Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас

Урок 3. ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ БОЙОВІ ДІЇ 1915-1916 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на історичній карті країни — учасниці військово-політичних блоків — Троїстого блоку та Антанти; основні театри воєнних дій та основні битви 1914-1916 рр.;

• визначати стратегічні плани противників у Першій світовій війні;

• пояснювати причини та привід для розв'язання Першої світової війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою

• Опрацювати карту «Європа напередодні Першої світової війни» й заповнити таблицю.

Країни «Антанти»	Країни «Троїстого союзу»	Нейтральні

Робота з візуальним джерелом

«Пси війни». Англійська карикатура.

1. Яку інформацію про осередки міжнародної напруженості подає цей малюнок?

2. До яких країн автор карикатури ставиться із симпатією, а до яких негативно. Як ви вважаєте, чому?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Перша світова війна — одна з найтриваліших, кровопролитних та значних за наслідками війн в історії людства. Територіальні спори, національні конфлікти, боротьба за військову перевагу на суходолі та на морі, великодержавні амбіції — все це свідчило про те, що на початку XX ст. виник гострий вузол суперечок. Проте ніякої неминучості війни не існувало. Про це свідчило понад сорок років миру від часів останніх війн. Держави використовували міжнародне співробітництво у політиці, економіці, культурі. Існували механізми розв’язання конфліктів у вигляді конвенції та судових засідань. Але у вирішальну годину провідні держави світу на побажали використати ці механізми задля збереження миру.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Причини та привід війни

Робота з історичними джерелами

• Користуючись текстами документів та картою атласу, визначте причини, привід та методи ведення війни.

1. Телеграма російського посла у Відні Шебеко міністру закордонних справ

28 червня 1914 р.

Сьогодні вранці в Сараєво спадкоємець престолу ерцгерцог Франц-Фердинанд і дружина його герцогиня Гогенберг були убиті пострілом з револьвера людиною, за чутками, сербом [1; С. 292].

Запитання та завдання

1) Ознайомтесь із текстом документа.

2) Яку роль відіграє сараєвське вбивство в історії Першої світової війни?

2. Витяги з ультиматуму Австро-Угорщини уряду Сербії

23 липня 1914 р.

[...]

3. Негайно вилучити з навчальних закладів Сербії... усе, що служить або може служити підтримуванню пропаганди проти Австро-Угорщини.

4. Усунути з військової служби і взагалі з адміністрації всіх офіцерів і чиновників, винних у пропаганді проти австро-угорської монархії... [...]

6. Відкрити судове слідство проти учасників змови 28 червня... Органи, уповноважені імператорським і королівським урядами, візьмуть участь у належному розшуку.

7. Терміново затримати майора Войя Танкосича і Мілана Цигановича, чиновника сербської держави, скомпрометованих результатами сербського слідства. [...]

9. Дати імператорському й королівському урядам пояснення з приводу невиправданих заяв вищих сербських чиновників як у Сербії, так і за кордоном, які, незважаючи на офіційне становище, не соромляться після замаху 28 червня висловлюватися в інтерв’ю в неприязний спосіб щодо австро-угорської монархії...

10. Негайно повідомити імператорський і королівський уряди про запровадження заходів, передбачених названими вище пунктами.

Запитання та завдання

1) Чого в цьому документі було більше: бажання розв’язати війну чи досягти порозуміння?

2) Яким чином Австро-Угорщина намагається обмежити суверенітет Сербії? Робота з картою

• Опрацювати карту «Європа напередодні Першої світової війни» й заповнити таблицю.

Країни	Територіальні претензії та напрямки експансії

Робота з поняттями

План Шліффена — це генеральний план ведення війни Німеччиною, розроблений начальником німецького Генерального штаба Альфредом фон Шліффеном 1905 р., що передбачав ведення «блискавичної війни» (бліцкригу) проти Франції, а згодом і розгрому Росії. Зазнав провалу після битви на Марні (вересень 1914 р.)

Бліцкриг (у перекладі «блискавична війна») — це теорія ведення швидкої війни, розрахованої на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок рантового нападу на нього й швидкого просування в глиб країни.

Перебіг війни у 1914-1916 роках

1-ша група. Події 1914 року.

1. Битва на Марні

...німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша битва на Західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 до 12 вересня. У ній з обох сторін взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.

Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи плану Шліффена. Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.

2. Східно-прусська операція

Східно-прусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій. Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію. Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Буковині виявився вдалим (він тривав з 5 серпня до 13 вересня 1914 р.). Австрійці утримали лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тисяч.

Завдання

1) Назвіть основні місця битв на Західному фронті.

2) Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?

3) Якими були наслідки цих битв для ворожих сторін?

2-га група. Події 1915 року.

3. Уривок зі спогадів солдата канадського експедиційного корпусу про першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року

«...Вдалині ми побачили хмару, що зростала неначе з-під землі. Це була червоно-зелена хмара, і вона збільшувалася в обсязі у міру просування... Ми не знали, що це таке. Несподівано в тумані ми, ті, що були в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас зі швидкістю, як ніби саме Пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної Африки... Людина вмирає від газу в жахливих муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. Із рота йде піна, як у скаженого собаки, п’ять-шість хвилин судом і потім — «на захід» (термін Першої світової, що означав смерть).

Запитання

1) Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат?

2) Чи збагнули солдати, що відбувалося поблизу Іпру?

3-тя група. Події 1916 року.

4. Зі спогадів очевидців німецької атаки на Верден

«Четверта година ранку 21 лютого 1916 року... із останнім ударом баштового годинника верденського кафедрального собору... три тисячі триста німецьких снарядів всіх калібрів почали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мез і рівниною Воевре. Сотні знарядь б’ють і б’ють, кілометр за кілометром по окопах, під’їзних шляхах, долинах і схилах, по голих рівнинах і зарослих горбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може не бути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому і неживому, вибух за вибухом, вибух за вибухом в Омоні, Орні, Бомоні, Дамвільєрі, Дуомоні, Вердені... Самих лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч на день...»

Запитання

• Чому історики назвали цю битву «Верденська м’ясорубка»?

4-та група

5. Битва на річці Сомма

Як відомо, однією з найбільш значущих битв Першої світової вважається битва на річці Сомма. Розпочалась операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки. Першого ж дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч пораненими. Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. ...До середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість в районі Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторін. При цьому їхні загальні втрати становили 623 907 осіб (за іншими даними близько 800000), з них убитими й зниклими безвісти 146 431 людина. Середні втрати англійських дивізій сягнули 80%. Німецькі втрати оцінюють у 465-600 тисяч осіб, зокрема 164 055 осіб — вбитими і зниклими безвісти.

Запитання

1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни і між якими країнами?

2. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Назвіть та покажіть на карті місця основних битв 1914-1916 рр.

2. Які технічні винаходи, на вашу думку, найбільше вплинули на перебіг подій Першої світової війни? Свою думку обґрунтуйте.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Заповнити таблицю «Морські битви Першої світової війни».