Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 23

Тема. Стародавня Індія.

Мета: визначити вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Стародавньої Індії; характеризувати особливості Хараппської й Ведійської цивілізацій Індії; порівнювати спосіб життя населення Стародавньої Індії й інших країн Сходу; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «Хараппська цивілізація», «арії», «Веди», «Ведійська цивілізація»; розвивати вміння працювати з історичною картою; виховувати шанобливе ставлення до минулого різних народів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Індія і Китай у давнину», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: Хараппська цивілізація, арії, Веди, Ведійська цивілізація.

Основні дати: III — початок II тис. до н. е. — період існування Хараппської цивілізації; середина II тис. до н. е. — заселення Індії племенами арїїв; близько 330 р. до н. е. — завоювання Західної Індії Александром Македонським.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про результати тематичного оцінювання, проведеного на попередньому уроці, повідомляє про початок вивчення теми III «Стародавні Індія та Китай», тривалість її розгляду, форми й термін проведення практичного заняття та наступного узагальнення і тематичного оцінювання. Після цього оголошує тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. У чому полягає залежність способу життя людей від природно-географічних умов, у яких вони проживають?

2. Що ви знаєте про індоєвропейців?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Шість запитань»*

Дидактична гра сприятиме активізації роботи учнів на уроці.

1. Географічне положення та природні умови Стародавньої Індії

Повідомлення учнів

Розгляд питання відбувається у формі заслуховування повідомлень, підготовлених учнями до уроку із залученням відповідної карти.

Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

* Умови гри наведені в розробці уроку № 11.

Додаткова інформація

Стародавня Індія була величезною країною, охоплюючи територію всього півострова Індостан, що в Південній Азії. Нині на цьому місці розташовано п’ять держав — Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш і Шри-Ланка. Береги Індії із заходу, сходу та півдня омиваються Індійським океаном, Аравійським морем і Бенгальською затокою. На півночі країни здіймається найбільший і найвищий у світі гірський хребет — Гімалаї. Ці гори відмежовували Індію від світу. Шлях з Індії, що забезпечував її зв’язок з іншими країнами, пролягав лише на північному заході.

Природа Індії вражає своєю пишністю та різноманітністю. Уже в стародавні часи на Індію дивилися як на країну чудес. У країні багато тропічних лісів, є степи та пустелі. Велику частину півострова Індостан займає плоскогір’я, багате на поклади міді та заліза. У Гімалайських горах беруть початок дві великі річки Індії — Ганг, що тече на схід, та Інд, що тече на захід. Коли південний вітер жене дощові хмари з океану, гори їх зупиняють. Тому аж два місяці на рік — липень та серпень — в Індії йдуть дощі й річки виходять із берегів. В інший період року дощі бувають рідко. У долинах річок, особливо Гангу, були дуже родючі ґрунти. Індія розташована близько до екватора, тому більшу частину року тут спекотлива погода. Гімалаї не дають проникнути холодним північним вітрам. Велику територію Індії, особливо долину Гангу, покривали вічнозелені тропічні ліси — джунглі. Від густого листя навіть удень там темно. Гілки дерев обвиті ліанами, які звішуються вниз, не даючи змоги пройти лісом. Там водилися тигри, пантери, слони, ведмеді, буйволи, носороги, леопарди, мавпи. По землі повзали змії: величезні пітони, отруйні кобри та гадюки. У джунглях було безліч комах.

2. Хараппська цивілізація Розповідь учителя

Територія Індії була заселена ще з давніх часів. Найдавніше населення Індії створило свою самобутню культуру. У результаті розкопок було знайдено руїни двох великих міст. Їх назвали Мохенджо-Даро та Хараппа. Вони були засновані в III тис. до н. е. на берегах річки Інд. Це залишки першої відомої цивілізації Індії, яку вчені назвали Хараппською.

Особливий інтерес становлять руїни стародавнього міста Мохенджо-Даро, яке збудоване за точним планом. Вулиці були довгими та широкими (завширшки аж 10 м), простягаючись із півночі на південь. Вони перетиналися іншими, що йшли із заходу на схід. Перехрещувалися чітко під прямим кутом. Заокруглені кути будинків на перехрестях зроблені, очевидно, щоб не заважати вуличному рухові. Отже, найімовірніше, у місті користувалися транспортом на колесах.

