Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 14

Тема. Культура Стародавнього Єгипту.

Мета: познайомитися з визначними здобутками давньоєгипетської культури; визначити основні особливості пам'яток давньоєгипетської культури; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «ієрогліфи», «Долина царів», «Сфінкс»; розвивати вміння систематизувати історичний матеріал; сприяти естетичному вихованню учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавній Стилет», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: ієрогліфи, Долина царів, Сфінкс.

Основні дати: 1821 р. — французький учений Ж. Ф. Шампольйон розшифрував давньоєгипетські ієрогліфи на Розеттському камені.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку. Доцільно також повідомити учнів про форму проведення практичного заняття на наступному уроці (див. урок № 15).

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Чи знаєте ви...»**

1. За правління якого фараона розпочалося перетворення Єгипту на «світову державу»? (Яхмоса І)

2. Яку перемогу серед здобутих Тутмосом III вважають найвизначнішою? (При Мегіддо)

3. Яке місто зробив столицею своєї держави фараон Ехнатон? (Ахетатон)

* Обсяг творчого завдання залежить від того, у якій формі буде розглядатися новий матеріал на наступному уроді.

** Правила гри наведені в розробці уроку № 4.

4. Із яким народом воював фараон Рамзес III у битві під Кадешем? (Хети)

5. Дружиною якого фараона була Нефертіті? (Аменхотепа IV, або Ехнатона)

6. Коли Александр Македонський підкорив Єгипет? (332 р. до н. е.)

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Чим був зумовлений занепад Давнього й Середнього царств?

2. Якими були причини зміцнення Стародавнього Єгипту в період Нового царства?

3. Чому релігійна реформа Ехнатона викликала спротив жерців і знаті?

4. Що привело до занепаду Давньоєгипетської держави?

5. Висловіть власну думку щодо твердження: «Фараони — яскраві представники династій Нового царства».

6. Що давало можливість єгипетським фараонам Нового царства здійснювати завойовницькі війни?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда за запитаннями

1. Досягнення людей у яких сферах життя розглядаються в культурі?

2. Якими були досягнення людей у культурі за первісних часів?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

(Випереджальне завдання сприятиме активізації роботи учнів на уроці.)

Визначте основні здобутки єгиптян у різних галузях культури. Заповніть таблицю.

Галузь культури

Досягнення та здобутки

   

1. Писемність і освіта Розповідь учителя

Стіни єгипетських храмів і гробниць, саркофаги, а іноді навіть звичайні черепки битого посуду покриті загадковими знаками та малюнками. Тут можна розгледіти і змію кобру, і птицю з довгим дзьобом, і піраміду. Але це не прості малюнки. Такі значки єгиптян ще в давнину називали ієрогліфами — «священним листом». Чітко визначеного напрямку письма в них не було. Писали єгиптяни зліва направо, згори вниз або навпаки. Відомо близько 1000 таких знаків, із них найпоширеніших — близько 700—800. Запам’ятати всі знаки було дуже важко, тому письменних людей у Єгипті налічувалося мало. Здебільшого володіли цими знаннями жерці та писці. Опановували грамоту в школі писців тільки хлопчики від шестирічного віку. Навчання тривало 12 років. За цей час вони вивчали близько 700 ієрогліфів.

Робота з документом

ПОВЧАННЯ ПЕРЕПИСУВАЧІВ УЧНЯМ

Будь писарем — він звільнений від всяких повинностей, від роботи мотикою. Ти не будеш тягати кошиків, не будуть тебе сікти лозинами. Будь писарем, щоб тіло твоє було гладким і рука твоя м’якою. І ти будеш виходити в білому одязі, тебе всі будуть шанувати й вітати.

Писарі біля ніг владики Єгипту та слухають слова його. Писар — мова його величності, він виконує визначене ним. Читай книгу свою щодня. Розв’язуй завдання мовчки, щоб не чути було ані звуку з вуст твоїх. Не проводь жодного дня в неробстві, інакше будуть бити тебе...

Запитання до документа

Про які переваги роботи писаря говорить учням учитель?

Єгиптяни писали на різних матеріалах: глині, камені, тканині, деревині. Але найбільш поширеним був папірус. Тростину нарізали тоненькими смужками, потім склеювали хрест-навхрест, просушували та пресували. Утворювалися величезні сувої, довжина яких інколи сягала кількох десятків метрів. Папірус був цупкіший за сучасний папір.

Після завоювання Єгипту арабами ієрогліфічне письмо було забуте. Проте не була забута мова. Частина сучасного населення Єгипту — копти, нащадки стародавніх єгиптян, говорять нею і тепер.

