Календарне планування

№ та дата уроку

Тема уроку

Зміст основних знань

Орієнтовні навчальні цілі та компетентності

Поняття, терміни

Події, дати

Історичні діячі

Вступ (1 година)

1

Вступ. Провідні країни світу на початку XX ст.: основні тенденції розвитку

Новітня історія, імперіалізм, нація, технічний прогрес, урбанізація, переділ світу, «пробудження Азії». Демократичні режими, тоталітарні режими

1901 р. — початок XX ст. — період Новітньої історії Періодизація курсу:

1900-1913 рр. — завершення формування індустріального суспільства;

1914-1918 рр. — Перша світова війна; 1918-1923 рр. — період післявоєнної нестабільності;

1924-1928 рр. — період економічної стабілізації;

1929-1933 рр. — період Великої депресії (світової економічної кризи);

1933-1939 рр. — період визрівання Другої світової війни

Показувати на історичній карті території провідних держав світу та їхні колоніальні володіння; місця основних міжнародних конфліктів; визначати основні тенденції соціально-економічного, політичного розвитку провідних країн світу;

застосовувати періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку країн світу в першій половині XX ст.; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: технічний прогрес, урбанізація, переділ світу, «пробудження Азії»

Тема 1. Передумови Першої світової війни. Війна та її наслідки. (5 годин)

2

Міжнародні кризи та конфлікти на початку XX ст.

Військово-політичні блоки, Антанта, Троїстий союз, гонка озброєнь, мілітаризм

1904 р. — створення Антанти (англо-французька угода);

1904-1905 рр. — російсько-японська війна;

1905 р. — перша марокканська криза;

1907 р. — угода про роззброєння на II Гаазькій конференції;

1907 р. — російсько-англійська угода;

1908 р. — Боснійська криза;

1911 р. — друга марокканська криза; 1912-1913 рр. — Балканські війни.

Кайзер Вільгельм II,канцлер фон Бюлов,Едуард VII

Характеризувати міжнародні кризи та конфлікти на початку XX ст.;

показувати на історичній карті осередки міжнародних криз та конфліктів початку XX ст.

пояснювати суть процесу «гонки озброєнь», посилення мілітаризму

3

Початок Першої світової

війни. Бойові дії 1915—1916 рр.

Бліцкриг, анексія, «план Шліффена», «лінія Мажино», Галицька битва, позиційна війна, «необмежена підводна війна», зброя масового знищення,

«Верденська м’ясорубка» (битва), Брусиловський прорив

28 червня 1914 р. -— убивство спадкоємця австрійського престолу Франца-Фердинанда;

1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни;

серпень-вересень 1914 р. — Галицька битва, битва під Танненбергом; вересень 1914 р. — битва на р. Марна; лютий 1915 р. — початок «необмеженої підводної війни» Німеччиною;

22 квітня 1915 р. — застосування Німеччиною хімічної зброї під Іпром; травень 1915 р. — вступ у війну Італії на боці Антанти;

жовтень 1915 р. — вступ у війну Болгарії; лютий-грудень 1916 р. — битва під Верденом;

травень 1916 р. — Ютландська морська битва;

червень-жовтень 1916 р. — Брусиловський прорив;

липень 1916 р. — наступ на р. Сомма; серпень 1916 р. — вступ у війну Румунії на боці Антанти

Франц-Фердинанд, Г. Принцип, А. Шліффен, П. фон Гінденбург, Ф. Фош,О. Брусилов

Показувати на історичній карті країни — учасниці військово-політичних блоків — Троїстого (Четверного) союзу та Антанти; основні театри воєнних дій та основні битви 1914-1916 рр.; визначати стратегічні плани противників у Першій світовій війні

4

Практичне заняття.

Варіант 1.

Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни.

Варіант 2.