Вулиці складалися з дво- або триповерхових будинків, які споруджували з випаленої цегли. Кожний будинок мав внутрішнє подвір’я. Там готували їжу. У спеціальних заглибленнях, обкладених цеглою, розводили вогонь. На подвір’ях розміщували ясла, де тримали худобу. На першому поверсі була кухня, криниця та приміщення для зберігання продуктів. Майже кожне помешкання містило душову кімнату та вбиральню. У Стародавній Індії вже існувала каналізація. На другому поверсі перебували житлові кімнати. Уночі часто була задуха, тому всі будинки мали плоскі дахи з утрамбованої землі — чудове місце для сну або відпочинку. У місті були не лише житлові будинки, але й харчевні, крамниці, склади, майстерні тощо. Центр міста прикрашала укріплена цитадель, яку оточував мур із баштами. Там було обладнано великий басейн для ритуального обмивання.

Високого розвитку в містах досягло ремесло. Із бронзи виготовляли знаряддя праці та зброю, а також статуетки людей і тварин. Археологами знайдено багато прикрас із золота, срібла, міді й бронзи: браслети, каблучки, сережки. Із каменю робили ручні жорна, різні види гир.

Високого розвитку досягло гончарне мистецтво. Майже весь посуд виготовлявся на гончарному крузі. Посуд часто розмальовували візерунками й орнаментом. Робили також череп’яні каналізаційні труби, череп’яні колеса, прядки.

Жителі міст розводили також свійських тварин: корів, овець, свиней, биків, зебу, буйволів, кіз, собак, можливо, навіть приручених слонів. Зі свійської птиці утримували курей і павичів. Серед населення також було поширене полювання та рибальство.

Індійці займалися вирощуванням пшениці, ячменю, гороху, дині, цукрової тростини, рису, бавовни тощо. Бавовну використовували для виготовлення ниток і тканин. У господарстві застосовували також плоди фінікової пальми. Ґрунт обробляли дуже грубим плугом, а під час жнив користувалися мідними серпами.

Пересувалися стародавні індійці за допомогою двоколісних візків, у які запрягали биків, а по воді плавали в човнах і парусних суднах.

Міста вели жваву торгівлю. Жителі торгували з Південною Індією, Персією, Середньою Азією, Дворіччям. Продавали бавовну, золото, слонову кістку, цінну деревину, а купували метали, коштовне каміння та ін.

Установлено, що вже в III тис. до н. е. індійці мали писемність, яка складалася з ієрогліфів. Але прочитати їхні написи поки що не вдалося, оскільки всі вони надто короткі, а мова, якою було зроблено ці написи, нам невідома. На розкопках удалося знайти череп’яну чорнильницю, тому можна припустити, що як матеріал для писання використовувалася тканина, кора, а може, й щось інше.

На початку II тис. до н. е. жителі почали залишати свої міста, із часом вони прийшли в занепад, і їх занесло піском і пилом. Про міста забули на 3,5 тис. років, доки в 1922 р. Їх не знайшли археологи.

Однак про те, хто саме населяв ці міста, учені достовірно нічого сказати не можуть.

Також ще остаточно не встановлено й причини запустіння цих міст. Можливо, це сталося через епідемію малярії, різку зміну природних умов (екологічна катастрофа) тощо. Загибеллю цих двох міст закінчується найдавніший період історії Індії.

3. Заселення Індії племенами аріїв. Веди

Колективна робота з підручником

Учитель доручає учням самостійно опрацювати відповідний матеріал підручника, спираючись на умови наведеної дидактичної гри «Шість запитань».

Систематизація результатів роботи учнів здійснюється за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

У середині II тис. до н. е. до Індії з північного заходу прибули індоєвропейські племена аріїв. Вони вели напівкочовий спосіб життя. Прийшовши в нову місцевість, арії осідали на ній на нетривалий час. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем і пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувалися, вони переходили на інші землі. Священними тваринами в аріїв вважалися кінь і корова. Шкіра в аріїв була світлішою, ніж у стародавніх індійців.

