Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 1

Тема. Вступ до історії стародавнього світу. (Слайд 1)

Мета: відновити уявлення про те, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в просторі та часі, що таке історичні джерела й події, хто такі історичні діячі; створите початкове уявлення про історію стародавнього світу; з'ясувати, якими є основні історичні джерела з історії стародавнього світу; познайомити із системою відліку часу, що використовується в історії стародавнього світу; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «історія стародавнього світу», «історичне джерело в історії стародавнього світу», «ера — до Різдва Христового і від Різдва Христового»; відновити набуті в попередньому році навички роботи з історії й розпочати формування нових навичок; зацікавити новим навчальним предметом. Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, атлас, сучасна карта світу, схеми, мультимедійна презентація.

Основні терміни та поняття: історія стародавнього світу, історичне джерело в історії стародавнього світу, ера — до Різдва Христового і від Різдва Христового.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності під час вивчення нового предмета.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями (Слайд 2)

1. Що таке історія?

2. Що таке історична подія?

3. Чому для розуміння історичних подій необхідно з’ясувати, як вони розвивалися в просторі й часі?

4. Що таке історичні джерела? Які види історичних джерел ви знаєте?

5. Чому для отримання знань про минуле необхідно поєднувати інформацію з різних історичних джерел?

6. Яку роль у подіях минулого відіграють історичні діячі? Наведіть приклади з історії України та рідного краю.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Знайомство з новим навчальним предметом та підручником Учитель звертає увагу учнів на те, що в 6 класі вони починають вивчати історію стародавнього світу, і пропонує здійснити перше знайомство з підручником.

Бесіда за запитаннями

1) Прочитайте назву підручника. Який новий предмет ви будете вивчати?

2) Розгляньте малюнки на обкладинці підручника та на початку розділів. Як ви вважаєте, про що ви дізнаєтеся, навчаючись за ним?

Розповідь учителя

У цьому навчальному році ви вивчатимете систематичний курс історії. Він дозволить вам сформувати уявлення про період найдавнішої історії людства від появи перших людей до загибелі Римської імперії. Ви дізнаєтеся про окремі найважливіші події давньої історії нашої Батьківщини, пам’ять про які зберігає український народ.

Надійним помічником у цьому вам стане підручник, який ви тримаєте в руках. Пропонуємо вам кілька порад, дотримання яких стане запорукою успішної роботи з ним на уроках і вдома. Перед початком роботи необхідно за змістом підручника ознайомитися з його структурою. Матеріал підручника об’єднано в чотири розділи, кожний із яких містить кілька тем, які, у свою чергу, поділяються на параграфи. У тексті ви зустрінете виділені слова й дати. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Важливу роль для розуміння матеріалу мають численні ілюстрації та карти. Розглядаючи ілюстрації, обов’язково звертайте увагу на підписи до них, які пояснюють зміст зображеного. Історичні карти допоможуть вам з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили. Обов’язково опрацьовуйте рубрики, які містять уривки з історичних джерел (спогадів сучасників, документів тощо) і цікаві факти. Вони сприятимуть кращому розумінню матеріалу в цілому.

Після кожного параграфа подані запитання та завдання, що дозволять підсумувати та закріпити вивчений матеріал. Звертайте увагу на умовні позначки поряд із ними. Вони допоможуть вам краще зрозуміти, що і як необхідно виконувати.

Кожна тема містить одне-два практичних заняття за розглянутим матеріалом. Готуючись до них, необхідно насамперед опрацювати розміщений на початку параграфа навчальний текст, а потім, спираючись на рекомендації вчителя, виконати завдання. Результати роботи обговорюються разом з іншими учнями на наступному уроці.

Познайомившись із наведеними порадами, перегорніть сторінку та розпочніть знайомство з історією.

2. Що вивчає історія стародавнього світу

Колективна робота з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа. Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Історія — це наука про розвиток суспільства від минулих до теперішніх часів. У 5 класі ви вже познайомилися з окремими подіями історії України, тепер починаєте вивчати історію інших країн та народів, історію всього людства. Історія є однією з найдавніших наук. Слово «історія», як ви вже знаєте, має давньогрецьке походження та перекладається як «дослідження», «оповідь про події».

