Календарне планування курсу «Історія України». 9 клас (52 години)

№ та дата

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності учня

Міжпредметні зв’язки

Повторення. Вступ

1-2

Повторення. Вступ до курсу «Історія України»

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге»

XIX ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України XIX ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв

Учень має знати:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;

• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;

• чисельність, соціальний і національний склад населення України в XIX ст.;

• хронологічні межі «довгого» XIX ст., етапів українського національного відродження.

Учень має розуміти:

• вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;

• «довге» XIX ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;

• головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;

• особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця XVIII до початку XX ст.;

• спільні й відмінні ознаки українського та загальноєвропейського історичного розвитку;

• поняття «довге XIX століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Учень має вміти:

• обґрунтовувати хронологічні межі «довгого» XIX ст.;

• показувати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;

• характеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці XVIII — на початку XX ст.;

• пояснювати чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

(на уроці):

• підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час;

• зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою станом на середину XVIII ст. і на початок XIX ст.

9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення, його ознаки. Тема: Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку. (Учень пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері - мені найбільше імпонують?»)

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

3

Політика Російської імперії щодо українських територій

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі

Учень має знати:

• дати уведення українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо)

Учень має вміти:

• показувати на карті зміни української території наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.;

• характеризувати політичний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції

4-5

Соціально-економічне становище українських земель

Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси

Учень має знати:

• дати входження українських територій до складу Російської імперії.

Учень має розуміти:

• вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

• поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Учень має вміти:

• характеризувати соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції;

• пояснювати вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України

6

Початок українського національного відродження

Початок українського національного відродження. Нащадки козацької старшини: асимілятори і традиціоналісти. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху

Учень має знати:

• дати діяльності осередків національного та опозиційних рухів.

Учень має розуміти:

• роль Харківського університету як центру українського національного відродження.

Учень має вміти:

• показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій;

• характеризувати розгортання національного руху;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського

7-8

Кирило-Мефодіївське братство.

Практична робота «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства»

Кирило-Мефодіївське братство

Учень має знати:

• дати діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Учень має розуміти:

• роль Київського університету як центру українського національного відродження;

• програмові положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Учень має вміти:

• характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

• пояснити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

• обґрунтовувати судження про історичне значення Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• проаналізувати (усно або письмово) програмові документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;

• проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного

руху

9-10

Польський і російський визвольні рухи.

Практична робота «Україна в програмових документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830-1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи

Учень має знати:

• хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини XIX ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»).

Учень має розуміти:

• роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

• розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України.

Учень має вміти:

• показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

• характеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, розгортання національного руху;

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• укласти порівняльну таблицю «Україна в програмових документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

11

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 1

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 1

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

12

Політика Австрійської імперії щодо українських територій

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести

Учень має знати:

• дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії.

Учень має вміти:

• показувати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії;

• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їхній вплив на західноукраїнське суспільство

13-14

Початок українського національного відродження. Практична робота «Русалка Дністровая»

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця»

Учень має знати:

• час діяльності «Руської трійці».

Учень має розуміти:

• причини, які зумовили провідну роль греко-католицької

церкви і духівництва в українському русі Галичини;

• ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці»;

• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

• поняття «будителі».

Учень має вміти:

• визначати місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• визначати наслідки діяльності «Руської трійці», роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху

9 клас. Українська література.

Розділ: Література українського романтизму.

Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні. («Руська трійця»).

(Учень усвідомлює, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.)

15-16

«Весна народів» в українських регіонах Австрійської імперії.

Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності

Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи

Учень має знати:

• хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини XIX ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Учень має розуміти:

• ідейні засади діяльності Головної руської ради;

• поняття «Весна народів».

Учень має вміти:

• показувати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття

у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• визначати наслідки революції 1848-1849 рр.

17

Лабораторно-практичне заняття «Допис до газети “Зоря Галицька”»

• Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини

18

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 2

Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 2

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

19

Повсякденне життя мешканців України

Повсякденне життя. Становище жінки

Учень має розуміти:

• причиново-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини.

Учень має вміти:

• визначати особливості повсякденного життя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині XIX ст.

