Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»
Календарне планування курсу «Історія України». 9 клас (52 години)
№ та дата |
Тема уроку |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Результати навчально-пізнавальної діяльності учня |
Міжпредметні зв’язки |
Повторення. Вступ |
||||
1-2 |
Повторення. Вступ до курсу «Історія України» |
Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» XIX ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України XIX ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв |
Учень має знати: • хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій; • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій; • чисельність, соціальний і національний склад населення України в XIX ст.; • хронологічні межі «довгого» XIX ст., етапів українського національного відродження. Учень має розуміти: • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України; • «довге» XIX ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі; • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій; • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця XVIII до початку XX ст.; • спільні й відмінні ознаки українського та загальноєвропейського історичного розвитку; • поняття «довге XIX століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія». Учень має вміти: • обґрунтовувати хронологічні межі «довгого» XIX ст.; • показувати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій; • характеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці XVIII — на початку XX ст.; • пояснювати чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час; • зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою станом на середину XVIII ст. і на початок XIX ст. |
9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення, його ознаки. Тема: Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку. (Учень пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері - мені найбільше імпонують?») |
Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. |
||||
3 |
Політика Російської імперії щодо українських територій |
Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі |
Учень має знати: • дати уведення українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо) Учень має вміти: • показувати на карті зміни української території наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.; • характеризувати політичний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції |
|
4-5 |
Соціально-економічне становище українських земель |
Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси |
Учень має знати: • дати входження українських територій до складу Російської імперії. Учень має розуміти: • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства; • поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)». Учень має вміти: • характеризувати соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції; • пояснювати вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України |
|
6 |
Початок українського національного відродження |
Початок українського національного відродження. Нащадки козацької старшини: асимілятори і традиціоналісти. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху |
Учень має знати: • дати діяльності осередків національного та опозиційних рухів. Учень має розуміти: • роль Харківського університету як центру українського національного відродження. Учень має вміти: • показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; • характеризувати розгортання національного руху; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського |
|
7-8 |
Кирило-Мефодіївське братство. Практична робота «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства» |
Кирило-Мефодіївське братство |
Учень має знати: • дати діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Учень має розуміти: • роль Київського університету як центру українського національного відродження; • програмові положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Учень має вміти: • характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства; • пояснити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху; • обґрунтовувати судження про історичне значення Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • проаналізувати (усно або письмово) програмові документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини; • проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху |
|
9-10 |
Польський і російський визвольні рухи. Практична робота «Україна в програмових документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів» |
Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830-1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи |
Учень має знати: • хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини XIX ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»). Учень має розуміти: • роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України; • розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України. Учень має вміти: • показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами; • характеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, розгортання національного руху; Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • укласти порівняльну таблицю «Україна в програмових документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів» |
|
11 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 1 |
Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 1 |
|
Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. |
||||
12 |
Політика Австрійської імперії щодо українських територій |
Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести |
Учень має знати: • дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії. Учень має вміти: • показувати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії; • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їхній вплив на західноукраїнське суспільство |
|
13-14 |
Початок українського національного відродження. Практична робота «Русалка Дністровая» |
Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця» |
Учень має знати: • час діяльності «Руської трійці». Учень має розуміти: • причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини; • ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці»; • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; • поняття «будителі». Учень має вміти: • визначати місця діяльності громадсько-культурних організацій; • визначати наслідки діяльності «Руської трійці», роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху |
9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні. («Руська трійця»). (Учень усвідомлює, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.) |
15-16 |
«Весна народів» в українських регіонах Австрійської імперії. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності |
Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи |
Учень має знати: • хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини XIX ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині). Учень має розуміти: • ідейні засади діяльності Головної руської ради; • поняття «Весна народів». Учень має вміти: • показувати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій; • визначати наслідки революції 1848-1849 рр. |
|
17 |
Лабораторно-практичне заняття «Допис до газети “Зоря Галицька”» |
• Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини |
||
18 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 2 |
Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 2 |
|
Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст. |
||||
19 |
Повсякденне життя мешканців України |
Повсякденне життя. Становище жінки |