Переосмислення системи загальнолюдських цінностей. Зміна статусу жінки в період війни

Антивоєнний рух

Пояснювати суть процесу посилення мілітаризму, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни

5

Завершення та підсумки Першої світової війни

Комп’єнське перемир’я, Берестейський мир, репарація, контрибуція

6 квітня 1917 р. — вступ США до війни; грудень 1917 р. — укладення перемир’я на Східному фронті;

8 січня 1918 р. — «14 пунктів» В. Вільсона;

березень 1918 р. — Берестейський мир, вихід Росії з війни;

вересень-жовтень 1918 р. — капітуляція Болгарії і Туреччини, розпад Австро-Угорщини;

11 листопада 1918 р. — Комп’єнське перемир’я — закінчення Першої світової війни

Ф. Фош, Вільгельм II, П. Гінденбург, Е. Людендорф, В. Вільсон

Показувати на історичній карті основні театри військових дій та основні битви 1917-1918 рр.; пояснювати причини вступу у війну США;

давати характеристику діяльності визначних військових діячів того періоду: П. фон Гінденбурга, Ф. Фоша, О. Брусилова; узагальнювати основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни

6

Російська революція 1917 р. Прихід до влади більшовиків

Лютнева революція, Тимчасовий уряд більшовицький переворот, світова революція, Комінтерн, громадянська війна, «воєнний комунізм», експорт революції

Березень 1917 р. — Лютнева революція в Росії;

листопад 1917 р. — більшовицький переворот у Росії;

березень 1918 р. — Берестейський мир

Микола II, О. Керенський, В. Ленін

Пояснювати причини виходу Росії з війни

Тема 2. Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.

[2 години)

7

Версальсько-Вашингтонська система договорів

Версальський договір, Ліга Націй, «14 пунктів»

В. Вільсона, Сен-Жерменський, Нейїський, Тріанонський, Севрський договори, Політика «відкритих дверей» та «рівних можливостей», «санітарний кордон»

8 січня 1918 р.— «14 пунктів» президента США В. Вільсона;

18 січня — 28 червня 1919 р. — Паризька мирна конференція;

28 червня 1919 р. — Версальський мирний договір (з Німеччиною);

1919-1946 рр. — період існування Ліги Націй;

10 вересня 1919 р. — Сен-Жерменський договір (з Австрією).

27 листопада 1919 р.— Нейїський договір (з Болгарією);

4 червня 1920 р. — Тріанонський договір (з Угорщиною);

10 серпня 1920 р.— Севрський договір (з Туреччиною);

24 липня 1923 р. — Лозаннський договір з Туреччиною;

12 листопада 1921 — 6 лютого 1922 рр. — Вашингтонська конференція; грудень 1921 р. — «Договір чотирьох»; лютий 1922 р. — «Договір п’яти» та «Договір дев’яти»

В. Вільсон, Ж. Клемансо, Д. Ллойд-Джордж

Показувати на історичній карті умови мирних договорів із Німеччиною та її союзниками; аналізувати підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій;

характеризувати переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи, тлумачити та застосовувати поняття й терміни: Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, «санітарний кордон»

8

Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр. XX ст.

Генуезька, Гаазька, Лозаннська та Локарнська конференції, Рапалльський договір, Рейнський гарантійний пакт, пакт Бріана-Келлоґа, репарації, система колективної безпеки

1921 р. — Лондонська конференції: визначення репарацій; квітень-травень 1922 р. — Генуезька конференція;

16 квітня 1922 р. — Рапалльський договір між Росією і Німеччиною; червень-липень 1922 р. — Гаазька конференція;

листопад 1922 — червень 1923 рр. — Лозаннська конференція; січень1923 р. — Рурська криза: окупація військами Франції та Бельгії Руру в Німеччині;

червень 1924 р. — Лондонська конференція: «план Дауеса»;

жовтень 1925 р. — Локарнська конференція, Рейнський гарантійний пакт;

27 серпня 1928 р. — пакт Бріана-Келлоґа;

серпень 1929 р. — Гаазька конференція: «план Юнга»