Історія людства від найдавніших часів до сьогодення називається загальною, або всесвітньою, історією. Історія стародавнього світу — це перший період всесвітньої історії. Саме його ми й будемо вивчати в 6 класі.

Історія стародавнього світу починається від появи людства та завершується занепадом Західної Римської імперії у V ст.

Перший ступінь у розвитку людського суспільства історики назвали первісністю (деякі дослідники поділяють його на два періоди — дикість і варварство), наступний ступінь — цивілізацією.

Основними ознаками цивілізованості вважається наявність міського життя, писемності та держави.

Історія стародавнього світу вивчає життя первісного суспільства та перших цивілізацій.

3. Історичні джерела з історії стародавнього світу

Розповідь учителя

Із 5 класу ви вже знаєте, як учені досліджують історію. У цьому їм допомагають історичні джерела.

Робота з термінами та поняттями (Слайд 3)

Історичні джерела — це предмети матеріальної культури, писемні пам'ятки, звичаї, мови давніх часів, усе те, що дає уявлення про минуле.

Документи, малюнки, будівлі, речі, перекази, звичаї тощо допомагають історикам установлювати факти та писати історію. (Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

ВИДИ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ (Слайд 4)

Історичні джерела
Матеріальні (речові)	Писемні	Усні	Етнографічні	Кіно- і фотодокументи

(Слайд 5) У першу чергу дослідники вивчають писемні джерела. Людина навчилася писати понад 5 тис. років тому, і відтоді накопичилося багато писемних пам’яток. Це глиняні таблички, єгипетські папіруси, берестяні грамоти, рукописні літописи, книги, ділові документи тощо.

Проте більша частина історії людства була безписемною. Тоді як учені дізналися про те далеке минуле? У цьому випадку на допомогу приходять науки: археологія, етнографія, антропологія та інші допоміжні історичні дисципліни.

(Слайд 6) Переважну більшість історичних джерел становлять різноманітні речі. Археологія — наука, яка вивчає матеріальні (речові) історичні джерела та відтворює за ними минуле людського суспільства.

(Слайд 7) До матеріальних історичних джерел належать знаряддя праці людини, рештки давніх поселень, жител, будівель, цвинтарів, прикраси, посуд та інші залишки матеріальної культури — сліди життя та діяльності людини на Землі.

Попіл від вогнища давньої людини, печера, кам’яна сокира, черепок посуду, піраміда, канал, загата, дорога — усе це є матеріальними джерелами.

(Слайд 8) Деякі матеріальні джерела збереглися на поверхні, інші — залишилися захованими під землею. Розкрити таємниці й загадки історії, що містяться в землі, нам допомагають археологи, розкопуючи та досліджуючи речові пам’ятки.

Цікаво знати

Археологічні розкопки — надзвичайно трудомістке заняття. Усі роботи проводяться вручну. Верхній шар землі знімається заступом, а потім робота виконується за допомогою ножів і щіточок, щоб не пошкодити знайдені предмети. Археологам доводиться перебирати руками тисячі тонн землі, щоб відшукати необхідні матеріальні джерела. Деякі розкопки тривають десятки й сотні років. Так, розкопки стародавнього міста Помпеї, що загинуло внаслідок виверження вулкана, ведуться від 1748 р. Місто було засипане попелом під час виверження Везувію в 79 р. Воно не зазнало ушкоджень ані від вогню, ані від грабіжників, тому археологам вдалося відтворити як зовнішній, так і внутрішній вигляд споруд.

Для визначення часу археологічних знахідок археологи встановили систему «трьох віків» — кам’яний, бронзовий і залізний. Такий поділ історії людства називається археологічною періодизацією, в основі якої покладено зміни в характері основних матеріалів, із яких виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, зброю тощо. Протягом мільйонів років людина робила знаряддя праці з каменю, тому цей період дістав назву кам’яного віку. Однак за останні декілька тисяч років найважливішим відкриттям людини стало виготовлення знарядь праці з бронзи, а пізніше — із заліза. Ці періоди археологи назвали відповідно бронзовим та залізним віками.

