Календарне планування курсу «Всесвітня історія». 9 клас (35 годин)

№ та дата

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності учня

Міжпредметні зв’язки

Розділ 1. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

1-2

Криза «старого порядку» і Французька революція кінця XVIII ст.

Практична

робота

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці XVIII ст., доба Просвітництва). Французька революція кінця XVIII ст.

Учень має знати:

• хронологічні межі й періодизацію Французької революції.

Учень має розуміти:

• причиновий зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;

• Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

• поняття «конституційна монархія».

Учень має вміти:

• розкривати передумови і сутність Французької революції;

• обґрунтовувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, діяльності Дантона, Робесп’єра.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції (на вибір учителя)

3-4

Франція від Консульства до Віденського конгресу

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції. Віденський конгрес. Священний союз

Учень має знати:

• час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу

й утворення Священного союзу; напрямки походів Наполеона І. Учень має вміти:

• показувати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з ними та рішеннями Віденського конгресу;

• визначати вплив політики Наполеона на розвиток європейських країн;

• пояснювати причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

• обґрунтовувати судження про історичне значення Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Наполеона Бонапарта

5

Лабораторно-практичне заняття «Права людини в революційній Франції»

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати есе на тему «Права людини і громадянина в якобінській Франції», «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона» та ін.

6

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

Знання, розуміння та вміння з розділу 1

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об'єднання (1815-1870 рр.)

7

Індустріальна революція та спроби осмислення нової дійсності

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм)

Учень має розуміти:

• поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «парламентська демократія».

Учень має вміти:

• пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

• характеризувати соціальну структуру європейських суспільств;

• простежувати становлення парламентської демократії в Європі;

• визначати причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи

8

Велика Британія

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія — «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії

Учень має знати:

• час розгортання чартистського руху.

Учень має розуміти:

• поняття «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка».

Учень має вміти:

• пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі

на суспільний розвиток світу;

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток в першій половині XIX ст., соціальну структуру, зміни в повсякденному житті;

• простежувати становлення парламентської демократії в Європі

9

Франція

Франція в період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія. Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха

Учень має знати:

• дати Липневої революції у Франції.

Учень має розуміти:

• поняття «реставрація».

Учень має вміти:

• характеризувати політичний і соціально-економічний, соціальну структуру, зміни в повсякденному житті

10

«Весна народів»

«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів

Учень має знати:

• дати «Весни народів».

Учень має розуміти:

• поняття «Весна народів».

Учень має вміти:

• визначати передумови й наслідки «Весни народів»;

• визначати причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848-1849 рр.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя)

11

Німеччина та Італія

Об’єднання Німеччини та Італії

Учень має знати:

• дати об’єднання Італії та Німеччини.

Учень має вміти:

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру суспільства;

• визначати передумови й наслідки об’єднання Італії та Німеччини;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка

12

Російська імперія

Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині XIX ст.

Учень має знати:

• дати Східної (Кримської) війни.

Учень має розуміти:

• поняття «західники», «слов’янофіли».

Учень має вміти:

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру, зміни в повсякденному житті

13

США і Латинська Америка

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово)

Учень має знати:

• дати Громадянської війни в США, здобуття незалежності країнами Латинської Америки.

Учень має розуміти:

• поняття «аболіціонізм».

Учень має вміти:

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;

• визначати передумови й наслідки Громадянської війни та Реконструкції в США;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя)

14

Лабораторно-

практичне

заняття

«Повсякденне

життя»

Учень має вміти:

• характеризувати зміни в повсякденному житті.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати аналітичну записку (після пояснень учителя та відповідно до запропонованої ним схеми) про суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в XIX ст., інше (на вибір учителя)

15

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815- 1870 рр.)

Знання, розуміння та вміння з розділу 2

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії

16

Формування індустріального суспільства

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

Учень має розуміти:

• вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

• поняття «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм».

Учень має вміти:

• визначати причини й наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки

17

Франція

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо

Учень має розуміти:

• вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції;

• поняття «експансіонізм», «індустріалізація», «колоніальна імперія».

Учень має вміти:

• показувати на карті напрямки колоніальної експансії та колоніальні володіння Франції;

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Жоржа Клемансо

18

Німецька імперія

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики»

Учень має розуміти:

• вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини;

• поняття «експансіонізм», «індустріалізація», «монополія»,

«колоніальна імперія».

Учень має вміти:

• показувати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Німеччини;

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку;

• визначати причини й наслідки переходу Німецької імперії до «світової політики»;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Отто фон Бісмарка

19

Велика Британія

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд-Джорджа

Учень має знати:

• час парламентських реформ у Великій Британії.

Учень має розуміти:

• поняття «домініон», «експансіонізм», «індустріалізація», «монополія», «колоніальна імперія», «дискримінація», «суфражизм», «фемінізм».

Учень має вміти:

• показувати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії;

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, парламентські реформи у Великій Британії;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Девіда Ллойд-Джорджа

20

США

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія » Томаса Вудро Вільсона

Учень має розуміти:

• поняття «гомруль», «експансіонізм», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм».