Г. Штреземан, О. Юнг, А. Бріан, Ч. Дауес, Г. Чічерін,Ф. Келлоґ

Характеризувати плани Дауеса та Юнга, пакт Бріана-Келлоґа, Рапалльский договір,

Рейнський гарантійний пакт, процес розв’язання проблеми репарацій;

тлумачити та застосовувати поняття й терміни: пакт, система колективної безпеки, репарації;

висловлювати судження щодо наслідків репараційного процесу для подальшого політичного розвитку Німеччини

9

Урок узагальнення і тематичного оцінювання. (1 година)

Тема 3. Провідні держави світу в 1920—1930-х рр. (8 годин)

10

Зміни у провідних країнах світу після Першої світової війни

Економічна стабільність, «Велика депресія», консерватизм, лібералізм. Робітничий, соціалістичний і комуністичний рухи. Фашизм

1924-1928 рр. — період економічної стабілізації;

1929-1933 рр. — період «Великої депресії» (світової економічної кризи)

Б. Муссоліні

Показувати на історичній карті провідні країни світу; вказувати зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни

11

Розвиток Сполучених Штатів Америки

«Проспериті» (процвітання), ізоляціонізм, «сухий закон», індустріальна цивілізація, Ку-клукс-клан,

Велика депресія, «Новий курс», «Кодекси чесної конкуренції»

Січень 1920 р. — запровадження «сухого

закону»;

1921 р. — мирні договори з Німеччиною, Австрією та Угорщиною;

1922-1928 рр. — період «проспериті»; 1929-1933 рр. — Велика депресія;

4 березня 1933 р. — Ф. Рузвельта обрано президентом США;

1933 р. — встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США; серпень 1935 р. — Закон про соціальне страхування («Закон Вагнера»)

В. Вільсон, В. Гардінг, К. Кулідж, Г. Гувер Ф. Д. Рузвельт

Вказувати зміну статусу держави після Першої світової війни; описувати ключові події історії країни;

характеризувати добу «проспериті» в США та шляхи подолання проявів світової кризи; оцінювати діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: «проспериті», Велика депресія, «Новий курс»

12

Британська імперія

Консерватори, ліберали, лейбористи, Вестмінстерський статут, Британська Співдружність, домініон, Ірландська республіканська армія (ІРА), локаут

1918 р. — надання виборчого права жінкам;

1919-1921 рр. — англо-ірландська громадянська війна;

6 грудня 1921 р. — Угода між Великою Британією та Ірландією;

1923 р. — нота Керзона;

1926 р. — загальний страйк;

1931 р. — Вестмінстерський статут, оформлення Британської Співдружності — юридична рівноправність метрополії й домініонів;

1937-1940 рр. — уряд Н. Чемберлена

Д. Ллойд-Джордж, король Едуард VIII, король Георг VI, Н. Чемберлен

Описувати ключові події історії країни;

оцінювати діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; характеризувати суть династичної кризи та «ірландського питання» в Англії; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: Британська співдружність

13

Розвиток Франції: на шляху до національної катастрофи

Соціалістична партія, Національний блок центристських і правих партій, Картель лівих сил — блок центристських радикалів і соціалістів, ФКП, Народний фронт Мала Антанта, лінія Мажино

1919- 1923 рр. — «Національний блок» А. Мільєрана у Франції;

1920 р. — утворення Французької

компартії;

1920- 1921 рр. — утворення Малої Антанти у Франції;

1924 р. — перемога на виборах у Франції Картелю лівих сил Е. Ерріо, франко-чехословацький договір;

1925 р. — війна Франції в Марокко,

1934 р. — антифашистська демонстрація у Франції;

1935 р. — франко-радянський договір про взаємодопомогу;

1936-1938 рр. — діяльність Народного фронту у Франції

Ж. Клемансо, А. Мільєран, А. Бріан,

Е. Ерріо,

Л. Блюм

Вказувати зміну статусу держави після Першої світової війни;