20

Розвиток культури

Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві

Учень має знати:

• дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету

Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства

Учень має розуміти:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

• поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Учень має вміти:

• характеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні;

• визначати особливості розвитку освіти, науки і культури, причини й наслідки культурних зрушень;

• пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

• узагальнювати діяльність Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Михайла Петроградського

21

Розвиток української літератури

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя

Учень має знати:

• дати виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Учень має вміти:

• характеризувати формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

• визначати причини й наслідки культурних зрушень;

• пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку;

• узагальнювати діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.

Учень має розуміти:

• значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

• поняття «класицизм», «романтизм»

9 клас. Українська література.

Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі...».

(Учень шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка — уособлення краси на Землі.)

9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка». (Учень пояснює алюзію на події історії У країни, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи.)

9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». (Учень усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку.)

22

Мистецтво та архітектура

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура

Учень має розуміти:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської

імперій;

• значення історичних пам’яток, фольклору та етнографії

в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

• поняття «класицизм», «романтизм».

Учень має вміти:

• характеризувати розвиток культури в Україні;

• визначати особливості розвитку культури, причини й наслідки культурних зрушень;

• пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної культури;

• розпізнавати й описувати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати й здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини XIX ст.»

23

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 3

Повсякденне життя та культура України кінця

XVIII — першої половини

XIX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 3.

• Підготувати план доповіді «Наш край в кінці XVIII — першій половині XIX ст.»

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

24-25

Від Кримської війни

до реформ 1860-1870-х років

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870-х років

Учень має знати:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни.

• дати скасування кріпацтва і панщини.

Учень має розуміти:

• особливості проведення «великих реформ» 1860-1870-х років в Україні;

• поняття «земство».

Учень має вміти:

• характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період;

• пояснювати роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

• визначати причини й наслідки селянської реформи 1861 р.

26-27

Модернізаційні процеси в економіці і суспільстві

Модернізація промисловості та сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців

Учень має знати:

• дати будівництва першої залізниці Одеса-Балта.

Учень має розуміти:

• причиново-наслідковий зв’язок між аграрними реформами й розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення;

• роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

• поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція».

Учень має вміти:

• характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період;

• пояснювати роль і місце України в господарському житті Російської імперії.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати повідомлення «Українські підприємці XIX ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні XIX ст.» та ін.

28-29

Національно-визвольний рух в Україні в 1860-1890-х рр.

Громадівський рух 1860-1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів

Учень має знати:

• створення Київської громади, Південно-Західного відділу

Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу. Учень має розуміти:

• причиново-наслідковий зв’язок між аграрними реформами

і зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

• поняття «інтелігенція», «громадівський рух».

Учень має вміти:

• характеризувати погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років;

• визначати особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

• характеризувати кримськотатарське національне відродження;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме

9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки.

(Учень створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства; лише план сприйнятого на слух науково-навчального тексту.)

30

Лабораторно-практичне заняття «Програмові засади й форми організації українського руху»

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • проаналізувати програмові засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме

31

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 4

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 4

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

32

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція

Учень має знати:

• дати селянської реформи.

Учень має розуміти:

• особливості соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії.

Учень має вміти:

• показувати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття;

• пояснювати роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини й наслідки трудової еміграції;

• визначати мету і наслідки кооперативного руху

33

Москвофіли і народовці

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»), Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880-1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті

Учень має знати:

• дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка.

Учень має розуміти:

• особливості політичного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-У горської монархії;

• поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли».

Учень має вміти:

• показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• характеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

• обґрунтовувати судження про історичну діяльність Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського

34

Радикалізація і політизація суспільних рухів.

Практична робота «Культурне життя поляків/ євреїв/німців (на вибір учителя)»

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті. Польський та єврейський рухи в Галичині

Учень має знати:

• дати утворення перших українських політичних партій.

Учень має розуміти:

• особливості політичного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

• поняття «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Учень має вміти:

• показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• пояснювати причини виникнення радикального руху;

• обґрунтовувати різницю між українським, польським та єврейським рухами в українських регіонах Австро-Угорщини;

• визначати напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині;

• обґрунтовувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя) на території України в XIX ст.

