Усі уроки «Всесвітня історія. Стандартний та академічний рівні». 10 клас
Урок 28. ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на історичній карті країни Латинської Америки;
• характеризувати особливості розвитку провідних країн Латинської Америки;
• тлумачити та застосовувати поняття і терміни: латифундизм, хунта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та цілей уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з поняттями
Латинська Америка — частина Північної, Центральної та Південної Америки, розташована на південь від кордонів США. Ця частина Америки була об’єктом колонізації з боку Іспанії і Португалії. Мови цих держав — іспанська і португальська — виникли на основі давньої латині, що дало підстави називати регіон Латинською Америкою.
Робота з картою
• Розгляньте карту «Світ у 1920-1939 роках» і виконайте завдання.
1. Назвіть незалежні держави Латинської Америки.
2. Назвіть країни, які були колоніями провідних країн світу. Визначте держави-метрополії.
Бесіда
• Як ви вважаєте, які наслідки мала Перша світова війна для країн Латинської Америки?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На початку XX ст. у Латинській Америці існувало 20 незалежних держав. Дві третини території Латинської Америки займали три держави — Бразилія, Аргентина та Мексика, де мешкало близько 60% усього населення регіону. Панівне становище у політичному житті посідали різні угруповання латифундистів — нащадків іспанських і португальських дворян-колонізаторів, які використовували працю безземельних селян (в основному індіанців) та негрів-рабів (рабство у деяких країнах існувало до кінця XIX ст.).
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з картою
• Розгляньте карту «США та країни Латинської Америки у міжвоєнний період» і виконайте завдання.
Назвіть країни:
1) у яких переважав вплив Великої Британії;
2) у яких переважав вплив США;
3) де було встановлено диктаторські режими;
4) де відбувався швидкий розвиток економіки (свою думку поясніть);
5) де відбулась земельна реформа;
6) де було здійснено імпортозамінну індустріалізацію.
Робота з історичною інформацією
• Об’єднавшись у 3 групи, опрацювати інформацію й відповісти на запитання.
1-ша група
1. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці
...Так склався своєрідний уклад життя країн Латинської Америки, центром якого стали великі земельні володіння, латифундії, а їхніми господарями — нащадки іспанських дворян, котрі переселилися й використовували працю безземельних селян — пеонів, індіанців, а головне негрів-рабів... Незалежні латиноамериканські держави утворилися ще на початку XIX ст. Тут утвердилася республіканська форма правління. Конституції країн регіону зазвичай наслідували Конституцію США. Законодавча влада належала здебільшого Національному конгресу, що мав дві палати: сенат і палату депутатів. Главою держави й керівником уряду був президент, обраний загальним голосуванням. Проте парламентаризм і демократія багато в чому залишалися формальними. Будь-яке реальне поширення прав і свобод загрожувало існуванню латифундій. Влада в цих республіках належала різноманітним кланам латифундистів і набувала форми особистої влади вождя (каудильйо), який безпосередньо спирався на армію. Величезну роль у житті латиноамериканських країн відігравала верхівка армії — генерали та офіцери, які найчастіше походили з середовища землевласницької аристократії. Армійська верхівка часто-густо визначала напрямок політики країни, здійснювала військові перевороти і ставила біля керма того чи іншого каудильйо.
Запитання
1. У чому полягала особливість колонізації Латинської Америки?
2. Як ви розумієте поняття «латифундизм»?
3. Якою була форма державного правління в більшості країн?
4. У чому полягала причина нестійкої політичної ситуації в країнах Латинської Америки?
Робота з поняттями
Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя.
2-га група
Расовий склад та особливості соціального становища країн Латинської Америки
...Процеси міжрасового змішування призвели до появи значної кількості мулатів (нащадків білих і негрів) і метисів (нащадків білих та індіанців), які на початку XX ст. становили більшість населення Латинської Америки... Для Латинської Америки тих років були характерними різкі соціальні контрасти. Місцева олігархія купалася в розкошах, а основні маси промислових робітників і працівників села ледь животіли. Переважній більшості селян були недосяжні одяг і взуття фабричного виробництва. Зібраного врожаю вистачало лише на то, щоб прогодуватися. їхні діти не ходили до школи. Мільйони родин голодували. Околиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць були оточені «кварталами бідноти», забудованими саморобними хатками з каменю, шматків бляхи та фанери. У цих районах не було ані електрики, ані каналізації, часто спалахували епідемії, що позбавляли життя сотні тисяч людей. Основна маса населення була неписьменною...
Запитання
1. Ким була переважна більшість населення латиноамериканських країн на початку XX ст.?
2. У чому полягала особливість соціальної структури країн Латинської Америки?