описувати ключові події історії країни;

оцінювати діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; характеризувати діяльність Народного фронту; тлумачити та застосовувати поняття й т ер міни: Народний фронт

14

Німеччина: від республіки до тоталітарного режиму

Веймарська республіка, Націонал-соціалістська робітнича партія (НСРПН), «Майн кампф» («Моя боротьба»), нацизм, тоталітаризм, гестапо, есесівці, фюрер, антисемітизм, Третій рейх, аншлюс

9 листопада 1918 р.— зречення Вільгельмом II влади і проголошення республіки;

січень 1919 р. — повстання спартаківців у Берліні, убивство К. Лібкнехта та Р. Люксембург;

серпень 1919 р.— прийняття Веймарської конституції;

1919-1933 рр. — Веймарська республіка; березень 1920 р. — Каппівський заколот (путч Каппа-Лютвіца);

1923 р. — окупація Руру французькими та бельгійськими військами; листопад 1923 р. — Мюнхенський («пивний») путч — заколот нацистів у Мюнхені;

1925 р. — обрання президентом П. фон Гінденбурга;

30 січня 1933 р. — призначення А. Гітлера рейхсканцлером;

1933 р. — вихід Німеччини з Ліги Націй;

1935 р. — запровадження загальної трудової повинності; листопад 1936 р. — «Антикомінтернівський пакт» між Німеччиною та Японією;

12 березня 1938 р. — аншлюс Австрії Німеччиною;

29-30 вересня 1938 р. — Мюнхенська змова;

22 травня 1939 р. — «Сталевий пакт» між Німеччиною та Італією

Вільгельм II, Ф. Еберт, В. Капп, Ф. Шейдеман, К. Лібкнехт, Р. Люксембург,А. Гітлер, Й. Геббельс, П. фон Гінденбург

Вказувати зміну статусу держави після Першої світової війни;

описувати ключові події історії країни;

оцінюваній діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави;

характеризувати процес становлення Веймарської республіки в Німеччині, встановлення нацистського режиму в Німеччині; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: тоталітаризм, нацизм, антисемітизм

15

Фашизація Італії

Фашизм, тоталітаризм, «похід на Рим», мафія, чорносорочечники, «корпоративна система», «Сталевий пакт», Ватикан

1922 р. — встановлення фашистської диктатури в Італії;

28 жовтня 1922 р. — «похід на Рим»;

29 жовтня 1922 р.— надання прем’єр-міністру Б. Муссоліні надзвичайних повноважень;

1926 р. — заборона діяльності політичних партій, окрім фашистських;

1927 р. — прийняття Хартії праці; лютий 1929 р. — «Латеранський пакт»: утворення держави Ватикан;

1934 р. — закон про воєнізацію нації; 1935-1936 рр. — італо-ефіопська війна; грудень 1937 р. — вихід Італії з Ліги Націй;

22 травня 1939 р. — «Сталевий пакт» між Італією і Німеччиною

Б. Муссоліні, король Віктор Еммануїл III, Папа Пій XI

Вказувати зміну статусу держави після Першої світової війни;

описувати ключові події історії країни;

оцінювати діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; характеризувати встановлення фашистського режиму в Італії; пояснювати відмінності між італійським фашизмом та німецьким нацизмом; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: тоталітаризм, фашизм, корпоративна система

16

Іспанія

Громадянська війна, Народний фронт, «п’ята колона», франкістська диктатура, фалангісти, «каудильйо», Комітет з невтручання

1923-1930 рр. — військово-монархічна диктатура М. Прімо де Рівери в Іспанії; 1931 р. — прийняття Конституції і проголошення Іспанії демократичною республікою;

1936-1938 рр. — діяльність Народного фронту в Іспанії;

липень 1936 — березень 1939 рр. — громадянська війна в Іспанії;