На чолі племені стояв вождь — раджа. Його влада обмежувалася племінною радою. Племена часто об’єднувалися в племінні союзи. Мова аріїв — санскрит — споріднена з мовою стародавніх персів та сучасними європейськими мовами: українською, російською, білоруською, англійською, французькою та ін. Усі їх відносять до індоєвропейської мовної групи. Ця схожість спостерігається в цілому ряді слів: матар — мати (матір), бхратар — брат, суну — син, мадху — мед, агнім — вогонь, вадар — вода, набхас — небо і т. д. «Два, три, чотири, п’ять» арійською буде: «дві, трі, чатур, панча».

Арії вшановували велику кількість богів і розповідали про них усілякі міфи. Богом вважався сам вогонь, його називали Агмі. Мітра був сонячним богом, який усе бачить. До нього зверталися зі словами: «Ти — око богів». Коли арії домовлялися між собою, то у свідки кликали Мітру. Боги та сам Мітра покарають брехуна чи порушника договору. Царем богів був бог грози та блискавки — Індра. Арійські воїни під час бою зверталися саме до нього, благаючи перемоги. Адже Індра — це великий воїн, який нищив арійських ворогів. Богом неба був Варуна.

Арії поступово розселилися по всій Індії. Вони переходять до осілого способу життя. Цьому також сприяло те, що жителі Індії навчилися виготовляти знаряддя праці із заліза. Легше стало розчищати джунглі, осушувати болота, будувати канали. Переходячи до хліборобства та осілості, арії змішалися з місцевим населенням та утворили разом із ним індійський народ. У VIII ст. до н. е. в Індії з’являються численні князівства та держави.

Священними книгами аріїв, створеними у II тис. до н. е., були Веди. Веда на санскриті означала «знання». Стародавнє санскритське слово «веда» співзвучне з українським словом «відати», тобто «знати». Веди вважалися джерелом найдавніших і найважливіших знань людства. Вивчення, тлумачення та проголошення Вед здійснювали жерці. За назвою Вед період панування аріїв в Індії прийнято називати Ведійською цивілізацією. Найдавнішою із цих збірок є «Рігведа», яка містить переважно релігійні гімни, присвячені богам.

У Ведах можна знайти кілька легенд про створення світу. Одна з них розповідає: колись не було нічого — ні зірок, ні місяця, ні сонця. Лише один хаос панував у Всесвіті. І ось виникли води, які потім породили вогонь. Згодом теплом було народжене Золоте Яйце, яке плавало у водах безкрайнього океану. Через рік у Золотого Яйця народився Прародитель Брахма, а з двох половинок Яйця виникли Небо й Земля, між якими Брахма вмістив повітряний простір. Із різних частин тіла Брахма створив богів та людей.

У Ведах збереглося давньоіндійське сказання про потоп. Одного разу чоловіку на ім’я Ману принесли води, щоб помити руки. У цій воді він побачив маленьку рибку та спіймав її. «Збережи мені життя, і я врятую тебе», — сказала йому рибка. Здивувався Ману та запитав: «Від чого ж ти врятуєш мене?» — «Від потопу, який знищить усіх живих істот, — відповідала йому рибка. — Доки я маленька, мене може зжерти інша риба. Тому тримай мене в глечику. Коли я виросту, то пересели мене в яму. Коли і в ямі мені буде тісно, то перенеси мене в море». Повірив їй Ману та зробив, як вона веліла. За цей період риба значно виросла. Коли відпливала в море, вона сказала: «Потоп настане через кілька років. За цей час зроби корабель і чекай на мене». Усе зробив Ману, як риба наказувала. І ось через кілька років розпочався потоп. Ману зійшов на корабель, до нього підпливла риба: «Прив’яжи корабель до мого рога», — сказала вона Ману й потягла його до північної гори. Риба звеліла прив’язати корабель до дерева на цій горі та зійти з корабля тільки після закінчення потопу. Так урятувався Ману, а всі інші істоти були знищені.

Про Індію часів приходу аріїв ми можемо багато чого довідатися з двох великих поем — «Махабхарата» і «Рамаяна». У них у релігійно-міфологічній формі відображені життя, вірування та знання стародавніх індійців. У поемі «Махабхарата» розповідається про війну між двома царськими родами, у яку втручаються боги.