3-тя група
1. Вплив інших держав на економіку Латинської Америки
В економічній сфері країни Латинської Америки через їхній загалом аграрний розвиток залежали від Великої Британії (протягом XIX ст.), а починаючи з повоєнного періоду — від США... із 20 латиноамериканських республік найвпливовішими й великими були Бразилія, Аргентина і Мексика. Державами з великими потенційними можливостями були Венесуела, Перу, Чилі. Частка колоніальних володінь, що належали США, Франції, Великій Британії та іншим країнам, була незначною (всього 2,5% території, до 4,5% населення). У той період система ринкових відносин майже повністю сформувалася в Аргентині, Уругваї, Чилі, Мексиці, Бразилії, а в Болівії, Парагваї вона лише зароджувалась. У межах світової господарської системи Латиноамериканський регіон відігравав роль аграрно-сировинної ланки. Країни Латинської Америки вивозили продукцію гірничодобувної промисловості, сільськогосподарську сировину і продовольство, а завозили машини, обладнання і споживчі товари. Кожна з них виробляла здебільшого щось одне: Бразилія — каву, Аргентина — збіжжя і м’ясо, Чилі — мідь і селітру, Болівія — олово, Перу — срібло і бавовну, Венесуела — нафту і залізну руду, Коста-Ріка і Гватемала — банани. Все це створювало виняткову залежність економіки латиноамериканських країн від кон’юнктури світового ринку.
Запитання
1. Від яких держав світу найбільше залежали латиноамериканські країни? Чому, на вашу думку?
2. Чому країни Латинської Америки залежали від кон’юнктури світового ринку?
3. Якою була спеціалізація латиноамериканських країн?
2. Уривок з книги «Історія Бразилії»
«1922 року в країні вироблено 826400 тонн цукру, 70896 тонн тютюну. 1923 року виробництво бавовни становило 107256800 тонн.
Сільськогосподарське виробництво охоплювало 1921 року 7,4% території штату Сан-Пауло, 5% — штату Ріу-Гранді-ду-Сул, менше 2% — штату Мінас. У всій іншій Бразилії використовували лише 0,24% території земель.
За статистичними даними від 1925 року, обсяги зовнішньої торгівлі становили 875 млн доларів, з яких імпорт — 395 млн доларів, експорт — 480 млн доларів. Серед іноземних компаній, які діяли в Бразилії, нараховували 16 провідних американських фірм: «Дженерал моторе», «Форд», «Джонсон енд Джонсон», «Дженерал електрик», «Дюпон», «Інтернешнл Харвестер» та ін.».
Завдання та запитання
1. Проаналізуйте, у чому полягали особливості аграрного розвитку країни.
2. Поясніть, чому в Бразилії зростав експорт сировини.
3. Про що свідчить той факт, що в Бразилії діяли 16 провідних американських фірм?
Робота з таблицею
Країна |
Особливості політичної ситуації |
Аргентина |
До 1916 р. країною управляли консерватори, яких підтримували латифундисти. Період їхнього правління характеризувався бурхливим розвитком економіки, що перетворив Аргентину на одного з найбільших виробників м’яса і зерна у світі; цей час позначено стрімким зростанням населення країни, розвитком освіти і культури. 1912 р. було прийнято закон про загальне виборче право і таємне голосування. Цей закон дав змогу партії більшості, радикалам, домогтися обрання на посаду президента свого лідера І. Іригойєна. Прихильники Ірігойена, за яким пішла більшість радикалів, наполягали на подальшому проведенні реформ, розрахованих на ослаблення позицій іноземного капіталу і поміщицько-буржуазної олігархії. За свого правління (1916-1922) Іригойєну вдалося відстояти нейтралітет Аргентини під час Першої світової війни; приділяв значну увагу питанням соціального забезпечення та освіті. Після шестирічної перерви був знову обраний президентом країни |
Чилі |
У Першій світовій війні Чилі оголосила нейтралітет. До кінця війни головним торговельним партнером Чилі стали США. У Чилі загострилася внутрішньополітична обстановка: посилюється боротьба радикалів, комуністів, соціалістів, демократів. У вересні 1924 р. група офіцерів здійснила військовий переворот під гаслами створення сильного уряду. Хунта, що захопила владу, оточила себе прихильниками авторитарної влади, реформістів і радикалів. Попри прогресивну Конституцію, прийняту 1925 р., передове трудове законодавство, реальна влада в країні дедалі більше зосереджувалася в руках Ібаньєса дель Кампо, який обійняв посаду військового міністра. 1927 року, ставши президентом країни, він установив режим особистої диктатури (1927-1931 рр.) |
Куба |
1925 року президентом країни було обрано Херардо Мачадо-і-Моралеса, який установив в країні диктаторський режим і розпочав жорстокі репресії проти демократичного руху. Мачадо створив урядову федерацію трудящих і наслідував приклад італійського фашизму, називаючи себе «Антильським Муссоліні» |
Нікарагуа |
Встановлено диктаторський режим після придушення руху патріотів на чолі з Аугусто-Сесаром Сандіно. Владу захопив командувач національної гвардії Анастасіо Сомоса, спираючись на американську військову і економічну допомогу, аристократію і добре озброєну і навчену гвардію на чолі з офіцерами, які перетворились на закриту привілейовану касту. Диктатура клану Сомоси проіснувала в Нікарагуа понад 40 років |
Запитання
1. У яких країнах були встановлені диктаторські режими?
2. Чому в цих країнах перемогли авторитарні диктаторські режими?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда
1. Назвіть особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки.
2. Назвіть найбільш одіозних латиноамериканських диктаторів.
3. Покажіть на карті країни Латинської Америки.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України