1939-1975 рр. — диктатура генерала Франко в Іспанії

Альфонс XIII, М. Прімо де Рівера,

Ф. Франко

Показувати на історичній карті основні події громадянської війни в Іспанії;

описувати ключові події історії країни;

оцінювати діяльність керівників країни 30-х рр. XX ст., їхні ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; характеризувати діяльність урядів Народного фронту; тлумачити та застосовувати поняття й пі ер міни: Народний фронт

17

Практичне заняття. Політичні портрети Ф. Д. Рузвельта, Ф. Франко, Б. Муссоліні, А. Гітлера (на вибір)

1882- 1945 рр. — роки життя Франкліна Делано Рузвельта;

1883- 1945 рр. — роки життя Беніто Муссоліні;

1889-1945 рр. — роки життя А. Гітлера

Ф.Д. Рузвельт Б. Муссоліні, А. Гітлер

18

Урок узагальнення і тематичного оцінювання. (1 година)

Тема 4. СРСР. Країни Центральної та Східної Європи (5 годин)

19

Утворення СРСР. Становлення тоталітарного режиму

Політика воєнного комунізму, нова економічна політика (неп), продовольча розкладка, продподаток, концесії, трести, СРСР, федерація, конфедерація, індустріалізація, суцільна колективізація, розкуркулення, п’ятирічка, ГОЕЛРО

Голодомор, МТС, терор, судові процеси, репресії, ОДПУ, НКВС, ГУЛАГ

Березень1921 р. — запровадження непу; 1922 р. — грошова реформа;

30 грудня 1922 р. — проголошення СРСР; грудень 1925 р. — XVI з’їзд ВКП(б) взяв курс на індустріалізацію; грудень 1927 р. — рішення XV з’їзду ВКП(б) про колективізацію;

1932-1933 рр. — Голодомор;

1930-і рр. — розгортання масових репресій

Й. Сталін,

В. Ленін,

Л. Троцький,

B. Молотов,

C. Кіров

Показувати на історичній карті територію СРСР;

перебіг бойових дій на теренах колишньої Російської імперії;

характеризувати процес становлення тоталітарного режиму у СРСР;

описувати ключові події історії СРСР;

оцінювати діяльність В. Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна;

тлумачити та застосовувати поняття й терміни: федерація, конфедерація, «воєнний комунізм», форсована індустріалізація, насильницька колективізація, репресії

20

Становлення Другої Речі Посполитої та Чехословаччини

Варшавський договір, сейм, «лінія Керзона», начальник держави, режим «санації» («оздоровлення»), авторитарний режим, сепаратистський рух, «Судетська проблема», Мюнхенська змова, Карпатська Україна

28 жовтня 1918 р. — проголошення Чехословацької Республіки;

6 листопада 1918 р. — відновлення Польської держави;

листопад 1918 р. — липень 1919 рр. — польсько-українська війна;

1920-1921 рр. — радянсько-польська війна;

20 лютого 1920 р. — прийняття Конституції ЧСР;

березень 1921 р. — прийняття Конституції Польщі;

18 березня 1921 р. — Ризький мирний договір;

травень 1926 р. — початок походу на Варшаву Ю. Пілсудського; встановлення режиму «санації»;

29-30 вересня 1938 р. — Мюнхенська змова;

15 березня 1939 р. — загарбання ЧСР Німеччиною, проголошення незалежності Карпатської України

Ю. Пілсудський, Е. Морячевський, С. Петлюра, Т. Масарик, Е. Бенеш, К. Генляйн, А. Волошин

Показувати на історичній карті новоутворені держави після розпаду багатонаціональних імперій; території, за які виникали територіальні конфлікти; характеризувати процес становлення тоталітарних і авторитарних режимів у Східній Європі; оцінювати діяльність політичних діячів;

тлумачити та застосовувати поняття й терміни: режим «санації» (оздоровлення), авторитаризм, сепаратистський РУХ

21

Угорщина, Румунія та Болгарія

Регент, Угорська радянська республіка, «Антикомінтернівський пакт»;

