Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 6

Тема. Первісна культура та вірування людини.

Мета: визначити здобутки й досягнення первісної людини в практичних знаннях і мистецтві; характеризувати первісні форми релігії; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «піктографія», «кромлехи», «менгіри», «релігія», «тотемізм», «фетишизм», «магія», «анімізм», «ідол», «культ»; розвивати вміння визначати факти, що характеризують певне історичне явище або процес; сприяти естетичному виховання учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Виникнення людини та її розселення на Землі», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: піктографія, кромлехи, менгіри, релігія, тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, ідол, культ.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів з темою й основними завданнями уроку. Доцільно також повідомити учнів про форму проведення практичного заняття на наступному уроці (див. урок № 7).

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Хто останній — той перемагає»

Правила гри. У грі беруть участь по черзі пари учнів. Вони повинні одним реченням викласти зміст питання, поставленого вчителем. Один починає, інший продовжує. Виграє той учень, чиє речення буде останнім.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Чим відрізнявся рід від людського стада?

2. Чому тривалий час родство в роді визначалося за жіночою лінією? Що таке матріархат?

3. Чому родичі та одноплемінники слухалися старійшин?

4. Чому стало можливо й вигідно вести господарство силами однієї сім’ї? Яку допомогу могли надавати одне одному сусіди?

5. У чому виявлялася нерівність між людьми в первісному суспільстві?

6. Чим сусідська община відрізнялася від родової?

7. Чому знатні люди були зацікавлені у військових походах?

8. Чому не могло бути багатих і бідних серед мисливців на мамонтів?

9. Якими є головні причини виникнення майнової та соціальної нерівності?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке практичні знання?

2. Що, на вашу думку, обумовлює виникнення релігійних вірувань?

3. Про що, на вашу думку, свідчила поява мистецтва в первісних людей?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Практичні знання первісної людини Розповідь учителя

Першими знаннями, що їх нагромаджували люди, були знання про навколишній світ. Саме вони давали можливість людині виживати. Обробляючи різні породи каменю, люди дізнавалися про їхні властивості. Так вони відкрили природні барвники та фарби, а згодом відкрили руди металів.

Важливим для життя стало нагромадження медичних знань. Археологічні знахідки поховань неандертальців у Ля Феррасі (Франція) та Шанідарі (Ірані) дають підстави стверджувати, що вже тоді люди лікували переломи, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні медики, роль яких виконували шамани й чаклуни, вміли робити ампутацію кінцівок.

Первісна людина була чудово обізнана щодо поведінки диких звірів і птахів. Із часом розширювалися знання про анатомію тварин. Про це свідчать нас кельні розписи в печерах, на яких зображено тварин у так званому рентгенівському стилі — зображення тіла тварини з внутрішніми органами та скелетом.

Знання про тваринний і рослинний світ сприяли виникненню та розвитку землеробства й скотарства.

Господарські потреби сприяли нагромадженню і математичних знань. Уже в палеоліті первісна людина лічила, наносячи відповідні позначки (насічки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки. Свідченням цього є, наприклад, спис із 20 насічками, згрупованими по п’ять насічок, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія). Лічбу застосовували в розподілі здобичі. Очевидно, саме у зв’язку із цим первісні люди навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії — додавання й віднімання. На стінах палеолітичних печер вони малювали геометричні фігури, прикрашали ними різні вироби. Пізніше, у неоліті й енеоліті, первісна людина будувала житло правильної геометричної форми, робила ливарні форми тощо.

Дивовижні знання з астрономії мала первісна людина ще від часів палеоліту. Спостерігаючи за рухом Сонця, Місяця та роздивляючись зоряне небо, люди змогли скласти перші найпростіші календарі. Саме таким календарем учені вважають браслети з геометричним орнаментом, знайдені в Мізині (Україна). А на пластині з Мальти (Росія) нанесено 244 ямки в центрі й по 122 по боках. Якщо додати центральну й ліву чи праву частину, дістанемо 366 — число, що дорівнює кількості днів у високосному році. Календарі визначали дати проведення ритуалів, пов’язаних із господарством первісних людей, релігійних свят.

У палеоліті з’явилася «дописемність» — піктографія. Це малюнки-знаки, що використовувалися для передавання певної інформації, спілкування. Можливо, символи на кераміці, стінах печер, кам’яних і кістяних предметах є записами давніх переказів, які нам ніколи не вдасться прочитати. Саме з піктограм і розвинулося пізніше ієрогліфічне письмо.

