Календарне планування курсу

№тадата

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

1

Вступ

Учень/учениця:

• розпізнає на карті провідні країни Європи і світу;

• характеризує особливості політичного й економічного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX ст.;

• називає хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу;

• висловлює судження щодо значення «довгого» XIX ст.;

• пояснює і застосовує поняття: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія»

Місце Нового часу в історії. Утвердження індустріального суспільства. Формування громадянського рівноправ’я і парламентської демократії

Розділ І. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

2

Криза «старого порядку». Французька революція кінця XVIII століття

Учень/учениця:

• розпізнає на карті події Французької революції кінця XVIII ст.;

• характеризує Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;

• пояснює передумови і сутність Французької революції;

• визначає причиновий зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; вплив Французької революції на розвиток європейських країн;

• називає хронологічні межі й періодизацію Французької революції;

• висловлює судження щодо історичного значення положень «Декларації прав людини і громадянина»; діяльності Дантона, Робесп’єра;

• пояснює і застосовує поняття: «конституційна монархія», «праві та ліві», «Болото», «якобінська диктатура», «революційний терор», «термідоріанці», «громадянські права»

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці XVIII ст., доба Просвітництва). Французька революція кінця XVIII ст.

3

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт

Учень/учениця:

• розпізнає на карті напрямки походів Наполеона І й територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;

• характеризує події Французької революції, наполеонівські війни та їхні наслідки;

• пояснює причини краху наполеонівської імперії; наслідки рішень Віденського конгресу;

• визначає основні ознаки кризи «старого порядку»; вплив політики Наполеона на розвиток європейських країн; причини і наслідки політичних і соціально-економічних змін у Франції від 1789 до 1815 р.;

• висловлює судження щодо історичного значення «Цивільного кодексу» Наполеона, діяльності Наполеона Бонапарта;

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції. Віденський конгрес. Священний союз

• називає хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І; дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;

• пояснює і застосовує поняття: «конституційна монархія», «термідоріанці», «громадянські права», «імперія», «консульство»; «Кодекс Наполеона», «Сто днів», «Священний союз»

4

Практична робота № 1. Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона

Розділ II. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.)

5

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

Учень/учениця:

• характеризує політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., соціальну структуру європейських суспільств першої половини XIX ст., зміни в повсякденному житті;

• пояснює вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

• визначає основні ознаки промислової революції в Західній Європі; головні відмінності між основними ідеологічними концепціями;

• висловлює судження щодо основних ідеологічних концепцій;

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя

• називає видатних представників основних ідеологічних концепцій;

• пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «націоналізм», «нація», «соціалізм»

6

Практична робота № 2. Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення

7

Велика Британія в першій половині XIX ст.

Учень/учениця:

• розпізнає на карті Велику Британію та інші країни Європи; перебіг подій;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Великої Британії в першій половині XIX ст.; процес становлення парламентської демократії;

• визначає причини прискорення розвитку економіки Великої Британії; структурних змін в економіці Англії;

• називає дати чартистського руху, парламентських реформ в Англії;

• пояснює і застосовує поняття: «парламентська демократія», «чартистський рух», «хартія», «робітничий рух», «професійна спілка», «тред-юніони», «майстерня світу», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «конституція», «демократія»

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія — «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії

8

Франція в період Реставрації

Учень/учениця:

• розпізнає на карті Францію та інші країни Європи; основні події революцій 1830 року;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Франції в першій половині XIX ст.; революційні події у Франції;

• визначає особливості розвитку економіки Франції; причини формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.;

• називає дати Липневої революції у Франції;

• пояснює і застосовує поняття: «реставрація», «консерватизм», «лібералізм», соціалізм, «революція», «конституція», «демократія»

Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія

9

Політична роздробленість Німеччини. Австрійська імперія доби К. Меттерніха

Учень/учениця:

• розпізнає на карті Німецький союз, Пруссію, Австрійську імперію та інші країни Європи;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Австрійської імперії та інших краї Європи в першій половині XIX ст.;

• визначає особливості розвитку економіки Німеччини, Пруссії, Австрійської імперії;

• пояснює і застосовує поняття: «робітничий рух», «революція», «конституція», «демократія»

Австрійська імперія доби К. Меттерніха

10

«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи

Учень/учениця:

• розпізнає на карті основні події революцій 1848-1849 рр.;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст.; революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів»;

• визначає причини передумови та наслідки «Весни народів», формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.;

• називає дати «Весни народів»;