Татарбунарське повстання, Селянська (цараністська) партія, Болгарський землеробський союз, «Залізна гвардія», «тісняки», монархо-фашистська диктатура

16 листопада 1918 р. — проголошення Угорської республіки; листопад 1918 р. — приєднання до Румунії Бессарабії та Північної Буковини;

21 березня — 1 серпня 1919 р. — Угорська радянська республіка; листопад 1919 р. — ліквідація парламентської республіки та проголошення М. Горті регентом Угорщини; березень 1923 р. — прийняття румунської конститулії;

січень 1939 р. — приєднання Угорщини до «Антикомінтернівського пакту; травень 1934 р. — у Болгарії до влади прийшла військова диктатура на чолі з К. Георгієвим;

1935 р. — встановлення монархо-фашистської диктатури в Болгарії;

1938 р. — встановлення диктатури Кароля II;

1940 р. — встановлення в Румунії диктатури генерала Й. Антонеску

М. Горті Бела Кун, король Фердинанд, Й. Антонеску, Борис III, А. Стамболійський, А. Цанков

Показувати на історичній карті новоутворені держави після розпаду багатонаціональних імперій; перебіг подій Угорської революції;

характеризувати процес становлення авторитарних режимів у Східній Європі; порівнювати розвиток країн із демократичним і авторитарним режимами;

описувати ключові події історії країн Центральної та Східної Європи;

оцінювати діяльність М. Горті, короля Кароля II, царя Бориса III;

тлумачити та застосовувати поняття й терміни: авторитаризм, королівська диктатура

22

Від Королівства сербів, хорватів і словенців до Югославії

Авторитарний режим, Корфська декларація, Національна рада словенців, хорватів і сербів, Відовданська конституція, Народна Скупщина

1 грудня 1918 р. — створення Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС); червень 1921 р. — прийняття Відовданської конституції КСХС; жовтень 1929 р. — проголошення Королівства Югославія — встановлення авторитарного режиму короля Александра

Александр І Карагеоргієвич

Показувати на історичній карті новоутворені держави; порівнювати розвиток країн із демократичним і авторитарним режимами;

оцінювати діяльність, короля Александра

23

Практичне заняття. Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи

24

Урок узагальнення і тематичного оцінювання.

(1 година)

Тема 5. Країни Азії та Латинської Америки. (5 годин)

25

Японія

Меморандум Танаки, «Велика Японія», мілітаризація, військовий режим, Маньчжоу-Го

1918 р. — «рисові бунти»;

1925 р. — запровадження загального виборчого права, закон про охорону громадського порядку;

25 липня 1927 р. — Меморандум генерала Танаки;

1931 р. — окупація Японією Північно-Східного Китаю;

березень 1933 р. — вихід Японії з Ліги Націй;

1937 р. — вторгнення японських військ до Північного Китаю

Ямамото, Ґіїті Танака

Показувати на історичній карті територіальні зазіхання Японії; характеризувати особливості розвитку Японії; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: мілітаризація

26

Розвиток Китаю та Індії

«Рух 4 травня», Гоміньдан, Комуністична партія Китаю (КПК), Національно-революційна армія (НРА), громадянська війна, аграрна цивілізація, Національно-визвольний рух, Індійський національний конгрес (ІНК), гандизм, сатьяграха, «соляний похід», «Молода Індія», кампанія громадянської непокори,

Мусульманська ліга

Травень 1919 р. — виникнення «Руху 4 травня» в Китаї;

1925 р. — початок боротьби за об’єднання Китаю;

12 квітня 1927 р. — державний переворот Чан Кайші;

1937 р. — угода про співробітництво КПК і Гоміньдану;

початок війни Японії проти Китаю;

1939 р. — нова громадянська війна між

КПК і Гоміньданом

1919 р. — закон про управління

Індією;

1920-1921 рр. — перша кампанія громадянської непокори в Індії;