Учень має вміти:

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку;

• визначати причини й наслідки впровадження антитрестівського

законодавства в США;

• пояснювати причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Теодора Рузвельта

21

Російська імперія

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня та колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905- 1907 рр. Столипінські реформи

Учень має знати:

• час «великих реформ» у Росії;

• дати першої російської революції, столипінських реформ.

Учень має розуміти:

• поняття «індустріалізація», «монополія», «колоніальна імперія», «дискримінація».

Учень має вміти:

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку;

• визначати причини й наслідки російських реформ 1860- 1870-х років, російської революції 1905-1907 рр., столипінських реформ;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Олександра II

22

Австро-Угорщина і Балкани

Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах

Учень має знати:

• дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини.

Учень має розуміти:

• поняття «дуалістична монархія», «індустріалізація», «колоніальна імперія», «дискримінація».

Учень має вміти:

• показувати на карті території незалежних держав на Балканах;

• характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, особливості розвитку Австро-Угорщини;

• визначати причини й наслідки національних рухів слов’янських народів;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Франца-Йосифа І

23

Японія, Китай,

Османська

імперія

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція. Спроби модернізації Османської імперії

Учень має знати:

• час «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької та Сіньхайської революцій;

Учень має розуміти:

• поняття «пробудження Азії».

Учень має вміти:

• показувати території Японії, Китаю, Османської імперії;

• пояснювати сутність революції Мейдзі, Молодотурецької та Сіньхайської революцій;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра II, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Сунь Ятсена

24

Лабораторно-практичне заняття «Реформи європейських країн у XIX і на початку XX ст.»

• Укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, які здійснювали під впливом модернізаційних процесів у XIX та на початку XX ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії (на вибір учителя)

25

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії

Знання, розуміння та вміння з розділу 3

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)

26

Міжнародні відносини наприкінці XIX ст.

Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. Утворення військово-політичних блоків — Троїстий союз і Антанта

Учень має знати:

• час створення Троїстого союзу і Антанти.

Учень має розуміти:

• поняття «геополітика», «військово-політичний союз»

Учень має вміти:

• показувати на карті країни Троїстого союзу й Антанти;

• характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX ст.;

• пояснювати причини створення військово-політичних блоків

27-28

Міжнародні відносини на початку XX ст.

Практична робота

Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку XIX ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі XIX-XX ст.

Учень має розуміти:

• поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Учень має вміти:

• показувати на карті колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

• характеризувати основні тенденції міжнародних відносин на початку XX ст.;

• пояснювати причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст.;

• визначати наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за переділ світу;

• пояснювати місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині XIX — на початку XX ст., результати міркувань представити в резюме

29

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)

Знання, розуміння та вміння з розділу 4

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

30

Розвиток, освіти, науки і техніки

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення

Учень має знати:

• важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» XIX ст.;

• найвідоміші правові пам’ятки XVIII-XIX ст.;

• основні наукові центри Європи та США.

Учень має вміти:

• характеризувати досягнення науки і техніки

31

Розвиток культури

Література та мистецтво. Зародження масової культури

Учень має знати:

• основні культурні центри Європи та США.

Учень має розуміти:

• тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.

9 клас. Зарубіжна література. Розділ: Бароко і класицизм

Практична робота

• поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура».

Учень має вміти:

• характеризувати досягнення духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді;

• визначати прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в XIX ст. масової культури

Тема: Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки.

(Учень розповідає про чинники формування класицизму, розрізняє істинні та фальшиві цінності, розуміє необхідність шанобливого ставлення до людини незалежно від її соціального стану.)

9 клас. Зарубіжна література. Розділи: Просвітництво, Романтизм, Реалізм. (Учень розуміє специфіку сприйняття дійсності та цивілізаційних зрушень в умовах модернізаційних процесів XIX ст.)

32

Вплив науково-технічної революції на суспільство.

Практична робота

Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ-ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація

Учень має розуміти:

• зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.;

• поняття «масове виробництво».

Учень має вміти:

• зміни у світогляді й повсякденному житті;

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в XIX ст. масового виробництва

33

Лабораторно-практичне заняття «Повсякденне життя людей на початку XX ст.»

Учень має вміти:

• характеризувати зміни у світогляді й повсякденному житті. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку XX ст.»

34

Узагальнення.

Тематичне оцінювання

Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

Знання, розуміння та вміння з розділу 5

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

35

Узагальнення

«Довге» XIX ст.: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії XIX ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину XIX ст.

Учень має знати:

• хронологічні межі «довгого» XIX ст. та його внутрішню періодизацію;

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у XIX ст.

Учень має розуміти:

• поняття «модернізація».

Учень має вміти:

• характеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» XIX ст.;

• визначати внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину XIX ст.;

• зіставляти типові явища і процеси європейської та української історії в XIX — на початку XX ст.;

• оцінювати історичні події XIX ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини;

• висловлювати судження щодо значення «довгого» XIX ст. для подальшого розвитку світу