Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 25

Тема. Утворення держави в Стародавньому Китаї.

Мета: визначити особливості впливу природного середовища на формування китайської цивілізації; проаналізувати характерні риси утворення державності в Стародавньому Китаї; ознайомитися з основними положеннями конфуціанства; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «царство Чжоу», «конфуціанство»; розвивати навички аналізу й порівняння історичних явищ; виховувати повагу до історії різних народів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Індія і Китай у давнину», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: царство Чжоу, конфуціанство.

Основні дати: середина II тис. до н. е. — поява першої китайської держави Шан-Інь; IV—III ст. до н. е. — доба «Воюючих царств» у Китаї; 551—424 рр. до н. е. — роки життя Конфуція.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Чи знаєте ви.. .»*

1. Який бог в індуїзмі є грізним носієм космічної енергії, що творить і руйнує?

2. Що означає поняття «карма»?

3. Із якої частини свого тіла Брахма, згідно з міфом, створив кшатріїв?

4. Що було головним обов’язком вайшья?

5. Хто був засновником буддизму?

6. У чому Будда вбачав причину страждань людини?

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Яких змін зазнала релігія аріїв після їх розселення в Індії?

2. Розкажіть про варни в Індії. Чи могли вони виникнути за первісних часів?

3. Яким був вплив варнової системи на суспільний розвиток Індії?

4. Що приваблює вас в образі легендарного Будди та його вченні?

5. Якими є особливості архітектури індійських храмів?

6. Чи вважаєте ви справедливим поділ людей на варни?

7. Чим було зумовлено поширення буддизму в Індії та інших районах світу? Чому буддизм став світовою релігією?

* Правила гри наведені в розробці уроку № 4.

Завдання

Заповніть порівняльну таблицю «Релігії Стародавньої Індії». Питання для порівняння визначте самостійно.

Питання для порівняння	Індуїзм	Буддизм

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. У чому полягає залежність розвитку країни від природного середовища?

2. На якому континенті розташований Китай?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

(Випереджальне завдання сприятиме активізації роботи учнів на уроці.)

Проаналізуйте особливості утворення державності в Стародавньому Китаї.

1. Природні умови Стародавнього Китаю

Повідомлення та презентації учнів

Розгляд питання відбувається у формі заслуховування повідомлень або презентацій, підготовлених учнями до уроку. Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

На північний схід від Індії простягається країна, яка має назву Китай. На її заході розташовані гори та пустелі, на півночі — степи, на півдні — гори з тропічними лісами. На сході та півдні Китай омивають води морів Тихого океану.

Найбільш сприятливою місцевістю для виникнення цивілізації була Східнокитайська рівнина. Там течуть дві великі річки — Хуанхе (Жовта) і Янцзи (Блакитна). Ці річки схожі на Тигр і Євфрат; вони так само бурхливі, несуть багато мулу й піску, часто розливаються, затоплюючи цілі області. Свою назву річка Хуанхе отримала через колір води в ній. До річки потрапляв жовтий пил, принесений вітрами зі степів, та осідав на берегах, із часом вкривши їх товстим шаром. Річка часто змінювала русло.

Після розливів, коли вода спадала, жителі не знаходили поблизу річки й тоді були змушені переселятися слідом за нею. Стародавні китайці дуже потерпали від постійних примх норовливої річки. Проте ґрунти в долині Хуанхе вирізнялися надзвичайною родючістю, їх легко можна було обробити мотикою та дерев’яним ралом. Це й притягувало сюди жителів.

Річка була багатою на рибу, а ліси, які тоді займали більшу частину Китаю, — на дичину. Поблизу річок Хуанхе та Янцзи водилися слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди, кабани, ведмеді, лисиці тощо. У горах Китаю зосереджувалося багато корисних копалин.

