Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 28-29. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ В 1860-1890-Х РР.

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: про створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Братства тарасівців, Валуєвського циркуляру та Емського указу;

• має розуміти: причиново-наслідковий зв'язок між аграрними реформами і зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів; вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху; поняття «інтелігенція», «громадівський рух»;

• має вміти: охарактеризувати погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років; визначити особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху; охарактеризувати кримськотатарське національне відродження; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На порубіжжі 50-60-х років XIX ст. напередодні селянської реформи 1861 р. в Україні з новою силою завирувало національне громадсько-політичне життя. Цього разу воно виявило себе в громадівському русі.

Робота з поняттям

Громадівський рух — діяльність культурно-освітніх організацій, які мали на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості.

Робота з таблицею

• Опрацюйте наведену таблицю та скажіть, як намагалися діяти громадівці.

Організація

Представники

Мета

Діяльність

1859 р.

Громада

Петербург

П. Куліш,

М. Костомаров,

Т. Шевченко

Поширення національної ідеї, захист українців від русифікації

• Видання «Букваря южно-русского» Т. Шевченка.

• 1861-1862 рр. — виходить перший у Росії український часопис «Основа»

1859 р.

«Хлопомани»

Київський

університет

В. Антонович,

Т. Рильський,

Б. Познанський

Захист інтересів українців, скасування кріпацтва

• Вивчали життя народу, його традиції, займалися просвітництвом.

• Саморозпустилися на межі 1860-1861 рр., натомість створюють українську громаду

1861-1863 рр.

Українська

громада

Київ,

Чернігів,

Полтава,

Харків,

Одеса

В. Антонович,

П. Чубинський,

Т. Рильський,

Б. Познанський

Досягнення національно-культурної автономії для України. Розв’язання національного питання шляхом широкої просвітницької діяльності серед народу

• Організація недільних шкіл для дорослих, збирання коштів на видання літератури.

• Валуєвський циркуляр 1863 р. заборонив діяльність громад. Заарештовано та засуджено П. Чубинського, О. Кониського

Учитель. Уже наприкінці 60-х XIX ст. відновлюється діяльність громадівських організацій у Києві, Полтаві, Чернігові та інших містах.

Володимир Антонович зі своїми давніми друзями й колегами відновили «Стару громаду» за участю нових талановитих діячів, щоб відрізнити досвідчених учасників громадівського руху від нових громад, що складалися переважно із студентів. «Стара громада» зосередилася на культурницькій діяльності.

Робота з таблицею

♦ Опрацюйте наведену таблицю й назвіть спільні та відмінні ознаки Старої і Молодої громад.

1970-ті рр.

XIX ст. — початок XX ст. Стара громада

В. Антонович,

П. Куліш,

П. Житецький,

М. Старицький,

П. Чубинський

Згуртування громадівських організацій. Обмежуються культурницькою діяльністю, виявляють лояльне ставлення до уряду

1873 року відновлюється робота громад у складі Південно-Західного відділення Російського географічного товариства (1873-1876 рр.).

1874 року була створена рада федерації українських громад, розпочалося видання газети «Киевский телеграф».

Проте 1876 року Емський указ заборонив видання та ввезення україномовної літератури в Україну. Протягом 1882-1906 рр. видавався журнал «Киевская старина»

1874-1880 рр.

Молода громада

М. Зібер,

Д. Антонович,

П. Косач,

М. Подолинський

Зближення з революційними народниками, політична пропаганда серед населення

 

Робота з джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело й скажіть, у чому полягала мета діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Про відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства «§ 2. ...відділ переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії.

§ 3. ...відшукує і доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки».

Учитель. Російський цар Олександр II створив у серпні 1875 р. спеціальну комісію «для вироблення засобів боротьби з українофільською діяльністю». І на підставі пропозицій цієї комісії цар, який тоді відпочивав у німецькому місті Емс, підписав закон про повну заборону української мови. Закон отримав назву Емський указ 1876 р.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме.

Учитель. Значний внесок у розвиток національної ідеї зробив Михайло Драгоманов (1841-1895).

Робота з біографічною довідкою

♦ Опрацюйте довідку, дайте відповіді на запитання.

1. Чим пояснюється розрив М. Драгоманова зі Старою громадою?