В енеоліті вражаючих розмірів набуло будівництво гробниць, храмів, астрономічних обсерваторій. У III тис. до н. е. в Європі будували культові споруди — кромлехи (кола з вертикально вкопаних каменів) і менгіри (довгі ряди вертикальних каменів).

Цікаво знати

Однією з найдивовижніших давніх пам’яток є Стоунхендж у Великій Британії. Тут поєднано три споруди різного часу. Найдавніша з них — утворене валом і ровом коло діаметром 115 м. Посередині кола — кільце з 56 ям. Пізніше посередині кільця були збудовані два кола з вертикально поставлених каменів (38 пар). Третю споруду було зведено в епоху бронзи, близько 3.5 тис. років тому. Це закопані в землю тесані камені заввишки близько 8.5 м і масою близько 26 т. На них також лежать камені. Споруди Стоунхенджа, на думку вчених, служили давнім жителям цих місць для визначення часу рівнодення, змін сезонів, років, передбачення сонячних затемнень. Давні обсерватори, крім Великої Британії, знайдено в багатьох куточках світу.

2. Первісні форми релігії. Ідоли та міфи

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості релігійних уявлень первісної людини.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Нагромадження практичних знань про світ і неможливість пояснити велику кількість явищ зумовили появу релігійних уявлень. За їх допомогою людина намагалася пояснити те загадкове та незрозуміле, а можливо й лякаюче, що існувало в природі. Перші релігійні вірування з’явилися в середньому палеоліті (150—35 тис. років тому) у неандертальців. До первісних форм релігії належать: тотемізм, фетишизм, магія, анімізм.

Робота з термінами та поняттями

Релігія — віра людини в надприродні сили та існування богів.

Тотемізм (від індіан. от-отем — його рід) — віра в походження роду від спільного предка — тварини, рослини чи птаха. Пращура вважали захисником роду, просили в нього допомоги в полюванні. Тварину-тотем не можна було вбивати. Їй поклонялися, зображали на стінах печер, вирізьблювали з каменю та кістки.

Фетишизм (від португ. feitigo — талісман) — наділення неживих предметів надприродними властивостями. Люди вірили, що фетиш міг захистити від злих сил, подарувати удачу. Фетишем могла бути будь-яка річ. її носили із собою, тримали в помешканні, ховали разом із померлим. Поклоніння предметам збереглося й донині. У храмах можна побачити ікони, скульптури богів, які сучасна людина наділяє надприродними властивостями.

Магія (від грец. mageia — чаклунство) — віра в можливість впливати на навколишній світ за допомогою ворожіння, заклинань, замовлянь. На думку первісної людини, магічні дії могли викликати дощ, допомогти в полюванні або завдати шкоди ворогам.

Виникнення анімізму (від латин, апіта — душа) було пов’язане з намаганням зрозуміти, чому людина, яка нещодавно рухалася, розмовляла, раптом ставала нерухомою й холодною. Первісна людина пояснювала це тим, що з тіла пішла душа. Вважалося, що, втративши тіло, душа шукала нового притулку. Не знайшовши його, вона змушена була блукати вічно, лякаючи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов’язаний звичай ховати небіжчиків. А оскільки первісна людина вважала, що в потойбічному світі дух живе так само, як і на землі, то небіжчика забезпечували їжею, знаряддями праці тощо. Якщо померлий за життя був вождем, то після смерті він мав особливу пошану. Таким чином анімізм — це наділення живих істот і неживих предметів душею, яка живе самостійно.

Не кожна людина знала, як говорити з духами, задобрити чи вигнати їх. Із часом з’явилися шамани, чаклуни, жерці, які знали замовляння, закляття. Їх кликали, коли хворіла людина чи помирала худоба. Від імені роду, племені вони спілкувалися з душами та духами предків. Усі ці форми релігії тісно переплелися між собою, що зрештою привело до появи культу богів.

Люди вирізали з дерева, ліпили з глини, висікали з каменю зображення богів і духів. Такі зображення називаються ідолами. Зазвичай ідоли були схожі на якісь живі істоти — звіра чи людину. Ідола намагалися задобрити жертвами. Але якщо врожай гинув від посухи або худоба ставала здобиччю хижаків, то люди сердилися на дух. Ідола ставили в кут, а то й сікли його лозинами.

Робота з термінами та поняттями

Культ — спосіб поклоніння богам.

