Історія України. 7 клас

§ 22. Культура Галицько-Волинської держави ХIII — першої половини XIV ст.

Пригадайте основні риси розвитку культури Русі-України.

Літописання

Важливим історичним джерелом і видатною пам’‎яткою культури є Галицько-Волинський літопис. На відміну від «Повісті минулих літ» він складений не за роками. Його текст емоційний, образний, містить яскраві художні прийоми. Це єдине систематичне й докладне джерело з історії Галицько-Волинського королівства і загалом південно-західних руських земель. Літопис характеризує стосунки між руським князями. Крім історичної хронології Галицько-Волинської держави, літопис містить згадки про трьох діячів культури: про «премудрого художника Тимофія», «хитреця скульптора Авдія» та «славутного співця Митуса».

Пригадайте імена визначних діячів культури Русі-України.

Освіта

Дослідники вважають, що традиції Русі-України розвивалися на галицько-волинських землях і в освіті, якою, як і раніше, опікувалася церква. Початкові школи існували при храмах та монастирях. У них навчали читати, писати і співати. Текстами для навчання слугувала церковна література. Спочатку навчали писати уставом — великими каліграфічними літерами, а потім напівуставом. Ще згодом з’‎явився скоропис — тип письма, у якому слова скорочували. Віднайдені науковцями предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, зброї та знаряддях праці засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників було чимало грамотних. У Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Бересті було знайдено бронзові та кістяні писала для писання на воскових табличках, а також берестяні і пергаментні князівські грамоти.

Пригадайте, у якому храмі, що зберігся із часів Русі-України, досліджували графіті.

Розгляньте зображення. Про що свідчать подібні написи?

Графіті із храму Святого Пантелеймона в м. Галич

Бібліотеку в Галичі, ймовірно, було відкрито ще за правління князя Володимирка, а за князя Ярослава Осмомисла вона стала однією з найкращих бібліотек на руських землях. Варто зауважити, що князі приділяли досить велику увагу розвитку шкільної освіти та спонукали бояр і палацову знать віддавати своїх дітей у навчання. До речі, школярі мали певні привілеї від влади. Це підтверджував у своїй грамоті 1301 р. князь Лев Данилович на вимогу галицьких міщан.

Хто з київських князів засновував школи та бібліотеки?

Архітектура

Архітектура Галицько-Волинського королівства мала певні особливості. Так, пам’‎ятки Волині та Галичини різняться за стилем. На Волині відчутніші впливи візантійсько-київської традиції. Приміром, Успенський собор дослідники вважають подібним до пам’‎яток архітектури Києва та Чернігова.

Пригадайте пам'ятки Києва та Чернігова. На який із місцевих храмів схожий Успенський собор зі світлини на с. 110?

Мистецтво ж Галичини розвивалося іншим шляхом. Воно наслідувало надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного каменю дозволила галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу й урізноманітнити декоративне оздоблення будівель.

Успенський собор. Володимир-Волинський. Сучасний вигляд

Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича. Сучасний вигляд

Галицькі та волинські міста славилися мурованими спорудами: храмами, князівськими палацами, замками. Міста обносили валами чи (в рідкісних випадках) кам’‎яними стінами з баштами, ще й оточували наповненими водою ровами дитинці (або гради). У середині дитинця стояли княжий палац, будинок намісника чи коменданта, соборний храм та інші церкви, добротні житла бояр, дружинників, заможних городян — так званого міського патриціату. Для будівництва дитинця зазвичай вибирали високі місця, звідки гарно проглядалося передмістя. Таке оборонне будівництво було важливим в умовах воєнних конфліктів із сусідами та монгольської навали.

Дитинець — центральна укріплена частина міста у Русі.

Пригадайте, яким чином були облаштовані центри інших удільних князівств на території сучасної України.

Мистецтво

У мистецькій культурі Галицько-Волинської держави провідна роль належала живопису — монументальним фрескам та іконам. На жаль, більшість пам’‎яток живопису не дійшла до наших днів.

До видатних пам’‎яток давньоруського живопису часів Галицько-Волинської держави належать ікони. Хоча їх збереглося небагато, але усі вони свідчать, що західноукраїнське малярство XIII ст. наслідувало візантійську школу, що було характерно і для періоду Русі-України.

Холмська ікона Богородиці, XII ст.

Дорогобузька ікона Богородиці Одиптрії, XIII ст.

Іоанн Златоуст. Перемишльський служебник. XIII ст.

Це підтверджують дослідження Холмської ікони Богородиці та Дорогобузької ікони Богородиці Одигітрії.

Які спільні риси мають галицько-волинські ікони і Богоматір Оранта із Софії Київської?

Досліджувати книжкові мініатюри дуже непросто, адже вони зберігаються переважно в російських колекціях. Як-от ікона-мініатюра святого Іоанна Златоуста.

  • 1 Поміркуйте, чому у живописі того часу переважала релігійна тематика.
  • 2. Які особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави можна визначити за текстом параграфа?
  • 3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

1. Визначте найважливіші риси розвитку культури Галицько-Волинської держави.

2. Підготуйте повідомлення про одну з визначних пам’‎яток культури Королівства Руського.

Практична робота

Працюємо з картою

1. Розгляньте карту. Який період історії Галицько-Волинської держави вона ілюструє?

2. Позначте на контурній карті об'єкти, які дадуть змогу зробити висновки про тогочасного правителя цих земель.

Аналізуємо історичне джерело

«О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!» (із Літопису Руського).

Про які події йдеться в уривку? Які наслідки цих подій для Галицько-Волинського князівства?

«Збудував він церкву Святого Іоанна, гарну й ошатну Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; в кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом [тобто вітражами]; при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними — склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі... Ікони дивовижні... Він [Данило] прикрасив ікони, що привіз із Києва, дорогоцінним камінням і золотим бісером... Дзвони він привіз із Києва, а інші були відлиті тут...» (із Галицько-Волинського літопису).

Яку сферу культури характеризує ця цитата? Чи можна за допомогою літописного уривка визначити впливи сусідів на культуру Галицько-Волинської держави?

Творимо

Об'єднайтеся у пари. Створіть постер, який даватиме уявлення про розвиток освіти, науки чи культури Галицько-Волинської держави XIII — першої половини XIV ст.