Історія України. 7 клас

§ 29. Пам’‎ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Юрій Дрогобич

Освіта. Наука

Чому церква у X—XIII ст. була основним осередком освіти?

Незважаючи на наслідки монгольської навали, поділ земель між сусідніми державами, освіта і культура на теренах України продовжували розвиватися. І церква в цьому грала першорядну роль. Так, духовенство і надалі навчало дітей при церквах і монастирях. Заможні ж люди наймали дяків, аби навчати своїх дітей удома. Церковні книги використовували як підручники.

Подальшу освіту охочі здобували самостійно. Насамперед вивчали грецьку та латинську мови. Оскільки на українських землях не було закладів вищої освіти, українці прагнули потрапити до європейських університетів: Болонського, Краківського, Падуанського, Гейдельберзького, Празького. Дехто з них досяг значних успіхів.

Невідомий художник. Юрій Котермак (Дрогобич)

Найвизначніший учений XV ст. українського походження — астроном, філософ і астролог, перший серед українців доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету у місті Краків Юрій Котермак, відомий як Юрій Дрогобич. Він — перший дослідник українського походження, чию наукову роботу було опубліковано. Це «Прогностична оцінка поточного 1483 р.». Окрім іншого, у ній автор ознайомив читача зі Східною Європою. Юрій Котермак написав латиною сім трактатів, низку віршованих промов і послань до Папи Римського. Усі свої твори він незмінно підписував: «Юрій із Дрогобича, русин».

Чому лише незначна кількість українців могла здобути освіту в європейських університетах?

Літописання. Розвиток літератури

Пригадайте назви найвідоміших літописів Русі-України і Руського Королівства.

Сторінка із Київського Псалтиря. 1397

У XIV-XV ст. продовжувало розвиватися літописання. Літописними центрами на рівні із Києвом стали Холм, Луцьк, Кам’‎янець-Подільський, Острог, Львів. Дослідники докладно вивчають Короткий Київський літопис, що оповідає про події 1491-1515 рр., і так звані литовські, або західноруські, літописи, які збереглися до нашого часу в кількох редакціях, тобто варіантах.

Окрім літописання, в цей період розвивалися традиційна церковна та світська література. До речі, усі книги були рукописними. І найбільше їх створювали у Києві.

Серед найвідоміших світських книг — збірка повчань «Ізмарагд». Її було укладено для домашнього та келійного читання. Переважна більшість текстів в «Ізмарагді» — це твори на тему християнської моралі. Найдавніший відомий список з цієї книги зроблено у другій половині XIV ст. А от поширився «Ізмарагд» по всій Україні пізніше — у XVI-XVII ст.

Церковних книг було значно більше, ніж світських. Це і переробки давніших Євангелій, описи житій святих, проповіді. Приміром, Київський Псалтир XIV ст. Його рукопис зроблено на двохсот двадцяти дев’‎яти аркушах пергаменту великого розміру, мовою, яка має риси української. Переписав Київський Псалтир київський протодиякон Спиридоній на замовлення смоленського єпископа Михаїла.

Чим сторінка Київського Псалтиря відрізняється від рукописних книг ранішого періоду?

До речі, елементи народної мови українців XIV ст. можна помітити і в Королівському Євангелії 1401 р. Цю літературну пам’‎ятку переписав такий собі Станіслав Граматик. Науковці вважають, що він міг бути ченцем, який здобув освіту у Краківській гімназії, а можливо, і у Празі, чи Відні, чи навіть Греції. Усе тому, що текст Королівського Євангелія рясніє грецизмами, хоча й написаний церковнослов’‎янською мовою зі значною кількістю українських живорозмовних рис, особливо українських слів.

Чому вплив української мови на літературу поступово посилювався?

У 1440-х роках німецький винахідник Йоганн Ґутенберґ створив європейський спосіб друкарства рухливими літерами. Відтоді на українські землі потрапили друковані книги латиною із друкарень Лейпцига, Нюрнберга та інших міст.

Наприкінці XV ст. німець Швайпольт Фіоль почав друкувати книги й церковнослов’‎янською мовою. Так, у 1491 р. він надрукував кирилицею у Кракові чотири книги для церковної служби у православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна».

Архітектура і містобудування

Багато міст зберігало забудову часів Русі-України. Однак із поширенням магдебурзького права у плануванні поселень з’‎явилися типові риси будівель Західної Європи. Центром міста стала прямокутна ринкова площа, до якої вели головні міські вулиці. На ній зводили ратушу, крамниці, майстерні заможних ремісників і житлові будинки. Згодом ринкову площу перестали забудовувати, а поряд зводили храми.