2. У чому полягала сутність «громадівського соціалізму» М. Драгоманова?

Погляди М. Драгоманова

1. Ідея федералізму як справедливого суспільного устрою українського народу.

2. Висловлювався за розвиток більш тісних зв’язків України із Західною Європою.

3. Україна — автономна держава (з автономією національною).

4. Закликав від просвітництва перейти до політичної боротьби.

5. Поділяв соціалістичні ідеї.

Учитель. Діячі Старих громад не вважали за можливе займатися політикою, щоб не «дратувати царський уряд і не накликати з його боку на себе та українську культуру нових утисків». За таких умов у національному русі виокремилася нова радикальна течія з виразною політичною спрямованістю. Її учасники називали себе «свідомими українцями». Першою організацією «свідомих українців» стало таємне товариство «Братство тарасівців».

Робота з таблицею

♦ Опрацюйте наведену таблицю й скажіть, у чому полягала принципова відмінність цілей «Братства тарасівців» від завдань, що ставили перед собою громади.

1891-1893 рр.

Братство тарасівців

Харків,

Полтава,

Київ,

Одеса

І. Липа,

Б. Грінченко,

М. Махновський

Перша українська політична організація, що стояла на засадах самостійності.

Програма:

1. Визнання українців окремим народом.

2. Об’єднання всіх українських земель.

3. Вирішення економічних питань.

4. Дотримання всіх українських атрибутів: мова, одяг, виховання.

5. «Самостійна суверенна Україна від Карпат до Кавказу», різка критика українофільства

У Львові видано «Декларацію віри молодих українців»

1893 р. — розгром Харківської організації «братства».

1900 р. — під впливом ідей «Братства тарасівців» створено Революційну українську партію

Учитель. У другій половині XIX ст. у мусульманському середовищі Криму почала вкорінюватися думка про важливість освіти, необхідність оновлення громадського й духовного життя. У суспільстві прокидалося почуття національної гідності. Кримськотатарське відродження було тісно пов’язане з ім’ям Ісмаїла Гаспринського (1851-1914 рр.).

Як міський голова Бахчисарая він домігся підвищення квоти представництва кримських татар в органах міського самоврядування, піклувався про санітарний стан і розвиток народної освіти в Бахчисараї. Гаспринський видав кримськотатарською мовою численні підручники. Загалом творча спадщина просвітника нараховує десятки літературних творів і тисячі публіцистичних праць. Він був членом губернської наукової архівної комісії. 1883 р. І. Гаспринський організовує в Бахчисараї видання газети (кримськотатарською та російською) «Терджиман-Перекладач». Вона була першою і єдиною тюркомовною газетою в межах Російської імперії. Газета проіснувала 35 років і регулярно виходила аж до квітня 1918-го.

Запитання.

♦ Що було спільного в українському та кримськотатарському відродженні другої половини XIX ст.?

Учитель. Народники (60-80-ті рр. XIX ст.) — рух різночинної інтелігенції в Російській імперії, поширений і в Україні.

Цілі

1. Повалення царизму.

2. Побудова справедливого суспільства на основі селянської общини.

Діяльність

1873-1874 рр. — гурток «Київська комуна» (громада) — поширювали бунтарські настрої по селах і містечках Київщини, Поділля, Харківщини, Херсонщини, Катеринославщини.

1874 р. — «Ходіння в народ» — зближення з народом, пропаганда революційних ідей. Але народ не відгукнувся на революційні заклики народників. Основна маса селян не сприйняла ідеї соціалізму.

1877 р. — «Чигиринська змова» — спроба селянського повстання, підготованого гуртком революціонерів-народників «Таємна дружина» в Чигиринському повіті Київської губернії. Організатором змови був Яків Стефанович, який використав фальшиві грамоти, що в них нібито цар закликав селян повстати проти панів.

Поширення соціалістичних ідей

1875 року в Одесі виникла перша робітнича політична організація — Південноросійський союз робітників. Наприкінці 80-х — на початку 90-х рр. з’являються нелегальні марксистські гуртки в Києві, Харкові, Катеринославі.

1898 р. у Мінську створено РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія).

Запитання

♦ Як українці сприйняли соціалістичні ідеї? Відповідь обґрунтуйте.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.


buymeacoffee