Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»
Уроки 39-40. ПОЛІТИЗАЦІЯ ТА РАДИКАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
Мета уроку
Після цього уроку учень/учениця
• має знати: дати створення основних українських політичних партій, національно-культурних і військово-спортивних організацій;
• має розуміти: тенденції та протиріччя модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; поняття «народне віче», «політизація національного руху»;
• має вміти: показати на карті місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій; охарактеризувати та проаналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Що таке політична партія?
2. Коли з’явилися перші політичні партії в Західній Україні?
3. Як ці партії пропонували вирішити українське національне питання?
4. Яким вони бачили майбутнє України?
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Процес становлення української нації та розвиток національного руху продовжився на початку XX ст.
Робота зі схемою
♦ Опрацюйте зміст схеми і скажіть, у якому напряму розвивався національно-визвольний рух у Західній Україні.
Суспільно-політичні течії в Західній Україні на рубежі ХІХ-ХХ ст.
Робота з таблицею
♦ Опрацюйте зміст таблиці «Виникнення українських політичних партій у Наддніпрянщині на початку XX століття». Визначте спільні і відмінні ознаки політичних партій.
Партія |
Дата |
Лідери |
Програма |
Революційна українська партія (РУП) |
1900 р. |
Д. Антонович, Б. Камінський, М. Русов, С. Петлюра |
• Спочатку стояла на позиції незалежності, програма «Самостійна Україна» М. Міхновського, але з часом переходить на позиції автономії України в складі Російської імперії. • Автономна Україна в складі федеративної Російської республіки. • Ліквідація поміщицького землеволодіння |
Українська народна партія (УНП) |
1902 р. |
М. Міхновський, Брати Шемети, О. Степаненко |
• «10 заповідей»: єдина, нероздільна, самостійна демократична республіка Україна; • Україна для українців |
Українська соціал-демократична «Спілка» |
1904 р. |
М. Меленевський |
• Захист інтересів робітників, незалежно від національності. • 1905 р. приєдналися до російських меншовиків |
Українська демократична партія (УДП) |
1904 р. |
Б. Грінченко, В. Чехівський, М. Левицький, Є. Чикаленко |
• Проголошення конституції; • скликання парламенту в Росії; • надання Україні автономії. • 1904 р. Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький утворюють Українську радикальну партію |
Українська радикальна партія (УРП) |
1904 р. |
Б. Грінченко, С. Єфремов |
• Автономна Україна в складі федеративної Росії. • 1906 р. об’єднуються з УДП |
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) |
1905 р. |
Д. Антонович, М. Порш, В. Винниченко |
• Автономія України; • поєднання марксизму з націоналізмом |
Українська радикально-демократична партія (УРДП) |
1906 р. |
С. Єфремов, Є. Чикаленко, І. Шраг, Д. Дорошенко |
• Установлення в Росії конституційної монархії; • надання автономії Україні. • 1908 р. УРДП увійшла до складу Товариства українських поступовців (ТУП) |
Робота за поняттями
Політизація національного руху — зростання інтересу до участі в політиці окремих соціальних груп та індивідів. Зміни в свідомості і поведінці, що відбуваються в результаті панівного впливу політики на всі сфери їхньої життєдіяльності.
Учитель. Переломною віхою в переорієнтації українського визвольного руху на політичну діяльність став вихід з друку у 1900 р. брошури Миколи Міхновського «СамостійнаУкраїна».
Робота з історичним джерелом
♦ Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
1. У який спосіб партії прагнули досягти своїх цілей?
2. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?
3. Чому цей документ призвів до розколу РУП?
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«...Нині увесь цвіт української нації, що по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ” ...Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани».
Учитель. За словами польського ліберала Вільгельма Фельдмана, «У XX ст. багато народів постало з попелу, але відродження небагатьох відбулося так швидко й енергійно, як відродження українців Австрії... їхнє несподіване й бурхливе зростання в основному сталося завдяки тому, що вони навчилися самодопомозі та впертій боротьбі за свій кожен здобуток.
Східна Галичина стала загальноукраїнським центром визвольного руху, оскільки тут склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії.
Ситуація на Східній Галичині характеризувалася тим, що:
• не було заборони друкувати книжки українською мовою;
• існувало українське шкільництво;
• діяли культурно-освітні та наукові заклади;
• поряд із культурно-просвітними та господарськими організаціями виникли молодіжні організації, які фізично й духовно загартовували молодь: «Січ» (1900), «Сокіл» (1902), «Пласт» (1911).
Робота з історичною інформацією
• Опрацюйте інформацію і скажіть, у який спосіб забезпечувався на західноукраїнських землях поступ національного руху. Чому ці засоби не дали результатів у Наддніпрянщині?
Іван Лисяк-Рудницький про національний руху Галичині
«...Поява сильної та динамічної спільноти в Галичині наклала відбиток, особливо після 1905 р., на українські землі в Росії. Так сформувалася концепція Галичини, як «українського П’ємонту»: маленького краю з великою місією, покликаного стати географічною базою і плацдармом визвольної боротьби усього українського народу.
Для українського національного руху вГаличині двадцять п’ять років перед вибухом Першої світової війни були періодом неухильного просування на всіх фронтах. Один із тогочасних польських публіцистів влучно охарактеризував такий розвиток подій, як «українське завоювання». Завоювання було, перш за все, внутрішнім і полягало у проникненні в широкі маси українців модерної національної свідомості. Це досягалося через постійно розширювану мережу народних товариств: освітніх, професійних, господарських, напіввійськових та ін. Участь у таких товариствах, місцеві філії яких сягали кожного містечка й села, давала селянам нове почуття людської гідності...
У політичній сфері тепер стало можливим розпочати систематичний, наполегливий наступ на польську гегемонію в Галичині...»
Робота з історичним джерелом
• Прокоментуйте уривок.
Із виступу на студентському віче у Львові
«Залишається одне — створити свій власний державний організм, свою власну незалежну самостійну Українську національну державу в етнографічних границях по всій території, заселеній українським народом... Тільки в такій державі, тільки в самостійній Україні зможе відповідно зажити наша нація... Через кордон подають собі руки українці з обох боків Збруча. Понад багнети, що стережуть границі, підноситься велика ідея, залучаючи всі щирі серця України».
Учитель. Наприкінці 90-х рр. XIX виникає молодіжна спортивно-фізкультурна організація «Сокіл», яку очолив І. Боберський. Займалися вихованням молоді, а 1900 р. — спортивно-фізкультурна організація «Січ». Поступово всі організації об’єдналися в Головний Січовий комітет, який з 1912 р. перетворився на Український Січовий Союз. 1911 року виникає таємний гурток «Пласт», що займався військовим вихованням молоді.
Робота з біографічними довідками
♦ Дайте оцінку діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Кирила Трильовського, Івана Боберського.
Запитання
♦ Чому національні діячі Галичини звертали особливу увагу на роботу з молоддю?
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)
♦ Проаналізувати програмові документи товариства «Просвіта» / «Сокіл» / «Січ» (на вибір учителя) та скласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку XX ст.
Орієнтовні джерела
1. http://shron.chtyvo.org.ua/Hurhula_Ihor/Sokil-Batko_Almanakh_1895-1995.pdf
2. https://archive.org/stream/00tryl_0/00tryl_0djvu.txt
3. http://www.pseudology.org/eneida/Levycky_IstPolitDumkyGal_1848_1914a.pdf
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України