До XIX ст. ніхто не міг прочитати єгипетські написи. У їх розшифруванні допоміг випадок. У 1799 р. солдати французької армії, яка намагалася підкорити Єгипет, знайшли дивовижний камінь із написами. Французький полководець Наполеон Бонапарт наказав скопіювати написи й відіслати їх до Європи. Одна з копій потрапила до рук французького вченого Жана Франсуа Шампольйона. Він побачив, що перші 14 рядків були написані давньоєгипетськими ієрогліфами, наступні 32 рядки — давньоєгипетським скорописом і, нарешті, 54 рядки — давньогрецькою мовою. Учений припустив, що ці написи однакові за змістом, але викарбувані трьома видами письма. Тоді, використовуючи відому йому давньогрецьку мову, він зіставив дві частини напису й розшифрував перші ієрогліфи, які позначали імена фараонів. Це був тільки перший крок до пізнання таємниці давньоєгипетського письма. Сталося це в 1821 р. Інші вчені продовжили справу Ж. Шампольйона, і таємниці, що їх приховували ієрогліфи, було розкрито.

Цікаво знати

У 196 р. до н. е. єгипетські жерці видали постанову про увічнення коронації царя Птолемея V. Текст постанови був вирізаний на камені із чорного базальту ієрогліфами демотичним письмом (скорописом) та грецькою мовою. Цей камінь було названо Розеттським, за назвою місця, де його було знайдено, — у фортеці Розетта.

Робота з термінами та поняттями

Ієрогліфи — давні малюнкові знаки письма.

2. Наукові знання Розповідь учителя

Математика. У повсякденному житті єгиптян постійно виникала потреба проводити підрахунки: вимірювати рівень води, будувати канали, дамби й піраміди, вести облік урожаю.

Для цього стародавні єгиптяни використовували чотири арифметичні дії: додавання, віднімання, множення та ділення. Для чисел у них існували спеціальні позначення. Одиниці вони зображали рисочками, десятки — значками у вигляді підкови, сотні — у вигляді скрученої мотузки, тисячі — лотоса, десятки тисяч — зігнутого пальця, сотні тисяч — птаха, мільйони — фігурою сидячого бога. Тому, наприклад, число 50 складалося з п’яти знаків 10.

Астрономія. Єгиптяни спостерігали за зірками й планетами та навчилися фіксувати сонячні та місячні затемнення. Знали планети: Венеру, Марс, Меркурій, Сатурн, Юпітер. Єгиптяни поділили зоряне небо на 36 сузір’їв, створили карту зоряного неба.

Астрономічні знання застосовували, проектуючи піраміди та храми. На основі спостережень за зірками вже в III тис. до н. е. єгиптяни створили власний сонячний календар. За ним рік мав 365 днів і поділявся на 12 частин. Кожна з них мала по 30 днів. П’ять днів, що лишалися, додавали в кінець року. Вони були святковими. Давньоєгипетський рік розпочинався 19 липня, коли сходила зірка Сиріус та розливався Ніл.

Медицина. Із розвитком бальзамування єгиптяни досягли успіхів у галузі медицини. Вони здійснювали розтини небіжчиків, тому добре знали анатомію людини. Зокрема, зробили відкриття, що організмом керує не серце, а мозок. Стародавні єгиптяни могли лікувати різні хвороби, а також за допомогою медичних інструментів здійснювати складні хірургічні операції. Поряд із цим єгипетська медицина була тісно пов’язана з магією. Єгиптяни вважали, що молитвою або замовлянням можна відвернути недугу.

3. Архітектура і мистецтво

Питання розглядається у формі представлення учнями своїх повідомлень і презентацій про архітектуру й мистецтво стародавніх єгиптян або самостійного опрацювання відповідного матеріалу підручника за випереджальним завданням із подальшою систематизацією вчителем за наведеним матеріалом.

Додаткова інформація

Архітектура. Житлові будинки єгиптяни вважали лише тимчасовим помешканням, оскільки вірили, що земне життя — це тільки міст до потойбічного.

Будинки споруджували із цегли-сирцю, із меблів там було лише найнеобхідніше. Значно відрізнялися від них храми та гробниці, які були «вічними» помешканнями. Вони будували з каменю або були висіченими в скелях і відзначалися надзвичайною міцністю. Недивно, що єгиптяни назвали їх «храмами мільйонів років».

Від періоду Середнього царства замість пірамід почали будувати храми-усипальниці. Ті, що збереглися до нашого часу, розташовані в містах Луксорі, Карнаці, Абідосі, Абу-Сімбелі та ін.

Упродовж 2000 років будувався комплекс храмів у Карнаці. Алея бараноголових сфінксів зустрічала набожного єгиптянина. Пройшовши кілька дворів, він потрапляв до величної зали, оточеної безліччю колон і скульптур, висота яких сягала 20 м. Храм вважали житлом бога, тому в нього могли увійти тільки цар і жерці.

У період Нового царства фараонів почали ховати в гробницях, що були витесані в скелях поблизу міста Фіви. Глибина такої гробниці сягала майже 90 м. Цю місцевість назвали «Долиною царів». Найвідомішою є гробниця фараона Тутанхамона, яка з-поміж небагатьох залишилася непограбованою. Завдяки цій знахідці вченим удалося створити уявлення про матеріальний світ стародавніх єгиптян — речі, одяг тощо. Мумія Тутанхамона розміщувалася в одному з восьми саркофагів, що були вкладені один в один. Там знайшли віночок польових квітів.

