити, називаються хазяями. Життєвий цикл малярійного плазмодія спрощено зображено на іл. 38. Він пов’язаний зі зміною хазяїв. До організму людини збудник потрапляє зі слиною малярійного комара під час укусу (1). З кров’ю плазмодії потрапляють до печінки, де інфікують її клітини та живляться ними (2). Далі вони потрапляють у кров (3), де живляться червоними кров’яними тільцями. Саме з цим етапом життєвого циклу пов’язаний циклічний розвиток симптомів малярії (лихоманка, головний біль, озноб) — так організм реагує на вихід у кров нового покоління паразита (4). При укусах вони знов потрапляють в організм комара (5), де розмножуються у травній системі, і життєвий цикл замикається. Важливо відмітити, що комарі не лише переносять паразита, а й забезпечують важливі етапи його життєдіяльності (6). Якщо не почати лікування на першу добу, хвороба може призвести до смерті.

Іл. 38. Життєвий цикл малярійного плазмодія

Відшукайте інформацію про поширення малярії у світі. Поміркуйте, наскільки малярія є небезпечною в Україні?

Іншим одноклітинним паразитом є родич знайомої нам амеби протея — дизентерійна амеба (іл. 39). Людина може заразитися нею при недотриманні правил гігієни або споживаючи забруднену їжу чи воду. Такий шлях передачі збудника хвороби називається фекально-оральним. Потрапивши до кишки, амеби починають поїдати його клітини, а також клітини крові. Це спричиняє розвиток виразок і кровотечі. З током крові амеби можуть потрапляти в інші органи, де також руйнують їхні клітини. Через це хвороба є досить важкою. Частина амеб може перетворюватися на цисти, які з каловими масами виходять з організму.

Лямбліоз, або жіардіаз, спричинений одноклітинним паразитом лямблією (іл. 40), є найпоширенішою паразитарною хворобою людини. Захворювання виникає внаслідок потрапляння до організму цист (фекально-оральний шлях). Симптомами можуть бути болі в животі, нудота, печія, зниження апетиту, схуднення, діарея тощо. Багато людей можуть мати лямблії, але не проявляти симптомів. Утім, вони можуть заражати інших, тобто бути носіями. У протидії поширенню лямбліозу важливе значення має дотримання правил гігієни.

Існує чимало інших протозойних захворювань. У тропічних регіонах трапляється сонна хвороба, збудником якої є трипаносоми. Вони потрапляють до організму людини внаслідок укусу переносником — мухою цеце. Окрім людини, трипаносоми мешкають і в організмі копитних (антилоп), яких також кусають мухи цеце. Тварини менше страждають від інвазії, а тому слугують як природний резервуар хвороби. Контроль популяцій комах-переносників захворювань має важливе значення для профілактики та обмеження їх поширення.

Іл. 39. Дизентерійна амеба

Іл. 40. Лямблія, або жіардія (лат. Giardia lamblid)

Складіть пам’ятку заходів запобігання протозойним захворюванням.

• 1. Які одноклітинні евкаріотичні організми викликають захворювання людини?
• 2. Схарактеризуйте шляхи зараження та життєві цикли малярійного плазмодія, дизентерійної амеби.
• 3. Чи є заходи запобігання протозойним захворюванням ефективними проти бактеріальних?