Величезне значення в інтерпретації знайденого археологами має також антропологія — наука, яка вивчає кісткові залишки первісних людей. Однак у країнах Західної Європи та США під цим терміном розуміють науку про первісних людей узагалі. Сучасні знання дають змогу досить достовірно відтворити образ людини. Учені винайшли метод відтворення обличчя за будовою кісток черепа. За ним можна відтворити портрет і сучасної, і давньої людини.

Крім згаданих джерел, історики первісного суспільства досліджують етнографічні дані.

Робота з термінами та поняттями (Слайд 9)

Етнографія — наука, яка досліджує побут і звичаї народів, їх матеріальну та духовну культуру.

(Слайд 10) Учені й мандрівники знайшли племена мисливців та збирачів, які живуть сьогодні в різних частинах Землі: у Південній і Північній Америці — індіанські племена, в Австралії — аборигени, в Африці — бушмени, у Південно-Східній Азії — тоала, андаманці, семанги та ін.

Ці племена нічого не знають про рільництво, вони не мають свійських тварин. Знаряддя праці виготовляють із каменю, кісток та дерева. Ведуть кочовий спосіб життя. Займаються полюванням та збиральництвом. Не носять одягу та взуття. Для житла вони використовують хижі — курені, які складають із гілок, каміння, землі й жердин.

Хоча ці племена мешкають на величезній відстані одне від одного, вони мають багато спільного. І це допомагає вченим відтворювати життя минулого, робити висновки про первісних людей.

Дослідження побуту більш розвинених народів також стає в пригоді історикам.

(Слайд 11) Різноманітні обряди (весільні, святкові, поховальні), одяг, прикраси, житло становлять значний інтерес для вивчення історії.

4. Відлік часу в історії

Розповідь учителя

Вивчення історії не уявляється без визначення часу, коли відбувалася певна подія. Але час побачити неможливо. У який спосіб люди відкрили існування часу та почали його вимірювати? Імовірно, це відбулося в результаті їхнього спостереження за навколишнім світом. Вони помітили зміну дня і ночі, пір року тощо. Саме це дозволило людству створити календар — спосіб підрахунку днів у році.

Робота з термінами та поняттями (Слайд 12)

Календар — це система числення часу, побудована на періодичних явищах природи: зміні пір року, фаз Місяця, Сонця.

Цікаво знати

Тривалий час людство не мало єдиного календаря. Перші календарі було складено на основі руху Місяця, тому вони називалися місячними. Це відбувалося близько 7 тис. років тому на давньому Близькому Сході.

Більш точний календар було вперше створено в Стародавньому Єгипті, він називався сонячним і ґрунтувався на русі Землі навколо своєї осі та навколо Сонця. Єгипетський календар складався з 365 днів, 12 місяців, у ньому день і ніч поділялися на 12 частин. Тривалість деяких частин не відповідала нашому часу, оскільки тривалість дня та ночі в різні пори року була неоднаковою.

Сонячний календар єгиптян уточнили римляни та ввели його за часів Юлія Цезаря в 46 р. до н. е., тому він називався юліанським.

У XVI ст. Римський Папа Григорій XIII прийняв більш уточнений календар, який дістав назву григоріанського. Цим сонячним календарем користуємося сьогодні й ми. Час, за який Земля обертається навколо своєї осі, становить добу. Час, за який Земля робить один оберт навколо Сонця, дорівнює року, що складається з 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд.

Григоріанський календар називають новим стилем, а юліанський — старим стилем. Різниця між однією й тією самою датою за новим і старим стилем на теперішній час складає 14 днів.

(Слайд 13) Календарі дозволяють систематизувати окремі факти, установити, яка подія відбулася раніше, а яка — пізніше. Історикам визначати час певних подій допомагає наука хронологія.

(Слайд 14) Упорядкувати події та відобразити їх у послідовності можна завдяки лінії часу. Вона являє собою пряму лінію, поділену на відрізки, які вказують роки, десятиліття, століття, тисячоліття. Історики вимірюють час століттями, які скорочено позначаються «ст.» і пишуться римськими цифрами. Десять століть становить тисячоліття, яке позначається «тис.» і також пишеться римськими цифрами.

(Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

ЯК ОБЧИСЛЮЮТЬ РОКИ В МЕЖАХ СТОЛІТЬ І ТИСЯЧОЛІТЬ (Слайд 15)

I тис.		II тис.		III тис.
V ст.	X ст.	XI ст	XX ст.	XXI ст.
1401—500 рр.	1901—1000 рр.	1001—1100 рр.	1901—2000 рр.	2001—2100 рр.

Але для здійснення відліку потрібна якась відправна подія.

Цікаво знати

Відлік років в історії кожен із давніх народів проводив по-своєму. Тому вченим дуже важко встановити, коли сталася та чи інша подія. Існує понад 200 різних літочислень, тобто нумерацій років. У Стародавньому Єгипті роки починали рахувати з правління нового фараона, у Японії — від моменту вступу на престол імператора. У Стародавній Греції відлік років проводився за олімпіадами, а в Стародавньому Римі — від початку заснування міста Рим.

Було дуже важко співвіднести події в різних країнах, це потребувало спеціальних підрахунків, зіставлення одних дат з іншими.

(Слайд 16) Сучасне літочислення почалося майже 2 тис. років тому та пов’язане з виникненням християнської релігії. Серед християн було заведено здійснювати відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли, згідно з легендами, народився Ісус Христос. Це літочислення закріпилося в багатьох європейських країнах, і розпочалася християнська ера, яку стали називати новою, або нашою, ерою. Її прийняли навіть у тих країнах, де християнська релігія не дістала поширення.

Минуло понад 1000 років, перш ніж християнська віра була прийнята всіма європейськими країнами. Було підраховано, що Ісус народився 753 р. від заснування міста Рим.

(Слайд 1 7) Рік народження Христа став точкою відліку нашої ери (скорочено — н. е.). Усе, що відбувалося до його народження, вважається подіями до нашої ери (до н. е.), або до Різдва Христового (до Р. X.). Роки нашої ери, як правило, указуються без додавання «наша ера» (н. е.) або «Різдво Христове» (Р. X.).

Слово «ера» в перекладі з латини означає «вихідне число».

(Слайд 18) Чим раніше до нашої ери відбулася подія — тим більша кількість років до н. е. Чим пізніше відбулася подія — тим менша кількість років до н. е.

Цікаво знати

В арабських народів було створено мусульманську еру, відлік якої починається від 622 р. за юліанським календарем. У віруючих мусульман існує місячний календар, який на 10—11 днів коротший за наш. Тобто якщо в нас минає 32 роки, то в них за той самий час — 33. Деякі мусульманські народи ще використовують, окрім місячного, сонячний календар.

Як свідчить історія, більшість календарів та ер пов’язана з культами богів та царів. У Франції було створено перший календар, у якому рік починався не з правління богів чи царів, а з осіннього рівнодення. Цей день збігся із днем проголошення Французької республіки.

(Завершуючи розповідь, учитель інформує учнів, що навчитися визначати дати вони зможуть на наступному уроці під час практичного заняття.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Учитель пропонує учням по черзі висловитися про те, що нового вони дізналися сьогодні на уроці. Висловлені думки доцільно записати на дошці й запропонувати іншим учням пояснити, як вони їх розуміють.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями (Слайд 19)

1. Що вивчає історія стародавнього світу?

2. Якими є головні ознаки цивілізації?

3. Назвіть основні види історичних джерел.

4. Вивченням яких історичних джерел займається археологія?

5. Що таке календар? Чим відрізняються місячний і сонячний календарі? Які практичні потреби спонукали людство до створення календаря?

6. Коли починається та закінчується перший період всесвітньої історії?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

У 6 класі вивчатиметься перший період всесвітньої історії — історія стародавнього світу, який тривав від виникнення людства до падіння Західної Римської імперії.

Історики досліджують минуле людства на підставі поєднання інформації, отриманої з різних історичних джерел. Основними видами історичних джерел вважаються матеріальні, писемні, усні, етнографічні, кіно- і фотодокументи.

Літочислення, яким ми будемо користуватися у вивченні історії стародавнього світу, пов’язане з виникненням християнської релігії.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання*. Підготуйте проекти (повідомлення) про історію календаря або системи літочислення різних народів.