• пояснює і застосовує поняття: «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «революція», «Весна народів», «конституція», «демократія»

«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів

11

Об’єднання Італії та Німеччини

Учень/учениця:

• розпізнає на карті перебіг об’єднання Італії та Німеччини;

• характеризує процес об’єднання Італії та Німеччини;

• визначає причини формування національно-визвольного руху в країнах Європи; передумови та наслідки об’єднання Італії та Німеччини;

• називає дати об’єднання Італії та Німеччини;

• пояснює і застосовує поняття: «реставрація», «парламентська реформа», «революція», «конституція», «демократія»;

• висловлює судження щодо діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка

Об’єднання Німеччини та Італії

12

Російська імперія в першій половині XIX століття

Учень/учениця:

• розпізнає на карті Російську імперію та інші країни Європи та Америки;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Російської імперії в першій половині XIX ст.;

• визначає особливості розвитку економіки Російської імперії;

• називає дати збройного виступу декабристів у Росії, Східної (Кримської) війни;

• пояснює і застосовує поняття: «робітничий рух», «соціалізм», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «революція», «конституція», «демократія»

Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині XIX ст.

13

Громадянська війна і Реконструкція в США

Учень/учениця:

• розпізнає на карті країни Америки; перебіг подій Громадянської війни в США;

• характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Америки в першій половині XIX ст.; передумови та наслідки Громадянської війни та Реконструкції в США;

• називає дати здобуття незалежності країнами Латинської Америки; Громадянської війни в США;

• висловлює судження щодо діяльності Авраама Лінкольна, С. Болівара

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці

14

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за розділами I II

Розділ III. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. Пробудження Азії

15

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Західної Європи та США

Учень/учениця:

• розпізнає на карті провідні країни Західної Європи та США;

• характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн; зміни в світогляді та житті людей;

• визначає причини і наслідки процесів індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки;

• пояснює причини відмінності в темпах розвитку провідних країн Європи та Америки;

• висловлює судження щодо змін у житті та світогляді людей;

• пояснює і застосовує поняття: «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «суфражизм», «фемінізм», «емансипація»

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинутих країнах світу

16

Практична робота № 3. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

17

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції

Учень/учениця:

• розпізнає на карті головні битви франко-прусської війни, напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Франції;

• характеризує вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції, процес становлення і розвитку III Республіки у Франції;

• висловлює судження щодо діяльності Жоржа Клемансо;

• називає дати франко-німецької війни;

• пояснює і застосовує поняття: «Паризька комуна», «III Республіка», «експансіонізм», «громадянська війна», «дуалістична монархія»

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Ж. Клемансо

18

Німецька імперія. Канцлерство О. фон Біс-

марка

Учень/учениця:

• розпізнає на карті головні битви франко-прусської війни, напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Німеччини;

• характеризує вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини;

• визначає причини і наслідки утворення Німецької імперії, переходу Німецької імперії до «світової політики»;

• висловлює судження щодо діяльності Отто фон Бісмарка;

• називає дати франко-німецької війни, головних подій історії Німецької імперії;

• пояснює і застосовує поняття: «Друга імперія», «експансіонізм», «громадянська війна»

Німецька імперія. Канцлерство О. фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики»

19

Історія Великої Британії

Учень/учениця:

• розпізнає на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії;

• характеризує процес становлення і розвитку Великої Британії; парламентські реформи у Великій Британії; «вікторіанську добу» Британської імперії;

• висловлює судження щодо діяльності королеви Вікторії, Вільяма Гладстона, Бенджаміна Дізраелі, Девіда Ллойд Джорджа;

• називає дати парламентських реформ у Великій Британії;

• пояснює і застосовує поняття: «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «урядовий курс», «соціальні реформи», «антимонопольне законодавство»

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Д. Ллойд-Джорджа

20

Особливості розвитку об’єднаної Італії

Учень/учениця:

• характеризує особливості розвитку Італії;

• визначає причини і наслідки утворення Італії;

• висловлює судження щодо діяльності Джованні Джолітті;

• пояснює і застосовує поняття: «урядовий курс», «соціальні реформи», «антимонопольне законодавство»

Особливості розвитку об’єднаної Італії. Виникнення «проблеми Півдня». «Ліберальна ера»

Дж. Джолітті

21-

22

Економічне піднесення Сполучених Штатів Америки

Учень/учениця:

• характеризує економічне зростання і антимонопольне законодавство в США;

• визначає причини і наслідки запровадження антитрестівського законодавства в США;

• висловлює судження щодо діяльності Теодора Рузвельта, Будро Вільсона;

• пояснює і застосовує поняття: «експансіонізм», «громадянська війна», «урядовий курс», соціальні реформи», «антимонопольне законодавство»

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс»

Т. Рузвельта. «Нова демократія» В. Вільсона

23

Російська імперія у другій половині XIX — на початку XX ст.

