§ 10. Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

Писемність та освіта

Поміркуйте, чому запровадження християнства мало такий великий вплив на розвиток культури Русі-України.

Історики вважають, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, яку називать руськими письменами. Наприклад, слов’янський просвітник Кирило Солунський розповідав, що на початку 960-х років він бачив у Херсонесі писані руськими письменами Євангеліє і Псалтир.

Із запровадженням християнства у Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно виникла церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка обслуговувала переважно культові (церковні) потреби.

Після запровадження християнства держава й церква дбали про розвиток освіти. Учені припускають, що за князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа. У ній навчалися діти найближчого оточення князя. Можливо, існувала школа й при Софійському соборі. При ньому було закладено першу відому на Русі-Україні бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. Тут книги, привезені з Візантії та Болгарії, переписували й перекладали.

Розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, чому поява графіті на стінах собору свідчить про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі-України.

Графіті із Софійського собору

Загалом саме церкви й монастирі стали осередками освіти. Та духівництво підтримувало також розвиток літератури і мистецтва. Так, до нашого часу дійшли билини — народні перекази про подвиги богатирів.

Розгляньте зображення богатиря. Поміркуйте, якими мали бути герої билин. Кого із київських князів називали Володимиром Красним Сонечком?

В. Васнецов. Богатир. 1870

А ще духівництво запровадило новий літературний жанр — церковні проповіді. Однією з найдавніших проповідей, що дійшли до нас у рукописному вигляді, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

Архітектура і образотворче мистецтво

Збережені шедеври руської культури — це кам’яні споруди храмів. Житла ж, оборонні споруди, а подекуди і церкви будували з дерева, тож більшість із них мала недовгий вік.

Пригадайте, який князь звів перший кам'яний храм у Києві.

За часів правління Ярослава Мудрого у Києві було збудовано Софію Київську, Золоті ворота, Георгіївську та Ірининську церкви.

Будівництво розгорталося не тільки у Києві. У Чернігові князь Мстислав Володимирович заклав Спасо-Преображенський собор.

Розгляньте світлини. Що спільного у зовнішньому вигляді Софійського собору в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові?

Софійський собор, Київ

Спасо-Преображенський собор, Чернігів

Оранта

Христос-Вседержитель

Найпоширеніші пам’ятки тогочасного образотворчого мистецтва — це мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. Мозаїку викладали на стінах із різнобарвних (близько ста вісімдесяти відтінків кольорів!) шматочків смальти — сплаву свинцю та скла. Світовим культурним надбанням є мозаїки Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів у Києві. Фрески ж малювали мінеральними фарбами по мокрому тиньку.

1. Поміркуйте, чому мозаїки збереглися краще за фресковий розпис.
2. Виконайте онлайн-вправи.

Домашнє завдання

1. Визначте основні риси розвитку культури Русі-України.

2. Намалюйте постер, комікс або створіть інфографіку про пам’ятку культури, про яку ви дізналися із параграфа.

Практична робота

Працюємо з картою

1. Розгляньте карту. Який період історії Русі-України вона характеризує?

2. Позначте на відповідній контурній карті об’єкти, які дають змогу зробити висновки про хронологічні рамки, у межах яких можна застосовувати цю карту.

Аналізуємо історичне джерело

«Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: “Осе приходили до мене болгари, кажучи: “Прийми закон наш”. [...] Так що ви врадите? Що відповісте?”

І сказали бояри і старці: “Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові”» (із Руського літопису, 973-987 рр.).

Знайдіть у тексті свідчення того, що Русь-Україна була централізованою монархією. Із ким радився князь? Як називали такий орган влади?

«Заложив Ярослав город великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. [...] І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг... Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє» (із Руського літопису, 1037-1067 рр.).

Які політичні кроки Ярослава Володимировича описує літопис?

Творимо

Складіть план невеликої екскурсії містом Володимира або Ярослава (на вибір) і підберіть до нього ілюстрації.