Учень має розуміти: • причиново-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини. Учень має вміти: • визначати особливості повсякденного життя. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині XIX ст. |
|
20 |
Розвиток культури |
Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві |
Учень має знати: • дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету |
|
Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства |
Учень має розуміти: • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій; • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху; • поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея». Учень має вміти: • характеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні; • визначати особливості розвитку освіти, науки і культури, причини й наслідки культурних зрушень; • пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури; • узагальнювати діяльність Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Михайла Петроградського |
|||
21 |
Розвиток української літератури |
Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя |
Учень має знати: • дати виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка. Учень має вміти: • характеризувати формування нової української літератури та сучасної літературної мови; • визначати причини й наслідки культурних зрушень; • пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку; • узагальнювати діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки. Учень має розуміти: • значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості; • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху; • поняття «класицизм», «романтизм» |
9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі...». (Учень шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка — уособлення краси на Землі.) 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка». (Учень пояснює алюзію на події історії У країни, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи.) 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». (Учень усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку.) |
22 |
Мистецтво та архітектура |
Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура |
Учень має розуміти: • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій; • значення історичних пам’яток, фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості; • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху; • поняття «класицизм», «романтизм». Учень має вміти: • характеризувати розвиток культури в Україні; • визначати особливості розвитку культури, причини й наслідки культурних зрушень; • пояснювати зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної культури; • розпізнавати й описувати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати й здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини XIX ст.» |
|
23 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 3 |
Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 3. • Підготувати план доповіді «Наш край в кінці XVIII — першій половині XIX ст.» |
|
Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. |
||||
24-25 |
Від Кримської війни до реформ 1860-1870-х років |
Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870-х років |
Учень має знати: • хронологічні межі Східної (Кримської) війни. • дати скасування кріпацтва і панщини. Учень має розуміти: • особливості проведення «великих реформ» 1860-1870-х років в Україні; • поняття «земство». Учень має вміти: • характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період; • пояснювати роль і місце України в господарському житті Російської імперії; • визначати причини й наслідки селянської реформи 1861 р. |
|
26-27 |
Модернізаційні процеси в економіці і суспільстві |
Модернізація промисловості та сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців |
Учень має знати: • дати будівництва першої залізниці Одеса-Балта. Учень має розуміти: • причиново-наслідковий зв’язок між аграрними реформами й розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення; • роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства; • поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція». Учень має вміти: • характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період; • пояснювати роль і місце України в господарському житті Російської імперії. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати повідомлення «Українські підприємці XIX ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні XIX ст.» та ін. |
|
28-29 |
Національно-визвольний рух в Україні в 1860-1890-х рр. |
Громадівський рух 1860-1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів |
Учень має знати: • створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу. Учень має розуміти: • причиново-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів; • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху; • поняття «інтелігенція», «громадівський рух». Учень має вміти: • характеризувати погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років; • визначати особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху; • характеризувати кримськотатарське національне відродження; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме |
9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки. (Учень створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства; лише план сприйнятого на слух науково-навчального тексту.) |
30 |
Лабораторно-практичне заняття «Програмові засади й форми організації українського руху» |
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • проаналізувати програмові засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме |
||
31 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 4 |
Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 4 |
|
Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. |
||||
32 |
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів |
Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція |
Учень має знати: • дати селянської реформи. Учень має розуміти: • особливості соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії. Учень має вміти: • показувати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття; • пояснювати роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини й наслідки трудової еміграції; • визначати мету і наслідки кооперативного руху |
|
33 |
Москвофіли і народовці |
Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»), Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880-1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті |
Учень має знати: • дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка. Учень має розуміти: • особливості політичного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-У горської монархії; • поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли». Учень має вміти: • показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону; • характеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка; • обґрунтовувати судження про історичну діяльність Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського |
|
34 |
Радикалізація і політизація суспільних рухів. Практична робота «Культурне життя поляків/ євреїв/німців (на вибір учителя)» |
Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті. Польський та єврейський рухи в Галичині |
Учень має знати: • дати утворення перших українських політичних партій. Учень має розуміти: • особливості політичного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії; • поняття «радикали», «нова ера», «український П’ємонт». Учень має вміти: • показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону; • пояснювати причини виникнення радикального руху; • обґрунтовувати різницю між українським, польським та єврейським рухами в українських регіонах Австро-Угорщини; • визначати напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині; • обґрунтовувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя) на території України в XIX ст. |