Цікаво знати

МІФ ПРО ВЕЛИКОГО ЮЯ

Щоб покарати людей, які погрузли в гріхах, небесний правитель Хуан Ді наказав богу води Гун Гуну влаштувати страшний потоп. Були залиті всі поля з посівами, тонула худоба й люди. Урятуватися можна було тільки на високих горах. Але проти бога води виступив герой (у вигляді дракона) на ім’я Юй, що мав незвичайну силу. І зібрав він військо, яке складалося з небесних богів. У жорстокій битві військо Юя перемогло військо Гун Гуна. Це дало змогу герою спокійно боротися з потопом. Юй будував дамби, перекривав старі русла річок і прокладав нові, щоб відводити надлишки води. На великій черепасі возив він чудодійну землю та створював із неї острівки суходолу. Бог річок Хебо вручив Юю камінь, на якому було накреслено план усіх річок і каналів. І тоді прийшов на допомогу Юю дракон, який своїм могутнім хвостом став проривати канали згідно з планом.

Багато подвигів здійснив безстрашний герой у боротьбі зі стихією. Щоб звільнити шлях річкам, розсував гори. Часто він змушений був вступати у двобій зі злими духами й перевертнями. Але за допомогою добрих небесних богів Юю вдалося впоратися з потопом. Усю нечисть він ув’язнив у темниці, а річки примусив текти у Східний океан. І встановився на землі порядок. Люди змогли випасати худобу й обробляти поля. І вирішили всі обрати Юя імператором усієї Піднебесної. Юй навчив людей будувати канали, дамби й відводити руслами воду з великих річок в океан. Після смерті Юй полинув у небо й зайняв належне місце серед богів.

2. Перші держави. Царство Чжоу та його занепад

Розповідь учителя

Клімат у Китаї більш суворий, ніж у Месопотамії або Єгипті, бувають дуже холодні зими, дмуть різкі вітри. Ґрунти важче піддаються обробітку. Тому перші поселення хліборобів з’явилися в долині Хуанхе лише в V тис. до н. е.

У Стародавньому Китаї, як і у Дворіччі та Стародавньому Єгипті, зародження цивілізації було пов’язане з виникненням перших міст-держав, що воювали між собою. Так у середині II тис. до н. е. в середній течії Хуанхе постала держава Шан (за назвою панівного племені, яке населяло її), сусідні племена називали її Інь. Тому першу державу найчастіше називають Шан-Інь.

Основним заняттям жителів країни було хліборобство. Вони вирощували просо, пшеницю, рис, а також городні й садові культури. Коноплі використовували на волокно й олію (замість льону). Зрошування полів відбувалося за допомогою одвідних каналів від водойми або колодязів. Стародавні китайці утримували биків, овець, свиней, займалися конярством, птахівництвом. Було поширене шовківництво (шовкові тканини в цей період набувають особливої популярності). Для обробітку землі та збирання врожаю використовували різноманітні знаряддя праці: дерев’яну соху, дерев’яні та бронзові мотики, борони, серпи, дерев’яні ціпки для молотьби. Для розчищення ділянки від чагарників і дерев під ріллю застосовували бронзові ножі та сокири. Рік шанці поділяли на чотири сезони: весна зображувалася паростком; літо — просом, що заколосилося; осінь — пшеницею; зима — зібраним і вивішеним колоссям.

Широкого розвитку в країні набуло ремесло. У руїнах столиці археологи відшукали залишки майстерні, у якій виготовляли бронзові вироби. Високого рівня досягла кераміка. Ремісникам уже був відомий гончарний круг. Усі будинки й навіть палаци будувалися з дерева. Торгівля була обмінною, тому що грошей тоді ще не існувало, а їхню роль виконували найбільш цінні речі — каурі (особливо мушлі), зерно, шкіра тощо.

Робота з документом

НАРОДНІ ПІСНІ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

(ІЗ «КНИГИ ПІСЕНЬ»)

У шостім місяці їмо ми жовті сливи.

У сьомім варимо ми овочі, боби,

Збираєм фініки у восьмім.

І жати рис ми будемо в десятім.

Для сивобрових стариків Вина наварим молодого.

У сьомім гарбуза почнемо їсти,

У восьмому зриватимем гарбуз,

В дев’ятім хмиз і очерет Збирати будемо й насіння конопель —

Чоловіків щоб наших годувати.

В дев’ятому утоптуєм ми тік,

В десятому несем снопи:

Горох і ранній, пізній хліб.

Ще й прядиво, пшеницю, просо, сорго.

Ой! Хлібороби-чоловіченьки!

