Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 36

Політизація українського національного руху

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

• характеризувати процес утворення українських політичних партій;

• визначати основні тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні;

• висловлювати судження щодо діяльності Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського;

• називати дати створення основних політичних партій,

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «політизація українського національного руху», «автономізм».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте стан сільського господарства України на початку XX ст.

2. У чому проявлявся залежний характер економіки України у складі Росії?

3. Охарактеризуйте розвиток кооперативного руху в українських землях у складі Росії.

4. Яку роль у збереженні національної культури відіграли українські меценати?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У національному русі Наддніпрянщини сформувалися дві течії — самостійницька та автономістська.

Робота з поняттям

• Політична партія — це організована група однодумців, що представляє інтереси певної частини народу і має головною метою їх реалізацію шляхом завоювання влади або участі в її здійсненні.

Робота з текстом підручника

• Опрацювати текст підручника «Виникнення українських політичних партій у Наддніпрянщині на початку XX ст.» і відповісти на запитання.

1. Яка течія переважає в національному русі Наддніпрянської України?

2. Назвіть головні ознаки політичного етапу українського визвольного руху.

3. Яким бачилося майбутнє України членам національних політичних партій?

Учитель. На відміну від західноукраїнських партій, у Наддніпрянщині українські партії в переважній більшості не змогли піднятися до визнання політичної незалежності України, обмежившись гаслами про федералізм та автономію.

Переломною віхою у переорієнтації українського визвольного руху на політичну діяльність став вихід друком у 1900 р. брошури Миколи Міхновського — харківського адвоката, активного діяча молодих громад і Братства тарасівців, під назвою «Самостійна Україна». Ця брошура уперше в Наддніпрянській Україні відкрито проголосила завдання боротьби за власну незалежну державу. Міхновський наголошував: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ... Наша нація ступила на новий шлях життя. А ми мусимо стати на її чолі, щоб вести до здійснення великого ідеалу». Брошура справила неабияке враження в Україні, вплинула на кристалізацію національної свідомості. Із брошурою «Самостійна Україна» М. Міхновського пов’язують зародження українського націоналістичного руху в Наддніпрянщині, учасники якого рішуче боролися за повну самостійність України (самостійники).

Бесіда

1. Що свідчило про те, що український національний рух на початку XX ст. піднявся у своєму розвитку на новий щабель?

2. У чому полягало значення брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»?

Робота з історичним джерелом

• Проаналізувати поданий документ за таким планом.

1. Як автор визначає позицію партії щодо питання про українську державність?

2. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?

3. Чому цей документ спричинив розкол РУП?

Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»

«Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто не була солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ».

Державна самостійність єсть головна умова існування націй, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері національних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас».

Робота з історичними текстами

• Опрацювати тексти й виконати завдання.

1. Із журналу «Гасло» (грудень 1902 р.)

«Застерігши згори свою мету, свій ідеал самостійної, непідлеглої української республіки робочих мас з усуспільненням засобів продукції, націоналізацією землі і диктатурою пролетаріату, власне українську соціалістичну державу...»

2. Із журналу «Гасло» (квітень 1903 р.)

«Вимагаємо повної автономії України у внутрішніх справах із забезпеченням рівності населяючих її національностей на підставі найширшої конституції з Народною Радою як законодавчими зборами».

Завдання

1. Порівняйте обидві цитати з журналу «Гасло», який видавала РУП.

2. Чи однаково тут визначено позицію партії щодо питання про українську державність? Чому?

3. Із програми УСДРП

«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:

1. Демократичної республіки, у якій найвища державна влада в усіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників.

2. Автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України.

3. Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старшим за 20 років... <...>

6. Право кожної нації на культурне і політичне самовизначення...

7. Широкого самоврядування...

8. Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків... <...>

11. Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі...

12. Рівноправність усіх мов у школах, судах, державних інституціях...

13. Проголошення релігії справою кожного громадянина... <...>

16. Безкоштовного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років.

З метою охорони труда партія домагається:

Максимального робочого 8-годинного дня...

На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарства:

1) передання всіх земель крайовим автономним одиницям;