Посібник «Мій конспект. Всесвітня історія. 9 клас»
Календарне планування курсу «Всесвітня історія». 9 клас (35 годин)
№ та дата |
Тема уроку |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Результати навчально-пізнавальної діяльності учня |
Міжпредметні зв’язки |
Розділ 1. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн |
||||
1-2 |
Криза «старого порядку» і Французька революція кінця XVIII ст. Практична робота |
Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці XVIII ст., доба Просвітництва). Французька революція кінця XVIII ст. |
Учень має знати: • хронологічні межі й періодизацію Французької революції. Учень має розуміти: • причиновий зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; • Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи; • поняття «конституційна монархія». Учень має вміти: • розкривати передумови і сутність Французької революції; • обґрунтовувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, діяльності Дантона, Робесп’єра. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції (на вибір учителя) |
|
3-4 |
Франція від Консульства до Віденського конгресу |
Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції. Віденський конгрес. Священний союз |
Учень має знати: • час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу; напрямки походів Наполеона І. Учень має вміти: • показувати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з ними та рішеннями Віденського конгресу; • визначати вплив політики Наполеона на розвиток європейських країн; • пояснювати причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу; • обґрунтовувати судження про історичне значення Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Наполеона Бонапарта |
|
5 |
Лабораторно-практичне заняття «Права людини в революційній Франції» |
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати есе на тему «Права людини і громадянина в якобінській Франції», «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона» та ін. |
||
6 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
Європа в час Французької революції та наполеонівських війн |
Знання, розуміння та вміння з розділу 1 |
|
Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об'єднання (1815-1870 рр.) |
||||
7 |
Індустріальна революція та спроби осмислення нової дійсності |
Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм) |
Учень має розуміти: • поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «парламентська демократія». Учень має вміти: • пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу; • характеризувати соціальну структуру європейських суспільств; • простежувати становлення парламентської демократії в Європі; • визначати причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи |
|
8 |
Велика Британія |
Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія — «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії |
Учень має знати: • час розгортання чартистського руху. Учень має розуміти: • поняття «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка». Учень має вміти: • пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу; • характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток в першій половині XIX ст., соціальну структуру, зміни в повсякденному житті; • простежувати становлення парламентської демократії в Європі |
|
9 |
Франція |
Франція в період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія. Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха |
Учень має знати: • дати Липневої революції у Франції. Учень має розуміти: • поняття «реставрація». Учень має вміти: • характеризувати політичний і соціально-економічний, соціальну структуру, зміни в повсякденному житті |
|
10 |
«Весна народів» |
«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів |
Учень має знати: • дати «Весни народів». Учень має розуміти: • поняття «Весна народів». Учень має вміти: • визначати передумови й наслідки «Весни народів»; • визначати причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848-1849 рр. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя) |
|
11 |
Німеччина та Італія |
Об’єднання Німеччини та Італії |
Учень має знати: • дати об’єднання Італії та Німеччини. Учень має вміти: • характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру суспільства; • визначати передумови й наслідки об’єднання Італії та Німеччини; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка |
|
12 |
Російська імперія |
Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині XIX ст. |
Учень має знати: • дати Східної (Кримської) війни. Учень має розуміти: • поняття «західники», «слов’янофіли». Учень має вміти: • характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру, зміни в повсякденному житті |
|
13 |
США і Латинська Америка |
Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово) |
Учень має знати: • дати Громадянської війни в США, здобуття незалежності країнами Латинської Америки. Учень має розуміти: • поняття «аболіціонізм». Учень має вміти: • характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток, соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті; • визначати передумови й наслідки Громадянської війни та Реконструкції в США; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Авраама Лінкольна, Сімона Болівара. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя) |
|
14 |
Лабораторно- практичне заняття «Повсякденне життя» |
Учень має вміти: • характеризувати зміни в повсякденному житті. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати аналітичну записку (після пояснень учителя та відповідно до запропонованої ним схеми) про суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в XIX ст., інше (на вибір учителя) |
||
15 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815- 1870 рр.) |
Знання, розуміння та вміння з розділу 2 |
|
Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії |
||||
16 |
Формування індустріального суспільства |
Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу |
Учень має розуміти: • вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини; • поняття «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм». Учень має вміти: • визначати причини й наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки |
|
17 |
Франція |
Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо |
Учень має розуміти: • вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції; • поняття «експансіонізм», «індустріалізація», «колоніальна імперія». Учень має вміти: • показувати на карті напрямки колоніальної експансії та колоніальні володіння Франції; • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Жоржа Клемансо |
|
18 |
Німецька імперія |
Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики» |
Учень має розуміти: • вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини; • поняття «експансіонізм», «індустріалізація», «монополія», «колоніальна імперія». Учень має вміти: • показувати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Німеччини; • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку; • визначати причини й наслідки переходу Німецької імперії до «світової політики»; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Отто фон Бісмарка |
|
19 |
Велика Британія |
Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд-Джорджа |