Учень/учениця:

• розпізнає на карті головні події російсько-турецької війни;

• характеризує «великі реформи» в Російській імперії;

• визначає причини і наслідки реформ у Росії в 1860-1870-х роках, революції в Росії 1905-1907 рр., столипінських реформ; національних рухів слов’янських народів;

• називає дати російсько-турецької війни, «великих реформ» в Росії, першої російської революції, столипінських реформ;

• висловлює судження щодо діяльності Олександра II;

• пояснює і застосовує поняття: «демократична революція», «соціальні реформи», «аграрна реформа»

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905-1907 рр. Столипінські реформи

24

Австро-Угорщина — дуалістична монархія

Учень/учеииця:

• розпізнає па карті головні події російсько-турецької війни, процес утворення незалежних держав на Балканах;

• характеризує процес становлення і розвитку національних держав у Європі; особливості розвитку Австро-Угорщини;

• визначає причини і наслідки утворення національних держав в Європі; національних рухів слов’янських народів;

• висловлює судження щодо діяльності Франца-Йосифа І;

• називає дати російсько-турецької війни, утворення Австро-Угорщини;

• пояснює і застосовує поняття: «дуалістична монархія», «урядовий курс», «соціальні реформи»

Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах

25

Доба Мейдзі в Японській імперії

Учень/учениця:

• розпізнає на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• пояснює причини і сутність революції Мейдзі;

• визначає наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлює судження щодо діяльності імператора Муцухіто;

• називає дати доби Мейдзі;

• пояснює і застосовує поняття: «доба Мейдзі», «пробудження Азії»

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії

26

Сінхайська революція у Китаї

Учень/учениця:

• розпізнає на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу колоніальних держав;

• характеризує процес колонізації Китаю і антиколоніальну боротьбу;

• пояснює причини та сутність Сінхайської революції;

• визначає наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлює судження щодо діяльності Сунь Ятсена;

• називає дати повстання Іхетуань, Сінхайської революції;

• пояснює і застосовує поняття: «тайпіни», «опіумні війни», «пробудження Азії», «три народні принципи»

Сунь Ятсен. Сінхайська революція

27

Спроби модернізації Османської імперії та Персії (Ірану)

Учень/учениця:

• розпізнає на карті країни Сходу та Африки, колоніальні володіння і сфери впливу

колоніальних держав;

Спроби модернізації Османської імперії

• пояснює причини та сутність Молодотурецької, Іранської революцій;

• визначає наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;

• висловлює судження щодо діяльності молодотурків;

• називає дати Молодотурецької революції;

• пояснює і застосовує поняття: «пробудження Азії», «молодотурки»

28

Практична робота № 4. Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів

29

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за розділом III

Розділ IV. Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)

30

Міжнародні відносини наприкінці XIX століття

Учень/учениця:

• розпізнає на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

• характеризує основні тенденції міжнародних відносин в другій половині XIX — на початку XX ст.;

• визначає причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку XX ст., створення військово-політичних блоків, наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»; місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.;

• називає дати доби створення Троїстого союзу і Антанти;

Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. Утворення військово-політичних блоків — Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку XIX ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ-ХХ ст.

• пояснює і застосовує поняття: «Троїстий союз», «Антанта», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «гонка озброєнь»

Розділ V. Розвиток культури та повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

31

Наукові і технічні досягнення наприкінці XIX — на початку XX ст.

Учень/учениця:

• розпізнає на карті основні наукові й культурні центри Європи та США;

• характеризує досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу;

• визначає здобутки європейського суспільства; взаємини культур народів Європи, Азії та Африки;

• висловлює думку щодо тенденцій розвитку культури, основних стилів мистецтва, змін

у житті та світогляді людей;

• називає важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» XIX ст.; найвідоміші правові пам’ятки XVIII-XIX ст.; основні наукові й культурні центри Європи та США;

• пояснює і застосовує поняття: «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво»

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтво. Зародження масової культури. Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ-ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація

32

Практична робота № 5. «Зародження масової культури»

33

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за розділами IV-V

34

Узагальнення до курсу

35

Резервний