Ми разом урожай зібрали,

Візьмімося ж за діло в домі:

Ми на покрівлю вдень зберемо пирію,

Вночі ж ми будемо сукать вірьовки.

Полагодимо скоро ми наш дім,

А там вже знову сіяти пора.

Тук, тук! У місяці другому ми колемо багато льоду.

А в третьому — увесь цей лід ми у льодовню перенесемо.

В четвертий місяць ми встаємо рано —

Цибулю і ягнят підносим духам.

В десятім іній, холоднеча.

В десятому ми прибираєм площу

І кілька глечиків з вином ми ставим,

Овечок ріжем і ягнят.

Приходимо усі у царський дім —

Берем з вином ріг носорога і довгого життя бажаєм.

Запитання до документа

1) Що відображає народна пісня?

2) Яким є цикл сільськогосподарських робіт китайських хліборобів?

На чолі держави стояв верховний правитель — ван. Він керував військовими походами, будівництвом каналів та дамб, здійснював жертвоприношення (був головним жерцем). На початку польових робіт він виходив у поле із золотою мотикою та проорював першу борозну. Потім звертався до Неба з проханням дарувати сприятливий для врожаю сезон. Ван мусив зважати на думку народних зборів та ради старійшин. Царство Шан-Інь було нетривким. Підкорені племена часто повставали, кочівники здійснювали спустошливі набіги. Наприкінці II тис. до н. е. держава Шан-Інь прийшла в занепад, і близько 1000 р. до н. е. її завоювали західні кочівники — чжоу.

Чжоу були скотарями та хліборобами і вели напівкочовий спосіб життя (подібно до аріїв). Захопивши землі Шан, вони заснували свою державу — Чжоу.

Спочатку життя людей у царстві Чжоу мало відрізнялося від їхнього життя в період Шан-Інь. Поступово освоювалися нові землі, будувалися міста. У VI—V ст. до н. е. китайці навчилися добувати й обробляти залізо. Завдяки використанню залізних знарядь праці стало можливим освоєння нових, далеких від річок земель. Було вирубано й спалено під ріллю густі ліси, що вкривали долини річок Янцзи. Населення осушувало місцеві болота. Цей наступ на природу привів до небажаних наслідків. Винищення лісів потягло за собою посилення руйнівної сили бурхливих річкових потоків. Хуанхе перетворилася на справжнє лихо для китайських хліборобів. Китайцям довелося споруджувати дамби, які захищали рівнини від повеней, викопувати канали для зрошення полів.

Завдяки залізним знаряддям оранка стає глибшою, поліпшується техніка обробітку полів. У цей період починається застосовування добрив. Вища врожайність полів сприяла загальному процвітанню країни. Високого розвитку набувають садівництво, городництво. У містах і степових районах країни успішно розвивається скотарство.

Подальшого розвитку набуває ремесло, особливо виготовлення шовкових тканин і виробів, жвавішає торгівля. У VI ст. до н. е. вже з’являються металеві гроші.

Правителі областей із часом дедалі більше із царських намісників перетворювалися на самостійних царків. Деякі з них стали могутнішими за царя, який насправді мав владу лише на невеликій території навколо столиці. Згодом держава розпалася на декілька царств, які воювали між собою.

IV і III ст. до н. е. в історії Китаю називають періодом «Воюючих царств» (Чжан Го). Як зазначають документи, ці війни були дуже тривалими й кровопролитними. За панування в країні боролися переважно правителі семи найбільших областей.

V IV ст. до н. е. в царстві Цінь були проведені важливі реформи. Проведені вони були за порадою ціньського сановника Шан Яна. Реформи дали змогу зібрати великі кошти, які допомогли здійснити ряд змін в армії. Воїни споряджалися залізною зброєю (раніше була бронзова). Замість бойових колісниць вводилася більш рухлива й швидка наймана кіннота, користуватися якою навчилися в сусідів-степовиків. В армії запроваджувалася більш сувора дисципліна. Завдяки реформам Шан Яна армія царства Цінь стала сильнішою за армії інших китайських царств.

У IV ст. до н. е. царство Цінь стає найсильнішим серед усіх інших великих царств. Протягом цілого століття царі Цінь вели запеклу боротьбу за панування в усьому Китаї.