1929 р. — сесія ІНК проголосила боротьбу за повну незалежність Індії;

26 січня 1930 р. — проголошення Дня

незалежності Індії;

березень — «соляний похід» Ганді;

1935 р. — Акт про управління Індією

Сунь Ятсен, Юань Шікай, Чан Кайші, Мао Цзедун Махатма Ґанді, Джавахарлал Неру

Показувати на історичній карті Індію та Китай, перебіг основних подій Національної революції в Китаї;

характеризувати особливості розвитку Китаю та Індії; порівнювати методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю; характеризувати роль визначних політичних діячів М. Ґанді, Чан Кайші; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: ненасильницький опір

27

Від Османської імперії до Турецької республіки

Палестинська проблема, Ататюрк, націоналізм, меджліс, «Великі національні збори Туреччини», етатизм, «національний осередок для єврейського народу»

2 листопада 1917 р.— декларація Бальфура (Палестина — підмандатна територія Англії);

1919 р. — проголошення декларації незалежності Туреччини, початок Турецької революції;

1921 р. — договір Туреччини з Росією; жовтень 1923 р. — проголошення Туреччини республікою;

1924 р. — обрання генерала Мустафи Кемаля президентом Туреччини

Кемаль Мустафа (Ататюрк), султан Мехмед IV

Показувати на історичній карті перебіг греко-турецької війни; характеризувати особливості розвитку Туреччини та Ірану; пояснювати витоки Палестинської проблеми; характеризувати роль визначних політичних діячів: Ататюрка, Реза шаха Пехлеві; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: Палестинська проблема, етатизм

28

Латинська Америка

Демократичні сили, диктаторські режими, латифундії, іноземні монополії, націоналізація, Народний фронт

1924 р. — встановлення диктаторського режиму в Чилі;

1927-1931 рр. — початок диктатури Л. Ібаньєроса в Чилі;

3 листопада 1930 р. — революція в Бразилії;

1930-1945 рр. — правління в Бразилії президента Ж. Варґаса;

1930 р. — військовий переворот в Аргентині;

1933-1935 рр. — революційні виступи у Гватемалі, Сальвадорі, Перу, Еквадорі та на Кубі;

1938-1941 рр. — діяльність Народного фронту в Чилі

Показувати на історичній карті країни Латинської Америки; характеризувати особливості розвитку провідних країн Латинської Америки; характеризувати роль визначних політичних діячів Ж. Варґаса, Л. Карденаса; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: латифундизм, хунта

29

Практичне заняття.Національні лідери країн Азії, ЛатинськоїАмерики (на вибір)

Тема 6. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни. (3 години)

30

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу

Версальсько-Вашингтонська система, світова економічна криза

1925-1927 рр. — закони США про нейтралітет;

1932 р. — ліквідація репараційних зобов’язань Німеччини;

1932-1934 рр. — Міжнародна конференція із роззброєння в Женеві;

1933 р. — світова економічна конференція в Лондоні;

1934 р. — вступ СРСР до Ліги Націй; угода між Польщею та Німеччиною про ненапад;

2 травня 1935 р. — радянсько-французький договір про взаємну допомогу;

16 травня 1935 р. — радянсько-франко-чехословацький договір

Ф. Д. Рузвельт, Й. Сталін,

Б. Муссоліні,

А. Гітлер,

Описувати зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу;

визначати витоки політики «умиротворення»; характеризувати спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу

31

Утворення осередків війни на Далекому Сході, в Африці та Європі

Маньчжоу-Го, політика умиротворення, вісь Рим Берлін Токіо, Антикомінтернівський пакт, санкції, агресія аншлюс, Мюнхенська угода, суверенітет

1935 р. — введення загальної військової повинності в Німеччині; укладання англо-німецької морської угоди; березень 1935 р. — прийняття Німеччиною закону про будівництво вермахту;

1935 — травень 1936 р. — італо-ефіопська війна;