Учень має знати: • час парламентських реформ у Великій Британії. Учень має розуміти: • поняття «домініон», «експансіонізм», «індустріалізація», «монополія», «колоніальна імперія», «дискримінація», «суфражизм», «фемінізм». Учень має вміти: • показувати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії; • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, парламентські реформи у Великій Британії; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Девіда Ллойд-Джорджа |
|
20 |
США |
Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія » Томаса Вудро Вільсона |
Учень має розуміти: • поняття «гомруль», «експансіонізм», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм». Учень має вміти: • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку; • визначати причини й наслідки впровадження антитрестівського законодавства в США; • пояснювати причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Теодора Рузвельта |
|
21 |
Російська імперія |
«Великі реформи» в Росії. Зовнішня та колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905- 1907 рр. Столипінські реформи |
Учень має знати: • час «великих реформ» у Росії; • дати першої російської революції, столипінських реформ. Учень має розуміти: • поняття «індустріалізація», «монополія», «колоніальна імперія», «дискримінація». Учень має вміти: • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку; • визначати причини й наслідки російських реформ 1860- 1870-х років, російської революції 1905-1907 рр., столипінських реформ; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Олександра II |
|
22 |
Австро-Угорщина і Балкани |
Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах |
Учень має знати: • дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини. Учень має розуміти: • поняття «дуалістична монархія», «індустріалізація», «колоніальна імперія», «дискримінація». Учень має вміти: • показувати на карті території незалежних держав на Балканах; • характеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, особливості розвитку Австро-Угорщини; • визначати причини й наслідки національних рухів слов’янських народів; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Франца-Йосифа І |
|
23 |
Японія, Китай, Османська імперія |
«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція. Спроби модернізації Османської імперії |
Учень має знати: • час «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької та Сіньхайської революцій; Учень має розуміти: • поняття «пробудження Азії». Учень має вміти: • показувати території Японії, Китаю, Османської імперії; • пояснювати сутність революції Мейдзі, Молодотурецької та Сіньхайської революцій; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра II, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Сунь Ятсена |
|
24 |
Лабораторно-практичне заняття «Реформи європейських країн у XIX і на початку XX ст.» |
• Укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, які здійснювали під впливом модернізаційних процесів у XIX та на початку XX ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії (на вибір учителя) |
||
25 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії |
Знання, розуміння та вміння з розділу 3 |
|
Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.) |
||||
26 |
Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. |
Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. Утворення військово-політичних блоків — Троїстий союз і Антанта |
Учень має знати: • час створення Троїстого союзу і Антанти. Учень має розуміти: • поняття «геополітика», «військово-політичний союз» |
|
Учень має вміти: • показувати на карті країни Троїстого союзу й Антанти; • характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині XIX ст.; • пояснювати причини створення військово-політичних блоків |
||||
27-28 |
Міжнародні відносини на початку XX ст. Практична робота |
Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку XIX ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі XIX-XX ст. |
Учень має розуміти: • поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія». Учень має вміти: • показувати на карті колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій); • характеризувати основні тенденції міжнародних відносин на початку XX ст.; • пояснювати причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст.; • визначати наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за переділ світу; • пояснювати місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині XIX — на початку XX ст., результати міркувань представити в резюме |
|
29 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.) |
Знання, розуміння та вміння з розділу 4 |
|
Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.) |
||||
30 |
Розвиток, освіти, науки і техніки |
Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення |
Учень має знати: • важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» XIX ст.; • найвідоміші правові пам’ятки XVIII-XIX ст.; • основні наукові центри Європи та США. Учень має вміти: • характеризувати досягнення науки і техніки |
|
31 |
Розвиток культури |
Література та мистецтво. Зародження масової культури |
Учень має знати: • основні культурні центри Європи та США. Учень має розуміти: • тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст. |
9 клас. Зарубіжна література. Розділ: Бароко і класицизм |
Практична робота |
• поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура». Учень має вміти: • характеризувати досягнення духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді; • визначати прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в XIX ст. масової культури |
Тема: Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки. (Учень розповідає про чинники формування класицизму, розрізняє істинні та фальшиві цінності, розуміє необхідність шанобливого ставлення до людини незалежно від її соціального стану.) 9 клас. Зарубіжна література. Розділи: Просвітництво, Романтизм, Реалізм. (Учень розуміє специфіку сприйняття дійсності та цивілізаційних зрушень в умовах модернізаційних процесів XIX ст.) |
||
32 |
Вплив науково-технічної революції на суспільство. Практична робота |
Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ-ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація |
Учень має розуміти: • зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.; • поняття «масове виробництво». Учень має вміти: • зміни у світогляді й повсякденному житті; Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в XIX ст. масового виробництва |
|
33 |
Лабораторно-практичне заняття «Повсякденне життя людей на початку XX ст.» |
Учень має вміти: • характеризувати зміни у світогляді й повсякденному житті. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку XX ст.» |
||
34 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.) |
Знання, розуміння та вміння з розділу 5 |
|
Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття |
||||
35 |
Узагальнення |
«Довге» XIX ст.: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії XIX ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину XIX ст. |
Учень має знати: • хронологічні межі «довгого» XIX ст. та його внутрішню періодизацію; • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у XIX ст. Учень має розуміти: • поняття «модернізація». Учень має вміти: • характеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» XIX ст.; • визначати внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину XIX ст.; • зіставляти типові явища і процеси європейської та української історії в XIX — на початку XX ст.; • оцінювати історичні події XIX ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини; • висловлювати судження щодо значення «довгого» XIX ст. для подальшого розвитку світу |