Унікальними були храми, які постали за правління династії Птолемеїв: храм Ізіди на о. Філе, храм Гора в Едфу.

Скульптура. Давньоєгипетські статуї виготовлені з різноманітного каменю. Рідше для цього використовували дерево, мідь, золото та срібло. Статуї мали різні розміри — від зовсім невеличких до гігантських. Часто скульптури розфарбовували, щоб передати колір шкіри, одягу, прикрас. Існували певні непорушні правила створення фігур.

Скульптуру фараона завжди вирізняли великі розміри, урочиста поза, складені на колінах руки, накладна борода, символи царської влади. Жерців, чиновників, писців, ремісників, селян зображали надзвичайно реалістично.

У Стародавньому Єгипті скульптури мали релігійне значення, їх ставили біля храмів, клали в гробниці й піраміди. Вони позначали конкретну людину, і тому на них викарбовували ієрогліф з іменем. Прикладом величних скульптур є чотири гігантські (21 м) сидячі скульптури Рамзеса II і шість стоячих скульптур (10 м) фараона та його дружини в Абу-Сімбелі.

Поширеним скульптурним зображенням був Сфінкс — істота з головою людини чи тварини й тілом лева. Єгиптяни вважали це створіння священним. Можливо, Сфінкс охороняв померлих царів, наводячи жах на простих смертних. Біля пірамід у Гізі у величному спокої завмер витесаний зі скелі Сфінкс з обличчям царя Хефрена. Його розміри є вражаючими. У довжину він сягає 73 м, у висоту — 20 м.

Живопис. Майстерність художників Стародавнього Єгипту вражає не тільки багатством тем і образів, а й технікою виконання та тільки їм притаманними композиційними прийомами у створенні художніх образів. Уважний глядач помітить, що єгиптяни зображали фігури людей залежно від їхнього становища в суспільстві. Так, фігура фараона була завжди більшою за інші. Постаті людей, за звичаями єгиптян, зображали повернутими до глядача, голови й ноги — у профіль. Надзвичайно реалістично давньоєгипетські художники зображували тварин. На стінах гробниць і храмів можна побачити малюнки сільськогосподарських тварин, птахів, риб. Ще в Давньому царстві єгиптяни полюбляли зображати сцени із сільського життя. У гробницях стіни завжди були заповнені зображенням богів, сценами, що показували життя в потойбічному світі.

Нам невідома більшість імен художників, що лишили свої численні творіння на стінах гробниць, храмів і палаців. Учені вважають, що настінні малюнки виконувала ціла бригада ремісників із чітко визначеними обов’язками. Спочатку до роботи брався «той, хто виражає форму»: він, дотримуючись правил, малював контури майбутньої картини. Наступний ремісник поглиблював контури, створюючи рельєф. Після цього інші художники під керівництвом «бригадира» дерев’яними чи очеретяними «пензлями» розмальовували площину зображення. За палітру їм була кам’яна дощечка, на якій вони розводили фарби з подрібненого каменю чи іншого природного матеріалу: із малахіту отримували зелену фарбу, із вохри — червону та коричневу, із вугілля — чорну.

Музика. Уже за доби Давнього царства існували ударні, струнні та духові музичні інструменти. Найдавнішим ударним інструментом були дерев’яні «калатала», якими відбивали такт. Пізніше з’явилися барабани різної форми та розмірів. Традиційним інструментом була арфа, яка мала форму лука. Її виготовляли з деревини. Надзвичайно розкішно оздоблювали арфи, призначені для палацу фараона. Арфу прикрашали позолотою, живописом, чеканкою й символічними фігурками.

Цікаво знати

У Стародавньому Єгипті і чоловіки, і жінки використовували косметику. За кількістю фарби на обличчі можна було визначити суспільне становище єгиптянина. Тіні для очей, рум’яна, губну помаду, ароматичні мазі й рідини багаті єгиптяни зберігали в спеціальних посудинах, виготовлених умілими майстрами із золота або коштовного каменю. Такі посудини зазвичай дарували на Новий рік, 19 липня.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання учнями випереджального завдання, отриманого на початку уроку.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Який матеріал для письма був найбільш поширений у Стародавньому Єгипті?

2. Хто й коли розшифрував єгипетські ієрогліфи?

3. Яким був сонячний календар стародавніх єгиптян?

4. Які арифметичні дії знали єгиптяни?

5. Покажіть на карті «Долину царів».

6. Як єгиптяни зображували, за своїми звичаями, постаті людей?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням по черзі двома реченнями висловитися, про що вони дізналися та чого навчилися на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. До практичного заняття підготуйте повідомлення про міфи та релігію Стародавнього Єгипту.