3. Китайські мудреці. Конфуцій

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості положень учення Конфуція. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

У Стародавньому Китаї шанували вчених людей. У VI ст. до н. е. в одному з китайських держав жив мудрець Лао Цзи. Він створив учення про дао — шлях природи і людини. Це вчення називають даосизм. Лао Цзи навчав, що людина має жити відповідно до законів природи, не чинити зла. Він засуджував пригнічення одних людей іншими, виступав проти багатства й розкоші. Мудрець вважав, що правителі повинні дбати про своїх підданих. Його молодший сучасник Конфуцій (китайською — Кун Цзи) став найвідомішим мудрецем в історії Китаю. До цих пір багато китайців наслідують повчання. Учення Конфуція отримало назву конфуціанство.

Постать в історії

Конфуцій народився у 551 р. до н. е. Його родина колись була знатною та заможною, але потім збідніла та втратила колишнє становище. Незважаючи на досить скромний достаток, хлопець сумлінно навчався. Коли він підріс, його призначили наглядачем амбарів і державних земель. Крім того, Конфуцій збирав перекази про давнину. Уже в 30 років він відкрив першу в Китаї приватну школу та швидко зажив слави розумного й доброго вихователя. Він став поважним учителем. З усіх куточків країни приходили юнаки, щоб слухати настанови Конфуція. Учні мудреця викладали його вчення у вигляді їхніх бесід з учителем, які пізніше були зібрані в 13 книг. Найвідомішою з них є «Луньюй» («Бесіди й судження вчителя Кун Цзи (Конфуція) із численними учнями»). Помер Конфуцій у віці 73 років. Його вчення поширювалося по всьому Китаю.

Найголовніше в ученні Конфуція — правила поведінки людини. Конфуцій навчав, що у світі існує непорушний порядок, у якому кожна людина має знайти власне місце. Людина зобов’язана найкращим чином виконувати свої обов’язки. «Правитель повинен бути правителем, батько — батьком, син — сином», — говорив Конфуцій.

Конфуцій переконував, що благородна людина не повинна боятися того, що загрожує їй ззовні. Найстрашніше — це зло та заздрість у душі. Дуже важливо шанувати старших. Треба дотримуватися тих правил, які виробили предки. Діти мають слухатися батьків, шанувати їх. З особливою шаною слід ставитися до людей похилого віку, допомагати їм у всьому. Довголіття — це благословення небес. У старості людина стає мудрою. Мудрість років захищає людей від помилок. Конфуцій наполягав на шануванні предків. Кожна сім’я повинна була мати домашній храм, де розміщувалися таблички, що символізують предків. Тут відбувалися релігійні обряди. Предкам приносилися жертви. Особливе значення Конфуцій надавав освіті. Він відкрив школу та записав безліч висловів. Своїм учням він тлумачив старовинні книги, долучаючи до мудрості древніх. Від дитинства китайців із заможних родин привчали правильно поводитися. Дитина завжди мала бути ввічливою, слухатися старших, але не підлабузнюватися до них. Добре вихований китаєць завжди знімав взуття перед входом у будинок. Сидів він, випрямивши спину та спираючись на п’яти. Йому слід бути охайно одягненим та обов’язково добре причесаним. Чоловіки збирали довге волосся в пучок. Жінки споруджували складні зачіски. їли китайці за допомогою спеціальних паличок. Цей звичай зберігся дотепер. Китайські мудреці вважали, що гармонія у світі утримується з’єднанням двох начал — Ян та Інь. Ян — це чоловіче начало. Воно символізує світло, сонце, небо, одиницю. Інь — це жіноче начало. Воно символізує ніч, місяць, землю, двійку. Поєднання цих двох начал породжує життя. Ці начала прагнуть одне одного, а в разі їхньої ворожнечі виникає загроза загибелі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання випереджального завдання, отриманого учнями перед початком розгляду нового матеріалу.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Як китайці називали (називають) свою країну?

2. Яку назву мала річка, що постійно змінювала своє русло та «зникала», завдаючи чимало незручностей стародавнім китайцям?

3. Чому першу китайську державу називають Шан-Інь?

4. Що становило основу господарства Стародавнього Китаю?

5. Як виникло царство Чжоу?

6. Назвіть імена найвідоміших китайських мудреців.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