|
35 |
Лабораторно-практичне заняття «Український рух в Російській та Австро-Угорській імперіях у XIX ст.» |
Скласти порівняльну таблицю «Розвиток українського національного руху в Російській та Австро-У горській імперіях у ХІХ ст.» |
||
36 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 5 |
Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 5 |
|
Розділ б. Україна початку XX століття перед викликами модернізації |
||||
37-38 |
Соціально-економічний розвиток України |
Учень має розуміти: • тенденції й суперечності соціально-економічного розвитку України початку XX ст., індустріальної модернізації; • поняття «страйк», «монополізація економіки», «кооперативний рух». Учень має вміти: • показувати на карті українські території на початку XX ст.; • характеризувати і аналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель; • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Олесницького. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • спираючись на доступні джерела, встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією |
||
39-40 |
Політизація та радикалізація українського національного руху |
Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька та автономістська течії в національному русі. Наростання політичної напруженості |
Учень має знати: • дати створення основних українських політичних партій, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій. Учень має розуміти: • тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; • поняття «народне віче», «політизація національного руху». Учень має вміти: • показувати на карті місця діяльності українських суспільно-політичних, національно-культурних організацій; • характеризувати та проаналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • проаналізувати програмові документи товариства «Просвіта» / «Сокіл» / «Січ» (на вибір учителя) й укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку XX ст. |
|
41-42 |
Від російської революції до реформи Столипіна |
Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і II Державних думах. «Українське питання» в III і IV Державних думах. Товариство українських поступовців. Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну |
Учень має знати: • дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905-1907 рр. (значущих для України), період проведення аграрної реформи Петра Столипіна. Учень має розуміти: • тенденції й суперечності аграрної реформи Петра Столипіна; • вплив російської революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії; • поняття «страйк», «політизація національного руху», «ксенофобія». Учень має вміти: • показувати на карті місця діяльності українських суспільно-політичних, національно-культурних організацій; • характеризувати та аналізувати український національний рух у період російської революції 1905-1907 рр.; • пояснювати результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського |
|
43 |
Лабораторно-практичне заняття «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини» |
• Укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини» |
||
44-45 |
Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр. Практична робота |
Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. |
Учень має знати: • дату впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії. Учень має розуміти: • тенденції й суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; • поняття «політизація національного руху», «ксенофобія» |
|
Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса» |
Учень має вміти: • характеризувати та аналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині; • пояснювати причини й наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907-1914 рр.; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін. |
|||
46 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 6 |
Україна початку XX століття перед викликами модернізації |
Знання, розуміння та вміння з розділу 6 |
|
Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст. |
||||
47 |
Освіта, наука, церковне життя |
Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені |
Учень має знати: • дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви. Учень має розуміти: • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку; • роль науки та освіти в обґрунтуванні української національної ідеї; • роль церкви в суспільному житті українців; • причини й наслідки змін, що відбулись у другій половині XIX і на початку XX ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті; • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; • поняття «емансипація», «меценат». Учень має вміти: • показувати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів; • характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (на вибір учителя або учнів) |
9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні. (Учень оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні.) |
48 |
Розвиток культури |
Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі |
Учень має розуміти: • суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій); • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку; • роль театру в розвитку українського руху; • позитивне значення меценатства для розвитку української культури; • причини й наслідки змін, що відбулися у другій половині XIX і на початку XX ст. у культурі; • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; • поняття «реалізм», «український модерн», «меценат» Учень має вміти: • показувати на карті місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва; • характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті; • розпізнавати й описувати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму; • обґрунтовувати судження про історичне значення діяльності Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці): • на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (на вибір учителя або учнів) |
9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини XIX ст. Тема: Українська поезія другої половини XIX ст. Іван Франко, Леся Українка. (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності.) 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва. (Учень розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво.) |
49 |
Повсякденне життя |
Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів |
Учень має розуміти: • права людини і необхідність формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку; • позитивне значення меценатства для розвитку української культури; • причини й наслідки змін, що відбулися у другій половині XIX і на початку XX ст. у повсякденному житті; • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; • поняття «меценат». Учень має вміти: • характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини і повсякденному житті |
|
50 |
Лабораторно-практичне заняття «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України» |
• Підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України» |
||
51 |
Лабораторно-практичне заняття «Наш край у другій половині XIX — на початку XX ст.» |
• Підготувати план доповіді «Наш край у другій половині XIX — на початку XX ст.» |
||
52 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання за розділом 7 |
Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст. |
Знання, розуміння та вміння з розділу 7 |