Цікаво знати

Герой «Рамаяни» — цар Рама. Він посватався до красуні Сіти. У змаганні наречених йому вдалося натягнути лук бога Шиви. Рама був настільки сильний, що лук навіть зламався. Сіта стала дружиною Рами. Оселилися вони в лісі, у простій хатині, яку самі збудували. Там із ними кояться різні казкові пригоди. Однак зле чудовисько, цар демонів Равана, викрав Сіту. Равана мав двадцять дужих рук і десять хитрих голів. Тільки старий цар яструбів бачив викрадення та заступився за Сіту. Але могутній Равана в кровопролитному двобої відрубав йому ноги та крила.

Равана забрав красуню на далекий південний острів Ланку (Цейлон). Він хотів змусити її вийти за нього заміж, але Сіта противилася чудовиську. Рама шукав Сіту по всій Індії. Йому допомагав мудрий цар мавп Хануман. Пролітаючи в небі, Сіта побачила внизу мавп. Вона кинула їм клаптики своєї сукні, щоб вони повідомили Раму, де перебуває його дружина. Хануман пробрався до Равани та заспокоїв Сіту. Слуги Равани підпалили хвіст Хануману, але й це Хануман зміг використати проти ворогів Рами. Він підпалив палац і місто Равани. Рама та Хануман на чолі війська мавп з’явилися в царстві Равани й вступили в битву зі злим чудовиськом. Битва була довгою та жорстокою. Шляхетний Рама переміг Равану й возз’єднався із Сітой. Усі його друзі раділи. На честь перемоги Рами над злим Раваною в Індії й в наші дні влаштовують свято, супроводжуючи його театралізованими виставами про героя Раму, його дружину Сіту та вірного Ханумана.

4. Держава Маур'я та її історія

Розповідь учителя

До VI ст. до н. е. північна Індія поділялася на безліч царств. Із часом одне з них — Магадха — швидко зміцнилося й розширилося.

Близько 330 р. до н. е. полководець Александр Македонський заволодів усією західною Індією. Визвольний рух проти завойовників очолив Чандрагупта з роду Маур’їв. Він зруйнував побудовані Александром Македонським фортеці. Із часом Чандрагупта повернувся до Марадхи та захопив престол. Він був засновником могутньої держави Маур’я. Її столицею стало місто Паталіпутра. Чандрагупті вдалося об’єднати всю північну та центральну Індію.

Онук Чандрагупти Ашока підкорив сусідні царства в південній Індії. Величезна держава Маур’я охоплювала майже всю Індію, за винятком найпівденнішої її околиці. Індійські перекази приписують Ашоці велику будівничу діяльність, розширення зрошувальних робіт і заснування в містах численних лікарень. Держава була поділена на ряд великих областей, на чолі яких стояли члени царської сім’ї. Таким чином, у середині III ст. до н. е. Індійська держава досягла великої могутності та розквіту. Ашока прагнув зробити населення своєї держави єдиним народом із єдиною релігією — буддизмом. Але такого об’єднання царю не вдалося здійснити. Більшість індійців вважала себе членами насамперед своїх племен і вірили у своїх богів, а вже потім — підданими царів Маур’я. Тому держава Маур’я була недовговічною. Уже у II ст. до н. е. вона розпалася. Роздрібнена й знесилена Індія стає здобиччю нових завойовників.

Цікаво знати

У молодості цар Ашока вів постійні війни, його вважали жорстоким воїном і суворим правителем. Але одного разу Ашока дізнався про вчення Будди. Душа й серце царя пом’якшилися. Його стали мучити спогади про власну жорстокість. У каятті він наказав викарбувати напис: «І скільки б людей... не було б убито, або померло, або забрано з дому, навіть сота частина цього числа, навіть тисячна частина обтяжує тепер думки Угодного богам». «Угодний богам» — так стали називати Ашоку. На зміну жорстокості в його діях прийшли прощення й милосердя. Учення Будди пом’якшило серце суворого правителя.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання учнями завдання до дидактичної гри «Шість запитань», наведеної перед початком розгляду нового матеріалу.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Якими були природні умови Стародавньої Індії?

2. Які труднощі доводилося долати жителям цієї країни?

3. Як учені називають два найдавніших міста в долині річки Інд?

4. Коли Індія зазнала вторгнення аріїв?

5. Розкажіть про релігію аріїв. Що таке Веди?

6. Назвіть дві найбільші давньоіндійські поеми.

7. Коли і за яких обставин виникла держава Маур’я? Хто був її засновником?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Підготуйте повідомлення про особливості віровчення буддизму.