Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Уроки 24-25. ВІД КРИМСЬКОЇ ВІЙНИ ДО РЕФОРМ 1860-1870-Х РР.

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: хронологічні межі Східної (Кримської) війни; дату скасування кріпацтва;

• має розуміти: особливості проведення «великих реформ» 1860-1870-х років в Україні; поняття «земство»;

• має вміти: характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період; пояснити роль і місце України в економіці Російської імперії; визначати причини та наслідки селянської реформи 1861 р.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У середині XIX ст. Україна знову була втягнута у воєнний конфлікт Російської імперії з Туреччиною, Францією, Англією. Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові і Чорному морі. Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини. Воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму. Союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 року), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 — серпень 1855 рр.). Росія зазнала поразки і підписала Паризький договір (1856 р.), за яким Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла Туреччині. Ця війна довела відсталість Росії і російської армії та призвела до загострення суперечностей всередині країни. В Україні розгорнувся масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства «Похід у Таврію за волею».

Запитання

♦ Чим були зумовлені «Похід у Таврію за волею» та повстання «Київська козаччина»?

Учитель. У середині XIX ст. влада дедалі глибше усвідомлювала, що економічне, соціальне й військове становище Російської імперії, які ґрунтувалися на підневільній праці кріпаків, опинились у глибокій кризі.

Робота з підручником

♦ Опрацюйте відповідний текст підручника. Які фактори свідчили про кризові явища?

Учитель. 19 лютого 1861 р. російський імператор Олександр II проголосив Маніфест про скасування кріпацтва в Росії.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте наведене джерело, дайте відповіді на запитання.

1. На яких умовах відбувалося звільнення селян?

2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.

Уривок з Маніфесту 19 лютого 1861 року про скасування кріпацтва

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування... для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом, визначену в Положеннях кількості польової землі та інших угідь... Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селяни іменуються тимчасовозобов’язаними... Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. З таким придбанням у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступлять у стан вільних селян — власників».

Учитель. 1. Селяни ставали особисто вільними без землі. 2. За користування землею селяни сплачували або відробляли в поміщика, поки її не викуплять.

Розподіл орної землі в Україні за реформою 1861 року

Завдання

♦ Якими були результати селянської реформи?

Орієнтовна відповідь

1. Реформа сприяла утвердженню товарного капіталістичного виробництва.

2. Селяни залишилися найнижчим станом: платили подушний податок, відбували рекрутчину, підлягали фізичним покаранням.

3. Більшість землі залишилася в руках поміщиків.

Запитання

♦ Як ви розумієте слова історика Ярослава Грицака: «Реформа 1861 р. породила сильний голод на землю в селі»?

Робота з таблицею

♦ Слухаючи розповідь учителя, складіть таблицю «Модернізаційні реформи 1860-1870-х років».

Орієнтовний вигляд таблиці

Назва реформи

Основний зміст реформи

Наслідки

Судова реформа

1. Скасовано становий суд.

2. Запроваджено відкриті судові засідання, судочинство відбувалося за участі адвокатів, прокурора і суду присяжних.

3. Цивільні та кримінальні справи слухали окремі суди.

4. Створювалися три ступені судів: мировий, окружний та судова палата. Касаційні функції покладалися на сенат

1. Скасовано становий суд.

2. Судова реформа законодавчо закріпила громадянські права населення, рівність всіх громадян перед законом

Земська реформа

1. Створювалися виборні органи місцевого самоврядування на рівні повіту, губернії (земські управи).

2. У виборах до земств брали участь всі жителі, що мали земельну власність.

3. Діяльність земств фінансувалася за рахунок податків, які населення сплачувало до місцевого бюджету

1. Земства контролювали економічне і культурне життя в повітах.

2. Сільське населення отримувало якісну безкоштовну освіту, медичну допомогу.

3. Діяльність низки земств сприяла зростанню національної самосвідомості українського населення.

4. На Правобережжі земства були запроваджені лише 1911 року

Освітня реформа

1. Запроваджено спеціалізацію навчання за гуманітарним та технічним профілем.

2. Гімназії поділено на класичні та реальні, чоловічі та жіночі. Навчання в них було платним.

3. Створювались як державні, так

і приватні навчальні заклади під контролем повітових та губернських шкільних рад.

4. Життям університету керувала рада професорів

1. Забезпечено безперервність навчання у школах та вишах.

2. Навчальні заклади опинилися під контролем повітових і губернських шкільних рад.

3. Освіта стала доступною для всіх станів населення.

4. Відновлено автономію університетів

Міська реформа

1. Створення міської думи як органу самоврядування в містах

• До місцевого самоуправління було залучено широкі верстви населення

Військова реформа

1. Територію держави поділено на 10 військових округів.

2. Замість рекрутських наборів запроваджено військову повинність з 20 років для всіх громадян.

3. Термін служби обмежувався 6-7 роками.

4. Створювалася мережа військових навчальних закладів для юнаків недворянського стану

1. Принципи формування та управління армією було приведено у відповідність до вимог часу.

2. Здійснено переозброєння армії.

3. Створено систему підготовки офіцерських кадрів

Запитання

♦ Прокоментуйте висловлювання історика Ярослава Грицака: «У 1870 р. Олександр II наказав доти не впроваджувати земства у Південно-Західному краї доти, доки кількість російських маєтків не зрівняється там з польськими».

Учитель. Реформи 60 90-х років, попри непослідовність та обмеженість, створили необхідні умови для переходу від феодально-станового устрою до парламентсько-представницького, сприяли подальшому розвитку капіталістичних відносин у суспільстві.

Робота з поняттям

Земство — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи). Завідували освітою, охороною здоров’я, будівництвом доріг тощо.

Робота з історичною інформацією

♦ Опрацюйте текст, дайте відповіді на запитання.

1. Чи згодні ви з оцінкою О. Д. Бойка реформ 60-70-х років XIX ст.? Чому?

2. Як реформи зміцнювали залежне становище України та імперський характер Росії?

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях... спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання протиріч між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку — формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства».

IIIПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Реформи були вимушеним кроком, на який пішло самодержавство під тиском загальної кризи системи та загрозою революційного вибуху.

Запитання

1. Назвіть позитивні та негативні наслідки реформ 60-70-х років XIX ст.

2. Чому реформи називають непослідовними і незакінченими? Доведіть фактами.

3. Установіть послідовність проведення реформ 60-70-х років XIX ст.

А Запровадження повітових і губернських земств;

Б створення міських дум;

В запровадження загальної військової повинності;

Г звільнення селян від особистої залежності поміщику.

Відповідь: Г, А, Б, В.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.