Протягом XIV-XV ст. на українських землях тривало будівництво оборонних споруд. Замки мали захищати містян від татарських набігів. Тож було збудовано дерев’‎яні замки в Києві, Житомирі, Вінниці та Черкасах. А оскільки поширювалася вогнепальна зброя, і вберегти від неї могли тільки стіни з каменю або цегли, зросла кількість мурованих оборонних замків і фортець. Так, міцні мури постали у Луцьку, Львові, Хотині, Кременці, Кам’‎янці-Подільському, Акермані та в інших містах.

Храмові споруди теж виконували оборонні функції. Яскравим прикладом культової споруди, яка за необхідності обороняла мешканців, є Покровська церква у с. Сутківці. Центральна будівля цього храму оточена чотирма баштами, кожна з яких має по два ряди бійниць.

Які риси оборонних споруд ви бачите на світлинах?

Вірменський собор у Львові

Костел Святого Варфоломія у Дрогобичі

Хотинська фортеця

Замок Любарта

Покровська церква у Сутківцях

Кам'янець-Подільська фортеця

Ханський палац у Бахчисараї

Замок Паланок у Мукачеві

Генуезька фортеця у Судаку

Живопис

Образотворче мистецтво теж поєднувало традиційні риси і нові для того часу явища. Так, художники опанували техніку світлотіньового моделювання, стали передавати у виразах ликів святих почуття і душевний стан.

Фрескові розписи залишалися популярними до середини XVI ст. Найвідоміші з-поміж них — фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом, Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. До речі, українські майстри працювали й у Королівстві Польському. Вони декорували каплиці Святої Трійці в Любліні та Святого Хреста Вавельського замку у Кракові.

Центрами ж іконопису, як і раніше, залишалися Київ, Луцьк та Львів. Написання ікон теж у той час зазнало змін. На них з’‎явилися зображення рослин, будівель, предметів побуту. У XV ст. зросла кількість ікон, написаних на дошках. Найвідомішими з них є ікона Святого Юрія Змієборця, що зберігається у селі Станилів, Богородиці Одигітрії, що прикрашає храм у селі Красів, та ікона Богородиці з пророками із церкви у селі Підгородці. Унікальність першої ікони в тому, що святого Юрія на ній зображено не на білому коні, як зазвичай в українській іконографічній традиції, а на чорному. А в іконі Богородиці Одигітрії відчутний вплив елліністичних традицій.

Ікона Святого Юрія Змієборця. XIV ст.

Ікона Богородиці із пророками із Підгородців. Кін. XV — поч. XVI ст.

Ікона Богородиці Одиптрії із Красова. Кін. XV ст.

  • 1. Які європейські філософські ідеї могли вплинути на український живопис? Які нові риси з'явилися в розвитку української культури?
  • 2. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

1. Підготуйте повідомлення про пам’‎ятку культури XIV-XV ст.

2. Визначте, як іноземне панування вплинуло на розвиток культури українських земель у другій половині XIV-XV ст.

Практична робота

Працюємо з картою

Територію якої держави виділено на карті помаранчевим кольором? Визначте вплив цієї держави на сусідів і розвиток українських земель у XV ст.

Аналізуємо історичне джерело

«Року 1471. Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи, щоб перестало існувати князівство Київське, не посадив уже там Семеонового сина Мартіна, а посадив воєводу з Литви Мартіна Гаштольдта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що він не був князем, а більше тому, що він був ляхом; однак будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи».

Які причини зумовили події, описані в уривку? Яку політику щодо українських земель проводили діячі, згадані в тексті?

Зі спогадів венеціанського посла Амброджіо Контаріні: «Це місто [Київ] стоїть на кордоні з Татарією, воно є важливим центром торгівлі, сюди купці з верхньої Русі привозять хутра та інші товари і звідси вони, збираючись у каравани, йдуть до Кафи, тому що на них часто нападають татари... Його жителі мають звичай працювати з ранку до третьої години дня, після чого йдуть до шинків (caverne), де залишаються до ночі».

Які важливі риси з життя Києва XV ст. описує Контаріні? Чи зміниться ваша думка про киян, якщо ви врахуєте, що особливість життєвого укладу киян, які вечори проводили у шинках, пов'язана, очевидно, із забороною палити світло у приватних будинках?

Творимо

Складіть історичний портрет видатного діяча чи діячки, чиє життя було пов'язане з українськими теренами.