Стародавня людина почала замислюватися над тим, яке місце вона посідає у світі, де є природа, духи, боги. Її стали хвилювати питання, звідки з’явився світ, хто створив світ і людину, як людина має ставитися до вищих сил. Люди почали складати міфи.

Міфи й досвід предків визначали порядок життя в общині. Предки — це ті, хто передував, тобто йшов попереду, прокладав дорогу. Тому досвід предків, створені ними міфи, релігійні уявлення й обряди мали особливу пошану. Спільною пам’яттю та релігійними уявленнями вони об’єднували людей у єдине плем’я, а потім і в єдиний народ.

3. Мистецтво первісної людини

Розповідь учителя

Пізнання навколишнього світу та духовні надбання знайшли своє відображення в унікальному, інколи незбагненному мистецтві первісної людини.

Палеолітичне мистецтво складається з двох основних груп творів: малі форти — дрібна скульптура, різьблення, розпис на предметах господарського призначення, на кістці, рогові, кам’яних плитах тощо; монументальне мистецтво — наскельні, найчастіше печерні розписи, графіка, рельєф.

Землеробське населення неоліту залишило після себе велику кількість кам’яних і глиняних скульптур, які прикрашали житла та місця поклоніння богам. Останнє засвідчує, що статуетки мали й магічне призначення. Знайдено численні жіночі зображення, прикрашені різноманітними орнаментами та розписом. Пізніше, в енеоліті, більше було виявлено фігурок чоловіків. Часто трапляються скульптурні зображення биків, леопардів, кіз.

У середньому палеоліті людина навчилася виготовляти фарби з природних матеріалів: червону, жовту, коричневу — із вохри, темно-буру — з окису марганцю, чорну — із деревного вугілля. Розводили фарби водою або тваринним жиром у морських мушлях та кістяних скриньках. Найчастіше малювали одним кольором. Але малюнки печер Ляско та Фон де Гом (Франція) виконано двома кольорами, в Альтамірі (Іспанія) — трьома.

Цікаво знати

Відкрив печерні фрески Альтаміри Марселіно де Саутуола в 1875 р. Одного разу археолог узяв із собою до печери свою маленьку доньку. Поки батько копав землю, дівчинка пройшла в глиб низької печери. Раптово вона закричала: «Тато, дивись, намальовані бики!». І справді, на стелі печери впродовж 40 м були зображені бізони, немов застиглі на бігу в дивних і химерних позах. Невідомий художник, використовуючи червону, чорну й коричневу фарби, домігся дивовижної жвавості й об’ємності малюнків. Саутуола уважно дослідив малюнки й у 1880 р. виступив із заявою, що це — палеолітичні зображення. Саутуолу звинуватили в підробці, учені не могли припустити, що люди палеоліту були такі талановиті. Але подальші відкриття підтвердили давність фресок.

Первісна людина, на відміну від сучасних художників, не завжди приділяла увагу розміру та зовнішній схожості зображуваних предметів чи тварин. Тому для нас ці образи не завжди зрозумілі.

Відомим є зображення бізона, убитої людини та пташки, яке було знайдено в печері Ляско. Цей майже дитячий малюнок сповнений трагізму. Напевне, на ньому зображено невдале полювання людини, під час якого помирають і мисливець, і його здобич. Цікаво, що в палеолітичному мистецтві майже немає нерухомих фігур. Рух зображали положенням ніг, нахилом тіла чи голови. Первісні майстри вміли передати швидкі рухи тварин.

Нагромаджені в кам’яному віці та за доби міді й бронзи знання і досвід, а також досягнення первісних митців стали основою для подальшого руху людства до цивілізації.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Асоціації»

Правила гри. Учитель називає терміни, поняття, факти тощо, розглянуті на уроці. Учні повинні вказати, із чим вони їх асоціюють. Якщо є потреба, учитель може запропонувати учневі пояснити, чому виникла саме така асоціація. Якщо під час гри вчитель помічає недоліки в засвоєнні матеріалу, їх необхідно виправити.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Які винаходи й відкриття первісних людей вам відомі?

2. Як первісна людина отримувала знання про навколишнії! світ?

3. Кого і де зображували найдавніші художники?

4. Якими є причини появи релігії?

5. У яких формах існували релігійні вірування за первісних часів?

6. Хто такі шамани, чаклуни, жерці?

7. Що сприяло нагромадженню практичних знань первісною людиною?

8. Чому первісна людина наділяла неживі предмети надприродними в ластив остями?

9. Для чого первісні люди створювали ідоли та міфи?

10. Якими є причини появи мистецтва в первісних людей?