1936 р. — вступ німецьких військ у Рейнську зону;

липень 1936 р. — підписання «Антикомінтернівського пакту» між Німеччиною та Японією; жовтень 1936 р. — підписання договору між Німеччиною та Італією (вісь Берлін-Рим);

1937 р. — приєднання Італії до «Антикомінтернівського пакту»; липень 1937 р. — початок війни Японії проти Китаю;

березень 1938 р. — аншлюс Австрії Німеччиною;

липень 1938 р. — радянсько-японський

конфлікт біля о. Хасан;

вересень 1938 р. — Мюнхенська змова

А. Гітлер,

Б. Муссоліні, Й. Сталін, Танака,

Пу І

Показувати на історичній карті процес утворення осередків війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;

тлумачити та застосовувати поняття й терміни: політика «умиротворення», аншлюс, Мюнхенська угода, вісь Рим-Берлін Токіо

32

Згуртування сил агресії в переддень війни.

Радянсько-німецьке зближення

Пакт Молотова-Ріббентропа, таємні протоколи, «польський коридор»

Квітень 1939 р. — початок переговорів між СРСР, Англією та Францією

у Москві;

23 серпня 1939 р. — радянсько-німецький

пакт і секретні протоколи до нього (пакт Молотова-Ріббентропа);

1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни

Й. Сталін,

Б. Муссоліні,

A. Гітлер,

B. Молотов,

Н. Чемберлен, Й. Ріббентроп

Показуваній на історичній карті процес утворення осередків війни на лінію поділу Європи між Німеччиною та СРСР згідно з пактом Молотова-Ріббентропа; характеризувати процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту Молотова-Ріббентропа

Тема 7. Розвиток культури в перші десятиліття XX ст. (2 години)

33

Найважливіші досягнення освіти, науки і техніки

Технічний прогрес, індустріальне суспільство, «нове виховання» («педагогіка реформ, або «прогресивізм»), олімпійський рух, «масова культура»,телебачення

1895 р. — публічний показ «Сінематограф братів Люм’єр» на бульварі Капуцинів у Парижі;

1896 р. — перші Олімпійські ігри сучасності;

1924 р. — І Зимова Олімпіада в Шамоні (Франція);

1908 р. — серійний випуск автомобіля «Форд-Т»;

1919 р. — англійський вчений Ернест Розерфорд відкрив першу штучну ядерну реакцію;

1920-ті рр. — зародження телебачення; 1921 р. — за праці з теоретичної фізики Альберт Ейнштейн був удостоєний Нобелівської премії;

1926 р. — у США запроваджено автоматизовану лінію зі збирання автомобілів;

1927 р. — перший звуковий фільм «Співак джазу»,

1928 р. — винайдення пеніциліну;

1930 р. — виявлено Плутон

П. де Кубертен

Характеризувати найважливіші досягнення науки і техніки, їхній вплив на повсякденне життя людей; визначати основні ідеї й течії в розвитку культури;

нові напрями в мистецтві та літературі; пояснювати причини виникнення масової культури; тлумачити та застосовувати поняття й терміни: модернізм, авангардизм, «втрачене покоління», масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія

34

Основні ідеї й течії у розвитку культури

Реалізм, соціалістичний реалізм, модернізм, антивоєнна та антифашистська література, абстракціонізм, експресіонізм, імпресіонізм, фонізм, авангардизм: сюрреалізм, дадаїзм, футуризм, символізм, кубізм, додекафонія, масова культура, «втрачене покоління», джаз, супрематизм, театр

1904-1908 рр. — фовізм;

1907-1908 рр. — поява кубізму; 1910-1920 рр. — футуризм;

1920-1930 рр. — ранній абстракціонізм; 1920-ті рр. — розвиток модернізму в літературі — творчість представників «втраченого покоління»;

1937 р. — П. Пікассо створив композицію «Герніка»

35

Урок узагальнення й тематичного оцінювання. (1 година)