Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 41-42. ВІД РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО РЕФОРМИ СТОЛИПІНА

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905-1907 рр. (значущих для України), період проведення аграрної реформи Петра Столипіна;

• має розуміти: тенденції й протиріччя аграрної реформи Петра Столипіна; вплив російської революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії; поняття «страйк», «політизація національного руху», «ксенофобія».

• має вміти: показати на карті місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій; охарактеризувати та проаналізувати український національний рух у період російської революції 1905-1907 рр.; пояснити результати діяльності українських парламентських громад у Державній думі; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

♦ Опрацювати зміст таблиці «Причини революції 1905-1907 рр.», розподіливши наведені чинники по відповідних групах: соціальні, економічні, політичні.

1) Суперечливі процеси модернізації;

2) невирішеність аграрного питання;

3) збереження поміщицьких землеволодінь;

4) малоземелля і безземелля селян;

5) самодержавна форма правління;

6) відсутність демократичних прав і свобод;

7) знищення будь-яких проявів волелюбності;

8) падіння авторитету царату у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;

9) поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

10) збереження станових привілеїв;

11) відсутність робітничого законодавства, жорстока експлуатація працівники;

12) тяжке становище народних мас;

13) масове безробіття;

14) тяжкий національний гніт

Складання хронологічної таблиці

♦ Слухаючи розповідь учителя або за допомогою відповідного матеріалу підручника, скласти хронологічну таблицю подій першої російської революції. Орієнтовний вигляд хронологічної таблиці

Період	Події
Січень-березень 1905 р.	страйки робітників (117 страйків, 170 тисяч учасників)
14-25 червня 1905 р.	повстання на панцернику «Потьомкін»
Період	Події
Жовтень 1905 р.	• загальний політичний страйк (120 тис. учасників); • створення Ради робітничих депутатів у 13 містах України
17 жовтня 1905 р.	Микола II видав Маніфест «Про дарування демократичних прав і свобод»
Листопад 1905 р.	повстання матросів крейсера «Очаків» у Севастополі на чолі з лейтенантом Шмідтом; повстання саперів у Києві на чолі з поручиком Б. Жаданівським
Грудень 1905 р	грудневе збройне повстання 1905 р. робітників (Донбас, Харків, Катеринослав тощо)

Учитель. 3 метою заспокоєння революційної хвилі 17 жовтня Микола II підписав Маніфест, у якому народові обіцяли громадянські свободи (недоторканість особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парламенту — законодавчої Державної Думи із залученням до виборів усіх верств населення. Цей документ мав надзвичайно важливі наслідки.

У листопаді 1905 року було дозволено видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх товариств і відкриття театрів.

У травні 1906 року вийшло офіційне розпорядження про скасування обмежень проти української мови. Почали виходити періодичні видання українською мовою: у листопад 1905 року в Лубнах почала виходити перша україномовна газета «Хлібороб»; у грудні 1905 року почала виходити перша щотижнева газета «Громадська думка»; а уже 1906 року виходило 20 україномовних періодичних видань.

У Наддніпрянській Україні почали діяти товариства «Просвіта» (1907 рік — 35 організацій), які поширювали українську літературу, створювали бібліотеки, видавали книжки, відкривали читальні по селах, вели боротьбу за введення української мови в школах, створювали кооперативи.

Було відкрито початкові школи з українською мовою викладання, кафедру української мови в Одеському і Харківському університетах.

Робота з таблицею

♦ Опрацювати таблицю «Діяльність українських громад в І та II Державній Думі». Проаналізуйте склад української громади у І та II Державній Думі. Як, на вашу думку, чим були зумовлені зміни в її соціальному складі?

І Державна Дума (27.04—8.07 1906 р.)	II Державна Дума (20.02—3.07 1907 р.)
Поміщики — 24 особи Інтелігенція — 26 осіб Селяни — 42 особи Робітники — 8 осіб Священики — 1 особа	Поміщики — 16 осіб Інтелігенція — 17 осіб Селяни — 6 осіб Робітники — 59 осіб Священики — 4 особи
Діяльність: 45 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду; мали друкований орган «Український вісник». Голова громади — Ілля Шраг. Домагалися автономії України і українізації державного управління і освіти	Діяльність: 47 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду. Мали друкований орган «Рідна справа — Вісті з Думи». Домагалися автономії України, місцевого самоуправління, української мови в школах, суді і церкві

Учитель. 3 червня 1907 року була розігнана II Державна Дума, підписаний новий виборчий закон. Ці події названо державним переворотом, а політичний режим, який склався, — Третьочервнева монархія. В історії цей період пов’язують з ім’ям прем’єр-міністра Російської імперії П. А. Столипіна.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело, виконайте завдання.