35

Лабораторно-практичне заняття «Український рух в Російській та Австро-Угорській імперіях у XIX ст.»

Скласти порівняльну таблицю «Розвиток українського національного руху в Російській та Австро-У горській імперіях у ХІХ ст.»

36

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 5

Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 5

Розділ б. Україна початку XX століття перед викликами модернізації

37-38

Соціально-економічний розвиток України

Учень має розуміти:

• тенденції й суперечності соціально-економічного розвитку України початку XX ст., індустріальної модернізації;

• поняття «страйк», «монополізація економіки», «кооперативний рух».

Учень має вміти:

• показувати на карті українські території на початку XX ст.;

• характеризувати і аналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель;

• визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Олесницького.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

(на уроці):

• спираючись на доступні джерела, встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією

39-40

Політизація та радикалізація українського національного руху

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька та автономістська течії в національному русі. Наростання політичної напруженості

Учень має знати:

• дати створення основних українських політичних партій, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій.

Учень має розуміти:

• тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

• значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

• поняття «народне віче», «політизація національного руху».

Учень має вміти:

• показувати на карті місця діяльності українських суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

• характеризувати та проаналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• проаналізувати програмові документи товариства «Просвіта» / «Сокіл» / «Січ» (на вибір учителя) й укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку XX ст.

41-42

Від російської революції до реформи Столипіна

Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і II Державних думах. «Українське питання» в III і IV Державних думах. Товариство українських поступовців. Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну

Учень має знати:

• дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905-1907 рр. (значущих для України), період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Учень має розуміти:

• тенденції й суперечності аграрної реформи Петра Столипіна;

• вплив російської революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

• поняття «страйк», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Учень має вміти:

• показувати на карті місця діяльності українських суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

• характеризувати та аналізувати український національний рух у період російської революції 1905-1907 рр.;

• пояснювати результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського

43

Лабораторно-практичне заняття «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»

• Укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»

44-45

Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр.

Практична

робота

Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

Учень має знати:

• дату впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії.

Учень має розуміти:

• тенденції й суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

• значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

• поняття «політизація національного руху», «ксенофобія»

Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса»

Учень має вміти:

• характеризувати та аналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

• пояснювати причини й наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907-1914 рр.;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.

46

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 6

Україна початку XX століття перед викликами модернізації

Знання, розуміння та вміння з розділу 6

Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст.

47

Освіта, наука, церковне життя

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені

Учень має знати:

• дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви.

Учень має розуміти:

• розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

• роль науки та освіти в обґрунтуванні української національної ідеї;

• роль церкви в суспільному житті українців;

• причини й наслідки змін, що відбулись у другій половині XIX і на початку XX ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

• поняття «емансипація», «меценат».

Учень має вміти:

• показувати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів;

• характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (на вибір учителя або учнів)

9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні.

(Учень оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні.)

48

Розвиток культури

Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі

Учень має розуміти:

• суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

• розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

• роль театру в розвитку українського руху;

• позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

• причини й наслідки змін, що відбулися у другій половині XIX і на початку XX ст. у культурі;

• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

• поняття «реалізм», «український модерн», «меценат»

Учень має вміти:

• показувати на карті місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

• характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне

життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

• розпізнавати й описувати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

• обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці):

• на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (на вибір учителя або учнів)

9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини XIX ст. Тема: Українська поезія другої половини XIX ст. Іван Франко, Леся Українка. (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності.)

9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва.

(Учень розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво.)

49

Повсякденне життя

Повсякденне життя.

Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів

Учень має розуміти:

• права людини і необхідність формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

• позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

• причини й наслідки змін, що відбулися у другій половині XIX і на початку XX ст. у повсякденному житті;

• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

• поняття «меценат».

Учень має вміти:

• характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини і повсякденному житті

50

Лабораторно-практичне заняття «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»

• Підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»

51

Лабораторно-практичне заняття «Наш край у другій половині XIX — на початку XX ст.»

• Підготувати план доповіді «Наш край у другій половині XIX — на початку XX ст.»

52

Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 7

Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст.

Знання, розуміння та вміння з розділу 7