1. У чому полягала суть Столипінської аграрної реформи?

2. Як змінилось становище селян внаслідок запровадження аграрної реформи?

З указу від 9 листопада 1906 року «Про вихід селян із общин»

«...Селяни дістають право вільного виходу з общини, із закріпленням у власність окремих домогосподарств ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу...

Кожне домогосподарство, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою у приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі...

Вимоги про закріплення у приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту общини, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домогосподарства...»

Учитель. Найбільшого успіху реформа Столипіна досягла в Україні. Протягом 1907-1915 років на Правобережжі вийшли з общин 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 рік утворилося 440 тис. хуторів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селянських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %.

Запитання

♦ Чому реформа Столипіна мала більший успіх в Україні, ніж у Росії?

Учитель. У виборах до третьої Думи УДРП зробила акцент на співробітництві з кадетами. Своїх членів партія провести не зуміла, зате мала вплив на гурток українських депутатів, який склався в Думі. У березні 1908 р. ці депутати внесли законопроект про дозвіл викладання «в початкових школах місцевостей з малоруським населенням» рідною українською мовою. Але законопроект було відкинуто. Загалом же третя Дума виявилася найбільш мовчазною в українському питанні.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело і скажіть, у чому автор вбачає особливості умов для формування українських партій Наддніпрянщини.

В. Яценко. Особливості становлення українських партійно-політичних сил

Наддніпрянщини наприкінці XIX — на початку XX ст.

«У кінці XIX — на початку XX ст. рівень національної свідомості українського населення в цілому був невисокий. Український національний рух був діяльністю нечисленних груп національно свідомої української інтелігенції, яка не мала серйозного соціального підґрунтя.

Вільна непідлегла самостійна республіка — Україна робочих людей.

Ми визнаємо тільки добровільні федерації народів; це значить добровільні федерації уже свободних народів: Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими живуть десятки поневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежності від інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т. д...

Боремося за Самостійну Україну, зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. ...Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці».

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело і скажіть, яким убачали політичне майбутнє України представники РУП.

Нарис програми Революційної української партії (пропонований київським Комітетом — Вільною Громадою Р.У.П. для 2-го партійного з'їзду) 1903 р.

«...Заміну його (царату) федеративною республікою з поділом держави відповідно історичній і національній різниці земель з повною автономією кожної області у внутрішніх справах на підставі демократичної конституції із забезпеченням прав кожної національності і залишенням права кожній складовій федеративній частині на повне державне відокремлення після бажання більшості її людності, висловленого голосуванням.

...Ставлячи пункт автономії України, К.В.Г.Р.У.П., керувалася слідуючим: практично пункт автономії України зараз для українського пролетаріату геть важніше і істотніше, аніж пункт самостійної України; крім того, автономія безперечно являється етапним пунктом шляху до с.У. (самостійної України). Через се Київська В.Г. (Вільна Громада) знайшла, що самостійна соціалістична Україна мусить лишатися лише ідеалом (який визнається), в програмі ж мінімум ся вимога цілком позбавлена рації і значення».

Робота з поняттям

Товариство українських поступовців (ТУП) — політична організація, заснована у вересні 1908 групою колишніх членів Української демократично-радикальної партії. Об’єднувало представників творчої інтелігенції, які вважали за мету відстоювання національних інтересів українського народу. Програма-мінімум переважно була побудована на ґрунті культурництва і передбачала відродження української національної культури та мови.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело, дайте відповіді на запитання.

1. На основі уривку з джерела визначте основні завдання, які ставило перед собою Товариство українських поступовців.

2. Як вони намагались розв’язати національне питання в Україні?

Із декларації ТУП «Наша позиція»

«...Державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів, ні гноблених.

Адже боролися ми й боротимемося за демократичну автономію України, гарантовану таку ж федерацію рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу».

Учитель. У IV Державній Думі українське питання стояло гостріше. Не в останню чергу це було наслідком угоди між кадетами і ТУП, згідно з якою поступовці закликали українців підтримувати кадетських кандидатів на виборах, а ті в Думі висунули низку українських вимог. Вони мали суто культурницький характер. Вимоги автономії України не було, бо на це не погодилися кадети.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення «Справа Бейліса».